Ридодубівська ЗОШ I-II ст.
Матеріал з ТерноВікі
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
- | + | *[[{{CURRENTDAY}}.{{CURRENTMONTH}}.{{CURRENTYEAR}}]] | |
==Ридодубівська ЗОШ І-ІІ ст.== | ==Ридодубівська ЗОШ І-ІІ ст.== | ||
Версія 20:19, 24 січня 2011
Зміст |
Ридодубівська ЗОШ І-ІІ ст.
Адреса
Тернопільська область, Чортківський район, село Ридодуби ІНДЕКС - 48577 ТЕЛЕФОН - 80355251540
Адміністрація
Директор школи | Заступник директора
з навчально-виховної роботи |
---|---|
|
Фотогалерея
З історії навчального закладу
В центрі села Ридодуби, обабіч шляху, що веде до Теребовлі, розташувалась маленька, одноповерхова школа. На жаль не вдалося зясувати точної дати заснування школи, на чиї кошти було споруджено, скільки дітей навчалось та хто був першим вчителем. Архівні матеріали вказують, що у 1889 році в селі вже існувала двокласна школа. У 1918 році в школі було три класи та працювало два вчителі Володимир та Наталія Касіяни. За часів польського панування дітей навчали директор Гідзінський та вчитель Шигидин. В школі на той час було пять класів і діти навчались у дві зміни. У роки ІІ Світової війни школа в Ридодубах була діючою. Після звільнення села від фашистських загарбників директором школи призначають Ставничого С.І. та вчителів: Гембатюк та Сторожук. Семирічна школа стає у 1946 році під керівництвом Годжика А.І. В 1958 році, новий директор, Давидюк О.М., починає добудову лівого крила школи. П'ять класних кімнат та великий коридор, що використовувався як спортивний зал, доповнили школу. У такому вигляді школа збереглася і до сьогоднішнього дня. Давидюк О.М. працювала директором школи 30 років, а її чоловік - Ярема П.М. викладав хімію та біологію. З 1986 по 1995 рік школу очолює Сухий Б.О., його наступником стала колишня випускниця школи Габруська Н.А. Нині в школі працює 16 вчителів, 10 з яких є її випускниками. З 1997 року школа працює під керівництвом колишньої випускниці Підперигори Г.З. Має школа свої вчительські династії.
Наші традиції
Творчість учнів
Ми гордимося
Відома українська поетеса Теодозія Зарівна закінчина школу у 1967 році. Її перші спроби пера підтримав вчитель української мови та літератури Хавайба Г.Й.