Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. смт.Гусятин
Матеріал з ТерноВікі
(→З історії навчального закладу) |
(→З історії навчального закладу) |
||
| Рядок 53: | Рядок 53: | ||
У 16 ст. Храмом віри, добра і освіти стала Онуфрієвська церква, де була створена початкова школа і парохіальна іконна майстерня. З 1848 року народні школи Галичини поділялися на: | У 16 ст. Храмом віри, добра і освіти стала Онуфрієвська церква, де була створена початкова школа і парохіальна іконна майстерня. З 1848 року народні школи Галичини поділялися на: | ||
| + | |||
«парохіальні», де дяковчителі та священники навчали українських дітей основ грамоти; | «парохіальні», де дяковчителі та священники навчали українських дітей основ грамоти; | ||
| + | |||
«тривіальні» ( з лат. – три дороги), де вчили читати, писати і рахувати; | «тривіальні» ( з лат. – три дороги), де вчили читати, писати і рахувати; | ||
| + | |||
«головні школи» - вища форма навчання у великих містах. У Гусятині теж була парохіальна школа. | «головні школи» - вища форма навчання у великих містах. У Гусятині теж була парохіальна школа. | ||
| + | |||
Школа в нинішньому розумінні виникла в 1876 році. Вона була трикласова, в ній навчалися п’ять років, викладання велося німецькою мовою. Тут навчалися діти поляків, євреїв, службовців австрійської адміністрації, офіцерів місцевого гарнізону, заможних українських родин. | Школа в нинішньому розумінні виникла в 1876 році. Вона була трикласова, в ній навчалися п’ять років, викладання велося німецькою мовою. Тут навчалися діти поляків, євреїв, службовців австрійської адміністрації, офіцерів місцевого гарнізону, заможних українських родин. | ||
| + | |||
Біля 1890 року була відкрита школа-семилітка, окремо для хлопців і дівчат. Школа для дівчат знаходилась на теперішній площі. В цих закладах вивчали українську, польську і німецьку мови. Це була школа районного типу. З 1885 року початкові класи поділялися на два типи: нижчі (сільські) 1-3 класи і вищі (міські) 4-6 класи. | Біля 1890 року була відкрита школа-семилітка, окремо для хлопців і дівчат. Школа для дівчат знаходилась на теперішній площі. В цих закладах вивчали українську, польську і німецьку мови. Це була школа районного типу. З 1885 року початкові класи поділялися на два типи: нижчі (сільські) 1-3 класи і вищі (міські) 4-6 класи. | ||
У 1905 році відкрилася п’ятикласна школа для хлопчиків і шестикласна для дівчаток з українською мовою навчання. | У 1905 році відкрилася п’ятикласна школа для хлопчиків і шестикласна для дівчаток з українською мовою навчання. | ||
| + | |||
Приміщення, в якому тепер коледж, побудували в 1908-1910 роках. По правій стороні навчались хлопці, а по лівій – дівчата. До 1914 року навчання велося на німецькій мові. В 1916 році приміщення було спалене, учні навчались групами по хатах. Такою шкільною хатою була колишня аптека. | Приміщення, в якому тепер коледж, побудували в 1908-1910 роках. По правій стороні навчались хлопці, а по лівій – дівчата. До 1914 року навчання велося на німецькій мові. В 1916 році приміщення було спалене, учні навчались групами по хатах. Такою шкільною хатою була колишня аптека. | ||
| + | |||
21 січня 1919 року Державний секретаріат ЗУНР видав розпорядження про ліквідацію у школах викладання німецькою мовою. У 1919-1920 рр., у зв’язку з військовими подіями, навчання проводилось епізодично. | 21 січня 1919 року Державний секретаріат ЗУНР видав розпорядження про ліквідацію у школах викладання німецькою мовою. У 1919-1920 рр., у зв’язку з військовими подіями, навчання проводилось епізодично. | ||
| + | |||
У 1921 році частина школи була відбудована. Розпочалося навчання польською мовою. Назва школи була такою: «людова шести-класова паньствова». Навчання було безплатне. Вивчали такі предмети: польська література, математика, природа, фізика, хімія, історія, співи, малювання, уроки, на яких вчили дівчат шити і вишивати. Один раз на тиждень був урок української мови. Основним предметом була релігія. В школі була запроваджена п’ятибальна система. | У 1921 році частина школи була відбудована. Розпочалося навчання польською мовою. Назва школи була такою: «людова шести-класова паньствова». Навчання було безплатне. Вивчали такі предмети: польська література, математика, природа, фізика, хімія, історія, співи, малювання, уроки, на яких вчили дівчат шити і вишивати. Один раз на тиждень був урок української мови. Основним предметом була релігія. В школі була запроваджена п’ятибальна система. | ||
| + | |||
З 1924 року у місті діяла українська школа від «Просвіти». Один учитель навчав 45 учнів. | З 1924 року у місті діяла українська школа від «Просвіти». Один учитель навчав 45 учнів. | ||
| + | |||
У 1926р. у Гусятині було відкрито 2-х класну приватну українську школу у будинку дяківни, що знаходилася біля церкви св. Онуфрія. Засновником «Рідної школи» був адвокат Іван Заваликут, котрий мешкав у будинку теперішнього відділу освіти. Вчителювали Микола Нападій і Павлина Смеречинська. | У 1926р. у Гусятині було відкрито 2-х класну приватну українську школу у будинку дяківни, що знаходилася біля церкви св. Онуфрія. Засновником «Рідної школи» був адвокат Іван Заваликут, котрий мешкав у будинку теперішнього відділу освіти. Вчителювали Микола Нападій і Павлина Смеречинська. | ||
| + | |||
У 1934 році влада ліквідувала українську школу. З 1929 по 1939 рік було сім класів. Директорував з 1921 по 1939 рік Котович Францішек. | У 1934 році влада ліквідувала українську школу. З 1929 по 1939 рік було сім класів. Директорував з 1921 по 1939 рік Котович Францішек. | ||
| + | |||
У 1939 році, коли відбулось возз’єднання західноукраїнських земель, нова влада звернула особливу увагу на освіту місцевого населення. Було запроваджено безкоштовне обов’язкове навчання. В Гусятині відкрили десятирічку. Наплив учнів з навколишніх сіл був величезний. З 1939р. по1940р. директором школи був Тимченко Іван Степанович. Класи були численні, по три - чотири відділи. Уже в той час у школі були організовані гарячі сніданки. У жовтні 1939 року відкрили вечірню школу для молоді Гусятина і ближніх сіл. Класи були переповнені, теж по 3-4 відділи. Навчання у старших класах було платним. | У 1939 році, коли відбулось возз’єднання західноукраїнських земель, нова влада звернула особливу увагу на освіту місцевого населення. Було запроваджено безкоштовне обов’язкове навчання. В Гусятині відкрили десятирічку. Наплив учнів з навколишніх сіл був величезний. З 1939р. по1940р. директором школи був Тимченко Іван Степанович. Класи були численні, по три - чотири відділи. Уже в той час у школі були організовані гарячі сніданки. У жовтні 1939 року відкрили вечірню школу для молоді Гусятина і ближніх сіл. Класи були переповнені, теж по 3-4 відділи. Навчання у старших класах було платним. | ||
| + | |||
Під час німецької окупації шкільне приміщення було відведено під зерновий магазин. | Під час німецької окупації шкільне приміщення було відведено під зерновий магазин. | ||
| + | |||
Свою історію загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів як середній навчальний заклад веде з 1946 року. | Свою історію загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів як середній навчальний заклад веде з 1946 року. | ||
| + | |||
Після звільнення району, з вересня 1944 р. до 1946 року, в Гусятині було дві школи: польська( від Збруча ), директор Ренківічова, і українська, яку очолював Гандзола Василь Михайлович. Український національний комітет Гусятина організовував кращих учнів школи на вищі студії у Бучацьку та Рогатинську гімназії. | Після звільнення району, з вересня 1944 р. до 1946 року, в Гусятині було дві школи: польська( від Збруча ), директор Ренківічова, і українська, яку очолював Гандзола Василь Михайлович. Український національний комітет Гусятина організовував кращих учнів школи на вищі студії у Бучацьку та Рогатинську гімназії. | ||
| + | |||
З 1946 року в Гусятині функціонує одна школа - українська, для навчання українських дітей. Вона була розміщена у приміщенні нинішнього коледжу. | З 1946 року в Гусятині функціонує одна школа - українська, для навчання українських дітей. Вона була розміщена у приміщенні нинішнього коледжу. | ||
| + | |||
Школа у 1985 році перейшла в нове приміщення | Школа у 1985 році перейшла в нове приміщення | ||
Версія 08:56, 28 лютого 2017
Зміст |
Адреса, телефони
вул. Шевченка, 5
смт.Гусятин
Тернопільської області
| Помилка створення мініатюри: Очевидно, відсутній файл /srv/wiki.ippo.edu.te.ua/images/6/6f/Телефон.png |
E-mail - адреса сайту
Адміністрація
| Директор школи | Заступник директора з навчально-виховної роботи | Заступник директора з навчально-виховної роботи | Заступник директора з адміністративно-господарської роботи |
|---|---|---|---|
Педагогічний колектив
Вставити загальне фото "педагогісний колектив школи
Прізвище Ім`я По батькові, вчитель чого
Прізвище Ім`я По батькові, вчитель чого
і т.д
Фотогалерея
З історії навчального закладу
Ще з часів княжих гусятинці були освіченими людьми, майстрами різних ремесел, займалися торгівлею.
У 16 ст. Храмом віри, добра і освіти стала Онуфрієвська церква, де була створена початкова школа і парохіальна іконна майстерня. З 1848 року народні школи Галичини поділялися на:
«парохіальні», де дяковчителі та священники навчали українських дітей основ грамоти;
«тривіальні» ( з лат. – три дороги), де вчили читати, писати і рахувати;
«головні школи» - вища форма навчання у великих містах. У Гусятині теж була парохіальна школа.
Школа в нинішньому розумінні виникла в 1876 році. Вона була трикласова, в ній навчалися п’ять років, викладання велося німецькою мовою. Тут навчалися діти поляків, євреїв, службовців австрійської адміністрації, офіцерів місцевого гарнізону, заможних українських родин.
Біля 1890 року була відкрита школа-семилітка, окремо для хлопців і дівчат. Школа для дівчат знаходилась на теперішній площі. В цих закладах вивчали українську, польську і німецьку мови. Це була школа районного типу. З 1885 року початкові класи поділялися на два типи: нижчі (сільські) 1-3 класи і вищі (міські) 4-6 класи. У 1905 році відкрилася п’ятикласна школа для хлопчиків і шестикласна для дівчаток з українською мовою навчання.
Приміщення, в якому тепер коледж, побудували в 1908-1910 роках. По правій стороні навчались хлопці, а по лівій – дівчата. До 1914 року навчання велося на німецькій мові. В 1916 році приміщення було спалене, учні навчались групами по хатах. Такою шкільною хатою була колишня аптека.
21 січня 1919 року Державний секретаріат ЗУНР видав розпорядження про ліквідацію у школах викладання німецькою мовою. У 1919-1920 рр., у зв’язку з військовими подіями, навчання проводилось епізодично.
У 1921 році частина школи була відбудована. Розпочалося навчання польською мовою. Назва школи була такою: «людова шести-класова паньствова». Навчання було безплатне. Вивчали такі предмети: польська література, математика, природа, фізика, хімія, історія, співи, малювання, уроки, на яких вчили дівчат шити і вишивати. Один раз на тиждень був урок української мови. Основним предметом була релігія. В школі була запроваджена п’ятибальна система.
З 1924 року у місті діяла українська школа від «Просвіти». Один учитель навчав 45 учнів.
У 1926р. у Гусятині було відкрито 2-х класну приватну українську школу у будинку дяківни, що знаходилася біля церкви св. Онуфрія. Засновником «Рідної школи» був адвокат Іван Заваликут, котрий мешкав у будинку теперішнього відділу освіти. Вчителювали Микола Нападій і Павлина Смеречинська.
У 1934 році влада ліквідувала українську школу. З 1929 по 1939 рік було сім класів. Директорував з 1921 по 1939 рік Котович Францішек.
У 1939 році, коли відбулось возз’єднання західноукраїнських земель, нова влада звернула особливу увагу на освіту місцевого населення. Було запроваджено безкоштовне обов’язкове навчання. В Гусятині відкрили десятирічку. Наплив учнів з навколишніх сіл був величезний. З 1939р. по1940р. директором школи був Тимченко Іван Степанович. Класи були численні, по три - чотири відділи. Уже в той час у школі були організовані гарячі сніданки. У жовтні 1939 року відкрили вечірню школу для молоді Гусятина і ближніх сіл. Класи були переповнені, теж по 3-4 відділи. Навчання у старших класах було платним.
Під час німецької окупації шкільне приміщення було відведено під зерновий магазин.
Свою історію загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів як середній навчальний заклад веде з 1946 року.
Після звільнення району, з вересня 1944 р. до 1946 року, в Гусятині було дві школи: польська( від Збруча ), директор Ренківічова, і українська, яку очолював Гандзола Василь Михайлович. Український національний комітет Гусятина організовував кращих учнів школи на вищі студії у Бучацьку та Рогатинську гімназії.
З 1946 року в Гусятині функціонує одна школа - українська, для навчання українських дітей. Вона була розміщена у приміщенні нинішнього коледжу.
Школа у 1985 році перейшла в нове приміщення
