Плебанівська

Матеріал з ТерноВікі

(відмінності між версіями)
Перейти до: навігація, пошук
(Адреса, телефони)
(З історії навчального закладу)
Рядок 28: Рядок 28:
==Фотогалерея==
==Фотогалерея==
==З історії навчального закладу==
==З історії навчального закладу==
 +
 +
1 липня 1888 році у Теребовлянському повіті утворено окрему шкільну округу з окремим  шкільним інспектором й окремою шкільною радою в Теребовлі. Школи в повіті поділялись на три категорії: двокласні, однокласні і філіальні. У 1895 році в селі Плебанівка започаткована і збудована однокласна школа, у якій велося польською мовою. У приміщенні школи були дві класні кімнати: в одній велося навчання, а в іншій - проживав директор школи.
 +
 +
Бурхливий розвиток суспільства на початку ХХ століття вимагав більш освічених, більш підготовлених людей. Рушієм освітньо–культурного розвитку в нашому краї стала церква. Саме завдяки духовенству зростала кількість освітніх закладів, підручників, кількість культурних товариств.
 +
В роки  Першої світової війни культурно–освітнє життя занепадає. Школа села перестає працювати і лише у 20-х роках ХХ ст. навчання відновилося. у 1920 – 1922 роках директором Плебанівської школи був пан Міллер, а вчительками пані Бурвинська і пані Чернякова.
 +
 +
У 30–х роках в селі була двокласна публічна загальна школа, в якій навчалось понад 70 учнів. Навчання двокласної школи ділилось на чотири піврічні відділи. В школі викладались такі предмети: релігія, мова польська і руська (українська), математика з геометрією, наука про природу, географія і наука про Польщу, історія, рисунки, роботи ручні, співи, фізкультура, роботи жіночі. Директором був пан Тадеуш Гайовський, вчителями: М. Чернякова, Кипта, Стилянка, Бутвінська.
 +
На передодні Друга світової війни школа приймала активну участь у зборі коштів на оборону краю. Директор школи Т. Гайовський дбав також про сільську молодь. Для них організував курси кухарські, кондитерські, різноманітні вистави і походи.
 +
 +
Друга світова війна яка розпочалась 1 вересня 1939 року прийшла в наш край в другій половині вересня. Радянізація 1939 – 1940рр., привела до істотних змін і в галузі освіти. Українська мова і література були переведені в статус державної, а польська - іноземної. Учні другого класу, які починали навчальний рік у Польській державі, закінчували  його в УРСР. Школа отримала назву початкової. Були проведені кадрові зміни. Новим директором школи було призначено Тенча Антіна Мартиновича, а вчителями були Т. Гайовський, М. Чернякова, Кипта, Оконська.
 +
 +
У повоєнний період школу недовгий час очолювала Ємелянчук Марфа Андріївна, вчителька української мови та літератури.
 +
У 50–х роках Плебанівська школа мала назву семирічної. У 1951–1952 навчальному році в школі навчалося 154 учні. Найбільша наповнюваність у класі становила 29 учнів, а найменша – 14. У 1952 році 33 учні отримали семирічну освіту. Серед них було багато переростків. Тобто тих дітей, які в роки війни не вчилися, яким на час закінчення школи було 19 – 20 років.
 +
Активна робота велась вчителями школи по ліквідації неграмотності і не писемності. За вчителями закріплювалась певна кількість учнів. Заняття згідно плану проводили три рази на тиждень.
 +
 +
Починаючи з 1952 року по 1978 рік школу очолював директор Щетина П. А. У школі працювало 13 вчителів: Ємелянчук М. А. – завуч, Аренуар О.Є. – вчитель початкових класів, Андріїшин І.Т. – вчитель початкових класів, Кашуба М. В. – вчитель української мови і літератури, Басистий О. С. – вчитель математики, Белятіна П. Т. – вчитель російської мови і літератури, Погорілий М. П. – вчитель фізкультури, Васьків М.А. – вчитель англійської мови. Навчальний процес був сильно заідеологізований, про це свідчать і спогади ветеранів школи, їх дітей, а також документи.
 +
 +
Збільшення кількості учнів вимагало розширення  шкільного приміщення. У 1956 році було добудовано школу. Приміщення школи було збільшено на три класні кімнати, фактично школа поділились на дві частини з двома окремими входами.
 +
 +
З серпня 1959 року школа отримала назву восьмирічної. Колектив школи поповнили нові вчителі: Жарський  С. А. –  завуч, Жарська І. М. – вчитель початкових класів, Андріїшин В. М., Винницька Б. М. – вчителі географії, Тупяк Г. Д., Титжинська С. І., Ковальчук Г. Ф., Бойчук М. Ю., Добровольська О.Ю., Приступа В.П.
 +
 +
У 1978 році після виходу на заслужений відпочинок Щетину П. А. замінив новий директор школи Дутка В. М., який очолював педколектив школи до 1991 року.
 +
==Наші традиції==
==Наші традиції==
==Творчість учнів==
==Творчість учнів==

Версія 11:51, 19 січня 2011

Помилка створення мініатюри: Очевидно, відсутній файл /srv/wiki.ippo.edu.te.ua/images/4/42/Плебанівська_ЗОШ_І-ІІ_ст.JPG
Школа с. Плебанівка

Зміст

Назва навчального закладу

Плебанівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Адреса, телефони

Наша адреса
c. Плебанівка
Теребовлянського р-ну
Тернопільської обл.

Тел. (03551)-2-20-00

Адміністрація

Директор школи:

Помилка створення мініатюри: Очевидно, відсутній файл /srv/wiki.ippo.edu.te.ua/images/7/7a/Могильницький_Ігор.jpg


Могильницький Ігор Миколайович

Заступник директора:

Помилка створення мініатюри: Очевидно, відсутній файл /srv/wiki.ippo.edu.te.ua/images/2/29/Галайцьо_Галина.jpg


Галайцьо Галина Василівна

Педагогічний колектив

Фотогалерея

З історії навчального закладу

1 липня 1888 році у Теребовлянському повіті утворено окрему шкільну округу з окремим шкільним інспектором й окремою шкільною радою в Теребовлі. Школи в повіті поділялись на три категорії: двокласні, однокласні і філіальні. У 1895 році в селі Плебанівка започаткована і збудована однокласна школа, у якій велося польською мовою. У приміщенні школи були дві класні кімнати: в одній велося навчання, а в іншій - проживав директор школи.

Бурхливий розвиток суспільства на початку ХХ століття вимагав більш освічених, більш підготовлених людей. Рушієм освітньо–культурного розвитку в нашому краї стала церква. Саме завдяки духовенству зростала кількість освітніх закладів, підручників, кількість культурних товариств. В роки Першої світової війни культурно–освітнє життя занепадає. Школа села перестає працювати і лише у 20-х роках ХХ ст. навчання відновилося. у 1920 – 1922 роках директором Плебанівської школи був пан Міллер, а вчительками пані Бурвинська і пані Чернякова.

У 30–х роках в селі була двокласна публічна загальна школа, в якій навчалось понад 70 учнів. Навчання двокласної школи ділилось на чотири піврічні відділи. В школі викладались такі предмети: релігія, мова польська і руська (українська), математика з геометрією, наука про природу, географія і наука про Польщу, історія, рисунки, роботи ручні, співи, фізкультура, роботи жіночі. Директором був пан Тадеуш Гайовський, вчителями: М. Чернякова, Кипта, Стилянка, Бутвінська. На передодні Друга світової війни школа приймала активну участь у зборі коштів на оборону краю. Директор школи Т. Гайовський дбав також про сільську молодь. Для них організував курси кухарські, кондитерські, різноманітні вистави і походи.

Друга світова війна яка розпочалась 1 вересня 1939 року прийшла в наш край в другій половині вересня. Радянізація 1939 – 1940рр., привела до істотних змін і в галузі освіти. Українська мова і література були переведені в статус державної, а польська - іноземної. Учні другого класу, які починали навчальний рік у Польській державі, закінчували його в УРСР. Школа отримала назву початкової. Були проведені кадрові зміни. Новим директором школи було призначено Тенча Антіна Мартиновича, а вчителями були Т. Гайовський, М. Чернякова, Кипта, Оконська.

У повоєнний період школу недовгий час очолювала Ємелянчук Марфа Андріївна, вчителька української мови та літератури. У 50–х роках Плебанівська школа мала назву семирічної. У 1951–1952 навчальному році в школі навчалося 154 учні. Найбільша наповнюваність у класі становила 29 учнів, а найменша – 14. У 1952 році 33 учні отримали семирічну освіту. Серед них було багато переростків. Тобто тих дітей, які в роки війни не вчилися, яким на час закінчення школи було 19 – 20 років. Активна робота велась вчителями школи по ліквідації неграмотності і не писемності. За вчителями закріплювалась певна кількість учнів. Заняття згідно плану проводили три рази на тиждень.

Починаючи з 1952 року по 1978 рік школу очолював директор Щетина П. А. У школі працювало 13 вчителів: Ємелянчук М. А. – завуч, Аренуар О.Є. – вчитель початкових класів, Андріїшин І.Т. – вчитель початкових класів, Кашуба М. В. – вчитель української мови і літератури, Басистий О. С. – вчитель математики, Белятіна П. Т. – вчитель російської мови і літератури, Погорілий М. П. – вчитель фізкультури, Васьків М.А. – вчитель англійської мови. Навчальний процес був сильно заідеологізований, про це свідчать і спогади ветеранів школи, їх дітей, а також документи.

Збільшення кількості учнів вимагало розширення шкільного приміщення. У 1956 році було добудовано школу. Приміщення школи було збільшено на три класні кімнати, фактично школа поділились на дві частини з двома окремими входами.

З серпня 1959 року школа отримала назву восьмирічної. Колектив школи поповнили нові вчителі: Жарський С. А. – завуч, Жарська І. М. – вчитель початкових класів, Андріїшин В. М., Винницька Б. М. – вчителі географії, Тупяк Г. Д., Титжинська С. І., Ковальчук Г. Ф., Бойчук М. Ю., Добровольська О.Ю., Приступа В.П.

У 1978 році після виходу на заслужений відпочинок Щетину П. А. замінив новий директор школи Дутка В. М., який очолював педколектив школи до 1991 року.

Наші традиції

Творчість учнів

Ми гордимося

Особисті інструменти