Чортківська ЗОШ I-III ст. №2
Матеріал з ТерноВікі
Зміст |
Назва навчального закладу
Чортківська ЗОШ І-ІІІ ст. №2
Адреса, телефони
Тернопільська обл.
м. Чортків
вул. Хічія, 1
тел. (03552)22669
Адміністрація
Директор школи Кульчицький Р.В.
Заступник директора школи з навчально-виховної роботи Білик Н.М.
Заступник директора школи з виховної роботи Нестеренко Н.М.
Кадрове забезпечення школи
Фотогалерея
З історії навчального закладу
Історія будівлі, в якій сьогодні знаходиться Чортківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2, розпочалась ще у далекому ХVІІІ ст., коли було вирішено збудувати в місті Чорткові центр спільного цеху ремісників-шевців українців і поляків, цех «Sutores». Згодом його стали називати «цех люду руського і польського». У другій половині ХІХ ст. тут жив швець Панька Пасинкевича, у якого постійно було багато учнів і підмайстрів. Вони виготовляли на продаж взуття не тільки для мешканців Чорткова та навколишніх сіл, але й на замовлення копичинецького купця Вітольда, який продавав цю продукцію за кордон.
У 80-х роках ХІХ ст. власність шевця була викуплена міським магістратом. І у 1905 році на території цеху була побудована чотирьохкласна жіноча школа з польською мовою навчання імені польської королеви Ядвіги. У 1907-му році було збудовано ще один корпус школи і перенесено в нього початкову школу, а в центральному корпусі відкрито польську державну гімназію імені Юліуша Словацького. Початкову школу тоді називали «школа людова повшехна» (тобто народна, загальна). В обох корпусах школи та гімназії були просторі класи з пічним опаленням.
Першим директором польської гімназії був Людвіг Мошинський, якого з часом змінив Юзеф Станкевич, а потім Станіслав Матушевський. А початкову школу очолювали Анна Шидловська, Юзефа Гжимбіцька, Кароліна Франц, Софія Гжефська. З вересня 1939 року у зв’язку із возз’єднанням західно-українських земель з Українською Радянською Соціалістичною республікою польські школи перестали існувати.
У часи німецької окупації в обох корпусах школи розташовувався штаб окупаційних військ та місцева німецька комендатура. 23 березня 1944 року, внаслідок визвольного наступу радянських військ, відбулося звільнення Чорткова від німецько-фашистських загарбників. І вже з вересня 1944 року у двох приміщеннях запрацювали дві школи: перший корпус – школа з російською мовою навчання та другий корпус – українська початкова школа.
В архівних матеріалах, що збереглися з 1946 року, школа згадується як російська, що займала обидва корпуси. І першим наказом від 21.08.1946 року приступив до обов’язків директора школи Замрига Павло Григорович, молодий офіцер, звільнений в запас після закінчення війни. На посаді директора школи він був до 6 лютого 1949 року. Після цього займав посаду завідуючого міськвно м. Тернополя і заступника начальника Тернопільського облуно.
Неповний рік, з 7.02.49 р. по 14.01.1950р., очолював школу Лисенко В.В.
З 14 січня 1950 року по 1 вересня 1954 року директором школи був призначений вчитель фізики, випускник Сумського педагогічного інституту, Зубченко Анатолій Семенович.
За роки керівництва він зумів оновити колектив випускниками цього ж вузу, впроваджував передовий досвід, сприяв підвищенню кваліфікації вчителів школи.
З 01.09.1954 по 03.12.1968 посаду директора школи року обіймав молодий офіцер, вчитель історії Буркут Григорій Олексійович Росіянин за національністю, він дбав про вивчення української мови у російсько-мовній школі, багато зробив для зміцнення матеріальної бази школи.
Син Григорія Олексійовича, випускник цієї школи, сьогодні викладач Чернівецького державного університету, політолог, доктор історії Ігор Григорович Буркут у своїх спогадах про батька писав, що коли у 60-х роках районне керівництво запропонувало Григорію Олексійовичу у напівзнищеному домініканському костьолі у Чорткові обладнати спортивний зал для учнів школи, він категорично відмовився і відразу взявся за виготовлення проектної документації на добудову школи. У 1967 році школа змінила свій зовнішній вигляд, було з’єднано два корпуси добудовою, де на першому поверсі були зроблені просторі нові класні кімнати, а на другому поверсі – спортивний зал розміром 30м х 25м.
На той час це був найкращий зал у Чорткові, у ньому проводилися всі районні змагання з волейболу і баскетболу.
У цьому ж році у підвальному приміщенні була побудована автономна котельня на твердому паливі, по всіх корпусах було проведено теплотрасу.
З 3 грудня 1968 року по 6 листопада 1973 року на посаді директора школи працював вчитель математики, інспектор райво Чекалюк Мартин Григорович, талановитий керівник, вмілий організатор дозвілля учнів та вчителів, краєзнавчої і туристичної роботи. Неухильно дбаючи про зміцнення матеріальної бази школи, він за рік з допомогою шефської організації військового гарнізону зводить ще одну добудову з боку спортивного майданчика. На першому поверсі у ній розташовуються майстерні з обробки дерева та металу, а на другому поверсі - актовий зал.
У повоєнних роках у школі працюють досвідчені педагоги: заслужені вчителі держави Петренко Катерина Миколаївна, Москальонова Олександра Іванівна, кращі вчителі школи Штань Валентина Григорівна, Нагірняк Остап Михайлович, орденоносець Колобкова Анастасія Петрівна, яка нині живе в Росії і в 2010 році буде відзначати свій 90-річний ювілей.
З грудня 1973 року по вересень 1981 року керував школою теж колишній офіцер, учасник другої світової війни, фізик Маркін Віктор Володимирович. Ретельно підбирав педагогічні кадри, зміцнював трудову дисципліну серед учнівського і педагогічного колективів.
З виходом Маркіна В.В. на заслужений відпочинок з 01.09.1981 року по 25.08.1985 року посаду директора займала інспектор райво, вчитель історії Чуйко Зінаїда Василівна, яка була мудрим наставником, порадником та душею всього педагогічного колективу.
З 25 серпня 1985 року і по даний час посаду директора школи обіймає Войтович Богдан Михайлович, який сорок років тому, 16 вересня 1969 року, після звільнення з рядів Радянської Армії, був призначений вчителем музики Чортківської середньої школи №2, згодом переведений на посаду вчителя історії і з серпня 1985 року – директора школи.(фото). До речі, треба відзначити, що у нього один-єдиний запис у трудовій книзі.
Всю свою роботу Войтович Б.М. спрямовує на подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, на зміцнення матеріально-технічної бази школи, на виховання учнів в національно-патріотичному дусі.
До 1991 року школа була російськомовною. З 1994 року навчальний заклад припинив набір в російськомовні класи. Школа пишається цілою армією випускників, котрі пов’язали свою долю із професією захисника Вітчизни. Під керівництвом мудрих наставників, військових керівників підполковника Міндіашвілі Володимира Йосиповича та майора Феокрітова Віталія Олександровича кілька десятків років проводилась цілеспрямована робота з військово-патріотичного виховання молоді. Серед випускників школи вже є генерали, полковники, командири військових підрозділів, а випускник Саприкін Юрій працює у центрі космічних польотів, має наукову ступінь. Лебедєв Сергій , полковник , керівник одного із авіаційних заводів на Далекому Сході.
Ця добра традиція живе і нині. За 18 років незалежності стали офіцерами Української Армії понад 20 випускників, які сьогодні служать у Чорткові , Львові, Івано-Франківську, Самборі, Чернігові, Харкові. Деякі з них вже викладачі військових інститутів. Так Васюта Костянтин – старший викладач Харківського військового університету – підполковник, Летун Сергій – викладач Московського військового інституту, перекладач з корейської та китайської мов, Агєєв Олександр – підполковник, викладач Васильківського військового училища, Храпчинський Олег – керівник польотів на гелікоптерах Васильківського військового училища.
Гордістю школи є випускники, котрі досягли вершин у нашій державі та на території країн СНД. Жигунова Ірина – начальник Чортківського районного управління юстиції. Білоусов Вадим – військовий хірург, закінчив Ленінградську військову медичну академію, нині відомий підприємець у Тольяті. Москальонов Юрій – колишній архітектор Чорткова. Шегедин Юрій – кандидат медичних наук у Львові. Холоденко Вадим – капітан криголамів «Ленінград», пізніше «Москва». Герстен Борис – журналіст, очолює спортивний відділ Білоруського центрального телебачення. Довгалюк Андрій – кандидат медичних наук, завідуючий кафедри онкології Санкт-Петербурзької медичної академії. Мінтлащук Аркадій – Київ, провідний дерматолог України. Колесников Микита –президент групи компаній «Савва» у Москві, меценат школи. Лук’янчук Антоніна – професор Чиказького національного університету ім..Люїса.
Відрадно, що випускники школи не забувають свою Альма-матер і збираються у її стінах навіть через десятки років, надають спонсорську допомогу.
На даний час у школі працює 53 педагогічних працівники.
З 2004 року по даний час заступником директора з навчально-виховної роботи в школі працює Слонь Галина Йосифівна, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель, педагогічний стаж – 23 роки.
З 1995 року по даний час заступником директора школи з виховної роботи в школі працює Мединська Людмила Адамівна – спеціаліст першої категорії, вчитель математики, педагогічний стаж якої 20 років. Традицією у школі стало проведення загальношкільних свят Першого та Останнього дзвоника, Випускного вечора, тижня Незалежності, вечора посвяти дев’ятикласників у старшокласники, «Козацькі розваги», посвяти п’ятикласників у «соколята», родинні свята «Різдвяні посиденьки» та ін.
Цілеспрямовано ведеться робота з обдарованими дітьми. Учні школи постійно займають призові місця у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з базових навчальних дисциплін, у різноманітних районних та обласних конкурсах, спортивних змаганнях, виставках, акціях тощо.
У школі створено навчальні кабінети фізики, хімії, біології, інформатики, історії, музики, майстерні з обробки тканини та харчових продуктів, деревини та металу.
Чимало з випускників школи обрали професію вчителя і повернулися працювати в рідну школу. Це: Коваленко Є. М., Александрова Т.Є., Вишнякова Н.В., Зайцева С.Л., Рунько Т.Т., Срульова М.С., Польова Н.В., Починок І.В., Ханигін О.В., Паньків С.В
Педагоги школи працюють над вдосконаленням навчально-виховного процесу, розвитком особистості учнів та над покращенням умов навчання і відпочинку.
