Ладичинська

Матеріал з ТерноВікі

Зміст 1 Назва навчального закладу 2 Гімн, герб школи 3 Адреса, телефони 4 Адміністрація 5 Фотогалерея 6 З історії навчального закладу 7 Наші традиції 8 Творчість учнів 9 Наші досягнення 10 Ми гордимося своїми випускниками, які стали відомими людьми

Назва навчального закладу

Ладичинська ЗОШ І-ІІ ступенів

Гімн, герб школи

ГІМН ШКОЛИ
Слова М.Гарматій
Музика Г.Гулька
Малиновий дзвінок всіх зове на урок,
Сміх дитячий стихає довкола.
Хто в Ладичинській школі знання здобував,
Їх в житті не розгубить ніколи.

Приспів
Лети, наша пісне, лети аж у вись.
В нас воля і думка єдина.
В своїх сподіваннях і мріях злились
І школа, й сім’я, й Україна.

Рідна школа нам крила для злету дає,
Для досягнень, стремління й натхнення.
Будем вчитись і жити, що гідно нести
Українців почесне імення.
Приспів

Адреса, телефони

48124
село Ладичин
Теребовлянського району
Тернопільської області
тел. (03551) 5-35-40
Кількість учителів: 24
Кількість учнів: 147

E-mail: ladychyn@ukr.net

Адміністрація

Директор школи - Околович Наталя Богданівна
Заступник директора з навчально-виховної роботи - Ониськів Євген Павлович

Педагогічний колектив

Фотогалерея

З історії навчального закладу

Перша згадка про школу відноситься до часів панування Австрії. Відкриття школи відбулося в 1847 році. У 1890 році в школі навчалося 228 учнів, в селі уміло читати і писати 606 чоловік, неписьменними були 2018 чоловік.
З 1960 року школа стала восьмирічною, з 1990 року – дев’ятирічною. 31 серпня 1990 року відбулося урочисте відкриття школи.
У 2010/2011 навчальному році в школі працює 24 вчителі, навчається 147 учні. 18 із них має вищу освіту, середню спеціальну – 4 вчителі.
Звання "вчитель-методист" - 1 вчитель
Звання "старший вчитель" - 2 вчителі
Вища категорія - 2 вчителі
Перша категорія - 6 вчителів
Друга категорія - 3 вчителі
Спеціаліст - 11 вчителів

Наші традиції

Шкільне життя має бути яскравим, багатим на приємні враження, як добра цікава книжка. Школа буде жити, коли в її стінах будуть зберігатися красиві традиції. Недарма М. Т. Шкода сказав, що традиції школи — це ті найменші елементи, що об’єднують учнів, учителів та батьків в один колектив, в одну сім‘ю. За багато років у нашій школі склалося чимало гарних і стійких традицій, пов’язаних не тільки з навчанням, але і з позаурочним життям. Традиції нашої школи зберігають вічні цінності: наступність поколінь, любов і повага до рідної школи, прагнення примножувати її славу.

1 вересня. Зустріч зі школою, вчителями, друзями. Звучать привітання, пісні, музика. Лунає перший дзвоник і починається новий навчальний рік.

День вчителя. Традиційний концерт. Лунають найкращі вітання, пісні улюбленим вчителям.

14 жовтня — Свято УПА. Святкова лінійка. Звучать повстанські пісні. Хвилиною мовчання вшановуємо пам'ять односельчан.

День української писемності. Мова кожного народу — неповторна і своя. Такими словами розпочинаємо усний журнал.

І сторінка «Від Кирилиці до Кобзаря»,

ІІ сторінка «Українська мова серед східнослов’янських мов»,

ІІІ сторінка «Ну що б, здавалося, слова»,

ІV сторінка «Мамина пісня».

День пам’яті жертв голодомору. Вечір-реквієм. Зі смутком у серці згадуємо голодні роки 33-34 рр. Запалюємо свічки, що є нашою маленькою даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою.

Свято Андрія. З нетерпінням чекають цього свята учні 5 класу. Вечорниці — скільки жартів, пісень, ворожінь. Завершується свято ласуванням смачними варениками.

Свято Миколая. А це свято з нетерпінням чекають наші молодші школярі. Радіють приходу в школу Миколая. Співають, розповідають вірші, танцюють, за це отримують подарунки.

Новорічний карнавал. Це найдовгоочікуваніше та найулюбленіше свято школярів, як молодших, так і старших. Всі готують маскарадні костюми, читають вірші, співають пісні, старші розважаються на дискотеці.

«Волі народної дзвін» присвячуємо битві під Крутами.

14 лютого. Хай лютують морози і злиться зима, Не злякає нас, друзі, вона, Бо зігріті теплом гарячих сердець, Ми коханню підносим величний вінець. Такими словами розпочинаємо святкування Дня Святого Валентина. Учні завжди із задоволенням беруть в ньому участь.

8 березня. В дні весняного пробудження й оновлення землі вшановуємо жінку. Звучать теплі вітання дівчатам школи, вчителям-жінкам, працівникам.

Традиційними стали Шевченківські дні в школі. Готуємо святковий концерт. Всі одягають вишиті сорочки.

Щороку відзначаємо і день Чорнобильської трагедії.

День Перемоги. Це своєрідна традиція. Учні виплітають гірлянду слави, несуть квіти, вінки, ідуть до пам’ятника воїнам-односельчанам, що загинули під час Великої Вітчизняної Війни. Беремо участь у поминальній панахиді, потім учні розповідають вірші, співають пісні.

Свято Матері. Це свято готують молодші школярі. Запрошують мам, готують для них подарунки. Співають, танцюють.

Свято останнього дзвоника. Це свято завжди проходить урочисто. Звучать теплі слова, привітань гостей, вчителів, батьків. Нагороджуються кращі учні школи грамотами.

Творчість учнів

Не ганьба, а горе тому

вчителеві, який не бачить

у своїх учнях особливостей

і кожним своїм кроком

не здійснює індивідуальний підхід.

А. С. Макаренко.

Кожна обдарована дитина — індивідуальність, яка потребує особливого підходу. Сприяння реалізації обдарування потребує організації особливого середовища, організації умов для реалізації здібностей дитини, готовності цієї дитини до складної ї самостійної роботи. Працюючи з обдарованими дітьми, слід пам’ятати слово В. Сухомлинського: «У дитині ми повинні бачити зовнішню дорослу людину, — ось в цьому і полягає життєва мудрість батька, матері, педагога. Іншими словами — потрібно вміти любити дітей».

Наші досягнення

Ми гордимося своїми випускниками, які стали відомими людьми

Емілія Лавренюк-Станимир.Працювала вчителем в селі Лучка,Микулнецького району у 1951 роціодночасно навчалася заочно в університеті. У 1956році - реалібітувана. Писала вірші, які видані після смерті.

Голда Юліан Михайлович. Працює у Тернопільській міській лікарні №2 на посаді завідуючого хірургічного відділення.

Костів Роман Теодозійович. Працює у Кременецькій міській лікарні на посаді завідуючого реанімаційного відділення.

Мацьопа Роман Леонович. Викладач Чернігівського університету. Кандидат біологічних наук.

Ярема Роман Володимирович. Працював лікарем у Лошнівській та Микулнецькій лікарнях. Трагічно загинув 14 червня 1968 року в селищі М-Добронь Ужгородського району Закарпатської області при виконанні військового обов'язку.

Рожко Іван Миколайович. Працював учителем музики по класу фортепіано, потім - завучем і директором Луцького культурноосвітнього училища.

Стецюк Оксана Андріївна.Працює викладачем кафедри іноземних мов Тернопільського університету імені В.Гнатюка.

Гулько Петро Михайлович. Працює завідуючим аптекою ТОВ "777 ЛТД".