Колиндянська ЗОШ I-III ст.

Матеріал з ТерноВікі

(відмінності між версіями)
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 74: Рядок 74:
[[Кафедра української мови та літератури і світової літератури]]
[[Кафедра української мови та літератури і світової літератури]]
 +
 +
[[Користувач:Гикава Любов|Гикава Любов]]
[[Користувач:Дячок Світлана|Дячок Світлана]]
[[Користувач:Дячок Світлана|Дячок Світлана]]

Версія 09:37, 22 грудня 2010

Зміст

Назва навчального закладу

Колиндянська ЗОШ І-ІІІ ст.

Адреса, телефони

Чортківський район с. Колиндяни вул. Грушевського, 99 тел.(03552)55540

Герб та гімн школи

Гімн школи

Слова Довгань А. Л.

Музика Довгань. В. А.


Наш храм науки, наша рідна школо!

Ведуть до тебе стоптані стежки,

Берізки струнконогі живлять своїм соком,

Плакучі верби лічать прожиті роки.


Ми тут вчимось, зростаємо, мужнієм.

Тут для польоту крила нам дають.

Відпочиваєм тут, кохаєм, мрієм,

Тут зерна доброго й розумного врожай дають.


Сюди ми знов через роки вертаєм

До рідних стін і до родинного тепла.

Ті ж очі лагідні учительські стрічаєм,

Та от покрила голови їм срібна сивина.


Тепер вже діти наші й внуки вчаться в рідній школі,

Еліту нації достойні кадри тут кують.

Ті ж самі верби, ті ж берізки – свідки долі,

Стежки від школи виторовують усім щасливу путь.


Живи і процвітай, прекрасна наша школо,

Учи , твори, дерзай, виховуй і лелій

Майбутнє нації – суцвіття калинове.

Хай Бог нам помагає у здійсненні всіх мрій!


Адміністрація

Директор школи Я.В.Патола

Заступник директора з навчально-виховної роботи Г.Б.Лучка

Заступник директора з виховної роботи А.Л.Довгань

Кадрове забезпечення школи

Кафедра української мови та літератури і світової літератури

Гикава Любов

Дячок Світлана

Кафедра іноземної мови

Кафедра фізико-математичних наук

Опалюх Інна

Кафедра суспільно-гуманітарних наук

Горяча Ольга

Патола Ярослав

Фотогалерея

З історії нашого села

Мальовничі Колиндяни! Наше рідне село. Про далеке його минуле нам відомо, що десь не раніше 1444 року про село згадується в рукописах. Колиндяни розташоване над річкою Нічлавою, лівою притокою Дністра. Першими поселенцями, згідно літопису, можна вважати племена ГОЛЯДЬ і ЯТВЯГИ, які оселилися в тій частині села, яка зараз має назву ’’Лопатівка’’. Відомо, що Галицький князь Данило пішов війною на ці племена, підкорив їх і поселив на берегах річки. Припускають, що слово ’’голядь’’ лягло в основу назви села. Легенди, записані від старожилів, свідчать, що назва села пішла від захисних колів, що оточували його, але більшість дотримується думки, що назва походить від слова ’’коляда’’. У центрі було городище, оточене частоколом і земельним валом. Переглядаючи реєстр козацьких помість за часів Хмельницького, можна знайти прізвища, схожі із прізвищами мешканців села. Це вказує на те, що колиндянці брали участь у визвольній війні українського народу проти польської шляхти 1648-1654 років. Є в селі Колиндяни замок-фортеця, що був побудований вкінці ХV на початку ХVІ століть. До другої половини століття село належало поміщикові Стаменському, який себе називав гольдським старостою’’. У ХVІІІ столітті село опинилося під владою цісарської Австрії. Незаможне селянство, якого було 60%, шукало роботу на панських фільварках.

Багато колиндянці емігрували до Канади.  На початку ХХ століття до 1938 року село знову було під владою Польщі. У 1805 році пан Городницький побудував ґуральню.
А в 1888 році була зведена церква.              

У 1940 році з приєднанням України до Росії, в селі утворилась селянська артіль ім. Франка. У 1950 році всі селяни стали членами артілі.Згодом артіль переросла у колгосп ім. Горького, ґуральня у Колиндянсько-дріжджовий комбінат. В Колиндянах відкрили дільничну лікарню з амбулаторією та зубним кабінетом. У 1984 році у селі збудували новий торговий центр. Колгосп переріс у невелике аграрне підприємство ’’Іскра’’. В селі був клуб, сільська та заводська бібліотеки, аптека, стадіон. Зараз у Колиндянах налічується 368 дворів. У них проживає 1500 чоловік. Люблять та шанують своє село колиндянці, свято бережуть його історію, звичаї та обряди, передають з уст в уста, з покоління в покоління перлини народної творчості.

З історії навчального закладу

Майбутнього школа – вона у нас буде!

Ввібравши у себе віками набуте,

Для нас вона – місце дитячої мрії,

Де квітнуть таланти, де зріють надії…


Перші відомості про існування школи в селі Колиндяни зустрічаються у ХVІІІ столітті. Село опинилося піл владою цісарської держави десь наприкінці століття. На початку другої половини Х IХ століття була відкрита однокласна школа, в якій працював лише один вчитель. За Австрії школа була двокласною, навчання в ній проводилося українською мовою, за Польщі – двокласна україністична. До 1939 року кілька селянських дітей закінчили вчительську гімназію в Чорткові. У 1940 році початкова школа стала семирічною, а через рік – середньою. Зараз школі наданий статус загальноосвітньої І-ІІІ ступенів.

У ній працює 28 вчителів.

З них 1 вчитель - Заслужений вчитель України

2 - вчителі-методисти

10 - "спеціалістів вищої категорії"

8 - "спеціалістів І категорії"

3 -"спеціалістів ІІ категорії"

7 - "спеціалістів"

Навчається 199 учнів.    
      

Наші традиції

Творчість учнів

Ми гордимося

Заліщук В.В.- директор ПАП "Нічлава", депутат районної ради

Семчишин Л.М.- кандидат математичних наук, викладач Чортківського інституту бізнеса і підприємництва

Жовковська Т.Т.- директор коледжу Чортківського інституту бізнеса і підпприємництва ТНЕУ, кандидат економічних наук

Довгань О.А. - кандидат географічних наук,викладач Київського національного університету ім. М. Драгоманова

Сивак Л.В. - відомий лікар району

Романович А.В. - головний тренер жіночої волейбольної команди "Галичанка" ТНЕУ

Особисті інструменти