Скородинська ЗОШ I-II ст.
Матеріал з ТерноВікі
Зміст |
Адреса, телефони
Тернопільська область Чортківський район село Скородинці Тел. 52-1-73
Адміністрація
Павлина Леся Петрівна - директор школи, Слота Оксана Романівна - заступник директора школи
Фотогалерея
Будинок школи 30-60 рр. ХХст.
Нова школа
З історії навчального закладу
На правому березі річки Серет розкинулось мальовниче село Скородинці. Справжньою його окрасою є школа, історія якої сягає незапам’ятних часів. Так, за переказом Підперигори Василя (1916 р.н.), в селі ще у ХVІІІ столітті існувала школа, в якій навчали читати, писати і ткацькому ремеслу. Навчання велося польською мовою, але один день в тиждень заняття проводились українською, бо в школі вчилися разом діти українців і поляків. На початку ХХ століття школа була 5-класною. Молодші школярі навчалися в приміщенні основного будинку школи, а п’ятикласники – у будинку польського господаря, який здавав громаді в оренду одну кімнату.
В період Другої світової війни школа функціонувала з перервами. Навчання велося українською мовою. З 1947 року запроваджено семирічне навчання.
Цікаві факти з історії післявоєнної школи:
до першого класу пішли учні 1936-1940 р.н.;
учнів у початкових класах було в 2,5 рази більше, ніж у старших (5-7кл);
вчителі були закріплені за мікрорайонами села і зобов’язані були до радянських свят вивішувати лозунги;
Першим директором, прізвище якого збереглося, був Яхницький К.В. В цей період в школі навчалося 179 учнів, з якими працювало 8 вчителів. Така кількість школярів вимагала збільшення приміщень, тому навчання проводилося в орендованих будинках.
Після виходу на пенсію Яхницького К.В. директором призначено Цепенду Є.Г., який вів активну громадську діяльність, очолював місцеву “Просвіту”, організовував святкові вечори, театральні вистави.
У 50 роках ХІХ століття кількість дітей значно зросла, тому почалося будівництво нової школи, яку зводили, в основному, силами жителів села.
На посаді директора в той час був Гайдукевич Я.І. – мудрий наставник і добрий господар. Веселим і цікавим було життя учнів. Так разом з Юрчишин О.М., вчителем географії, Кирилюк М.Р., вчителем біології і хімії, проводили велику природоохоронну роботу: насаджували довколишні ліси, розчищували джерела, впорядковували шкільне подвір’я. За сумлінну працю та оформлення кабінету хімії і біології Кирилюк М.Р. присвоєно звання “Старший вчитель”, нагороджено Похвальною грамотою Міністерства УРСР.
З плином часу змінювались і керівники школи. Директорами тут працювали: Стельмащук С.М., Штогрин Б.М., Цітульський В.В., Маланчук Б.М.
У 1993 році здано в експлуатацію добудову школи, де знаходяться фізичний та хімічний кабінети, виробнича майстерня, спортивний зал, шкільна їдальня.
2000 рік для жителів села запам’ятається назавжди. В липні цього року по території Чортківського району пронісся буревій, внаслідок чого будівля школа зазнала значних руйнувань. За сприянням президента Л.Кучми та голови обласної ради В.Олійника здійснено відбудову школи Тернопільським облагробудом.
Наші традиції
Творчість учнів
Ми гордимося
Сьогодні керівництво школою здійснює Маланчук Ганна Франківна. У школі навчається 86 учнів, працює 18 вчителів. Діти мають можливість навчатися у комп’ютерному класі, проводити свята у чудовому актовому залі. Школярі є активними учасниками художньої самодіяльності. У 2009 році на конкурсі духовної пісні “Під твою милість прибігаємо, Богородице...” вибороли І місце серед шкіл району і були призерами обласного конкурсу. Високих результатів досягають учні у спортивних змаганнях. За результатами навчально-виховної роботи школа отримала ІІІ місце у рейтингу серед навчальних закладів району у 2006-2007 н.р.
Славиться Скородинська земля знаменитими і талановитими людьми. Частим гостем у школі є Олійник В.М. – доктор економічних наук, професор, член-кореспондент Української академії аграрних наук. Цікавою і творчою людиною є Стельмащук С.І. – професор, композитор, автор збірок “Пісні Тернопільщини”, “100 пісень, записаних у селі Скородинці”. А також вихованцями школи були хороші лікарі, викладачі, інженери, військові.
Часто у стінах школи проходять зустрічі поколінь, які овіяні теплотою спогадів і любов’ю до отчого краю.
