Користувач:Дранчук Петро

Матеріал з ТерноВікі

Про себе

17.10.1986 року народження.

В 2008р. – закінчив Прикарпатський державний університет імені В. Стефаника «Інститут історії і політології» - спеціальність «Історія». У школі працюю з 2010 р. учителем «Захисту Вітчизни» і «Німецької мови». цікавлюсь новітніми методиками і досягненнями у галузі шкільної освіти а також методиками викладання навчального матеріалу у західноєвропейських країнах.

Проекти в яких беру участь

В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.

Мої роботи

В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Сучасний стан міжнародних зв’язків України, вихід її до європейського та світового простору зумовлюють розглядати іноземну мову як важливий засіб міжкультурного спілкування. Основне призначення іноземної мови як предметної галузі шкільного навчання — сприяти в оволодінні учнями уміннями і навичками спілкуватися в усній і писемній формах відповідно до мотивів, цілей і соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях. Саме середня школа є тим навчальним закладом, де формуються базові механізми іншомовного спілкування, котрі у майбутньому випускники зможуть розвивати і удосконалювати відповідно до власних потреб. Головна мета навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціокультурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують входження особистості в інший соціум і сприяють її соціалізації в новому для неї суспільстві. Основними комунікативними уміннями є: • уміння здійснювати усномовленнєве спілкування (у монологічній і діалогічній формах); • уміння розуміти зі слуху зміст автентичних текстів; • уміння читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту, розглядаючи їх як джерело різноманітної інформації і як засіб оволодіння нею; • уміння здійснювати спілкування у писемній формі відповідно до поставлених завдань; • уміння адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння мовою іноземною; • уміння використовувати у разі необхідності невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів. Розвиток комунікативних умінь неможливий без оволодіння мовними засобами реалізації усного і писемного мовлення. Проте знання лексичного і граматичного матеріалу ще не забезпечує становлення комунікативних умінь. Необхідні уміння оперування цим матеріалом, а також використання його для породження і розпізнавання інформації у певних сферах спілкування. Комунікативні мовні компетенції формуються на основі взаємопов’язаного мовленнєвого, соціокультурного, соціолінгвістичного і мовного розвитку учнів відповідно до їхніх вікових особливостей та інтересів на кожному етапі оволодіння іноземною мовою і складаються з: • мовної (лінгвістичної) компетенції, яка забезпечує оволодіння учнями мовним матеріалом з метою використання його в усному і писемному мовленні; • соціолінгвістичної компетенції, яка забезпечує формування умінь користуватися у процесі спілкування мовленнєвими реаліями (зразками), особливими правилами мовленнєвої поведінки, характерними для країни, мова якої вивчається; • прагматичної компетенції, яка пов’язана зі знаннями принципів, за якими висловлювання організовуються, структуруються, використовуються для здійснення комунікативних функцій та узгоджуються згідно з інтерактивними та трансактивними схемами. У процесі навчання іноземної мови формуються загальні компетенції, які складаються з: • декларативних знань, що включають знання світу, соціокультурні знання та міжкультурне усвідомлення; соціокультурна компетенція передбачає засвоєння учнями знань соціокультурних особливостей країни, мова якої вивчається, культурних цінностей та морально-етичних норм свого та інших народів, а також формування умінь їх використовувати у практичній діяльності; • практичних та міжкультурних умінь і навичок, таких як соціальні вміння, навички повсякденного життя тощо; • “компетенції існування”, яка пов’язана з індивідуальними особливостями поведінки, мотивацій, цінностей, ідеалів та типу особистості; • загальнонавчальних компетенцій (вміння вчитися), що сприяють оволодінню учнями стратегіями мовленнєвої дiяльності, спрямованої на розв’язання навчальних завдань і життєвих проблем. Під час навчання реалізуються також освітня, виховна і розвивальна цілі. Освітня мета передбачає формування в учнів таких особистісних якостей як: — усвідомлення функцій іноземної мови у навчальному процесі й у суспільстві; — усвідомлення значень мовних явищ, іншої системи понять, за допомогою якої сприймається дійсність; — розуміння особливостей власного мислення; — зіставлення іноземної мови з рідною; — оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії та традиції країни, мова якої вивчається (країнознавство, лінгвокраїнознавство); — залучення учнів до діалогу культур (іншомовної та рідної); — уміння використовувати у разі необхідності різноманітні стратегії для задоволення дидактичних потреб (працювати з книжкою, підручником, словником, довідковою літературою, мультимедійними засобами тощо). Засобами іноземної мови відбувається виховання учнів, яке здійснюється через систему особистісних стосунків із новою культурою і процесом оволодіння нею. Цьому сприяє виховання в учнів: — позитивного ставлення до іноземної мови як засобу спілкування, поваги до народу, носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв і способу життя; — культури спілкування, прийнятої в сучасному цивілізованому світі; — емоційно-ціннісного ставлення до всього, що нас оточує; — розуміння важливості оволодіння іноземною мовою і потреби користуватися нею як засобом спілкування. Оволодіння іноземною мовою сприяє розвитку в учнів: — мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей; — готовності брати участь в іншомовному спілкуванні; — бажання до подальшого самовдосконалення у галузі володіння іноземною мовою; — уміння переносу знань і навичок у нову ситуацію шляхом виконання проблемно-пошукової діяльності. Усі цілі навчання досягаються у комплексі, підпорядковуються головній меті та реалізуються у процесі її досягнення і сприяють таким чином різнобічному розвитку особистості учня. Оволодіння учнями іноземною мовою сприяє розвитку в них здібностей використовувати її як інструмент спілкування в діалозі культур і цивілізацій сучасного світу, вона розглядається як засіб міжособистісної взаємодії в умовах багатонаціонального і полiкультурного світового простору. Сучасний розвиток міжнародних зв’язків між державами слугує передумовою для активізації знань про культурні особливості країн і народів, мова яких вивчається. Цьому сприяє міжкультурний підхід до вивчення іноземної мови. Вона є суттєвим елементом культури народу — носія цієї мови і засобом передачі її іншим, допомагає учням пізнати духовне багатство іншого народу, краще розуміти власну культуру і культуру свого народу, підвищує рівень їхньої гуманітарної освіти, сприяє входженню у світову спільноту. Зміст навчання іноземної мови у середній школі залежить від соціального замовлення суспільства і детермінується певним станом його історичного розвитку. Програмою для середньої школи визначено той мінімум, яким мають оволодіти учні на кожному етапі навчання (у початковій школі, в основній школі, у старшій школі) і у кожному класі. Етапи навчання характеризується різною тематикою для спілкування, різним обсягом навчального матеріалу, різними методами, формами і видами навчальної діяльності відповідно до рівня розвитку учнів, їхніх інтересів і досвіду. У зв’язку з цим етапи мають свої цілі і завдання. У початковій школі (2—4 класи) важливо зацікавити учнів у вивченні іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність і значущість володіння іноземною мовою як неповторним засобом міжкультурного спілкування. Початкова школа має забезпечити наступність і безперервність процесу навчання іноземної мови у всьому курсі середньої школи, сформувати базові навички і вміння, необхідні для подальшого розвитку комунікативної компетенції в основній і старшій школі. Вона має виховувати комунікативні потреби у пізнанні інших країн і народів, у пошуку друзів не тільки для спілкування, але й для розв’язання певних проблем власної життєдіяльності. На цьому етапі здійснюється формування навичок і вмінь спілкування в усній і писемній формах у межах визначених сфер і ситуацій у відповідності до вікових особливостей учнів і їхніх інтересів, на основі використання для цього прийнятих мовленнєвих зразків. Учні вчаться виконувати нескладні творчі вправи і завдання, спрямовані на розвиток креативного мислення, у них формуються вміння переносити засвоєний навчальний матеріал в інші ситуації спілкування, давати оцінку певним явищам і діям. Для успішної реалізації освітньо-розвивального потенціалу іноземної мови у початковій школі необхідно сприяти тому, щоб процес залучення учнів до вивчення предмета не тільки розширював їхній світогляд, але й сприяв би глибшому розумінню власної культури та її ролі в духовному та моральному розвитку людства. Процес навчання іноземної мови у початковій школі організовується відповідно до мережі годин, визначених навчальним планом, і з урахуванням можливості збільшення їх кількості за рахунок варіативної частини. У зв’язку з цим для повноцінного забезпечення навчального процесу вчитель, окрім підручника, який використовує у своїй роботі, може залучати інші засоби, адаптуючи їх до умов навчання. Рівень володіння іноземною мовою на кінець четвертого класу відповідає рівню А1 згідно з “Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання”. В основній школі (5—9 класи) розпочинається етап систематичної й послідовної роботи з автентичними навчальними матеріалами, які забезпечують нормативне оволодіння спілкуванням. Помітно зростає обсяг навчального матеріалу, у тому числі того, який сприяє формуванню соціокультурної та соціолінгвістичної компетенцій. Чіткіше проявляється функція іноземної мови як засобу міжкультурного спілкування і як інструмента в діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Оволодіння іноземною мовою все частіше розглядається не як накопичення певної суми знань про мову, а як певний рівень сформованості навичок і вмінь використовувати мову для усного і писемного спілкування, як механізм пізнання інших народів і культур. Тематика для спілкування охоплює різноманітні галузі знань, серед них і ті, які були об’єктом вивчення на уроках з інших навчальних предметів (міжпредметні зв’язки), і з власного життєвого досвіду. Зростає доля самостійної роботи учнів, урізноманітнюються види навчальної діяльності, активно використовуються мовленнєві ситуації, що наближають навчальне спілкування до реальних умов. Учні оволодівають уміннями читати різножанрову літературу, розуміти радіо- і телепрограми доступного рівня складності. Рівень володіння іноземною мовою на кінець дев’ятого класу відповідає рівню А2+ згідно з “Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання”. У старшій школі (10—12 класи) систематизується та узагальнюється мовний, мовленнєвий та комунікативний досвід учнів, набутий ними на попередніх етапах вивчення мови. Методи і види навчальної діяльності все більше набувають форм, наближених до реальних умов спілкування. Широко використовуються творчі, проектні, групові, інтерактивні форми роботи учнів. Зміст освіти диференціюється відповідно до профілю навчання. Розвиваються уміння професійно спрямованого використання іноземної мови відповідно до певної галузі знань. Практикується введення інших курсів, які викладаються іноземною мовою. Можливе викладання курсів, пов’язаних з орієнтацією на професію вчителя іноземної мови, з лінгвокраїнознавством, з країнознавством, з перекладом, з використанням комп’ютерних технологій у навчанні іноземних мов тощо. Рівень володіння іноземною мовою на кінець дванадцятого класу відповідає рівню В1+ згідно з “Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання”. Враховуючи те, що вводиться вивчення другої іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах, та те, що на вивчення другої іноземної мови навчальним планом відводиться менша кількість годин, то, звичайно, рівень володіння уміннями й навичками у всіх видах мовленнєвої діяльності буде дещо відрізнятися від результатів, досягнутих у вивченні першої іноземної мови (як за якісними, так і за кількісними показниками). Вважається недоцільним у навчанні другої іноземної мови надавати перевагу якомусь одному або двом—трьом видам мовленнєвої діяльності. Навчальний процес організується у такий спосіб, щоб сприяти формуванню в учнів умінь і навичок усного (говоріння, аудіювання) і писемного (читання, письмо) мовлення. Процес навчання всіх видів мовленнєвої діяльності має здійснюватися паралельно і взаємопов’язано. Варто зазначити, що у 5-му класі, з огляду на вікові особливості учнів і їхній навчальний досвід, не рекомендується введення вступних (пропедевтичних) курсів. Навчання варто розпочинати відразу з формування в учнів навичок і вмінь з певної теми. У зв’язку з цим фонетичний аспект мовлення має засвоюватися безпосередньо у практичній діяльності під час оволодіння тематичним лексичним і граматичним матеріалом. Робота над вимовою здійснюється постійно упродовж усього курсу навчання. Слід зазначити, що значна кількість вправ і завдань, а також видів навчальної діяльності, які широко використовувались у навчанні першої іноземної мови і співвідносилися з віковими особливостями учнів, не завжди будуть методично доцільними для навчання другої іноземної мови. Необхідно застерегти від прямого перенесення всіх видів навчальної діяльності, які використовувались у початковій школі під час навчання першої іноземної мови, на початковий етап у вивченні другої іноземної мови. Учитель має добирати такі види вправ і завдань та використовувати такі види навчальної діяльності, які б співвідносилися із зазначеними вище чинниками. Всі вправи і завдання мають бути комунікативно спрямованими, а навчальні дії учнів — чітко вмотивованими. В основі навчання лексики й граматики лежить принцип випереджаючого усного засвоєння мовленнєвих зразків через комунікативні завдання, після чого йде аналіз та подальше використання цього матеріалу в мовній практиці. Згідно з комунiкативним підходом до навчання новий мовний матеріал (лексичний і граматичний) спочатку пред’являється у певному контексті, а вже потім активізується в усному і писемному мовленні за допомогою відповідних вправ і завдань. Вони мають бути комунікативно спрямованими і сприяти формуванню в учнів знань не тільки про значення нової мовної одиниці, але й про її формоутворення та функції (застосування) у мовленні. На основі цих знань мають формуватися відповідні мовні навички. Такий комунікативно-когнітивний підхід до сприймання мовного матеріалу сприяє усвідомленому його засвоєнню і адекватному використанню у практичній мовленнєвій діяльності. Навчання усного і писемного спілкування відбувається у межах сфер і тем, передбачених програмою для навчання першої іноземної мови. Звичайно, рівень володіння кожним видом мовленнєвої діяльності буде дещо нижчим, ніж його аналог у вивченні першої іноземної мови. Він відповідатиме рівню А2+, визначеному і описаному в загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти. Навчально-виховний процес здійснюється з опорою на такі основні дидактичні та методичні принципи: 1. Принцип комунікативної спрямованості навчання забезпечує таку організацію навчального процесу, який веде до належного рівня практичного оволодіння іноземною мовою в усній і писемній формах. 2. Принципи ситуативності та тематичної організації навчального матеріалу створюють умови для адекватного здійснення ідеї комунікативності. За змістом оволодіння мовою відбувається у межах тем, визначених програмою, а основною формою організації спілкування вважається мовленнєва ситуація. 3. Принцип урахування особливостей рідної мови, а також досвід, набутий учнями у її вивченні, дозволяють прогнозувати можливі труднощі у навчанні іноземної мови і таким чином раціоналізувати навчальний процес. 4. Принцип свідомості навчання розглядається як загальнометодичний принцип, який враховує якісну своєрідність оволодіння іноземною мовою. Він передбачає не тільки усвідомлене використання мовних одиниць відповідно до їх значення, форми і особливостей вживання у мовленні, але й до ситуацій спілкування та сфери мовленнєвих функцій кожної мовної одиниці. 5. Принцип урахування вікових особливостей учнів зумовлює відбір методичних підходів та змісту для спілкування на кожному етапі навчання іноземної мови. 6. Принцип взаємопов’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності враховує спільні психологічні механізми, спирається на використання максимуму відповідних аналізаторів для досягнення належного рівня сформованості умінь і навичок, не суперечить ідеї усного випередження, оскільки мовлення, насамперед, існує в усній формі. Тривалість усного випередження залежить від конкретних умов і етапу навчання. Відповідно до комунікативно орієнтованого підходу до навчання іноземних мов пріоритет надається комунікативно спрямованим завданням і вправам, які забезпечують оволодіння мовою як засобом спілкування. Проте це не означає, що у навчальному процесі ігноруються мовні вправи, що сприяють засвоєнню нормативного мовлення у фонетичному, лексичному і граматичному відношеннях. Відповідно до чинних умов навчання іноземної мови такі вправи відіграють допоміжну роль і зазвичай використовуються у контексті з комунікативними завданнями і підпорядковані їм. ПРОГРАМА ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

НІМЕЦЬКА МОВА 2-й клас

Сфери спiлкування Тематика ситуативного спілкування Мовленнєві функції Засоби вираження Лінгвістичні компетенції Соціокультурна компетенція Загальнонавчальна компетенція Лексична Граматична Фонетична Особистісна

Публічна

Освітня Я, моя сім’я і друзі

Відпочинок і дозвілля

Людина

Природа

Свята i традиції

Школа — привітатися; — попрощатися; — представити себе; — представити когось; — познайомитися; — називати когось / щось; — ставити запитання і відповідати на них; — повідомляти про когось / щось; — закликати до дії та реагувати на заклик; — давати елементарну характеристику комусь / чомусь; — повідомляти про належність когось / чогось певній особі; — розуміти та виконувати вказівки (команди); — повідомляти про спроможність виконувати дії; — вітати зі святом; — просити вибачення / висловлювати подяку та реагувати на них. Hallo! Guten Morgen/Tag/ Abend! Gute Nacht! Tschьs! Auf Wiedersehen! Ich heiЯe ... Wie alt bist du? Ich bin ... Jahre alt. Ist/Sind das ...? Wer/Was ist das? Das ist mein/meine ... Das sind meine ... Das ist ein/eine ... Das sind ... Das ist kein/keine ... Das sind keine ... Was hast du? Ich habe einen/eine/ein/ keinen/keine/kein ... Hast du einen/eine/ein ...? Gib/Geben Sie mir bitte ... Ich laufe gern/nicht gern Schi. Was macht er/sie? Was machen sie? Ich/er/sie kann/kann nicht ... Члени сім’ї. Вік. Іграшки. Числа до 20. Кольори. Частини тіла. Предмети одягу. Тварини. Пори року. Погодні явища. Місяці. Дні тижня. Назви свят. Предмети в класній кімнаті. Шкільне приладдя. Граматичні структури засвоюються імпліцитно (шляхом сприймання мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях). Мовна компетенція (граматична правильність мовлення) формується за рахунок багаторазового вживання мовленнєвих структур. Іменник: Однина і множина іменників. Артикль: Означений і неозначений. Дієслово: Теперішній час (Prдsens) слабких і сильних дієслів. Дієсловa-зв’язки sein i haben в однині і множині у Prдsens. Наказовий спосіб (Imperativ). Модальне дієслово kцnnen у Prдsens. Прикметник: Коротка форма прикметників. Займенник: Особові займенники y називному і давальному (Dat.) відмінках. Присвійні займенники mein, dein. Числівник: 1—20. Заперечення: nein, nicht i kein. Усі звуки німецької мови. Довгі й короткі голосні. Приглушення приголосних у кінці складу і слова. Відсутність пом’якшення приголосних. — вживання та вибір привiтань; — вживання та вибір форм звертання; — вживання та вибір вигуків. Правила ввічливості. — розрізняти і продукувати незнайомі звуки; — розуміти і зв’язувати незнайомі звукові відрізки; — уважно стежити за презентованою інформацією; — ефективно співпрацювати під час парної та групової роботи.

МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНЦІЯ На кінець 2-го класу учні:

Аудіювання Говоріння Читання Письмо Монологічне мовлення Діалогічне мовлення — розрізняють загальновживані слова, які проговорюються дуже повільно, з високою якістю артикуляції та підтверджуються невербальними засобами; — реагують невербально на запитання, які вимагають простих відповідей; — демонструють розуміння ключових слів у висловленні, які проговорюються дуже повільно та з довгими паузами; — розрізняють мовлення головних дійових осіб простих коротких оповідань, які промовляються ретельно, повільно, за допомогою наочності та інших засобів; — розуміють короткі прості вказівки, сформульовані повільно; — розуміють основну ідею адаптованого аудіо/відеозапису. — представляють себе, своїх друзів, батьків, продукуючи прості, здебільшого ізольовані речення; — дають елементарні інструкції; — повідомляють про місцезнаходження предмета; — описують предмет шкільного вжитку, іграшку, тварину, погоду (називають їх, говорять, які вони (великі, маленькі тощо); — роблять короткий переказ змісту почутого, побаченого, прочитаного повідомлення, що містить знайомий мовний і мовленнєвий матеріал; — повідомляють про здатність виконувати певні дії учнем чи іншими особами. Обсяг висловлювання — не менше 4 речень. — ставлять загальні та нескладні спеціальні питання; — відповідають на них згідно з мовним матеріалом і ситуацією спілкування; — реагують на прості, в дещо уповільненому темпі, репліки вчителя і однокласників; — обмінюються репліками на рівні мікродіалогу. Висловлення кожного — не менше 4 реплік. — знають букви алфавіту; — читають про себе та вголос і розуміють слова, словосполучення, речення, тексти, що містять мовний матеріал, засвоє- ний в усному мовлені. Обсяг — не менше 150 друкованих знаків. — за зразком відтворюють графічний образ букв, слів, словосполучень, речень; — самостійно описують предмети шкільного вжитку, іграшку, тварину, описують себе, своїх друзів, батьків. Обсяг — не менше 4 речень

НІМЕЦЬКА МОВА 3-й клас Сфери спiлкування Тематика ситуативного спілкування Мовленнєві функції Засоби вираження Лінгвістичні компетенції Соціокультурна компетенція Загальнонавчальна компетенція Лексична Граматична Фонетична Особистісна

Публічна

Освітня Я, моя сім’я і друзі

Відпочинок і дозвілля

Людина

Природа

Свята і традиції

Школа — представляти співрозмовників / третіх осіб; — запрошувати інформацію про співрозмовника / третю особу; — описувати когось / щось; — повідомляти про смаки, уподобання; — виражати своє ставлення до когось / чогось; — запрошувати на свято, в гості тощо; — реагувати на чиєсь запрошення; — повідомляти про когось / щось; — називати дії; — повідомляти про діяльність; — розповідати про повсякденні дії; — запитувати з метою отримання більш детальної інформації; — реагувати на репліки вчителя та однокласників; — визначати час / проміжки часу; — просити повторити інформацію; — висловлювати схвальну / несхвальну оцінку предметам, діям, ситуаціям тощо; — висловлювати прохання та реагувати на нього. Ich bin krank/gesund. Kann ich dir (Ihnen) helfen? Kannst du mir helfen? Ich fahre mit ... Ich habe ... Die Lehrerin liest eine Geschichte. Das Auto fдhrt schnell. Sie spielt und der Vater liest ein Buch. Kannst du morgen kommen? Das mцchte ich nicht. Nein, ich kann heute nicht. Людина (професії, види діяльності). Опис зовнішності. Числа до 100. Щоденні обов’язки. Дім, квартира. Захоплення. Навчальні предмети. Свята. Граматичні структури засвоюються імпліцитно (шляхом сприймання мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях). Мовна компетенція (граматична правильність мовлення) формується за рахунок багаторазового вживання мовленнєвих структур. Іменник: Утворення складних іменників. Іменники в Akk. Артикль: Вживання означеного артикля перед іменниками у сполученні з порядковим числівником. Вживання іменника без артикля, якщо іменник означає рід занять, професію або національність. Дієслово: haben; Futurum I. Прикметник: Ступені порівняння. Займенник: Особові займенники в Dat. Присвійні займенники sein, ihr, unser, euer, ihr. Вказівний займенник dieser. Числівник: 21— 100. Порядкові числівники до 31. Прийменник: in з іменником у Dat. i Akk. Прийменник mit з іменниками і займенниками в Dat.

Удосконалення навичок і вмінь, набутих на першому році навчання, а саме: — усі звуки німецької мови; — довгі й короткі голосні; — приглушення приголосних у кінці складу і слова; — відсутність пом’якшення приголосних; — наголос у складних словах; — фразовий наголос; — відсутність наголосу y службових словах. Поділ речень на смислові групи. — знання культурних реалій спільноти, мова якої вивчається, пов’язаних з повсякденним життям; — вживання та вибір привітань; — вживання та вибір форм звертання; — вживання та вибір вигуків. Правила ввічливості. — розрізняти і продукувати незнайомі звуки; — розуміти і зв’язувати незнайомі звукові відрізки; — уважно стежити за презентованою інформацією; — усвідомлювати мету поставленого завдання; — ефективно співпрацювати під час парної та групової роботи; — активно застосовувати мову, що вивчається.

МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНЦІЯ

На кінець 3-го класу учні:

Аудіювання Говоріння Читання Письмо Монологічне мовлення Діалогічне мовлення — реагують на запитання, які вимагають відповідей “так/ні” чи інших простих відповідей; — розуміють мовлення вчителя у повільному темпі, з довгими паузами, підтверджені невербальними засобами; — розуміють інструкції, сформульовані ретельно та повільно на вербальному та невербальному рівні; — розуміють діалогічне мовлення в достатньо повільному темпі з довгими паузами та чіткою інтонацією; — розуміють основні ідеї віршованого чи писемного тексту, який звучить у повільному темпі за підтримкою невербальних засобів. Текст побудований на засвоєному матеріалі. — описують місце (помешкання, клас), явище (погода, свято), об’єкт (людина, сім’я, іграшки, предмети шкільного вжитку, тварини); — роблять короткий переказ змісту почутого, побаченого, прочитаного повідомлення, що містить знайомий мовний і мовленнєвий матеріал; — висловлюють вдячність, задоволення, спонукання; — повідомляють про виконання повсякденних дій та дій, що відбуваються в момент мовлення, в межах засвоєного мовного матеріалу та адекватно до тем спілкування; — спонукають до виконання дії (наказують, пропонують тощо); — вказують час дії (день, місяць, пору року); — коментують свої дії та дії інших людей. Обсяг висловлювання — не менше 6 речень. — ставлять загальні та спеціальні запитання; — відповідають на них згідно з мовним матеріалом і відповідно до ситуації спілкування; — підтримують елементарне спілкування у межах мікродіалогів етикетного характеру; — висловлюють пропозицію та відповідають на чиюсь пропозицію згодою/незгодою; — висловлюють твердження і відповiдають на чиєсь твердження схваленням/несхваленням; — реагують на чіткі репліки вчителя, пред’явлені у відносно уповільненому темпі; — звертаються з проханням повторити фразу/слово або за роз’ясненням незрозумілого; — використовують стягнені форми, жести і міміку. Висловлення кожного співрозмовника — не менше 6 реплік, правильно оформлених у мовному відношенні. — знають алфавіт та основні звукобуквені зв’язки; — читають уголос та про себе з повним розумінням короткі прості тексти, що містять мовний матеріал, засвоєний в усному мовленні; — читають і розуміють нескладні короткі тексти, де значення незнайомих слів розкривається на основі здогадки. Обсяг — не менше 200 друкованих знаків. — пишуть слова, словосполучення, короткі речення; — пишуть адресу; — оформляють лист, листівку-вiтання; — описують помешкання, погоду, свято, сім’ю, людину; — пишуть на слух до 6 речень.

НІМЕЦЬКА МОВА 4-й клас Сфери спiлкування Тематика ситуативного спілкування Мовленнєві функції Засоби вираження Лінгвістичні компетенції Соціокультурна компетенція Загальнонавчальна компетенція Лексична Граматична Фонетична Особистісна

Публічна

Освітня Місце проживання

Помешкання

Відпочинок і дозвілля

Природа і навколишнє середовище

Подорож

Свята і традиції

Шкільне життя — запрошувати та надавати інформацію про особи / об’єкти / явища / події / факти; — описувати особи/ місця / об’єкти / явища / події / факти; — описувати дії, зображені на малюнках, фото тощо; — характеризувати та оцінювати когось / щось; — виражати емоції; — робити короткі повідомлення про події та факти; — розповідати про прочитане, почуте, побачене; — запитувати про чиїсь враження, думки, ставлення; — висловлювати свої враження, думки, ставлення.

Ich wohne in ... Was gibt es hier?/Gibt es hier ...? — Hier gibt es .../Ja,/Nein, hier gibt es (keinen/keine/ kein ...). Wie komme ich zu ...? Wohin gehst du? — Ich gehe in/auf/zu ... Unser Haus ist aus ... Wir wohnen in der Stadt/auf dem Dorf. Wir haben ... Zimmer. Das sind ... Im .../In der .../in meinem Zimmer gibt es/steht/hдngt/liegt ... Was machst du/macht ihr am liebsten? Das macht mir (keinen) SpaЯ. Was liest/siehst du lieber/am liebsten fern? Was kannst du/kann man fьr die Natur tun/machen? Was feierst du im Winter? — Karneval. Wie kommst du zum Karneval? — Ich komme als ... zum Karneval. Населені пункти. Покупки. Види дозвілля. Види помешкань. Умеблювання. Подорожування. Види транспорту. Вільний час. Улюблені дитячі герої. Опис природи. Довкілля. Свята. Граматичні структури засвоюються імпліцитно (шляхом сприймання мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях). Мовна компетенція (граматична правильність мовлення) формується за рахунок багаторазового вживання мовленнєвих структур. Дієслово: Дієслова в 2-й особі однини і множини. Прикметник: Ступені порівняння прикметників на рівні лексичних одиниць (gern, lieber, am liebsten). Займенник: Особові займенники в Akk. Присвійні займенники sein, ihr, unser, euer, ihr, Ihr. Безособовий займенник man (man kann). Речення: Питальні речення з модальним дієсловом kцnnen. Питальне речення з woher? Безособовий зворот es gibt. Прийменник: ohne.

Удосконалення знань, навичок і вмінь, набутих на першому і другому роках навчання. Знання культурних реалій спільноти, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування, пов’язаної з такими аспектами: — повсякденне життя; — умови життя; — норми поведінки; — соціальні правила поведінки; — вживання та вибір привiтань; — вживання та вибір форм звертання; — вживання та вибір вигуків. Правила ввічливості. — ефективно використовувати навчальні можливості у навчальних ситуаціях: — уважно стежити за презентованою інформацією; — усвідомлювати мету поставленого завдання; — ефективно співпрацювати під час парної та групової роботи; — активно застосовувати мову, що вивчається.

МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНЦІЯ

На кінець 4-го класу учні:

Аудіювання Говоріння Читання Письмо Монологічне мовлення Діалогічне мовлення — розуміють мовлення в дещо уповільненому темпі, ретельно артикульоване, з довгими паузами; — розуміють інструкції, прості вказівки; — розуміють основний зміст прослуханих текстів різного характеру, які побудовані на засвоєному мовному матеріалі; — розуміють запитання та інструкції, сформульовані ретельно і повільно. — роблять короткі повідомлення про повсякденні й минулі дії, події; — роблять короткий переказ змісту почутого, побаченого, прочитаного повідомлення, що містить знайомий мовний і мовленнєвий матеріал; — коментують зображене на малюнку або фото; — описують свій клас, кімнату, ігри і забави, погоду, сім’ю, свято, людей, тварин; — порівнюють особи, предмети відносно певної ознаки; — висловлюють своє ставлення до об’єктів, явищ, подій; — висловлюють певні емоції; — спонукають до дії (закликати, запропонувати, наказати); — використовують позамовні засоби (жести, міміку). Обсяг висловлювання – не менше 8 речень. — розуміють і реагують на повсякденні вирази, спрямовані на задоволення потреб конкретного типу відповідно до ситуацій спілкування в межах мовного матеріалу, набутого протягом початкової школи; — ініціюють і закінчують діалог; — ведуть короткі діалоги етикетного характеру; — підтримують спілкування, використовуючи діалоги різних типів; — беруть участь у розмові на прості та звичні теми, використовуючи при цьому всі види запитань; — використовують стягнені форми, характерні для діалогічного мовлення; — емоційно забарвлюють діалог, використовуючи відповідну інтонацію, жести, міміку, вигуки, характерні для мовленнєвої поведінки носіїв мови. Висловлення кожного — не менше 6 реплік, правильно оформлених у мовному відношенні. — читають вголос та про себе з повним розумінням короткі тексти, що містять мовний матеріал, засвоєний в усному мовленні; — розуміють основний зміст різнопланових текстів; — читають і розуміють нескладні короткі тексти, де значення незнайомих слів розкривається на основі здогадки. Обсяг — не менше 300 друкованих знаків. — пишуть слова, словосполучення, речення; — оформляють лист, листівку-вiтання; — описують свій клас, кімнату, ігри, погоду, сім’ю, свято, людей, тварин; — пишуть на слух до 8 речень. НІМЕЦЬКА МОВА 5-й клас

Сфери спiлкування Тематика ситуативного спілкування Мовленнєві функції Засоби вираження Лінгвістичні компетенції Соціокультурна компетенція Загальнонавчальна компетенція Лексична Граматична Фонетична Особистісна

Публічна

Освітня Я, моя сім’я, мої друзі (родинні зв’язки, розпорядок дня) Одяг, їжа, напої Відпочинок і дозвілля (захоплення, вільний час, канiкули) Природа. Погода

Подорож (загальні відомості про Нiмеччину, Україну) Рідне місто/ село Свята і традиції

Шкільне життя (навчальні предмети, робочий день, урок німецької мови) — описувати людей, предмети, дії, явища, самопочуття, події; — характеризувати якості особистості; — порівнювати предмети; — розповідати про свої захоплення, уподобання; — запитувати та надавати інформацію про явища, події, факти; — аргументувати свій вибір, точку зору; — розпитувати з метою роз’яснення і уточнення інформації та надання необхідних відповідей; — пропонувати щось та приймати або відхиляти пропозицію; — вибачатися; — висловлювати свої враження, почуття та емоції. Mein Cousin ist ordentlich/дlter (als ich). Wie spдt ist es?/Wie viel Uhr ist es denn? — Fьnf vor drei. Sein ... ist schцner/ grцЯer als ... Darf/Soll/Muss ich ...? Ich will ... Schreib/Schreibt/ Schreiben Sie bitte! Wen fragst du? — Ich frage ihn. Er sagt/hat gesagt, dass ... Ist es gut/...? Gefдlt dir ...? Das Kleid/... gefдllt mir (nicht). Das Kleid ist sehr hьbsch. Isst du gern Fisch? — Ja, ich mag Fisch. Was hast du am/im/um ... gemacht? Ich bin/habe ... Ich mцchte gern nach ... fahren. Wo liegt ...? — Im Norden. Oh, wie schцn!/... Viel SpaЯ! Schцne Ferien! Члени родини. Час. Щоденні справи. Предмети одягу. Продукти харчування. Напої. Види відпочинку та занять. Свята. Природні явища. Назви навчальних предметів. Види дiяльності на уроці. Іменник: Іменники в Dat. Дієслово: Imperativ. Модальні дієслова mцgen, wollen, mьssen, sollen, dьrfen y Prдsens. Минулий розмовний час — Perfekt. Прикметник: Ступені порівняння. Займенник: Особові займенники в Dat. i Akk. Ввічлива форма Sie. Присвійні займенники в усіх відмінках, крім Gen. Безособовий займенник es. Питальні займенники. Прийменник: Прийменники з іменниками в Akk. або Dat.

Удосконалення знань, навичок і вмінь, набутих у попередні роки навчання. Знання культури спільноти або спільнот країни, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування, пов’язаної з такими аспектами: — повсякденне життя; — умови життя; — міжособистісні стосунки; — норми поведінки; — соціальні правила поведінки; — здатність використати різні стратегії для контакту з представниками інших культур; — вживання та вибір привітань; — вживання та вибір форм звертання; — вживання та вибір вигуків. Правила ввічливості. Вирази народної мудрості. — уважно стежити за презентованою інформацією; — усвідомлювати мету поставленого завдання; — ефективно співпрацювати під час парної та групової роботи; — активно застосовувати мову, що вивчається; — знаходити, розуміти і при необхідності передавати нову інформацію.

МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНЦІЯ

На кінець 5-го класу учні:

Аудіювання Говоріння Читання Письмо Монологічне мовлення Діалогічне мовлення — розуміють чіткі вказівки, прохання тощо, щоб задовольнити конкретні потреби, якщо мовлення достатньо чітке й повільне; — розуміють основний зміст короткого повідомлення; — розуміють основний зміст прослуханих текстів різного характеру, які побудовані на засвоєному матеріалі. — зв’язно описують місце, явище, об’єкт, подію; — будують висловлювання з опорою на текст, ключові слова, серію малюнків тощо; — передають зміст почутого, побаченого, прочитаного; — роблять послідовний виклад минулих подій; — повідомляють про повсякденну діяльність учня (вдома, у школі, в позаурочний час); — розповідають про певні події в особистому житті — своєму, своєї сім’ї, друзів. Обсяг висловлювання — не менше 10 речень. — спілкуються, дотримуючись основних норм, прийнятих у країнах, мова яких вивчається; — відповідають на запитання щодо особистого життя (питання звучать чітко й у дещо сповільненому темпі); — роблять пропозиції, використовуючи репліки спонукального характеру; — реагують на пропозиції, твердження тощо; — обмінюються інформацією; — під час спілкування демонструють володіння мовним та мовленнєвим матерiалом, набутим у попередні роки. Висловлення кожного — не менше 7 реплік, правильно оформлених у мовному відношенні. — читають вголос і про себе (з повним розумінням) короткі тексти, побудовані на засвоєному мовному матеріалі; — знаходять основну інформацію у текстах різнопланового характеру (значення незнайомих слів розкривається на основі здогадки, малюнка, схожості з рідною мовою); — розуміють зміст листів, листівок особистого характеру. Обсяг — не менше 400 друкованих знаків. — пишуть особистого листа з опорою на зразок; — пишуть короткі записки чи повідомлення з метою задоволення побутових повсякденних потреб; — пишуть на слух до 10 речень.

НІМЕЦЬКА МОВА 6-й клас Сфери спiлкування Тематика ситуативного спілкування Мовленнєві функції Засоби вираження Лінгвістичні компетенції Соціокультурна компетенція Загальнонавчальна компетенція Лексична Граматична Фонетична Особистісна

Публічна

Освітня Я, моя сім’я, мої друзі (зовнішність, риси характеру) Покупки (відвідування магазинів) Харчування (традиції харчування) Спорт (види спорту, Олімпійські ігри) Подорож (підготовка до подорожі) Німеччина (Берлін) Україна (Київ) Шкільне життя (улюблений предмет) — описувати людей, предмети, дії, явища, самопочуття, події; — характеризувати якості особистості та вчинки людей; — порівнювати предмети і дії; — розповідати про свої захоплення, уподобання; — запитувати та надавати інформацію про явища, події, факти; — аргументувати свій вибір, точку зору; — розпитувати з метою роз’яснення і уточнення інформації та надання необхідних відповідей; — пропонувати щось та приймати або відхиляти пропозицію; — вибачатися; — висловлювати свої враження, почуття та емоції.

Wie sieht dein Freund aus? Mein Freund sieht gut/... aus. Haben Sie eine Nummer grцЯer? — Tut mir Leid. Was ist dein Lieblingsessen? — Mein Lieblingsessen ist ... Was isst du zum Frьhstьck/ ...? — Zum Frьhstьck/... esse ich ... Am liebsten esse ich .../ ... schmeckt mir sehr gut./ ...schmeckt mir nicht. Fahren wir doch nach .../Ich mцchte aber lieber nach .../Ich will lieber ... Was brauchen wir noch? — Es fehlt noch .../Ich kann nicht ohne ... fahren./Ich glaube, dass ... Bitte eine Fahrkarte nach ...! — Einfach oder hin und zuruck? Wo warst du ...?— Ich war ... Wessen Buch ist das? — Das ist Ninas Buch. /Das ist das Buch des Lehrers. Ich bin gegen mehr Hausaufgaben. Gute Reise! Зовнішність людини. Назви рис характеру Види магазинів. Основний асортимент товарів. Ціна. Гроші. Розміри одягу. Назви страв. Види спорту. Види транспорту. Предмети багажу. Проїзні документи. Визначні місця столиць. Види діяльності на уроках. Іменник: Іменник в Gen. Gen. власних назв. Вживання іменників без артикля. Дієслово: Дієслова з невідокремлюваними префіксами. Минулий розповідний час (Prдteritum). Прикметник: Відмінювання прикметників. Займенник: Вказівний займенник dieser. Неозначені займенники jeder, alle, einige, viele. Питальні займенники welcher, was fьr ein. Прийменник: Прийменники з Akk.: durch, fьr, ohne, gegen, um. Питальні речення з питальним словом wessen. Удоско-налення знань, навичок і вмінь, набутих у попередні роки навчання. Знання культури спільноти або спільнот країни, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування, пов’язаної з такими аспектами: — повсякденне життя; — умови життя; — міжособистісні стосунки; — норми поведінки; — соціальні правила поведінки; — здатність використати різні стратегії для контакту з представниками інших культур; — вживання та вибір привітань; — вживання та вибір форм звертання; — вживання та вибір вигуків. Правила ввічливості. Вирази народної мудрості. — уважно стежити за презентованою інформацією; — усвідомлювати мету поставленого завдання; — ефективно співпрацювати під час парної та групової роботи; — активно застосовувати мову, що вивчається; — знаходити, розуміти і при необхідності передавати нову інформацію.

МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНЦІЯ

На кінець 6-го класу учні:

Аудіювання Говоріння Читання Письмо Монологічне мовлення Діалогічне мовлення — розуміють інформацію як під час безпосереднього спілкування зі співрозмовником, так і опосередкованого (у звукозапису); — розуміють основний зміст прослуханих текстів різного характеру, які побудовані на засвоєному матеріалі; — розуміють основний зміст короткого повідомлення. — логічно будують висловлювання за змістом почутого, побаченого, прочитаного, використовуючи при цьому прості зв’язні речення; — описують події, явища, об’єкти, людей, тварин; — висловлюють своє ставлення до предметів, осіб тощо; — дають свою оцінку явищам, подіям тощо; — характеризують персонаж казки, мультфільму, оповідання тощо; — роблять коротку тематичну презентацію; — роблять зв’язні повідомлення про свою/чиюсь діяльність, використовуючи набутий мовний матеріал адекватно до тем спілкування. Обсяг висловлювання — не менше 12 речень. — спілкуються, дотримуючись основних норм, прийнятих у країнах, мова яких вивчається; — беруть участь у діалозі, обмінюючись інформацією, висловлюючи свою думку, враження, ставлення щодо конкретних фактів, подій, явищ, пропозицій; — під час спілкування демонструють володіння мовним та мовленнєвим матеріалом, набутим протягом попередніх років. Висловлення кожного — не менше 8 реплік, правильно оформлених у мовному відношенні. — читають (з повним розумінням) короткі, прості тексти, побудовані на знайомому мовному матеріалі; — знаходять основну інформацію у текстах різнопланового характеру (значення незнайомих слів розкривається на основі здогадки, малюнка, схожості з рідною мовою); — розуміють зміст листів, листівок особистого характеру. Обсяг — не менше 500 друкованих знаків. — підтримують писемне спілкування із реальним або уявним другом по листуванню; — пишуть на слух до 12 речень; — описують предмет, особу, події, явища, об’єкти (в межах 12 речень).

НІМЕЦЬКА МОВА 7-й клас

Сфери спiлкування Тематика ситуативного спілкування Мовленнєві функції Засоби вираження Лінгвістичні компетенції Соціокультурна компетенція Загальнонавчальна компетенція Лексична Граматична Фонетична Особистісна

Публічна

Освітня Я, моя сім’я, друзі (обов’язки в сім’ї, сімейні традиції) Харчування (приготування їжі, сервiровка столу) Охорона здоров’я (відвідування лікаря, симптоми захворювань) Кіно і театр Спорт (спортсмени, спортивні змагання, клуби, секції) Німеччина (знайомство з визначними місцями Берліна) Україна (ознайомлення з основними пам’ятками культури Києва) Шкільне життя (позакласні заходи) — описувати людей, предмети, дії, явища, самопочуття, події; — характеризувати якості особистості, вчинки людей; — порівнювати предмети, дії, вчинки; — розповідати про свої захоплення, уподобання; — запитувати та надавати інформацію про явища, події, факти; — аргументувати свій вибір, точку зору, власну думку; — розпитувати з метою роз’яснення і уточнення інформації та надання необхідних відповідей; — пропонувати щось та приймати або відхиляти пропозицію; — висловлювати свої враження, почуття та емоції; — надавати схвальну/несхвальну оцінку подіям, ситуацiям, вчинкам і діям; — просити і давати пораду, пояснення, допомогу. Du bist unertrдglich. Lass mich in Ruhe! Typisch, dass du nicht hilfst! Ich kaufe nichts, weil ich kein Geld habe. Wie funktioniert das? Ich schneide den Braten. Mit einem Messer kann man gut schneiden. Ich mцchte einen Teller Spaghetti, bitte. Du musst viel Obst essen, das ist gesund. Weinst du? Was ist passiert? Tut etwas weh? Was hast du denn? — Ich habe Fieber. Ich habe mich erkдltet. Wir treffen uns um acht am Kino. Ich bin fit, weil ich viel Sport mache. Wo fahrt ihr denn hin? Wieder nach Berlin? Schau mal hier auf die Karte: Das ist Berlin/ Kyjiw. Willkommen in Berlin/Kyjiw! Berlin/Kyjiw liegt ... Die wichtigsten Sehenswьrdigkei-ten sind... Види домашніх обов’язків. Родинні свята. Кухонні прилади. Посуд. Види обробки продуктів харчування. Медичні заклади. Медичні працівники. Симптоми захворювань. Лікарські засоби. Спортсмени. Види спортивних змагань. Спортивні клуби, секції. Визначні місця. Види позакласних заходів. Іменник: Віддієслівні іменники. Дієслово: Допоміжне дієслово werden. Майбутній час (Futur I). Неозначена форма (Infinitiv Aktiv) з zu і без нього. Прикметник. Займенник: Неозначені займенники nichts, etwas, jemand, einer, keiner, was. Прийменник: Прийменники з Dat.: aus, bei, nach, seit, von, mit, zu, ab. Числівник. Речення: Підрядні речення причини. Удосконалення знань, навичок і вмінь, набутих у попередні роки навчання. Знання культури спільноти або спільнот країни, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування, пов’язаної з такими аспектами: — повсякденне життя; — умови життя; — міжособистісні стосунки; — норми поведінки; — соціальні правила поведінки; — здатність привести до спільного знаменника рідну й іноземну культури в межах змісту програми; — здатність використати різні стратегії для контакту з представниками інших культур; — вживання та вибір привітань; — вживання та вибір форм звертання; — вживання та вибір вигуків. Правила ввічливості. Вирази народної мудрості. — уважно стежити за презентованою інформацією; — усвідомлювати мету поставленого завдання; — ефективно співпрацювати під час парної та групової роботи; — активно застосовувати мову, що вивчається; — використовувати адекватні матеріали для самостійного вивчення; — знаходити, розуміти і при необхідності передавати нову інформацію.

МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНЦІЯ

На кінець 7-го класу учні:

Аудіювання Говоріння Читання Письмо Монологічне мовлення Діалогічне мовлення — розуміють інформацію як під час безпосереднього спілкування зі співрозмовником, так і опосередкованого (у звукозапису); — розуміють основний зміст короткого повідомлення; — розуміють основний зміст прослуханих текстів різного характеру, які побудовані на засвоєному матеріалі. — логічно і послідовно, відповідно до навчальної ситуації роблять розгорнуте повідомлення в межах тематики, визначеної програмою; — передають зміст прочитаного або почутого у формі розповіді, опису; — дають оцінку прочитаному або почутому; — роблять підготовлене повiдомлення, самостійно добираючи матеріал і використовуючи додаткові відомості. Обсяг висловлювання — не менше 14 речень. — спілкуються, дотримуючись основних норм, прийнятих у країнах, мова яких вивчається; — беруть участь у діалозі, обмінюючись інформацією на основі прочитаного, почутого, побаченого, висловлюючи при цьому свою думку. Спілкування будується на мовному та мовленнєвому матеріалі, набутому в попередні роки вивчення мови, і відповідає цілям, завданням у межах програмної тематики. Висловлення кожного — не менше 9 реплік, правильно оформлених у мовному відношенні. — читають (з повним розумінням) тексти, побудовані на знайомому мовному матеріалі; — знаходять необхідну інформацію у текстах різнопланового характеру (значення незнайомих слів розкривається на основі здогадки, малюнка, схожості з рідною мовою, пояснень у коментарі). Обсяг — не менше 600 друкованих знаків. — письмово передають інформацію адекватно цiлям, завданням спілкування, правильно оформлюючи повiдомлення залежно від його форми; — описують предмет, особу, події, явища, об’єкти (в межах 14 речень).

НІМЕЦЬКА МОВА 8-й клас Сфери спiлкування Тематика ситуативного спілкування Мовленнєві функції Засоби вираження Лінгвістичні компетенції Соціокультурна компетенція Загальнонавчальна компетенція Лексична Граматична Фонетична Особистісна

Публічна

Освітня Стиль життя (здоровий спосіб життя, розваги, друзі по листуванню) Шкільна бібліотека (вибір книг для читання, улюблений письменник /книга/ літературний герой) Засоби масової інформації (преса) Музика (музичні стилі, композитори, музиканти, виконавці, відвiдування концерту) Німеччина (географічне положення, клiмат, населення) Україна (географічне положення, клімат, населення) Шкільне життя (школи в Україні та за кордоном) — описувати людей, предмети, дії, явища, самопочуття, події; — характеризувати якості особистості, вчинки людей і стосунки між людьми; — висловлювати власне ставлення до поведінки та вчинків людей; — порівнювати предмети, дії, вчинки, ситуації, факти, явища; — розповідати про свої захоплення, уподобання, ідеали та спосіб життя; — запитувати та надавати інформацію про явища, події, факти; — аргументувати свій вибір, точку зору, власну думку; — розпитувати з метою роз’яснення і уточнення інформації та надання необхідних відповідей; — пропонувати щось та приймати або відхиляти пропозицію; — висловлювати свої враження, почуття та емоції у зв’язку з почутим, побаченим, прослуханим (сумнів, подив, стурбованість, радість тощо). Interessieren Sie sich nicht fьr FuЯball? — Doch! So laute Musik mag ich gar nicht. Darьber mьssen wir diskutieren. Wer ist dafьr? Ich mag klassische Musik. Ich spiele in einer Band. Was Interessantes/ Neues/... liest du? Ich lese gern ... , aber am liebsten lese ich ... Mein Lieblingsbuch/Lieblingsschriftsteller ist ... Die Hauptperson, die/welche ... , gefдllt mir gut/ gefдllt mir nicht. Manchmal treffe ich mich mit meinen Freunden, um in die Bibliothek/ins Konzert zu gehen. Welches Gebirge? — Das Gebirge, durch das die Weser flieЯt. Wohnt ihr auЯerhalb der Stadt? — Nein, wir wohnen innerhalb. Der Vater arbeitet viel, damit die Kinder besser leben. Повсякденні дії. Види дозвілля. Активний відпочинок. Кореспонденція. Літературні жанри. Робота в бібліотеці. Періодичні видання. Рубрики. Музичні жанри/інструменти. Географічні поняття. Види ландшафтів. Типи шкіл. Навчальний персонал. Система оцінювання. Правила поведінки. Іменник: Іменники іншомовного походження. Дієслово: Інфінiтивний зворот um ... zu + Infinitiv. Прикметник: Субстантивація прикметників. Займенник: Відносні займенники der, die, das, welche, welches. Прислівник: Займенникові прислівники worin, darauf ... Прийменник: Прийменники з Genitiv: auЯerhalb, innerhalb, wдhrend, unweit, wegen, trotz. Речення: Підрядні означальні (Attributsдtze). Підрядні речення мети (Finalsдtze) зі сполучником damit. Удосконалення знань, навичок і вмінь, набутих у попередні роки навчання. Знання культури спільноти або спільнот країни, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування, пов’язаної з такими аспектами: — повсякденне життя; — умови життя; — міжособистісні стосунки; — норми поведінки; — соціальні правила поведінки; — здатність використати різні стратегії для контакту з представниками інших культур; — вживання та вибір привітань; — вживання та вибір форм звертання; — вживання та вибір вигуків; — правила вступу до розмови. Правила ввічливості. Вирази народної мудрості. — уважно стежити за презентованою інформацією; — усвідомлювати мету поставленого завдання; — ефективно співпрацювати під час парної та групової роботи; — активно застосовувати мову, що вивчається; — знаходити, розумiти і при необхідності передавати нову інформацію; — використовувати нові технології.

МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНЦІЯ

На кінець 8-го класу учні:

Аудіювання Говоріння Читання Письмо Монологічне мовлення Діалогічне мовлення — розуміють інформацію як під час безпосереднього спілкування зі співрозмовником, так і опосередкованого (у звукозапису); — розуміють основний зміст текстів відповідно до тематики ситуативного спілкування; — вибирають необхідну інформацію з прослуханого. Використовують лінгвістичну і контекстуальну здогадку, спираючись на сюжетну лінію чи наочність.

— висловлюють свої переконання, думки, згоду або незгоду тощо у відповідь на отриману інформацію; — роблять стислі пояснення до плану або ідеї; — розповідають історії, сюжет книжки/фільму тощо і висловлюють своє ставлення/враження. Обсяг висловлювання — не менше 16 речень. — спілкуються, дотримуючись основних норм, прийнятих у країнах, мова яких вивчається; — ведуть бесіду з однією чи кількома особами в межах певної ситуації спілкування, а також, використовуючи інформацію з прочитаного, почутого, побаченого; — беруть участь у діалогах різних типів, обмінюючись інформацією, висловлюючи свою думку, враження, ставлення щодо конкретних фактів, подій, явищ, пропозицій; — беруть участь у дискусії, аргументуючи свою точку зору. Спілкування будується на мовному та мовленнєвому матеріалі, набутому в попередні роки вивчення мови, і відповідає цiлям, завданням у межах програмної тематики. Висловлення кожного — не менше 10 реплік, правильно оформлених у мовному відношенні. — читають (з повним розумінням) тексти, побудовані на знайомому мовному матеріалі; — знаходять необхідну інформацію у текстах різнопланового характеру (значення незнайомих слів розкривається на основі здогадки, малюнка, схожості з рідною мовою, пояснень у коментарі). Обсяг — не менше 700 друкованих знаків. — передають у письмовій формі зміст почутого, прочитаного, побаченого; — письмово передають інформацію адекватно цілям, завданням спілкування, правильно оформлюючи повiдомлення залежно від його форми; — описують предмет, особу, події, явища, об’єкти (в межах 16 речень).

НІМЕЦЬКА МОВА 9-й клас Сфери спiлкування Тематика ситуативного спілкування Мовленнєві функції Засоби вираження Лінгвістичні компетенції Соціокультурна компетенція Загальнонавчальна компетенція Лексична Граматична Фонетична Особистісна

Публічна

Освітня Я, моя сім’я, друзі (автобіографія) Природа і погода (навколишнє середовище, охорона довкілля) Засоби масової інформації (телебачення і радіо, програми, ведучі, улюблена радіо-/телепередача) Молодіжна культура (зовнішність, захоплення, молодіжні організації, клуби, табори) Наука і технічний прогрес Німеччина (великі міста, пам’ятки культури) Робота і професія (професії, вибір професії) — описувати людей, предмети, дії, явища, самопочуття, події; — характеризувати якості особистості, вчинки людей і стосунки між людьми; — висловлювати власне ставлення до поведінки, вчинків, думок, позицій інших людей; — порівнювати предмети, дії, вчинки, ситуації, факти, явища; — розповідати про свої захоплення, уподобання, ідеали, спосіб життя, мрії, аргументуючи власний вибір; — запитувати та надавати інформацію про явища, події, факти; — аргументувати свій вибір, точку зору, власну думку; — розпитувати з метою роз’яснення і уточнення інформації та надання необхідних відповідей; — пропонувати щось та приймати або відхиляти пропозицію; — висловлювати своє враження, почуття та емоції у зв’язку з почутим, побаченим, прослуханим (сумнів, подив, стурбованість, радість тощо); — надавати схвальну / несхвальну оцінку подіям, ситуаціям, вчинкам і діям. Ich hдtte gerne ... Was willst du konkretes tun? Da die Getrдnkedosen ein цkцlogisches Problem sind, will man ... Wann sehen die meisten Jugendlichen fern?/Ist Fernsehen schдdlich? — Ich sehe meistens am Abend fern./Ich finde, dass ... Am liebsten sehe ich ..., weil ... Was kommt jeden Tag im Fernsehen? Was ist der Inhalt der einzelnen Sendungen? Stell mal das Radio an! Mit Radiohцren habe ich meistens Probleme. Statt Radio zu hцren, solltest du ... Du siehst toll aus! Entschuldigen Sie, wie komme ich/zu ...? — Gehen Sie an der Post vorbei und dann gleich wieder rechts. Was ist fьr dich bei einem Beruf wichtig? — Meine Erwartungen an den Beruf sind ... Ich mцchte ... werden. Weiteres zu meiner Person finden Sie in meinem Lebenslauf. Особисті дані. Природні ресурси. Рослинний і тваринний світ. Види радіо- і телепрограм. Течії молодіжної культури. Клуби і товариства. Відомі вчені. Винахідники і винаходи. Пам’ятки культури. Характеристики професій. Фактори впливу на вибір професії. Іменник: Систематизація. Дієслово: Умовний спосіб (Konjunktiv II): ввічлива форма від haben. Інфiнітивні звороти statt ... zu + Infinitiv, ohne ... zu + Infinitiv. Прикметник: Особливі форми ступенів порівняння. Займенник: Систематизація. Прислівник: Ступені порівняння. Числівник: Систематизація. Речення: Підрядні речення місця. Удосконалення знань, навичок і вмінь, набутих у попередні роки навчання. Знання культури спільноти або спільнот країни, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування, пов’язаної з такими аспектами: — повсякденне життя; — умови життя; — міжособистісні стосунки; — цінності, ідеали, норми поведінки; — соціальні правила поведінки; — здатність використати різні стратегії для контакту з представниками інших культур; — вживання та вибір привітань; — вживання та вибір форм звертання; — вживання та вибір вигуків; — правила вступу до розмови. Правила ввічливості. Вирази народної мудрості. — уважно стежити за презентованою інформацією; — усвідомлювати мету поставленого завдання; — ефективно співпрацювати під час парної та групової роботи; — активно застосовувати мову, що вивчається; — знаходити, розуміти і при необхідності передавати нову інформацію; — використовувати нові технології.

МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНЦІЯ

На кінець 9-го класу учні:

Аудіювання Говоріння Читання Письмо Монологічне мовлення Діалогічне мовлення — розуміють інформацію як під час безпосереднього спілкування зі співрозмовником, так і опосередкованого (у звукозапису); — розуміють основний зміст текстів відповідно до тематики ситуативного спілкування, виділяючи головну думку/ідею, диференціюючи основні факти і другорядну інформацію; — вибирають необхідну інформацію з прослуханого. Використовують лінгвістичну і контекстуальну здогадку, спираючись на сюжетну лінію чи наочність. — висловлюються відповідно до певної ситуації або у зв’язку з прочитаним, почутим, побаченим; — описують об’єкти повсякденного оточення, події й види діяльності, в яких учень бере участь; — розповідають про повсякденне життя, про минулу діяльність, про плани на майбутнє, дотримуючись нормативного мовлення. Обсяг висловлювань — не менше 18 речень.

— спілкуються, дотримуючись основних норм, прийнятих у країнах, мова яких вивчається; — ведуть бесіду з однією чи кількома особами відповідно до комунікативної ситуації в рамках тематики, визначеної програмою; — розширюють запропоновану співбесідником тему розмови, переходять на іншу тему; — адекватно поводяться у комунiкативних ситуаціях, демонструючи мовленнєву поведінку, характерну для носіїв мови; — використовують міміку та жести. Спілкування будується на мовному та мовленнєвому матеріалі, набутому в попередні роки вивчення мови, і відповідає цiлям, завданням, умовам спілкування в межах програмної тематики. Висловлювання кожного — не менше 10 реплік, правильно оформлених у мовному відношенні. — читають (з повним розумінням) тексти, побудовані на знайомому мовному матеріалі; — знаходять необхідну інформацію у текстах різнопланового характеру (значення незнайомих слів розкривається на основі здогадки, малюнка, схожості з рідною мовою, пояснень у коментарі); — переглядають текст чи серію текстів з метою пошуку необхідної інформації. Обсяг — не менше 800 друкованих знаків. — заповнюють анкету тощо; — пишуть поздоровлення, запрошення, оголошення; — пишуть записку; — повідомлення для друга / члена сім’ї; — пишуть лист-повiдомлення у формі розповіді/ опису, висловлюючи свої враження, думки про особи, події, об’єкти, явища, факти. Обсяг — не менше 16 речень.

НІМЕЦЬКА МОВА 10-й клас Сфери спiлкування Тематика ситуативного спілкування Мовленнєві функції Засоби вираження Лінгвістичні компетенції Соціокультурна компетенція Загальнонавчальна компетенція Лексична Граматична Фонетична Особистісна

Публічна

Освітня Я, моя сім’я, друзі (особистість, стосунки з товаришами, взаємодопомога) Дозвілля і спорт (роль спорту в житті суспільства) Харчування (національна кухня Німеччини та України) Природа і погода (природні катаклізми) Живопис (відомі художники та їхні твори, відвідування музею, виставки або галереї) Наука і технічний прогрес (сучасні засоби комунікації і технології) Шкільне життя (освiта в Україні й за кордоном) Робота і професії — описувати ситуації, аналізувати їхні причини і наслідки; — висловлювати власні припущення, прогнозувати ймовірність подій і наслідків; — описувати події в їхній логічній послiдовності, висловлюючи власну точку зору; — знаходити схожі риси та відмінності в культурах різних народів, звичаях і традиціях, стилях життя; — описувати та інтерпретувати реалії рідної та іншомовної культур; — аналізувати явища суспільно-полiтичного, економічного, культурного життя різних країн; — обговорювати перспективи, давати поради, реагувати на поради інших, аргументувати свою точку зору; — вступати в дискусію, привертаючи увагу співрозмовника. Kommst du mit auf den Sportplatz? — Nein, ich habe viel zu tun. Wie stehst du zum Sport? — Sport ist gesund/fantastisch/ blцd/ interessiert mich nicht. Wenn ich Sport mache, fьhle ich mich ... Wenn ich ... brauche, lasse ich mich in/bei ... beraten. Wie viele Kalorien haben folgende Lebensmittel? Was sind die Nationalgerichte in Deutschland/in der Ukraine?— In Deutschland/In der Ukraine isst man entweder ... oder ... Waldbrдnde zerstцren viel Wald. Hurrikane zerstцren Hдuser. Auf dem Bild ist ein Junge zu sehen. Ich habe keine Ahnung vom Computer. Er sitzt den ganzen Tag am Computer und surft im Internet. Als ich am Bahnhof ankam, war der Zug gerade abgefahren. Якості особистості. Види особистісних стосунків. Спортивні події. Обладнання для спорту/дозвілля. Національні страви. Смаки, уподобання. Види природних катаклізмів. Жанри живопису. Комп’ютерне обладнання та основні операції. Заклади освіти. Сучасні професії. Іменник: Систематизація відмінювання іменників. Дієслово: Дієслово lassen. Дієприкметник Partizip I. Минулий час (Plusquamperfekt). Прикметник: Відмінювання прикметників на -а, -е. Займенник: Вказівний займенник solch. Речення: Умовні підрядні речення. Складносурядні речення. Удосконалення знань, навичок і вмінь, набутих у попередні роки навчання. Знання суспільства і культури спільноти або спільнот країни, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування, пов’язаної з такими аспектами: — повсякденне життя; — умови життя; — міжособистісні стосунки; — цінності, ідеали, норми поведінки; — соціальні правила поведінки; — ритуальна поведінка; — здатність привести до спільного знаменника рідну й іноземну культури в межах змісту програми; — здатність визначити й використати різні стратегії для контакту з представниками інших культур; — правила вступу до розмови. Правила ввічливості. Вирази народної мудрості. — уважно стежити за презентованою інформацією; — усвідомлювати мету поставленого завдання; — ефективно співпрацювати під час парної та групової роботи; — активно застосовувати мову, що вивчається; — знаходити, розумiти і при необхідності передавати нову інформацію; — сприймати новий досвід (нову мову, нових людей, нові способи поведінки тощо) і застосовувати інші компетенції для того, щоб діяти у специфічній навчальній ситуації (на основі спостереження, здогадки, запам’ятовування тощо); — знаходити, розуміти і при необхідності передавати нову інформацію; — використовувати нові технології.

НІМЕЦЬКА МОВА 11-й клас Сфери спiлкування Тематика ситуативного спілкування Мовленнєві функції Засоби вираження Лінгвістичні компетенції Соціокультурна компетенція Загальнонавчальна компетенція Лексична Граматична Фонетична Особистісна

Публічна

Освітня Я, моя сім’я, друзі (батьки і діти, толерантне ставлення до оточуючих) Дозвілля (міжнародні спортивні змагання, олімпійські чемпіони) Харчування (заклади громадського харчування) Людина і довкілля Кіно, театр, телебачення (фільми/ вистави/телепрограми) Мистецтво (вплив мистецтва на естетичний розвиток людини) Наука і технічний прогрес (розвиток науки і технiки в Україні та за кордоном) Україна у світі Шкільне життя — описувати проблеми, досягнення, виявляти їхні причини і наслідки; — висловлювати власні припущення, прогнозувати ймовірність подій і наслідків; — описувати події в їхньому історичному розвитку, висвітлюючи власну точку зору; — знаходити схожі риси та відмінності в культурах різних народів, звичаях і традиціях, стилях життя; — описувати та інтерпретувати реалії рідної та іншомовної культур; — аналізувати явища суспiльно-полiтичного, економічного, культурного життя різних країн; — обговорювати перспективи, давати поради, реагувати на поради інших; — аргументувати свою точку зору; — вступати в дискусію, привертаючи увагу співрозмовника; — аналізувати взаємостосунки між учителями і учнями, батьками і дітьми, ровесниками, розкриваючи причини непорозумінь і конфліктів, а також висловлюючи пропозиції щодо їх розв’язання; — оцінювати вплив науково-технічного процесу на різні сфери сучасного життя і довкілля; — підтримувати дискусію, розгортаючи, уточнюючи, вносячи корективи, у висловлювання співрозмовників або змінюючи тему розмови. Manchmal frage ich mich, ob ich nicht lieber Sport treiben soll. Unsere Sportler nehmen an Weltmeisterschaften teil. Er hat eine Gold-/ Silber- / Bronzemedaille im Laufen/ ... gewonnen. Ist er ein Olympiasieger in ...? — Klar. Seit er in dieser Mannschaft spielt, hat er schon dreimal an Europameisterschaften teilgenommen. Ich wьrde mir gern dieses Fernsehprogramm ansehen. Jens will Englisch lernen, obwohl er schon zwei Fremdsprachen kann. Deutschland und Цsterreich sind Mitglieder der EU. EU-Bьrger wдhlen ein Parlament, das die Aufgabe hat, ihre Interessen zu vertreten. Worьber unterhдlst du dich am liebsten mit deinem Freund? — Ьber den technischen Fortschritt. Норми поведінки та спілкування. Види міжнародних змагань. Результати змагань. Обладнання і персонал. Їжа, напої й закуски. Організації по захисту навколишнього середовища. Фестивалі. Характеристика фільму / вистави / телепрограми. Види мистецтва. Емоції. Галузі науки. Технічна термінологія (інструкції). Міжнародні організації: ЄС, ООН, Рада Європи. Інституції ЄС. Міжнародні освітні програми. Іменник: Систематизація відмінювання іменників. Дієслово: Умовний спосіб (Konjunktiv II). Описова форма кон’юнктива. Речення: з’ясувальні підрядні речення; підрядні часу; наслідку; допустові підрядні речення. Удосконалення знань, навичок і вмінь, набутих у попередні роки навчання. Знання суспільства і культури спільноти або спільнот країни, мова якої вивчається, у межах тематики ситуативного спілкування, пов’язаної з такими аспектами: — повсякденне життя; — умови життя; — міжособистісні стосунки; — цінності, ідеали, норми поведінки; — соціальні правила поведінки; — ритуальна поведінка; — здатність визначити й використати різні стратегії для контакту з представниками інших культур; — правила вступу до розмови. Правила ввічливості. Вирази народної мудрості. — уважно стежити за презентованою інформацією; — усвідомлювати мету поставленого завдання; — ефективно співпрацювати під час парної та групової роботи; — активно застосовувати мову, що вивчається; — знаходити, розумiти і при необхідності передавати нову інформацію; — визначати власні потреби та цілі, організовувати власні стратегії для досягнення цих цілей відповідно до своїх особливостей та здібностей; — сприймати новий досвід (нову мову, нових людей, нові способи поведінки тощо) і застосовувати інші компетенції для того, щоб діяти у специфічній навчальній ситуації (на основі спостереження, здогадки, запам’ятовування тощо); — використовувати нові технології. МОВЛЕННЄВА КОМПЕТЕНЦІЯ

На кінець 11- класу учні:

Аудіювання Говоріння Читання Письмо Монологічне мовлення Діалогічне мовлення — розуміють інформацію як під час безпосереднього спілкування зі співрозмовником, так і опосередкованого (у звукозапису); — розуміють основний зміст текстів відповідно до тематики ситуативного спілкування, виділяючи головну думку/ідею, диференціюючи основні факти і другорядну інформацію; — вибирають необхідну інформацію з прослуханого. Використовують лінгвістичну і контекстуальну здогадку, спираючись на сюжетну лінію чи наочність.

— висловлюються відповідно до певної ситуації або у зв’язку з прочитаним, почутим, побаченим; — описують об’єкти повсякденного оточення, події й види діяльності, в яких учень бере участь; — розповідають про повсякденне життя, про минулу діяльність, про плани на майбутнє, дотримуючись нормативного мовлення; — передають зміст книжки/фільму/ вистави тощо, висловлюючи своє ставлення/враження. Обсяг висловлювання — не менше 22 речень. — спілкуються, дотримуючись основних норм, прийнятих у країнах, мова яких вивчається; — ведуть бесіду з однією чи кількома особами відповідно до комунікативної ситуації в рамках тематики, визначеної програмою; — розширюють запропоновану співбесідником тему розмови, переходять на іншу тему; — адекватно поводяться у комунікативних ситуаціях, демонструючи мовленнєву поведінку, характерну для носіїв мови; — використовують міміку та жести. Спілкування будується на мовному та мовленнєвому матеріалі, набутому в попередні роки вивчення мови, і відповідає цiлям, завданням, умовам спілкування в межах програмної тематики. Висловлювання кожного — не менше 12 реплік, правильно оформлених у мовному відношенні. — читають (з повним розумінням) тексти, побудовані на знайомому мовному матеріалі; — знаходять необхідну інформацію у текстах різнопланового характеру (значення незнайомих слів розкривається на основі здогадки, малюнка, схожості з рідною мовою, пояснень у коментарі); — переглядають текст чи серію текстів з метою пошуку необхідної інформації для виконання певного завдання.

Обсяг — не менше 1000 друкованих знаків.

— заповнюють анкету тощо; — пишуть поздоровлення, запрошення, оголошення; — пишуть записку- повідомлення для друга / члена сім’ї; — пишуть лист-повідомлення у формі розповіді/опису, висловлюючи свої враження, думки про особи, події, об’єкти, явища, факти. Обсяг — не менше 20 речень.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з іноземних мов

Види оцінювання

Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили. Тому тематичне оцінювання з іноземної мови доцільно проводити саме за результатами поточного оцінювання. Тематичне оцінювання з іноземної мови проводиться на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний тематичний бал. Не допускається проведення оцінювання із кожного виду мовленнєвої діяльності окремо і диференційоване виставлення оцінок за них. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються. Вимоги до перевірки зошитів регламентуються Міністерством освіти і науки України.

Семестрове оцінювання

Семестрове оцінювання з іноземної мови проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо). До журналу робиться, наприклад, такий запис: 15.12. Аудіюв. 18.12. Говор. 22.12. Читання. 25.12. Письмо Критерії оцінювання знань, навичок і умінь Творча робота 12 — 0 помилок 9 — 4 помилки 6 — 7 помилок 3 — 10 помилок 11 — 1—2 помилки 8 — 5 помилок 5 — 8 помилок 2 — 11 помилок 10 — 3 помилки 7 — 6 помилок 4 — 9 помилок 1 — 12 помилок Диктант 12 — 0 помилок 9 — 4 помилки 6 — 7 помилок 3 — 10 помилок 11 — 2 помилки 8 — 5 помилок 5 — 8 помилок 2 — 11 помилок 10 — 3 помилки 7 — 6 помилок 4 — 9 помилок 1 — 12 помилок Переклад і тестування 100 % — 12 балів 68—75 % — 8 балів 36—43 % — 4 бали 92—99 % — 11 балів 60—67 % — 7 балів 28—35 % — 3 бали 84—91 % — 10 балів 52—59 % — 6 балів 20—27 % — 2 бали 76—83 % — 9 балів 44—51 % — 5 балів 12—19 % — 1 бал Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів Рівні навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів Адіювання Початковий 1 Учень розпізнає на слух найбільш поширені слова у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі. 2 Учень розпізнає на слух найбільш поширені словосполучення у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі. 3 Учень розпізнає на слух окремі прості непоширені речення і мовленнєві зразки, побудовані на вивченому мовному матеріалі в мовленні, яке звучить в уповільненому темпі. Середній 4 Учень розпізнає на слух прості речення, фрази та мовленнєві зразки, пред’явлені в нормальному темпі. 5 Учень розуміє основний зміст пред’явлених у нормальному темпі невеликих за обсягом текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі. 6 Учень розуміє основний зміст пред’явлених у нормальному темпі невеликих за обсягом текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Достатній 7 Учень розуміє основний зміст пред’явлених у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. 8 Учень розуміє основний зміст стандартного мовлення у межах вивчених тем, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. 9 Учень розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а також “схоплює” основний зміст чітких повідомлень. Високий 10 Учень розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а також основний зміст чітких повідомлень. Високий 11 Учень розуміє тривале мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. 12 Учень без особливих зусиль розуміє тривале мовлення й основний зміст повідомлень. Читання

Початковий 1 Учень уміє розпізнавати та читати окремі вивчені слова. 2 Учень уміє розпізнавати та читати окремі вивчені словосполучення. 3 Учень уміє розпізнавати та читати окремі прості непоширені речення.

Середній 	4	Учень уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту короткі прості тексти, побудовані на вивченому матеріалі. 

5 Учень уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту короткі тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. 6 Учень уміє читати з повним розумінням короткі тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Достатній 7 Учень уміє читати з повним розумінням короткі тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє знаходити потрібну інформацію в текстах інформативного характеру. 8 Учень уміє читати з повним розумінням тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, знаходити і аналізувати потрібну інформацію. 9 Учень уміє читати з повним розумінням адаптовані тексти, знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та робити відповідні висновки. Високий 10 Учень уміє читати з розумінням основного змісту нескладні адаптовані тексти, використовуючи словник, уміє аналізувати їх. Високий 11 Учень уміє читати адаптовані тексти, уміє аналізувати і робити висновки, порівнює отриману інформацію з власним досвідом. 12 Учень уміє читати адаптовані тексти, у разі необхідності використовуючи словник, уміє аналізувати їх і робити власні висновки. Письмо Початковий 1 Учень уміє писати вивчені слова. 2 Учень уміє писати вивчені словосполучення. 3 Учень уміє писати прості непоширені речення. Середній 4 Учень уміє написати листівку за зразком. 5 Учень уміє написати коротке повідомлення за зразком у межах вивченої теми. 6 Учень уміє написати короткого особистого листа за зразком. Достатній 7 Учень уміє написати коротке повідомлення за вивченою темою, використовуючи опори. 8 Учень уміє без використання опори написати повiдомлення за вивченою темою, зробити нотатки. 9 Учень уміє написати повідомлення на запропоновану тему, заповнити анкету. 10 Учень уміє написати повідомлення, висловлюючи власне ставлення до проблеми, написати особистого листа.

Високий	11	Учень уміє передати свої міркування з у межах вивченої тематики, використовуючи різноманітні мовні засоби. 

12 Учень уміє передати свої міркування з широкого кола питань у межах вивченої тематики, використовуючи різноманітні мовні засоби. Говоріння

Початковий	1	Учень знає вивчені найбільш поширені слова, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні.

2 Учень знає вивчені найбільш поширені словосполучення, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні. 3 Учень використовує прості непоширені речення з опорою на зразок. Середній 4 Учень використовує у мовленні прості речення і за опорами робить короткі повідомлення; у його мовленні є помилки. 5 Учень уміє робити короткі повідомлення з вивченої теми за опорами, вживаючи прості речення, ставить запитання і відповідає на них з опорою на зразок; у його мовленні є помилки. 6 Учень висловлюється за опорами в межах вивчених тем відповідно до навчальної ситуації, малюнка, уміє починати і закінчувати розмову, погоджуватися або не погоджуватися; в його мовленні є помилки.

Достатній	7	Учень уміє зв’язно висловлюватися відповідно до навчальної ситуації, малюнка, робити повiдомлення з теми, простими реченнями передавати зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, ставити запитання та відповідати на них; у його мовленні є помилки, які не заважають спілкуванню. 

8 Учень уміє логічно висловитися у межах вивчених тем відповідно до навчальної ситуації, а також у зв’язку зі змістом прочитаного, почутого або побаченого, висловлюючи власне ставлення до предмета мовлення; уміє підтримувати бесiду, вживаючи короткі репліки; у його мовленні є помилки, які не заважають спілкуванню. 9 Учень уміє логічно висловлюватися у межах вивчених тем, передавати основний зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, вживаючи розгорнуті репліки; у його мовленні є помилки, які не заважають спілкуванню. Високий 10 Учень уміє без підготовки висловлюватися і вести бесіду в межах вивчених тем, у його мовленні можуть бути незначні помилки. 11 Учень уміє без підготовки висловлюватися і вести бесіду в межах вивчених тем, аргументуючи власне ставлення до предмета спілкування; у його мовленні можуть бути незначні помилки. 12 Учень уміє вільно висловлюватись та вести бесіду в межах вивчених тем, гнучко та ефективно користуючись мовними засобами.