Скородинська ЗОШ I-II ст.

Матеріал з ТерноВікі

(відмінності між версіями)
Перейти до: навігація, пошук
(Назва навчального закладу)
(З історії навчального закладу)
Рядок 9: Рядок 9:
==Фотогалерея==
==Фотогалерея==
==З історії навчального закладу==
==З історії навчального закладу==
 +
 +
На правому березі річки Серет розкинулось мальовниче село Скородинці. Справжньою його окрасою є школа, історія якої сягає незапам’ятних часів. Так, за переказом Підперигори Василя (1916 р.н.), в селі ще у ХVІІІ столітті існувала школа, в якій навчали читати, писати і ткацькому ремеслу. Навчання велося польською мовою, але один день в тиждень заняття проводились українською, бо в школі вчилися разом діти українців і поляків. На початку ХХ століття школа була 5-класною. Молодші школярі навчалися в приміщенні основного будинку школи, а п’ятикласники – у будинку польського господаря, який здавав громаді в оренду одну кімнату. <br>
 +
В період Другої світової війни школа функціонувала з перервами. Навчання велося українською мовою. З 1947 року запроваджено семирічне навчання.<br>
 +
Цікаві факти з історії післявоєнної школи:<br>
 +
до першого класу пішли учні 1936-1940 р.н.; <br>
 +
учнів у початкових класах було в 2,5 рази більше, ніж у старших (5-7кл);<br>
 +
вчителі були закріплені за мікрорайонами села і зобов’язані були до радянських свят  вивішувати лозунги;  <br> 
 +
Першим директором, прізвище якого збереглося, був Яхницький К.В. В цей період в школі навчалося 179 учнів, з якими працювало 8 вчителів. Така кількість школярів вимагала збільшення приміщень, тому навчання проводилося в орендованих будинках. <br>
 +
Після виходу на пенсію Яхницького К.В. директором призначено Цепенду Є.Г., який вів активну громадську діяльність, очолював місцеву “Просвіту”, організовував святкові вечори, театральні вистави. <br>
 +
У 50 роках ХІХ століття кількість дітей значно зросла, тому почалося будівництво нової школи, яку зводили, в основному, силами жителів села. <br>
 +
На посаді директора в той час був Гайдукевич Я.І. – мудрий наставник і добрий господар. Веселим і цікавим було життя учнів. Так разом з Юрчишин О.М., вчителем географії, Кирилюк М.Р., вчителем біології і хімії, проводили велику природоохоронну роботу: насаджували довколишні ліси, розчищували джерела, впорядковували шкільне подвір’я. За сумлінну працю та оформлення кабінету хімії і біології Кирилюк М.Р. присвоєно звання “Старший вчитель”, нагороджено Похвальною грамотою Міністерства УРСР. <br>
 +
З плином часу змінювались і керівники школи. Директорами тут працювали: Стельмащук С.М., Штогрин Б.М., Цітульський В.В., Маланчук Б.М.<br>
 +
У 1993 році здано в експлуатацію добудову школи, де знаходяться фізичний та хімічний кабінети, виробнича майстерня, спортивний зал, шкільна їдальня. <br>
 +
2000 рік для жителів села запам’ятається назавжди. В липні цього року по території Чортківського району пронісся  буревій, внаслідок чого будівля школа зазнала значних руйнувань. За сприянням президента Л.Кучми та голови обласної ради В.Олійника  здійснено відбудову школи Тернопільським облагробудом.<br>
 +
==Наші традиції==
==Наші традиції==
==Творчість учнів==
==Творчість учнів==
== Ми гордимося==
== Ми гордимося==

Версія 19:18, 8 листопада 2010

Зміст

Назва навчального закладу

Скородинська ЗОШ I-II ст

Помилка створення мініатюри: Очевидно, відсутній файл /srv/wiki.ippo.edu.te.ua/images/7/7e/Скородинці_школа.jpg

Адреса, телефони

Адміністрація

Фотогалерея

З історії навчального закладу

На правому березі річки Серет розкинулось мальовниче село Скородинці. Справжньою його окрасою є школа, історія якої сягає незапам’ятних часів. Так, за переказом Підперигори Василя (1916 р.н.), в селі ще у ХVІІІ столітті існувала школа, в якій навчали читати, писати і ткацькому ремеслу. Навчання велося польською мовою, але один день в тиждень заняття проводились українською, бо в школі вчилися разом діти українців і поляків. На початку ХХ століття школа була 5-класною. Молодші школярі навчалися в приміщенні основного будинку школи, а п’ятикласники – у будинку польського господаря, який здавав громаді в оренду одну кімнату.
В період Другої світової війни школа функціонувала з перервами. Навчання велося українською мовою. З 1947 року запроваджено семирічне навчання.
Цікаві факти з історії післявоєнної школи:
до першого класу пішли учні 1936-1940 р.н.;
учнів у початкових класах було в 2,5 рази більше, ніж у старших (5-7кл);
вчителі були закріплені за мікрорайонами села і зобов’язані були до радянських свят вивішувати лозунги;
Першим директором, прізвище якого збереглося, був Яхницький К.В. В цей період в школі навчалося 179 учнів, з якими працювало 8 вчителів. Така кількість школярів вимагала збільшення приміщень, тому навчання проводилося в орендованих будинках.
Після виходу на пенсію Яхницького К.В. директором призначено Цепенду Є.Г., який вів активну громадську діяльність, очолював місцеву “Просвіту”, організовував святкові вечори, театральні вистави.
У 50 роках ХІХ століття кількість дітей значно зросла, тому почалося будівництво нової школи, яку зводили, в основному, силами жителів села.
На посаді директора в той час був Гайдукевич Я.І. – мудрий наставник і добрий господар. Веселим і цікавим було життя учнів. Так разом з Юрчишин О.М., вчителем географії, Кирилюк М.Р., вчителем біології і хімії, проводили велику природоохоронну роботу: насаджували довколишні ліси, розчищували джерела, впорядковували шкільне подвір’я. За сумлінну працю та оформлення кабінету хімії і біології Кирилюк М.Р. присвоєно звання “Старший вчитель”, нагороджено Похвальною грамотою Міністерства УРСР.
З плином часу змінювались і керівники школи. Директорами тут працювали: Стельмащук С.М., Штогрин Б.М., Цітульський В.В., Маланчук Б.М.
У 1993 році здано в експлуатацію добудову школи, де знаходяться фізичний та хімічний кабінети, виробнича майстерня, спортивний зал, шкільна їдальня.
2000 рік для жителів села запам’ятається назавжди. В липні цього року по території Чортківського району пронісся буревій, внаслідок чого будівля школа зазнала значних руйнувань. За сприянням президента Л.Кучми та голови обласної ради В.Олійника здійснено відбудову школи Тернопільським облагробудом.

Наші традиції

Творчість учнів

Ми гордимося

Особисті інструменти