Рохманівська ЗОШ І-ІІ ступенів

Матеріал з ТерноВікі

(відмінності між версіями)
Перейти до: навігація, пошук
(З історії навчального закладу)
 
(4 проміжні версії не показані.)
Рядок 1: Рядок 1:
-
  ==Назва навчального закладу==
+
  =='''Рохманівська ЗОШ І-ІІ ступенів'''==
==Адреса, телефони==
==Адреса, телефони==
Рядок 5: Рядок 5:
==Адміністрація==
==Адміністрація==
 +
Директор - '''''Табачук Іван Тимофійович'''''
 +
Заступник з навчально-виховної роботи  -  '''''Пилипчук Валентина Іллівна'''''
==Список вчителів==
==Список вчителів==
 +
[[Список вчителів Рохманівської ЗОШ І-ІІст.|Вчителі Рохманівської ЗОШ І-ІІ ступенів]]
==Фотогалерея==
==Фотогалерея==
==З історії навчального закладу==
==З історії навчального закладу==
 +
 +
==    Розвиток освіти та шкільництва у різні часи з радістю сприймався у нашому селі. Школа у Рохманові існувала з давніх-давен. У працях дослідника Рохманова Н.І.Теодоровича читаємо такі рядки: "Є дві школи "грамотності" - одна в    м. Рохманів, розміщена у власному будинку, на утримання від прихожан, учнів у 1888 році було 25 чоловічого роду та 38 жіночого роду, друга школа в Залужжі, розмішується по черзі в селянських будинках" . Більше даних про діяльність та функціонування школи в Рохманові не знаходимо.
 +
  Населення    Рохманова    не  стояло  осторонь  від  революційних  подій    1917-1920 рр.,  а  брало  активну  участь  у  визвольних  змаганнях    українського  народу,  у  творенні  власної    незалежної    держави.                    На жаль, оточене зі всіх сторін ворогами, розділене різноманітними кордонами  ,поглядами та ідеологіями, українство не змогло в цей скрутний історичний час відстояти  своєї соборності і самостійності.                     
 +
  Шумщина опинилася під владою Польщі у відповідності із статутом мирного договору 1921 року, підписаного між РСФСР і УРСР з одного боку і Польщею з другого.
 +
  Діти шкільного віку відвідували школу в Шумську, тому що в Рохманові школа не працювала. Тут вивчали польську мову, але окремим предметом читалась і українська. Особливо гостро критикували учнів ледачих, не самостійних, відстаючих, їх садили на останню лаву, на голови одягали виготовлені "козлячі вуха", таким чином спонукаючи їх виправитися .
 +
  Значний внесок для розвитку освіти та подолання неписьменності у селі зробило культурно-освітне товариство "Просвіта", яке виникло 14 березня 1925 року в будинку Якима Липчука . Це була хата - читальня, яка нараховувала 68 книг
 +
  Після поразки збройних визвольних змагань 1917-20 років кращі з кращих, котрі вціліли в кривавій мельниці війни на чотири фронти ,не змирилися з крахом надій і сподівань. Змінивши шаблі на перо і книгу, вони кинулися в нові баталії - цього разу - за духовне здоров'я нації. Вагомим чинником цієї боротьби стало всеукраїнське товариство "Просвіта". Товариство "Просвіта" у Львові, засноване в 1868 р. було першою українською громадською інституцією, що дала значний поштовх у розвитку як культурно-освітнього так і соціально - економічного життя українців. "Просвіту" небезпідставно називають матір'ю всіх українських культурно-освітніх, спортивних товариств. З нею пов'язана боротьба за шкільництво українською мовою, з неграмотністю, заснування бібліотек, народних читалень, громадських інституцій . Слабкістю праці "Просвіти" був брак осередків у провінції. Поза містами просвітня робота велася переважно в існуючих, або новоутворених читальнях, які діяли під різними назвами і не були пов'язані між собою організаційно. У цих умовах роль координатора взяло на себе товариство "Просвіта".
 +
    Свою роботу школа в Рохманові розпочала  лише після Другої світової війни у 1950 році. Приміщенням для школи служив двоповерховий будинок пані Порайської Антоніни Фадеївни . Школа була семирічна , і її відвідували школярі з сусідніх сіл: Залужжя та Васьковець. Учительний склад: Оконь В.У. - директор школи, вчителька початкових класів Килименко А.К., інші вчителі -Самойлович Д.І., Грицина М.А,, Стахурська О.А., та інші . Через те, що школу відвідували учні з інших сіл, приміщення будинку Порайських було недостатнє, тому за кілька метрів силами батьків та вчителів  було побудоване додаткове приміщення. У ньому розмістилися ще чотири класних кімнати та шкільна майстерня.
 +
  Приміщення нової школи в Рохманові було відкрито на честь 50-річчя Жовтня у 1967 році. Ця двоповерхова будівля із спортивним залом, їдальнею, шкільною майстернею, бібліотекою розрахована на 190 учнів . За архівними даними станом на 1 вересня 1972 р. у Рохманівській восьмирічній школі навчалося 118 учнів, працювало 18 вчителів, діяло 4 кабінети: біології, фізики, української мови і літератури. При школі існувала комбінована майстерня по дереву та металу, географічний та спортивний майданчик .
 +
  За цей час зі стін школи вийшло понад 3 тис. учнів, які здобули професії інженерів, шоферів, лікарів, вчителів, художників і зараз працюють на благо нашої держави.
 +
  Про широку громадську діяльність та виховання підростаючого покоління у школі свідчать зустрічі, організовані з ветеранами війни, воїнами У П А , письменниками, громадськими діячами Щумщини. Зокрема, такі зустрічі відбулися з письменником Сергієм Синюком, літературознавцем з Києва М. Кондратюком, ветераном війни К. Левицьким,медсестрою У П А Марією Паламар . Неодноразово сюди з експонатами виїздив Кременецький краєзнавчий музей під керівництвом Г.І. Черняхівського.
 +
==
 +
==Наші традиції==
==Наші традиції==
==Творчість учнів==
==Творчість учнів==

Поточна версія на 12:38, 20 січня 2011

==Рохманівська ЗОШ І-ІІ ступенів==

Зміст

Адреса, телефони

Тернопільська обл., Шумський р-н., с.Рохманів вул.І.Франка Тел.56-5-22

Адміністрація

Директор - Табачук Іван Тимофійович

Заступник з навчально-виховної роботи - Пилипчук Валентина Іллівна

Список вчителів

Вчителі Рохманівської ЗОШ І-ІІ ступенів

Фотогалерея

З історії навчального закладу

== Розвиток освіти та шкільництва у різні часи з радістю сприймався у нашому селі. Школа у Рохманові існувала з давніх-давен. У працях дослідника Рохманова Н.І.Теодоровича читаємо такі рядки: "Є дві школи "грамотності" - одна в м. Рохманів, розміщена у власному будинку, на утримання від прихожан, учнів у 1888 році було 25 чоловічого роду та 38 жіночого роду, друга школа в Залужжі, розмішується по черзі в селянських будинках" . Більше даних про діяльність та функціонування школи в Рохманові не знаходимо.

  Населення     Рохманова     не   стояло   осторонь   від   революційних   подій    1917-1920 рр.,   а  брало  активну  участь  у  визвольних  змаганнях    українського  народу,   у   творенні   власної     незалежної     держави.                     На жаль, оточене зі всіх сторін ворогами, розділене різноманітними кордонами  ,поглядами та ідеологіями, українство не змогло в цей скрутний історичний час відстояти  своєї соборності і самостійності.                       
  Шумщина опинилася під владою Польщі у відповідності із статутом мирного договору 1921 року, підписаного між РСФСР і УРСР з одного боку і Польщею з другого. 
  Діти шкільного віку відвідували школу в Шумську, тому що в Рохманові школа не працювала. Тут вивчали польську мову, але окремим предметом читалась і українська. Особливо гостро критикували учнів ледачих, не самостійних, відстаючих, їх садили на останню лаву, на голови одягали виготовлені "козлячі вуха", таким чином спонукаючи їх виправитися .
  Значний внесок для розвитку освіти та подолання неписьменності у селі зробило культурно-освітне товариство "Просвіта", яке виникло 14 березня 1925 року в будинку Якима Липчука . Це була хата - читальня, яка нараховувала 68 книг 
  Після поразки збройних визвольних змагань 1917-20 років кращі з кращих, котрі вціліли в кривавій мельниці війни на чотири фронти ,не змирилися з крахом надій і сподівань. Змінивши шаблі на перо і книгу, вони кинулися в нові баталії - цього разу - за духовне здоров'я нації. Вагомим чинником цієї боротьби стало всеукраїнське товариство "Просвіта". Товариство "Просвіта" у Львові, засноване в 1868 р. було першою українською громадською інституцією, що дала значний поштовх у розвитку як культурно-освітнього так і соціально - економічного життя українців. "Просвіту" небезпідставно називають матір'ю всіх українських культурно-освітніх, спортивних товариств. З нею пов'язана боротьба за шкільництво українською мовою, з неграмотністю, заснування бібліотек, народних читалень, громадських інституцій . Слабкістю праці "Просвіти" був брак осередків у провінції. Поза містами просвітня робота велася переважно в існуючих, або новоутворених читальнях, які діяли під різними назвами і не були пов'язані між собою організаційно. У цих умовах роль координатора взяло на себе товариство "Просвіта".
   Свою роботу школа в Рохманові розпочала   лише після Другої світової війни у 1950 році. Приміщенням для школи служив двоповерховий будинок пані Порайської Антоніни Фадеївни . Школа була семирічна , і її відвідували школярі з сусідніх сіл: Залужжя та Васьковець. Учительний склад: Оконь В.У. - директор школи, вчителька початкових класів Килименко А.К., інші вчителі -Самойлович Д.І., Грицина М.А,, Стахурська О.А., та інші . Через те, що школу відвідували учні з інших сіл, приміщення будинку Порайських було недостатнє, тому за кілька метрів силами батьків та вчителів  було побудоване додаткове приміщення. У ньому розмістилися ще чотири класних кімнати та шкільна майстерня.
  Приміщення нової школи в Рохманові було відкрито на честь 50-річчя Жовтня у 1967 році. Ця двоповерхова будівля із спортивним залом, їдальнею, шкільною майстернею, бібліотекою розрахована на 190 учнів . За архівними даними станом на 1 вересня 1972 р. у Рохманівській восьмирічній школі навчалося 118 учнів, працювало 18 вчителів, діяло 4 кабінети: біології, фізики, української мови і літератури. При школі існувала комбінована майстерня по дереву та металу, географічний та спортивний майданчик .
  За цей час зі стін школи вийшло понад 3 тис. учнів, які здобули професії інженерів, шоферів, лікарів, вчителів, художників і зараз працюють на благо нашої держави.
  Про широку громадську діяльність та виховання підростаючого покоління у школі свідчать зустрічі, організовані з ветеранами війни, воїнами У П А , письменниками, громадськими діячами Щумщини. Зокрема, такі зустрічі відбулися з письменником Сергієм Синюком, літературознавцем з Києва М. Кондратюком, ветераном війни К. Левицьким,медсестрою У П А Марією Паламар . Неодноразово сюди з експонатами виїздив Кременецький краєзнавчий музей під керівництвом Г.І. Черняхівського. 
==

Наші традиції

Творчість учнів

Ми гордимося

Особисті інструменти