Користувач:Дець Наталія
Матеріал з ТерноВікі
Зміст |
Про себе
Вчитель природознавства, біології, основ здоров'я Лопушненської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Електронна адреса:
Народилася 27.03.1983 року в селі Велика Горянка, Кременецького р-н, Тернопільської обл.
У 1998 році закінчила Великогорянську ЗОШ І-ІІ ступенів.
2000 р. закінчила Лопушненську ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Вступила до Кременецького педагогічного коледжу ім. Т. Г. Шевченка на спеціальність «Біологія».
2005-2006 р. навчалася у ТНПУ ім. В. Гнатюка на факультеті післядипломної освіти, спеціальність «Біологія».
З 2002 року працюю вчителем біології у Лопушненській ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Вчитель ІІ категорії.
Мої інтереси
- Професійні:
- Застосування інтерактивних методів навчання для формування пізнавальної активності учнів.
- Особисті:
- Туризм, подорожі природою, медицина.
Мої календарі
Мій блог
Проекти, в яких беру участь
Мої роботи
МЕТА: Сприяти формуванню екологічної свідомості та екологічної культури у молоді; навчити бережливого ставлення молоді до природи.
Щоб берегти землю, природу, треба її полюбити,
щоб полюбити, треба пізнати.
Пізнавши – неможливо не полюбити.
М. ПРИШВІН
На сцені вас вітає радо
Наша шкільна агітбригада,
Бо зараз головне питання -
Екологічне виховання.
Сприяти здійсненню мети -
Планету, Землю зберегти! - разом
Весна оновлення дарує,
Все сподівається , живе,
І по планеті теж крокує
Тисячоліття вже нове.
Що ж принесе воно планеті,
Нове тисячоліття, третє?!
Що принесе? Проблем багато,
До них ми звикли, що казати!
Природа допомоги просить…
Але ж ми якось жили й досі!
І є ж такі байдужі люди!
Що ж із Землею далі буде?!
Що ми залишимо онукам,
Якщо сидіти, склавши руки?
Ми їх позбавимо краси…
Земля – колиска людства. Яка ж вона Земля? Земля народжує прозорі струмки і потоки. Носить на собі океани, хмари та їх тіні. Розкривається джерелами, пускає в небеса птахів, вбирає в себе всі сніги й дощі, дає всьому життя.
Прекрасна наша голуба планета – єдина жива серед мертвих світів. Ми отримали в спадок невимовно дивовижний і багатогранний сад життя.
Знаєте що таке щастя? Кожен мислить по-своєму. Але наше спільне щастя – це життя у цьому дивосвіті природи, спілкування з нею, взаєморозуміння. Краса її величності – природи не може не бентежити душу. Чи не так?
Коли я на світ дивлюсь,
Він твердо мій погляд стрічає
Ти – хаос, йому я скажу…
Гармонія – відповідає.
Є одна планета-сад
В цьому космосі холодному,
Лиш на ній одній цвітуть
Квіти в полі смарагдовому.
День весняний так пахне квітками.
Білий світ все навкруг полонив.
Де не глянь – всюди барви казкові,
Так багато в природі є див.
Наше серце чутливе до звуків
Що весна нам дарує ці дні.
Тут дзюрчання струмка, шепіт листя
І дзвінкі солов’їні пісні.
Були і матері-природи
Дві донечки такої вроди:
Хто їх побачив хоч на мить, -
Не міг забути й розлюбить.
У Флори очі наче зорі,
Завжди замріяна, тендітна,
Ласкава, ніжна і привітна.
А Фауна – швидка, як вітер,
Могла за пташками летіти,
І за оленями стрибати
Та з білочками пустувати.
Обидві світ живий любили,
Відтак його боготворили;
Тож вирішила мудра мати
В придане їм дарунки дати.
Мрійливій Флорі – світ рослинний,
А жвавій Фауні – тваринний,
Щоб берегли і доглядали,
Від всього злого захищали.
Живуть в легендах і понині
Живого світу дві богині.
(заходить Земля, Флора, Фауна. Пісня «Будь природі другом»).
Пісня: Будь природі другом
Ріки і гори, моря і поля –
Це наша рідна, хороша Земля.
Будь їй ти другом, люби, бережи,
Приклад у цьому усім покажи.
Приспів:
Тільки лиш для цього
Треба бути чемним,
Матінку-природу
Не псувать даремно.
Тільки лиш для цього
Будь природі другом,
Щоб світило завжди
Сонечко над лугом.
Квіти хай квітнуть, співають пташки,
Хай всіх привітно стрічають стежки.
Кожна стежина в майбутнє веде
Там радість й щастя чекають тебе.
Приспів:
Флора.
Земля ти наша!
Якою красою обдаровуєш людину,
Якими барвами радуєш,
Якими пахощами вітаєш.
Фауна.
Ти даєш хліб і до хліба,
Стелиш під ноги трави і квіти,
Напинаєш над головою голубе небо із ясним сонцем.
Як не любити тебе!
Як не берегти краси твоєї,
Не примножувати її.
Земля.
Жила спокійно я у своїм царстві,
Усе довкола так цвіло, манило.
Раділа сонцю, щебетанню птахів
І кожен день давав все сили.
Флора.
В природі все буденне і святкове,
І дивне, і незвичне, і просте.
Фауна.
Є зміст в листку,
Є зміст в пташиній мові,
В усьому, що зів’яло чи цвіте
Флора.
Все загадкове, потаємне, зриме
Нашіптуєш мені: люби, живи!
І грає вітер синіми очима
На променях зеленої трави.
Фауна.
І чую я, як в серці зріє слово,
І папороть надій моїх цвіте.
В природі все буденне і святкове,
А може, просто кажучи, святкове!
Природо рідна, всі ми твої діти.
Про тебе дбати мусимо весь час.
Щоб все жило, щоб все цвіло довкола,
І не соромно тобі було за нас.
Пам’ятайте люди назавжди:
Неможливо жити без води –
Це роса і квітка на межі;
Це тумани, ріки, це моря,
Джерело у спеку, це – життя.
Все на землі потрібно берегти:
І птаха, і звіра, і оту травинку.
Не вихваляйся тим, що цар природи ти,
Бо, врешті, ти її частинка.
Та частинка невелика і залежна.
Цю істину сприймай беззаперечно –
Якщо береш, то треба віддавати,
Коли надалі хочеш царювати.
Пісня «Природа просить порятунку»
Природа просить
Зеленим шепотом лісів,
Тривожним лебединим криком,
Змілілим плеском рік, морів.
Вона до нас із щемом в серці
Зболілі руки простягає,
Надіючись на кращу долю,
Про милосердя всіх благає.
Приспів:
Не ламайте, не знущайтесь,
Не руйнуйте , не губіть…
Пожалійте, приголубте,
Нагодуйте, оживіть.
Від споживацького безглуздя
Довкілля треба вберегти –
То ж маємо навчитись жити,
Лиш за законами краси.
Ми – люди, а тому повинні
Розумне й вічне в світ нести:
У серці кожної людини
Зростити пагін доброти.
Приспів:
Фауна.
Людино! Розумна істота!
До тебе звертаємось,
Бо гинемо, гинемо, гинем!
Будь-ласка, ти нас захисти.
Флора.
Хай будуть в нас цілі дерева,
Рослини, тварини, пташки.
Людино, людино, людино!
Ми просимо, нас збережи.
Флора і Фауна (разом).
Якщо вже природа загине.
Загинеш і ти назавжди.
О, Боже милий, всім нам поможи
В труді кохану Землю відродити,
Щоб, стоячи на батьківській межі,
Змогли як люди в цьому світі жити.
