Вістрянська ЗОШ I-II ст.
Матеріал з ТерноВікі
Зміст |
Адреса, телефони
Вістрянська загальноосвітня школа I-II ступенів
вул. Грушевського, 36
с. Вістря
Монастириського району
Тернопільської області
тел. 23-7-43
Сайт: http://vistria-school.at.ua/
Адміністрація
Педагогічний колектив школи
Фотогалерея
З історії навчального закладу
Вістря, село Монастириського району, Тернопільської області. Розташоване за 33 км. від районного центру - м. Монастириська і за 98 км. від обласного центру - м. Тернопіль.
В архівних документах назва села Вістря відома з 1785 року. Село Вістря раніше називалось Доброгорці. В 1607 році спустошливий напад татар на село послужив дальнішому переселенню людей. Село було спалене, лише п'ятьом сім'ям вдалось перебратись на острів на північ від поселення, де річка Дністер ділилась на два рукави, що утворило острів 1,5 км. в довжину і ширину. Острів був придатний до життя на ньому.
Жителів, які почали жити на острові, спасаючись від татар, називали острянами. З ходом років Острянин з'єдналися із жителями правобережжя. Фактором цього було те, що внаслідок бічної та глибинної ерозії ґрунту Дністер звернув більше вправо. Таким чином, острів приєднався до лівого побережжя. Між бувалим островом і гірським побережжям утворилась родюча земля. Отже значна частина сучасного села розміщена на дні бувшого русла річки.
Село Вістря розміщене в державному природно-ландшафтному парку «Дністровський каньйон» (площа 42 тис. га, знаходиться під охороною з 1990р.), серед унікального ландшафту Середнього Придністров'я.
Різноманітність екологічних умов — строкатий рельєф, ґрунтово-гідрологічні, морфологічні та мікрокліматичні умови сприяли формуванню в межах каньйону багатої наскельно-степової і лісової флори та фауни, серед яких є чимало реліктових (брусниця мала, чина ряба, молочай багатоколірний, осока низька, кадило сарматське, сеслерія Гей-фелерова, вероніка гірська, арум Бессе, цибуля ведмежа) та ендемічних (молочай дністровський, волошка східна, шавлія зарослева, юринея дністровська) видів. На крутих схилах трапляються такі середземноморські види, як кизил (місцева назва — дерен), гордовина. На галявах — степова рослинність: ефедра двоколоса, горицвіт весняний, шінуарція дністровська.
Це дійсно гігантський музей під відкритим небом, де можна познайомитися з унікальними геологічними, ботанічними, гідрологічними та іншими пам'ятками природи, історії, культури, архітектури, тощо. За польського панування в Вістрі, як і в інших навколишніх селах, школи не було. Селяни майже до середини XIX ст. були неписьменними. Освіту мали лише священики і частково дяки, які вміли читати церковні богослужебні книги.
Австрійський уряд, проводячи низку реформ, звернув увагу і на освіту. 1777 р. була створена перша шкільна комісія для Галичини, яка цісарським указом вводила три типи шкіл: однокласні, церковнопарафіяльні з місцевою говіркою, де вчили тільки читати, писати і рахувати, та три-чотирикласні школи в містах. Місцева влада, яка складалася переважно з поляків, не поспішала впроваджувати цей указ в життя.
Встановлювалось загальне обов'язкове початкове навчання дітей віком від 6 до 14 років. Усі школи передавалися з відання церкви під опіку держави.
Із спогадів жителя с. Вістря Олексюка Василя Івановича школу будували цілим селом. Війтом села Вістря під час будівництва школи був Баранецький Михайло. Для будівництва школи було збудовано цегельний завод в урочищі "Вивіз" де випалювали цеглу.
Перша школа була чотирирічного навчання трьохкласна. В І та II класі навчались по одному року, а в III класі два роки. В школі навчали українською мовою. Навчали дітей, як говорили в селі, три "Матечки". Кожної середи до школи приходив священик, який проводив уроки релігії.
З приходом у село Червоної армії в 1939 році школа стає початковою з чотирирічним періодом навчання. Під час війни школа деякий час не працювала. Із закінченням війни школа ще деякий час мала статус початкової. Але вже радянська школа дістає статус Вістрянська семирічна школа.
Ще в 90 - ті роки 20 - го століття жителі, школярі, вчителі села Вістря бачили проектну документацію моделі нової сільської школи. Це - школа з просторими кімнатами, сучасними навчальними кабінетами, просторим спортивним залом і басейном для плавання. І це мало бути реальністю, бо колгосп імені 1.1. Дворського, який був на території села мав на своєму рахунку не один мільйон карбованців. Але із розпадом Радянського Союзу мрії наших дітей, вчителів стали тільки мріями. Дирекція, бачачи безвихідну ситуацію, бореться за покращення матеріальних умов школи. І в 2001 році з допомогою сільського голови, голови ПАП «Провесінь» адміністративне приміщення сільської ради і правління колгоспу передається в оренду школи. Адміністративне приміщення не відповідало нормам школи, слід було багато попрацювати щоб довести його до стандартів школи. Знаючи, що успіх виховання значною мірою залежить від ставлення дітей до школи, від того на скільки вона приваблює і, зрештою яке місце займає в емоційному житті, педагогічний колектив разом з учнями і батьками взялися до роботи. Після чотирьох місяців клопіткої роботи на ентузіазмі вчительського колективу учнів батьків школи, школа була готова до прийняття учнів. Вчителі Вістрянської школи були переконані що школа не стане учням байдужою, вчителям було особливо важливо щоб у їхньому навчальному закладі панував сприятливий емоційний мікроклімат. От і настав день 1 вересня 2001 року.
Яскраво освітлене осіннім сонцем шкільне подвір'я заповнене майже всіма жителями села Вістря, присутні представники обласної, районної держадміністрації, священики православної та греко-католицької церкви. Після врочистостей і посвячення школи учні займають місця в просторих світлих класах. І почалась клопітка праця педагогічного колективу і дітей школи.
Очолює Вістрянську ЗОШ І - II ступенів Підгірний Зіновій Федорович 1955 року народження, освіта вища, за фахом вчитель математики. Стаж педагогічної роботи 34 роки, стаж керівної роботи 21 рік.
