Передмірська ЗОШ І-ІІ ст.
Матеріал з ТерноВікі
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Фотогалерея== | ==Фотогалерея== | ||
==З історії навчального закладу== | ==З історії навчального закладу== | ||
| + | |||
| + | Історія школи | ||
| + | Найперші відомості про навчання дітей у Передмірці датуються 1855 роком. Вчив дітей дяк у власній хаті, а коли не було дяка, то його заступав паламар або хтось інший з церковного почту. Більш кваліфіковано і систематично почали навчати дітей з 1880 року, після скасування кріпацтва. Шкільний будинок придбала громада від селянина Лисака Григорія, учасника Російсько-турецької війни 1877 року, який побудував хату, але йдучи на роботу в лісництво до пана Ржевуцького, продав свою хату громаді. Школа була церковно-приходська. В ній навчалися десятка три дітей із сіл Передмірка і Снігурівка. | ||
| + | Треба сказати, що як діти шкільного віку, так і дорослі, акуратно відвідували школу (в 1939-41 рр.) і вчилися охоче і старанно. Перший рік бракувало підручників і письмового приладдя. При школі був хор. | ||
| + | Пережила школа і роки німецької окупації. Не просто пережила, а продовжувала виконувати свої завдання: навчати і виховувати своїх учнів. | ||
| + | Після звільнення українських земель від фашистських загарбників, вчителі продовжували традиції рідної школи, що були перервані окупацією. Правда, працювати було важко, бо не вистачало ні підручників, ні зошитів, не було унаочнення. | ||
| + | З 1949 року школа стала семирічною. У 1975 році було закладено перший камінь під будівництво нової школи. | ||
| + | І незадовго, у 1978 році нова світла і простора школа відкрила свої двері першим учням. Директором школи став Смик Павло Михайлович, педагогічний колектив нараховував 18 учителів. У 2008 році школа святкує свій перший невеликий ювілей – 30-річчя з часу відкриття. За 30 літ школа пережила злети і падіння, зміни політичних режимів, але завжди залишалася острівцем духовності і просвітництва нашого села. За ці роки вона вивчила, виховала і відпустила у світ більше 300 учнів. З них отримали свідоцтва з відзнакою 18, 33 здобули вищу освіту, ще більше навчаються у вищих навчальних закладах. | ||
| + | Учні школи стали лікарями, вчителями, працівниками культури, державними службовцями, військовослужбовцями. Більша частина випускників школи продовжили славну працю хліборобів. Доля розкидала колишніх учнів школи у різні куточки нашої держави і не тільки, але більша частина залишилася жити і працювати у рідному селі. | ||
| + | |||
==Наші традиції== | ==Наші традиції== | ||
==Творчість учнів== | ==Творчість учнів== | ||
Версія 14:08, 29 січня 2011
==Назва навчального закладу==
Передмірська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
Зміст |
Адреса, телефони
Адміністрація
Фотогалерея
З історії навчального закладу
Історія школи Найперші відомості про навчання дітей у Передмірці датуються 1855 роком. Вчив дітей дяк у власній хаті, а коли не було дяка, то його заступав паламар або хтось інший з церковного почту. Більш кваліфіковано і систематично почали навчати дітей з 1880 року, після скасування кріпацтва. Шкільний будинок придбала громада від селянина Лисака Григорія, учасника Російсько-турецької війни 1877 року, який побудував хату, але йдучи на роботу в лісництво до пана Ржевуцького, продав свою хату громаді. Школа була церковно-приходська. В ній навчалися десятка три дітей із сіл Передмірка і Снігурівка. Треба сказати, що як діти шкільного віку, так і дорослі, акуратно відвідували школу (в 1939-41 рр.) і вчилися охоче і старанно. Перший рік бракувало підручників і письмового приладдя. При школі був хор. Пережила школа і роки німецької окупації. Не просто пережила, а продовжувала виконувати свої завдання: навчати і виховувати своїх учнів.
Після звільнення українських земель від фашистських загарбників, вчителі продовжували традиції рідної школи, що були перервані окупацією. Правда, працювати було важко, бо не вистачало ні підручників, ні зошитів, не було унаочнення.
З 1949 року школа стала семирічною. У 1975 році було закладено перший камінь під будівництво нової школи.
І незадовго, у 1978 році нова світла і простора школа відкрила свої двері першим учням. Директором школи став Смик Павло Михайлович, педагогічний колектив нараховував 18 учителів. У 2008 році школа святкує свій перший невеликий ювілей – 30-річчя з часу відкриття. За 30 літ школа пережила злети і падіння, зміни політичних режимів, але завжди залишалася острівцем духовності і просвітництва нашого села. За ці роки вона вивчила, виховала і відпустила у світ більше 300 учнів. З них отримали свідоцтва з відзнакою 18, 33 здобули вищу освіту, ще більше навчаються у вищих навчальних закладах.
Учні школи стали лікарями, вчителями, працівниками культури, державними службовцями, військовослужбовцями. Більша частина випускників школи продовжили славну працю хліборобів. Доля розкидала колишніх учнів школи у різні куточки нашої держави і не тільки, але більша частина залишилася жити і працювати у рідному селі.
