Київська Русь за часів управління князя Ярослава Мудрого

Матеріал з ТерноВікі

Перейти до: навігація, пошук

Тема:

Київська Русь за часів управління князя Ярослава Мудрого.

Мета: - розкрити багатопланову діяльність Ярослава Мудрого; наголосити на особливій заслузі князя Ярослава Мудрого у створенні

єдиного збірника законів київської держави – «Руської правди»; допомогти учням усвідомити значення створення «Руської правди»;

- формувати уміння аналізувати історичні документи і робити висновки4 розвивати творчі здібності учнів; - виховувати в них повагу до видатних історичних діячів, почуття гордості за минуле свого народу; Тип уроку: урок формування умінь і навичок. Форма уроку: урок-практикум з елементами тренінгу. Обладнання: підручники , атласи , карта „Київська Русь” , комп’ютери, опорні схеми , портрет Ярослава Мудрого та князів , які князювали до Ярослава Мудрого , мікрофон , маркери.

Література: 1. Повість минулих літ. – К.: Веселка 1989р. 2. Лях Р.Д. Темброва Н.Р. Історія України: Підручник для 7 кл.-К.: Ґенеза, 1998р. 3. Котляр М., Кульчицький С. Довідник з історії України. – К.: 1996р. 4. Хрестоматія з історії України. Посібник для 7-11 кл. сер. школи ІІ … Гусєв В., Тургай Г. – К.: 1996р.

Береться мудрість не із заповітів, А із шукань і помилок гірких. І.Кочерга Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. (4хв.) Гра «Впізнай ім’я» (Робота в 4 групах. Вчитель роздає карточки з описом, та портрети князів, кожна група має швиденько вибрати портрет того князя, про якого йдеться у вірші) 1 хвилина на роздуми Спікер з групи оголошує результат і виставляє правильну відповідь. 1. карточка Вогнем та мечем охрестив він словянів. За скільки років? – Сказати вам не берусь, З заклятих поганів зробив християнів, Щоб ровнею стала всім Русь. (Володимир) 2. карточка Спитав віщуна «Ти скажи мені, старче, Коли і якою я смертю помру?» «Великий ти князю і мужній вояка, Від стріл захистить твоє тіло броня, Тобі не загрожує зброя ніяка… Загинеш ти княже від свого коня» (Олег) 3 карточка Послали до князя тоді на Балкани, Посланця з словами такими кияни: «Ти, княже, чужої землі все шукаєш, А отчину власну, не захищаєш. Якщо не поспієш ти вчасно додому, Дістанеться Київ Кочівнику злому» (Святослав) 4 картка Підперши двері величезними дрючками, Забили вікна навхрест товстими дошками. Потім соломою і хмизом баню обложили, І в ній, послів древлянських заживо спалили. (Ольга) ІІІ Мотивація навчальної діяльності. Вчитель: Історія – це той предмет, який дозволяє потрапити у минуле і на основі цього будувати теперішнє і майбутнє. І, як завжди, нам у цьому допомагають наші вірні товариші – книги. Поглибити свої знання вам допоможуть: (показ книг) О.Субтельний «Історія України» М.Грушевський «Історія України»

              «Повість минулих літ»

(Звучить музика. З тубуса дістаємо звиток) 1-й учень: «Древність видає нам свої таємниці, і майбутнє простягає свою могутню руку. Сходження. Минуле – лише вікно у майбутнє. Любіть минуле, але живіть майбутнім… Із стародавніх чудесних каменів складіть східці прийдешнього» (М.Реріх) (Звучить музика) 2 учні зачитують вірші «Мудрий княже Ярославе» Мудрий княже Ярославе, Свого батька гідний сину, Ти підніс до сили, слави, До могуття батьківщину.

Скрізь з пошаною по світі Твоє вчення споминали, Королі, князі, вельможі, В тебе ласки забігали.

... А над Сяном, край кордону, Гарний город збудував ти, І щоб пам’ять не пропала, Ярославль його назвав ти.

Дев’ятсот років минуло Від часу, коли на славу Рідні землі знов зібрав ти У одну міцну державу.

Пильнував ти, Ярославе, Щоб жили по правді люди, Щоб законом справедливим І твої судили суди.

І про те подбав ти, княже, Щоб коштовним самоцвітом, Прибраний увесь, багатий, Блиснув Київ перед світом.

Ти здвигнув собор Софії З каменю і срібла-злата, Ще й тепер про тую славу Мріють Золоті ворота.

IV. Викладання блоку навчального матеріалу. Сьогодні я пропоную вам скласти східці д прийдешнього до давніх часів Київської Русі, часів князювання Ярослава Мудрого. !!! Проблемна ситуація Тому проблемне запитання нашого уроку звучить так: ЧОМУ ЗА ЯРОСЛАВОМ ЗАКРІПИЛОСЯ В ІСТОРІЇ ІМ’Я МУДРОГО?

V. Викладання блоку навчального матеріалу. Для того щоб дати відповідь на це запитання, ми будемо працювати за таким планом: 1. Міжусобна боротьба після смерті Володимира Великого. 2. Державна діяльність Ярослава. «Руська правда». 3. Культурно-просвітницька діяльність князя Ярослава. 4. Зовнішня політика. Династичні зв’язки. 5. Ярослав Мудрий – як людина і державний діяч. (Запис плану в зошитах) НОВІ СЛОВА з якими ми познайомимося в ході вивчення теми.

СМЕРД – вільний селянин, який поступово потрапив під владу феодала

ІЗГОЙ – людина яка втратила зв'язок з общиною за якусь провину. ГРИВНЯ – срібний чи золотий злиток ГРИДНИК – молодий дружинник РУСИН – мешканець київської землі. ЯБЕДНИК – княжий суддя МОЗАЇКА – це малюнок з кусочків різнокольорового скла по штукатурці ФРЕСКА – малювання по сирій штукатурці

Працювати ми будемо в такому режимі. Перед нами 4 творчі групи: З першим питанням нас познайомить творча група – «Родовід» З державною діяльністю князя Ярослава нас познайомить група – «Правознавці» Із здобутками культури доби Ярослава – творча група «Зодчі» А з просвітницькою діяльністю познайомлять «Дипломати». „Аналітики” спробують дати відповідь на 5 питання. Наше завдання – вирішити за допомогою даних, знайдених нашими творчими групами, проблемне питання.

І творча група «Родовід» Вчитель: Отож, починаємо нашу подорож добою Ярослава Мудрого , тому звертаємось до творчої групи „Родовід” - Давайте пригадаємо, коли помер В.Великий (1015р.) - А яке це століття? (11) - Як ви думаєте, що таке міжусобна боротьба? (виступи учнів) 1-й учень: Після смерті князя Володимира у липні 1015 року старший його син Святополк проголосив себе Київським князем і став винищувати претендентів на престол. Він підступно вбив своїх братів Бориса, Гліба, та Святослава, за що в народі одержав прізвисько Окаянний. Та головним противником Святополка залишився Ярослав, який княжив у Новгороді. У 1016 року за допомогою новгородської дружини Ярослав оволодів Києвом. Святополк утік до Польщі, де заручився підтримкою свого тестя, польського короля, Болеслава Хороброго. Київ, кілька разів переходив із рук в руки, аж поки на річці Альта у вирішальній битві Святополк був розгромлений. Він втік до Польщі і ніколи не повертався на Русь. 2-й учень: З 1019 року київським князем остаточно утвердився Ярослав. Його брат Мстислав Володимирович правив у Тмутаракані. Його дружина перемогла військо Ярослава, але Мстислав звернувся до брата: «Сідай у своєму Києві, ти старший брат, а мені хай буде ця сторона Дніпра». Уклали вони мир і розділили вони землю руську по Дніпру. Ярослав став правити в Києві, а Мстислав – у Чернігові. 1036 р. Мстислав помер. І усі руські землі об’єдналися тепер під владою Ярослава. 3-й учень: На відміну від батька і діда, Ярослав не любив воювати, він прагнув радше сидіти в Києві, займатися мирними справами. Та воювати все-таки доводилося. Першочерговим завданням Ярослава, так само, як і його батька Володимира, був захист рідної землі від страшних ворогів – печенігів. Син продовжив діяльність батька зі зміцненням південних кордонів держави і почав будувати міста по Росі, серед них – Юр’єв, Корсунь, Треполь. Але захисна лінія не допомогла. У 1036 р. величезна орда печенігів порвала її й оточила Київ. Повість времяних літ докладно описує ці події й відзначає, що саме тоді печеніги були розгромлені й назавжди відігнані від кордонів руської землі. (Уривок з «Повісті минулих літ») Висновок вчителя: Схема (вчитель аналізує). ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ

СВЯТОПОЛК ЯРОСЛАВ МСТИСЛАВ ОКАЯННИЙ МУДРИЙ

1016 з 1036р. з 1019р Утік до Польщі стає повноправним правив в Чернігові

                                                Князем Київської русі

ІІ. Творча група «Правознавці» Вчитель: А зараз, наша творча група «Правознавці» спробує розказати про корисні справи, якими уславився Ярослав Мудрий. А також з’ясує зміст «Найдавнішої правди», покаже у чому полягає її історичне значення. 1-й учень: Княжіння Ярослава, прозваного в народі Мудрим, стало періодом розквіту, вершиною могутності київської держави. Володимир заклав фундамент, Ярослав звів величну будівлю. У внутрішній політиці основним його завданням його було відновлення централізованої держави. Він жорстоко розправився з тими, хто не хотів йому коритися. Ярослав удосконалив державний апарат, пом’якшив данину. Це спричинило пожвавлення землеробства, скотарства, різних промислів та ремісничого виробництва 2-й учень: Велику увагу Ярослав приділив приділяв церкві, розуміючи її значення і роль у державі. За часів Ярослава були розширені церковні привілеї, збудовано багато храмів, відкрилися монастирі. Він боровся за незалежність церковної ієрархії від Візантії. Ця боротьба завершилась у 1051 році, коли київським митрополитом був обраний русин Іларіон. Іларіон – знаменитий книжник і філософ, автор першого давньоруського філософського твору «Слово про закон і благодать». 3-й учень: За Ярослава Мудрого було складено перший звід писаного давньоруського права «Руську правду». Це був кодекс законів, який закріплював розшарування суспільства, панування князів і бояр над простим людом. Сьогодні «Руська правда» має велике значення. З неї ми дізнаємося про господарське та культурне життя, про відносини різних верств населення у державі і взагалі, про устрій самої Київської держави. Робота з підручником. Вчитель: Відкрийте підручники на сторінці 148. (Учні самостійно читають.) - Дайте відповідь на таке запитання: «про яку традицію в давньоруському суспільстві свідчать статті» (Кровна помста замінювалась грошовою компенсацією, що її встановлював князь чи його комісники). Висновок вчителя: Таким чином «Руська правда» - перший письмовий звід законів, що регулював економічні і соціальні відносини в умовах утвердження приватної власності. Вона визначала права власника й обов’язки підданих.

ІІІ група «Зодчі» Вчитель: Але мудрість Ярослава Вся була в його ділах І державнім будівництві Владі, устрої, судах. Слово надається творчій групі «Зодчі» 1-й учень: За часів свого князювання Ярослав розбудував Київ, прикрасив його величними спорудами. Літописець Нестор повідомляє про це так: «Заклав Ярослав місто велике, в якому тепер Золоті Ворота, заклав церкву святої Софії, Митрополичну, і далі церкву святої Богородиці Благовіщення на Золотих Воротах, потім монастирі Святого Георгія та Святої Ірини…»

              Презентація „Культура Ярослава Мудрого”(складається з 10 слайдів. Вчитель демонструє слайди ,учень дає характеристику кожного)

2-й учень : Софіївський собор збудували на честь перемоги князя Ярослава над печенігами у 1037році. Собор був прикрашений чудовою мозаїкою і різнокольоровими фресками. Вони і сьогодні належать до шедеврів світового мистецтва. Софія – грецькою означає мудрість. Отже, звелів Ярослав побудувати храм, щоб звести пам’ятник мудрості. 3-й учень: Навколо Києва Ярослав Мудрий збудував велетенські земляні вали, які називали змієвими валами, завдовжки 35 км., заввишки 14 м і завширшки 30м. на цих валах стояли високі дубові стіни. Перед валами були викопані глибокі рови, заповнені водою. Західноєвропейські джерела називали Київ суперником Константинополя Висновок вчителя: Отже, як бачимо, князь Ярослав доклав великих зусиль для розбудови країни. Особливо вражаючими були масштаби будівництва в Києві.

IV група «Дипломати» А питання просвітницької, зовнішньої діяльності та династичних зв’язків князя Ярослава нам розкриє творча група «Дипломати» Театралізована вистава „Світоч Київської землі”. Дійові особи Літописець Ярослав Мудрий – князь київський Княжна Анна – дочка Ярослава , наречена французького короля Чернець при Софіївському Соборі Скорописець – переписувач книг

Дія перша Літописець. І сів Ярослав у Києві . І почав будувати нові міста , розбудовувати державу . І зміцнював Ярослав стосунки з іноземними правителями , видаючи заміж за них своїх дочок і сестер .

      Анна сидить біля вікна.

Анна . Навіщо батько дав згоду на шлюб із Генріхом ? Який той Генріх хоч із себе ? Господи , за що така доля ? В чужі люди , на чужу землю ... (плаче) Ярослав (Входить)Анно , серденько , не плач , прошу тебе . Ти ж розумниця . Невже батько власній дочці не хоче добра ? За честь маю , що поріднимося з французьким королем . Анна . Але батьку ! Я ж не маю жодного уявлення , який він із себе , чи добра він людина? Ярослав Гарний і розумний , моя доню , а головне – відважний лицар . Анна Для чого нам це заміжжя ? Адже я, може , більше ніколи вас не побачу , не ступить моя нога на рідну землю , назавжди залишусь на чужині . Ярослав . Анно , ти розумієш , що зять ніколи не виступить проти свого тестя , а в разі потреби матимемо надійного союзника і захисника . І купцям буде вигода . Повезуть наш товар у Європу , а їхні вироби з’являться на київських , переяславських , новгородських та чернігівських ринках . Анна . Тату , не хочеться мені бути королевою . Ярослав. Дочко , будь розумницею . І нема чого тобі хвилюватись. Ти ж здобула чудову освіту : володієш іноземними мовами , знаєш історію , читаєш грецькі та латинські книги , гарно малюєш і співаєш , знаєшся на етикеті та веденні державних справ . Ти не зганьбишся , а покажеш усьому світові , що жінка може займати гідне місце в управлінні державою . Анна витирає сльози і всміхається Ярославу .

Дія друга Літописець. В рік 1037 заклав Ярослав місто велике , біля того міста Золоті ворота . заклав церкву Святої Софії .

         Любив Ярослав книги , читав їх багато . І зібрав скорописців безліч .

Скорописець сидить за роботою , входить Ярослав. Ярослав. Як іде справа , юначе ? Скорописець . (встає , схиляє голову).Добре, великий княже . ( Сідає знову за роботу).

          Ярослав схиляється над ним . Входить старший чернець .

Чернець вітаю тебе , великий княже . (Схиляє голову.) Ярослав . (киває головою у відповідь ) Бачу , справи йдуть повільно. Чернець . Працюємо , княже , скільки вистачає сил . Закінчуємо переписувати святі грецькі книги . Наші вчені мужі перекладають на слов’янське письмо книги , привезені з Європи . Ярослав. Це дуже добре . Адже книги мають велику силу , ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості . Чернець . Так , князю, книг має бути багато . Ярослав . Так . У книгах – бездонна глибина : ми ними втішаємося в печалі , вони узда для тіла й душі . В книгах світло мудрості , а про мудрість сказано: „Люблячих мене люблю , а хто дошукується мене – знайде благодать .” Літописець . Ярослав любив книги , багато їх було написано і покладено у церкві Святої Софії.


VІ. Закріплення вивченого матеріалу. VТворча група «Аналітики» Вчитель:А тепер для того, щоб дати відповідь на проблемне питання нашого уроку, ми звернемося до наших аналітиків, які одержали випереджаюче завдання дізнатися оцінку відомими істориками діяльності Ярослава Мудрого.

Б. Греков 

«Київський князь Ярослав Мудрий, як і його батько Володимир, користувався значним авторитетом у міжнародній політиці…» М.Грушевський «… те, чому Володимир клав лише початки, в часах Ярослава розвинулося вже повним цвітом і дало йому славу і пам'ять у пізніших поколінь». О.Субтельний «Тривале князювання Ярослава прийнято вважати апогеєм могутності Київської Русі». М.Брайчевський «І в дорослому і в похилому віці вже як верховний володар Русі, він вкрай так неохоче сідав на коня, і лише в разі особливої потреби брав участь у походах. Книга і перо були для нього милішим меча та військового обладунку».

VI. Підсумок уроку.

Гра «Мікрофон»

Підібрати якомога більше прикметників, які характеризують Київську державу за часів Ярослава Мудрого. Кожен з першої групи бере мікрофон називає прикметник і записує його маркером на дошці. Вчитель: А тепер , ви зможете дати відповідь на проблемне питання нашого уроку - Чому за Ярославом закріпилося в історії ім’я Мудрого? (відповіді учнів) Вчитель: У 1054 році Ярослав Мудрий помирає. Давайте прослухаємо з якими словами він звертається до своїх дітей. Учень: (зачитує слова під музику)

              Ярослав Мудрий заповідав своїм дітям: «Діти мої, майте між собою любов, бо ви брати одного отця і однієї матері… Якщо будете жити в ненависті і роздорах, то самі загинете і затрубите землю батьків і дідів своїх, придбану їхньою великою працею».

Вчитель: Отже , як бачимо Київська Русь за часів правління Ярослава Мудрого досягла вершини свого розквіту завдяки мудрій зовнішній і внутрішній політиці князя. Про те, як розгортатимуться події в державі після смерті Ярослава Мудрого, ми дізнаємося на наступному уроці. VII. Домашнє завдання. 1. Опрацювати §21. 2. Написати міні-твір «На князівському суді».

Особисті інструменти