Урманська НВК "ЗНЗ І-ІІ ст. -ДНЗ"
Матеріал з ТерноВікі
Зміст |
Назва навчального закладу
Урманський НВК "ЗНЗ І-ІІ ст.-ДНЗ"
Бережанської районної ради
Адреса, телефони
47510
Тернопільська область
Бережанський район
село Урмань
e-mail: schoolurman@ber.te.ua
тел. 3-14-40
Адміністрація
Кулик Алла Миколаївна - директор НВК,
Чайковська Надія Йосипівна - заступник директора з навчально-виховної роботи,
Чулик Ганна Василівна - голова профспілкового комітету.
Фотогалерея
З історії навчального закладу
На одному з пагорбів села з-поміж столітніх дуба і каштана виглядає величаво двоповерхова споруда школи с. Урмань. Вся від- крита сонцю, гріє душі дітей теплом своїх знань.
У 1772 році Галичина була прилучена до Австрії. Єпископ Білян- ський, владика Львівської єпархії, до якої входила і Бережанщина, видає інструкції, в яких наказано по селах закладати парохіяльні школи. У звіті з 1847-48 навчального року візитор, декан Бережан
о. Степан Лужицький, який був парохом села Жуків, писав: “ Ур- мань: дяковчитель Дмитро Сеньківський оправдовує слабкі знання учнів тим, що батьки не посилають дітей до школи. Про це не раз доносив війтові громади.” Цей запис є першою згадкою про освіту в селі Урмань.
За австрійським шкільним законом з 1866 року шкільництво в Галичині зовсім змінено; парохіяльні школи перестали діяти. За те введено обов’язкове навчання, а у селі з’явилися народні вчителі.
Коли саме утворилася однокласна школа в Урмані – достовірно невідомо. Є дата – 1886 рік, як початок діяльності однокласної школи з одним вчителем. Це була невеличка хата-ліпленка, покрита соло- мою. Стояла вона на вулиці Загороди.
У 1905-07 рр. на території Урмань, теж на вулиці Загороди, було побудовано нове приміщення школи: дві великі класні кімнати і 4 менші, для вчителів. Приміщення було відкрите в 1907 році. В 1914 році, на честь сторіччя з дня народження Т.Г.Шевченка, біля цієї школи посадили два дуби, які ростуть і понині.
З окупацією західних земель України Польщею розпочалася в 1919-20 рр. повна полонізація шкільництва, і зараз же ліквідовано сільські шкільні ради. У школу прийшли вчителі-поляки. Школа в Урмані, як на той час у всіх селах, мала 4 класи: 1 клас – 1 рік навчання, 2 клас – 1 рік, 3 клас – 2 роки навчання і 4 клас –2 роки навчання. Щоб отримати у цій школі документ про здобуту освіту, треба було провчитися в ній 6 років. Діти ходили в школу у дві змі- ни: одні до обіду, інші після обіду. У 1935-39 рр. у ній вчили два вчителі – Т. Фіяла і М. Огуновська.
Все навчання велося на польській мові. Викладали предмети: математику, польську мову, природу, географію, історію, читання, релігію. До католиків приходив свій священник, а до русинів – свій. Одна година в тиждень була для руської ( української) мови. В школі існувало фізичне покарання учнів, що часто викликало конфлікти між вчителем і батьками. Успішність у школі була досить високою. Багато випускників школи продовжували навчання у гімназії, але й багато із-за матеріального становища не могли цього зробити.
У 1939- 41 рр., коли прийшли більшовики, школа розширилася і в штаті вчителів, і в приміщенні. Діти почали вчитися в будинку колишнього польського постерунку – старші 5-6 класи. В 1940 році в школі навчалися 118 учнів і працювало 5 вчителів. На той час вчили: Вербинський М. – директор, його дружина О.Вербинська – співи, Галина Цибрій ( зі східних областей) – рос. мова, природознавство вчила стара вчителька з Волиці ( прізвища, нажаль, ніхто не пам’ятає). Українську мову викладала дружина отця Городецького Марія Городецька. Їй “совіти” часто дорікали, що її чоловік “поп”.
У 1941- 44 рр. за німців школа діяла. В ній залишилися працю- вати вчителі Вербинські. Вчилися лише ті діти, які вже ходили в школу. Нових учнів не набирали. У 1944 році в березні місяці стар- шим учням дали документ про закінчення школи. А в будинку шко- ли, коли вже фронт був близько, розміщувався німецький госпіталь. Тоді вже було не до науки.
В липні 1944 року Бережанщину було визволено від німців. 1 ве- ресня 1944 року розпочався навчальний рік. Як згадують очевидці - це був важкий час. Мало хто з учнів мав шкільні підручники. Зошити робили із стінних лозунгів, де з однієї сторони сторінка була чиста. Учні писали простим олівцем, скінчив писати зошит, стирав написа- не і починав писати знову. Директором школи в той час була Гнів- шинська Іванна Іванівна з Поморян. В Урмані було чотири класи. В 1946 році відкрили п'ятий клас вечірньої школи. Вчилися кожного вечора по чотири години крім неділі. З 1950 року школа була семи- класна. В 1950 році директором стала Радеча Ганна Василівна з По- морян. За зв'язки з українським підпіллям була заарештована і виве- зена до Сибіру. Після неї директором був Литвинюк О.С. в 1951-1954 роках. Потім Бондаренко 1955-1958 рр. і після Нагірний – 1958-59 рр.
Спочатку школа розміщувалася в одному корпусі. Дітей було дуже багато – не поміщалися в цьому приміщенні, ходили в дві зміни. В 1954 році старші класи школи переходять в інший будинок – знову в колишній польський постерунок. У 1961 році школа стала восьмирічною. В цей час в школі працювало 11 вчителів і навчався 121 учень. До 1964 року школа працює у двох корпусах.
Саме у 1964 році в Урмані відкривають нову школу. Будувалася вона з 1960 по 64 роки за директора Мельник Г.П. Їй урманці дяку- ють за таку гарну школу. Галина Петрівна була депутатом Верховної Ради України, тому і змогла за державний кошт збудувати це примі- щення. Школа була розрахована на 220 учнів. Держава виділила на це будівництво 100 тисяч карбованців. Керівництво будовою прово- див інженер Павло Скрипчук і директор школи Галина Петрівна Мельник.
А саме будівництво було воістину народним. Будували школу всією громадою, практично всі роботи проводилися вручну. Свою лепту внесли і учні, особливо старших класів, які розвантажували цеглу, носили розчин. Простими робітниками тут працювали і вчи- телі – копали фундамент, мурували, доводили приміщення до ладу.
В 1963 році було запрошено бригаду штукатурів із Бережан.
Транспортом забезпечував місцевий колгосп і Бережанське АТК 19031. 1 вересня 1964 року було відкрито нове приміщення школи.
З 1973 року по 2008 рік директором школи працював Якимів Іван Андрійович. З 2008 року школу очолює Кулик Алла Миколаївна. З проголошенням незалежності України в школі докорінно, на національній основі, перебудовано навчальний процес. Змінено зовнішнє і внутрішнє оформлення школи. Створено кімнату-музей „Світлиця".
1 вересня 1990 року відбулося освячення українського прапора в Урманській школі та піднято його над сільською радою.
В 2009 році школу реорганізовано в навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад І – ІІ ст. – дошкільний навчальний заклад».
В школі проводиться відзначення різних урочистих подій, релі- гійних свят. На сьогоднішній час тут навчається 54 учні, 15 дошкільнят, працює 15 учителів, 1 вихователь і 2 пом. вихователя.
Школа в селі є центром відродження духовності і культури.
