Користувач:Сидор Світлана
Матеріал з ТерноВікі
Версія від 12:48, 20 березня 2014; Джулинська Галина (обговорення | внесок)
Зміст |
Вчитель
хімії
Стаж роботи
18 років
Категорія
спеціаліст І кваліфікаційної категорії
Проблема, над якою працюю
Не згасає вогонь у розумних очах
І з роками ясніш пламеніє
Ти тримаєш дитячі серця у руках,
Ти тримаєш планети надію.
Я вважаю, що ці вірші повністю відображають моє педагогічне кредо.
Видатний психолог XX століття Л.С.Виготський наочно охарактеризував ситуацію різних способів навчання, запитавши: ”Що важливіше - нагодувати з ложки дитину чи навчити її їсти?”. Щоб навчити дитину мислити, треба навчити її діяти, причому діяти з навчальним матеріалом свідомо. Дослідження останніх десятиріч переконливо свідчать, що діалогічна форма спілкування вчителя з учнями між собою в умовах колективної пошукової діяльності дає можливість розвивати не тільки мислення дитини, а й навчити її спілкуватися, оволодіти способами співпраці в процесі розв’язання навчальних завдань.
Набагато важливіше, хоча значно важче навчити дитину, ніж просто розповісти, звично відчитати” урок, хай навіть багатий і цікавий. Швидко викласти учням те, що вони повинні знати —це означає: вони ще швидше його забудуть. Мозок - не відеомагнітофон, щоб автоматично записувати. Радше його можна порівняти з комп’ютером. Щоб він працював, його треба ввімкнути - ввімкнути в процес навчання розум і відчуття дитини. Інтерактивну технологію розраховано на слух, пам’ять, зір, активність і енергію учня. А це значно багатший арсенал, ніж за пасивного навчання з монологом учителя на 45 хвилин.
На своїх уроках я активно застосовую обговорення, дискусії, роздуми, які дають учням можливість обмінюватися ідеями, враженнями, активізують розумову діяльність, навчають умінню висловлювати власні ідеї та думки, а також почути міркування однокласників: це елементи кооперативного навчання - робота в парах, ротаційні трійки, карусель, “Один-удвох-усі разом”.
Особливо ефективними є методи взаємодіючого навчання (фронтальне навчання): “мозковий штурм - форма колективної роботи, яка характеризується спільною спрямованістю мислення і має на меті розробку ідей та підходів до розв’язання певної проблеми, але не їх оцінку. Застосовую групові методи навчання, взаємонавчання (“консультаційні центри”), рольові ігри, дослідні проекти, навчальні екскурсії, інтегровані уроки та інші.
Для підтримання пізнавального інтересу учнів я використовую нестандартні уроки або їх елементи: наприклад, урок-аукціон, брейн-ринг.
Найбільш об’єктивно можна перевірити рівень знань, умінь та навичок учнів за допомогою системи уроків тематичного оцінювання. Ці уроки найскладніші, бо вимагають синтезу роботи як учителя, так і учнів. Завдання до тематичної атестації я складаю різнорівневі по запитанням, які відпрацьовували протягом всієї теми.. Розробила нетрадиційні методи проведення тематичного оцінювання знань учнів “Банк знань”, “Урок-екзамен”, “Один за всіх й всі за одного”.
Значне місце у підвищенні інтересу учнів до хімії надаю використанню комп’ютерного комплексу на уроках. Намагаюся сама готувати систему завдань для перевірки знаньучнів, роздатковии матеріал при поясненні нового матеріалу, що дозволяє значно економити час на уроці.
До різноманітних навчальних умінь, якими має оволодіти учень, належать і уміння перевіряти та оцінювати результати навчання. Тобто йдеться про формування в учнів об’єктивного само оцінювання навчальних досягнень. Увагу акцентую на груповій навчальній діяльності учнів. Працюючи в малій групі, учні мають змогу порівнювати особисті досягнення з досягненнями однокласників, брати участь у оцінюванні їхніх і своїх результатів. Методика групової роботи у процесі перевірки та оцінювання знань уможливлює проведення усного опитування всіх присутніх на занятті учнів, чого не вдається зробити під час фронтального опитування. Навчання у складі малих груп відбувається під моїм безпосереднім керівництвом та за безпосередньої участі лідера групи. Це суттєво індивідуалізує процедуру контролю, виставлена консультантом оцінка підкріплюється само оцінюванням учня.
Які прийоми і методи я використовую для розвитку логічного мислення учнів? Дуже до вподоби мені такі методи навчання, коли учні разом працюють у пошуку істини, допомагаючи один одному.
Користуючись сходами активного пізнання, намагаюсь, щоб на кожному уроці діти задавали запитання. Чому? Я вважаю, що легше відповісти на запитання, ніж сформулювати правильне запитання. Тому на уроках запроваджую форму “запитання - відповідь”. Це одна із форм інтерактивного навчання. Дуже цікавою формою роботи є “інформаційно- пізнавальна” суперечність. Характерна особливість полягає втому, що її елементами є істинні, але, на перший погляд суперечливі судження.
Перед проведенням контрольної роботи проводжу взаємоконтроль знань учнів. Працюють в групах по 3 учні, після взаємооцінювання кожна група здає відомість вчителю, пропонується елемент гри.
Завжди бачу в учнях особистості, шаную їхні думки, почуття, право на свободу вибору, визначаю їхню неповторність, право на співтворчість.
Значну увагу приділяю хімічному експерименту на уроках. Маючи непогану матеріальну базу для виконання практичної частини навчальної програми з хімії намагаюся застосовувати інновації і тут: створюю групи, в яких сильніші учні об’єднують навколо себе слабших і таким чином навчають їх.
Протягом усіх років роботи я систематично працюю з обдарованими дітьми. Проблеми роботи з обдарованими учнями мені добре відомі, оскільки протягом декількох останніх років я працюю з такими учнями. А яку дитину можна вважати обдарованою? Ту, котра навчається легко і швидко? Так дуже часто думають батьки і вчителі. Легкість у
навчанні хоча і свідчить про обдарованість, є лише одним з її можливих виявів. Учити обдаровану дитину не завжди так легко, як декому здається. До цих своєрідних дітей необхідно знайти правильний підхід.
Працюючи з обдарованими дітьми, я дійшла висновку, що є багато дітей, у котрих хімія викликає поглиблений інтерес. Які умови для цього потрібні, щоб виник інтерес?
По-перше, вчитель повинен уміти, могти і мати бажання викликати такий інтерес, тобто зацікавити дітей своїмпредметом. Проте одного таланту вчителю замало, потрібна постійна праця над собою.
По-друге, обдарована дитина повинна мати не тільки природні здібності, а найголовніше, бути наполегливою, дуже працьовитою і бачити, що вчитель щиро хоче допомагати їй.
Кожен рік мої учні мають призові місця на районних, обласних олімпіадах. Приділяю велику увагу позакласній роботі з хімії.
У своїй роботі практикую міжкласний факультатив, в якому беруть участь учні 6-11 класів. Найважливішим завданням факультативу є підготовка “консультантів” - учнів, які є першими помічниками учителя на уроках. Такі заняття учні відвідують за власним бажанням. Готуючись до різних етапів олімпіад з біології та екології, вони повторюють теоретичний матеріал. Учні старших класів виступають консультантами для молодших школярів.
Кажуть, що всі діти талановиті. І це щира правда. Все залежить від вчасно виявленого таланту і від його розвитку. Просто комусь таланить на людей, які помічають дитячий талант, розвивають його, а комусь - ні. Для того, щоб розвивати талант, потрібно створити умови, щоб іскра в душі дитини могла розгорітися. Це залежить від батьків і вчителів.
Тема педагогічних інновацій надзвичайно актуальна і об’єктивно обумовлена Світ ідей змінюється швидше, ніж покоління людей. Уже минув той час, коли експериментували в усіх напрямках, копіювали чужі технології та запроваджували їх без наукової експертизи й апробації. Зараз будь яка інновація стала сприйматися стримано. Ми починаємо не тільки зважувати нові ідеї та концепції, а й аналізувати, систематизувати їх , співвідносити із власним педагогічним досвідом.
