Бичківська ЗОШ I-II ст.
Матеріал з ТерноВікі
(відмінності між версіями)
(→З історії навчального закладу) |
(→З історії навчального закладу) |
||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
==Фотогалерея== | ==Фотогалерея== | ||
==З історії навчального закладу== | ==З історії навчального закладу== | ||
| - | За переказами старожилів та архівних даних школа в Бичківцях функціонує з 1860 року.Це була церковно-приходська двокласна школа, в якій викладав дякоучитель Криворучка .Публічна школа у селі заснована в 1898 р. і до 1908 р.: у ній учителював Антін Городинський. Будівля цієї школи збереглася, і її приміщення сьогодні використовуються як комбінована майстерня по обробці дерева та металу, спортивна кімната та бібліотека.У буремнні роки Західноукраїнської Народної республіки протягом восьми місяців працювала українська школа, в якій навчали грамоти не тільки дітей , але й дорослих. | + | За переказами старожилів та архівних даних школа в Бичківцях функціонує з 1860 року.Це була церковно-приходська двокласна школа, в якій викладав дякоучитель Криворучка .Публічна школа у селі заснована в 1898 р. і до 1908 р.: у ній учителював Антін Городинський. Будівля цієї школи збереглася, і її приміщення сьогодні використовуються як комбінована майстерня по обробці дерева та металу, спортивна кімната та бібліотека.У буремнні роки Західноукраїнської Народної республіки протягом восьми місяців працювала українська школа, в якій навчали грамоти не тільки дітей , але й дорослих.В 1919-1939 рр. у час перебування західноукраїнських земель у складі панської Польщі школа у селі була польською, а українська мова викладалася як предмет. Спочатку ця школа була трьохкласною, пізніше-семикласною.Навчали дітей чотири вчителі , і навчання велося в дві зміни.Директором працював Адам Гелевський, людина високоосвідчена:займався вивченням історії, археологією, скульптурою з гіпсу, зібрав велику колекцію старожитностей.Колишні учні згадують директора Гелевського як дуже добру, водночас сувору людину. Він не робив жодної різниці між учнями поляками та українцями, допомагав дітям з бідних родин одягом, харчами, роздавав дрібні гроші.Славився у селі як народний лікар. З початком німецької окупації Гелевського у селі не стало. Кожен день навчання у польській школі починався молитвою, а закінчувався подякою « Дякуємо за науку, пане учителю». Вчителя цінувала як держава, так і суспільство. Вчительської платні вистачалало на безбідне життя: старожили пригадують, що вчителі наймали собі прислугу. Навіть найповажніші люди в селі називали вчителя не інакше як «пане професоре».Під час німецької окупації школа у селі продовжувала діяти, проте німецька влада щонайменше переймалася освітою місцевого населення: навчання велося періодично, більшість дітей школу не відвідувало.За радянської влади школа в Бичківцях почала працювати з 1945 року. На зміну польським вчителям прийшли працювати за путівками комсомолу вчителі зі Східної України- Радюк Петро Юхимович, Згонник Валентина Павлівна, Гаврилюк Теодора Теодорівна,Москаленко Любов Ілларіонівна, Осипа Тамара Єрмолаївна, Левова Станіслава Олександрівна, пізніше-Джага Валентина Миколаївна. Першим директором радянської школи був Лев Амросій Іванович. Ця школа була початковою з чотирічним терміном навчання. Дітей шкільного віку було багато, тому навчання по трьох паралелях кожного класу проводилося у дві зміни. В одному класі вчилися діти різного віку .На цілу школу був один підручник- «Історія КПРС». Початкова школа переросла в семирічну, а в 1960 р. почав функціонувати восьмий клас. В 1950-1979 рр. при школі працювала вечірня школа , в якій здобувала середню освіту працююча молодь. |
| - | В 1919-1939 рр. у час перебування західноукраїнських земель у складі панської Польщі школа у селі була польською, а українська мова викладалася як предмет. Спочатку ця школа була трьохкласною, пізніше-семикласною.Навчали дітей чотири вчителі , і навчання велося в дві зміни.Директором працював Адам Гелевський, людина високоосвідчена:займався вивченням історії, археологією, скульптурою з гіпсу, зібрав велику колекцію старожитностей.Колишні учні згадують директора Гелевського як дуже добру, водночас сувору людину. Він не робив жодної різниці між учнями поляками та українцями, допомагав дітям з бідних родин одягом, харчами, роздавав дрібні гроші.Славився у селі як народний лікар. З початком німецької окупації Гелевського у селі не стало. Кожен день навчання у польській школі починався молитвою, а закінчувався подякою « Дякуємо за науку, пане учителю». Вчителя цінувала як держава, так і суспільство. Вчительської платні вистачалало на безбідне життя: старожили пригадують, що вчителі наймали собі прислугу. Навіть найповажніші люди в селі називали вчителя не інакше як «пане професоре». | + | Поступово поповнювалася матеріальна база школи. В 1965р. році розпочалося будівництво майстерень, проте тодішній директор Бандура Петро Іванович вирішив добудувати другий поверх, і в 1967 р. вступив в експлуатацію новий корпус школи, в якому було 8 навчальних кімнат. На той час це вирішувало проблему двохзмінного навчання, проте пізніше перешкодило будівництву нового типового приміщення школи. Тому сьогодні школа потерпає від недостатньої кількості приміщень-у школі відсутній спортивний зал, два класи навчаються в приміщенні дитячого садочка.Директорами школи працювали Лев А.І.(1945-1949 рр.), Голуб Л.Г.(1949-1960 рр.), Кривцун С.М.(1961-1962 рр.), Литвиненко І.П.(1962-1963 рр.), Бандура П.І. (1961-966рр.), Малькевич Г.І. (1966-1979 рр.), Джага В.М.( 1979-1995 рр.), Повх О.Б.(1995-1998 рр.).Для багатьох вчителів Бичківці стали долею на все життя: тут: створили свої сім’ї Радюк П.Ю.,Москаленко Л.І., Згонник В.П., Осипа Т.Є., Войтюк М.П.,Джага В.М., Сеник В.М., Солтис Я.С., Андрійчук Г.М., Сірканець М.А.Школа славна своїми випусниками: Ванькович М.А.-відомий інженер, Солтис Я.А.-заслужений артист України, Кучма А.І.-заслужений артист України, Ковальчук Б.Я.-президент адвокатської фірми м.Санкт- Петербурга, Любинський М.П.-полковник у відставці,заступник директора Чортківського інституту бізнесу і підприємництва, КорольЯ.С.-канд.математичних наук,доцент Тернопільського ПУ, Гінда О.А.-директор Базарської ЗОШ І-ІІ ст., Джага Б.Р.-начальник управління компютиризації Кременчуцького вагонобудівного заводу, Король Г.Р.-канд.математичних наук, викладач Тернопільського ПУ, Дзюба М.Т., Ковальчук Я.Я., Буць А.А., Крушинський В.Б.-священики, Василів П.А.-кандидат фізичних наук, доцент Київського аграрно-економічного університету.Сьогодні педагогічний колектив школи складається із 18 педагогів.Більшість із них випусники школи-Леськів В.Я., Любинська С.П., Йосифів Н.Р., Музика Н.К., Марущак Г.В., Солярчук Н.М., Кульчицька В.Я., Драбиняста Г.Р., Польник М.А.,Госович О.Є., Солтис Н.М., Музика О.К., Гайдук О.І., Романів Т.Є. У школі працюють вчительські династії-вч.математики Сірканець М.А.-вч.початкових класів Солярчук Н.М., заступник директора з НВР Любинська С.П.- вч.біології Госович О.Є.,вч. християнської етики Госович І.В. Очолює колектив з 1998 року Йосифів Н.Р.У школі працює висококваліфікований творчий колектив: із 18 педагогів 3-вчителі вищої категорії, 7- вчителі І категорії, 2- вчителі ІІ категорії, 6-спеціалісти. Панує атмосфера творчої співпраці вчителів, батьків та учнів.Головний напрямок роботи школи-навчання і виховання творчої особистості, свідомого громадянина України, робота з обдарованими дітьми. У школі працює краєзнавчий музей, зразкові кабінети образотворчого мистецтва та української мови.Учні школи під керівництвом вчителя образотворчого мистецтва Музики Н.К. неодноразово ставали переможцями районного і обласного мистецьких конкурсів.Учитель фізичного виховання Драбиняста Г.Р. є не тільки прикладом для наслідування для своїх учнів, але й популяризатором спорту у селі. Багато років підряд вона була переможцем обласних сільських спортивних змагань, а в 2005 р. стала переможцем Всеукраїнської сільської Спартакіади в номінації «Спортивна сім я». Учні Галини Романівни постійно займають призові місця у районних і обласних спортивних змаганнях.Школа є осередком освіти ,культури і духовності села. Педагогічний колектив плідно співпрацює з громадою села, сільським будинком культури, церковним братством. Разом з учнями проводить велику природоохоронну та краєзнавчу роботу. У 1998 р. школа широко відзначила свій 100-літній ювілей. З усіх куточків України і з зарубіжжя злетілися до рідного гнізда її випускники: лунали слова подяки вчителям, висловлювалися сподівання на довге і щасливе майбутнє школи. Відшуміло, відгуло свято. А школа продовжує жити і виконувати свою споконвічну місію:вчити і виховувати майбутнє України.<br> |
| - | Під час німецької окупації школа у селі продовжувала діяти, проте німецька влада щонайменше переймалася освітою місцевого населення: навчання велося періодично, більшість дітей школу не відвідувало. | + | |
| - | За радянської влади школа в Бичківцях почала працювати з 1945 року. На зміну польським вчителям прийшли працювати за путівками комсомолу вчителі зі Східної України- Радюк Петро Юхимович, Згонник Валентина Павлівна, Гаврилюк Теодора Теодорівна,Москаленко Любов Ілларіонівна, Осипа Тамара Єрмолаївна, Левова Станіслава Олександрівна, пізніше-Джага Валентина Миколаївна. Першим директором радянської школи був Лев Амросій Іванович. Ця школа була початковою з чотирічним терміном навчання. Дітей шкільного віку було багато, тому навчання по трьох паралелях кожного класу проводилося у дві зміни. В одному класі вчилися діти різного віку .На цілу школу був один підручник- «Історія КПРС». | + | |
| - | Початкова школа переросла в семирічну, а в 1960 р. почав функціонувати восьмий клас. В 1950-1979 рр. при школі працювала вечірня школа , в якій здобувала середню освіту працююча молодь. | + | |
| - | Поступово поповнювалася матеріальна база школи. В 1965р. році розпочалося будівництво майстерень, проте тодішній директор Бандура Петро Іванович вирішив добудувати другий поверх, і в 1967 р. вступив в експлуатацію новий корпус школи, в якому було 8 навчальних кімнат. На той час це вирішувало проблему двохзмінного навчання, проте пізніше перешкодило будівництву нового типового приміщення школи. Тому сьогодні школа потерпає від недостатньої кількості приміщень-у школі відсутній спортивний зал, два класи навчаються в приміщенні дитячого садочка. | + | |
| - | Директорами школи працювали Лев А.І.(1945-1949 рр.), Голуб Л.Г.(1949-1960 рр.), Кривцун С.М.(1961-1962 рр.), Литвиненко І.П.(1962-1963 рр.), Бандура П.І. (1961-966рр.), Малькевич Г.І. (1966-1979 рр.), Джага В.М.( 1979-1995 рр.), Повх О.Б.(1995-1998 рр.). | + | |
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
==Наші традиції== | ==Наші традиції== | ||
Версія 11:31, 16 грудня 2010
Зміст |
Назва навчального закладу
Бичківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
Адреса, телефони
Тернопільська область, Чортківський район, с. Бичківці. Тел. 52-1-16
Адміністрація
Йосифів Надія Романівна - директор школи,
Любинська Софія Петрівна - заступник директора школи.
Фотогалерея
З історії навчального закладу
За переказами старожилів та архівних даних школа в Бичківцях функціонує з 1860 року.Це була церковно-приходська двокласна школа, в якій викладав дякоучитель Криворучка .Публічна школа у селі заснована в 1898 р. і до 1908 р.: у ній учителював Антін Городинський. Будівля цієї школи збереглася, і її приміщення сьогодні використовуються як комбінована майстерня по обробці дерева та металу, спортивна кімната та бібліотека.У буремнні роки Західноукраїнської Народної республіки протягом восьми місяців працювала українська школа, в якій навчали грамоти не тільки дітей , але й дорослих.В 1919-1939 рр. у час перебування західноукраїнських земель у складі панської Польщі школа у селі була польською, а українська мова викладалася як предмет. Спочатку ця школа була трьохкласною, пізніше-семикласною.Навчали дітей чотири вчителі , і навчання велося в дві зміни.Директором працював Адам Гелевський, людина високоосвідчена:займався вивченням історії, археологією, скульптурою з гіпсу, зібрав велику колекцію старожитностей.Колишні учні згадують директора Гелевського як дуже добру, водночас сувору людину. Він не робив жодної різниці між учнями поляками та українцями, допомагав дітям з бідних родин одягом, харчами, роздавав дрібні гроші.Славився у селі як народний лікар. З початком німецької окупації Гелевського у селі не стало. Кожен день навчання у польській школі починався молитвою, а закінчувався подякою « Дякуємо за науку, пане учителю». Вчителя цінувала як держава, так і суспільство. Вчительської платні вистачалало на безбідне життя: старожили пригадують, що вчителі наймали собі прислугу. Навіть найповажніші люди в селі називали вчителя не інакше як «пане професоре».Під час німецької окупації школа у селі продовжувала діяти, проте німецька влада щонайменше переймалася освітою місцевого населення: навчання велося періодично, більшість дітей школу не відвідувало.За радянської влади школа в Бичківцях почала працювати з 1945 року. На зміну польським вчителям прийшли працювати за путівками комсомолу вчителі зі Східної України- Радюк Петро Юхимович, Згонник Валентина Павлівна, Гаврилюк Теодора Теодорівна,Москаленко Любов Ілларіонівна, Осипа Тамара Єрмолаївна, Левова Станіслава Олександрівна, пізніше-Джага Валентина Миколаївна. Першим директором радянської школи був Лев Амросій Іванович. Ця школа була початковою з чотирічним терміном навчання. Дітей шкільного віку було багато, тому навчання по трьох паралелях кожного класу проводилося у дві зміни. В одному класі вчилися діти різного віку .На цілу школу був один підручник- «Історія КПРС». Початкова школа переросла в семирічну, а в 1960 р. почав функціонувати восьмий клас. В 1950-1979 рр. при школі працювала вечірня школа , в якій здобувала середню освіту працююча молодь.
Поступово поповнювалася матеріальна база школи. В 1965р. році розпочалося будівництво майстерень, проте тодішній директор Бандура Петро Іванович вирішив добудувати другий поверх, і в 1967 р. вступив в експлуатацію новий корпус школи, в якому було 8 навчальних кімнат. На той час це вирішувало проблему двохзмінного навчання, проте пізніше перешкодило будівництву нового типового приміщення школи. Тому сьогодні школа потерпає від недостатньої кількості приміщень-у школі відсутній спортивний зал, два класи навчаються в приміщенні дитячого садочка.Директорами школи працювали Лев А.І.(1945-1949 рр.), Голуб Л.Г.(1949-1960 рр.), Кривцун С.М.(1961-1962 рр.), Литвиненко І.П.(1962-1963 рр.), Бандура П.І. (1961-966рр.), Малькевич Г.І. (1966-1979 рр.), Джага В.М.( 1979-1995 рр.), Повх О.Б.(1995-1998 рр.).Для багатьох вчителів Бичківці стали долею на все життя: тут: створили свої сім’ї Радюк П.Ю.,Москаленко Л.І., Згонник В.П., Осипа Т.Є., Войтюк М.П.,Джага В.М., Сеник В.М., Солтис Я.С., Андрійчук Г.М., Сірканець М.А.Школа славна своїми випусниками: Ванькович М.А.-відомий інженер, Солтис Я.А.-заслужений артист України, Кучма А.І.-заслужений артист України, Ковальчук Б.Я.-президент адвокатської фірми м.Санкт- Петербурга, Любинський М.П.-полковник у відставці,заступник директора Чортківського інституту бізнесу і підприємництва, КорольЯ.С.-канд.математичних наук,доцент Тернопільського ПУ, Гінда О.А.-директор Базарської ЗОШ І-ІІ ст., Джага Б.Р.-начальник управління компютиризації Кременчуцького вагонобудівного заводу, Король Г.Р.-канд.математичних наук, викладач Тернопільського ПУ, Дзюба М.Т., Ковальчук Я.Я., Буць А.А., Крушинський В.Б.-священики, Василів П.А.-кандидат фізичних наук, доцент Київського аграрно-економічного університету.Сьогодні педагогічний колектив школи складається із 18 педагогів.Більшість із них випусники школи-Леськів В.Я., Любинська С.П., Йосифів Н.Р., Музика Н.К., Марущак Г.В., Солярчук Н.М., Кульчицька В.Я., Драбиняста Г.Р., Польник М.А.,Госович О.Є., Солтис Н.М., Музика О.К., Гайдук О.І., Романів Т.Є. У школі працюють вчительські династії-вч.математики Сірканець М.А.-вч.початкових класів Солярчук Н.М., заступник директора з НВР Любинська С.П.- вч.біології Госович О.Є.,вч. християнської етики Госович І.В. Очолює колектив з 1998 року Йосифів Н.Р.У школі працює висококваліфікований творчий колектив: із 18 педагогів 3-вчителі вищої категорії, 7- вчителі І категорії, 2- вчителі ІІ категорії, 6-спеціалісти. Панує атмосфера творчої співпраці вчителів, батьків та учнів.Головний напрямок роботи школи-навчання і виховання творчої особистості, свідомого громадянина України, робота з обдарованими дітьми. У школі працює краєзнавчий музей, зразкові кабінети образотворчого мистецтва та української мови.Учні школи під керівництвом вчителя образотворчого мистецтва Музики Н.К. неодноразово ставали переможцями районного і обласного мистецьких конкурсів.Учитель фізичного виховання Драбиняста Г.Р. є не тільки прикладом для наслідування для своїх учнів, але й популяризатором спорту у селі. Багато років підряд вона була переможцем обласних сільських спортивних змагань, а в 2005 р. стала переможцем Всеукраїнської сільської Спартакіади в номінації «Спортивна сім я». Учні Галини Романівни постійно займають призові місця у районних і обласних спортивних змаганнях.Школа є осередком освіти ,культури і духовності села. Педагогічний колектив плідно співпрацює з громадою села, сільським будинком культури, церковним братством. Разом з учнями проводить велику природоохоронну та краєзнавчу роботу. У 1998 р. школа широко відзначила свій 100-літній ювілей. З усіх куточків України і з зарубіжжя злетілися до рідного гнізда її випускники: лунали слова подяки вчителям, висловлювалися сподівання на довге і щасливе майбутнє школи. Відшуміло, відгуло свято. А школа продовжує жити і виконувати свою споконвічну місію:вчити і виховувати майбутнє України.
