Плебанівська
Матеріал з ТерноВікі
(→Адреса, телефони) |
(→З історії навчального закладу) |
||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
==Фотогалерея== | ==Фотогалерея== | ||
==З історії навчального закладу== | ==З історії навчального закладу== | ||
| + | |||
| + | 1 липня 1888 році у Теребовлянському повіті утворено окрему шкільну округу з окремим шкільним інспектором й окремою шкільною радою в Теребовлі. Школи в повіті поділялись на три категорії: двокласні, однокласні і філіальні. У 1895 році в селі Плебанівка започаткована і збудована однокласна школа, у якій велося польською мовою. У приміщенні школи були дві класні кімнати: в одній велося навчання, а в іншій - проживав директор школи. | ||
| + | |||
| + | Бурхливий розвиток суспільства на початку ХХ століття вимагав більш освічених, більш підготовлених людей. Рушієм освітньо–культурного розвитку в нашому краї стала церква. Саме завдяки духовенству зростала кількість освітніх закладів, підручників, кількість культурних товариств. | ||
| + | В роки Першої світової війни культурно–освітнє життя занепадає. Школа села перестає працювати і лише у 20-х роках ХХ ст. навчання відновилося. у 1920 – 1922 роках директором Плебанівської школи був пан Міллер, а вчительками пані Бурвинська і пані Чернякова. | ||
| + | |||
| + | У 30–х роках в селі була двокласна публічна загальна школа, в якій навчалось понад 70 учнів. Навчання двокласної школи ділилось на чотири піврічні відділи. В школі викладались такі предмети: релігія, мова польська і руська (українська), математика з геометрією, наука про природу, географія і наука про Польщу, історія, рисунки, роботи ручні, співи, фізкультура, роботи жіночі. Директором був пан Тадеуш Гайовський, вчителями: М. Чернякова, Кипта, Стилянка, Бутвінська. | ||
| + | На передодні Друга світової війни школа приймала активну участь у зборі коштів на оборону краю. Директор школи Т. Гайовський дбав також про сільську молодь. Для них організував курси кухарські, кондитерські, різноманітні вистави і походи. | ||
| + | |||
| + | Друга світова війна яка розпочалась 1 вересня 1939 року прийшла в наш край в другій половині вересня. Радянізація 1939 – 1940рр., привела до істотних змін і в галузі освіти. Українська мова і література були переведені в статус державної, а польська - іноземної. Учні другого класу, які починали навчальний рік у Польській державі, закінчували його в УРСР. Школа отримала назву початкової. Були проведені кадрові зміни. Новим директором школи було призначено Тенча Антіна Мартиновича, а вчителями були Т. Гайовський, М. Чернякова, Кипта, Оконська. | ||
| + | |||
| + | У повоєнний період школу недовгий час очолювала Ємелянчук Марфа Андріївна, вчителька української мови та літератури. | ||
| + | У 50–х роках Плебанівська школа мала назву семирічної. У 1951–1952 навчальному році в школі навчалося 154 учні. Найбільша наповнюваність у класі становила 29 учнів, а найменша – 14. У 1952 році 33 учні отримали семирічну освіту. Серед них було багато переростків. Тобто тих дітей, які в роки війни не вчилися, яким на час закінчення школи було 19 – 20 років. | ||
| + | Активна робота велась вчителями школи по ліквідації неграмотності і не писемності. За вчителями закріплювалась певна кількість учнів. Заняття згідно плану проводили три рази на тиждень. | ||
| + | |||
| + | Починаючи з 1952 року по 1978 рік школу очолював директор Щетина П. А. У школі працювало 13 вчителів: Ємелянчук М. А. – завуч, Аренуар О.Є. – вчитель початкових класів, Андріїшин І.Т. – вчитель початкових класів, Кашуба М. В. – вчитель української мови і літератури, Басистий О. С. – вчитель математики, Белятіна П. Т. – вчитель російської мови і літератури, Погорілий М. П. – вчитель фізкультури, Васьків М.А. – вчитель англійської мови. Навчальний процес був сильно заідеологізований, про це свідчать і спогади ветеранів школи, їх дітей, а також документи. | ||
| + | |||
| + | Збільшення кількості учнів вимагало розширення шкільного приміщення. У 1956 році було добудовано школу. Приміщення школи було збільшено на три класні кімнати, фактично школа поділились на дві частини з двома окремими входами. | ||
| + | |||
| + | З серпня 1959 року школа отримала назву восьмирічної. Колектив школи поповнили нові вчителі: Жарський С. А. – завуч, Жарська І. М. – вчитель початкових класів, Андріїшин В. М., Винницька Б. М. – вчителі географії, Тупяк Г. Д., Титжинська С. І., Ковальчук Г. Ф., Бойчук М. Ю., Добровольська О.Ю., Приступа В.П. | ||
| + | |||
| + | У 1978 році після виходу на заслужений відпочинок Щетину П. А. замінив новий директор школи Дутка В. М., який очолював педколектив школи до 1991 року. | ||
| + | |||
==Наші традиції== | ==Наші традиції== | ||
==Творчість учнів== | ==Творчість учнів== | ||
Версія 11:51, 19 січня 2011
| Помилка створення мініатюри: Очевидно, відсутній файл /srv/wiki.ippo.edu.te.ua/images/4/42/Плебанівська_ЗОШ_І-ІІ_ст.JPG |
Зміст |
Назва навчального закладу
Плебанівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
Адреса, телефони
Наша адреса
c. Плебанівка
Теребовлянського р-ну
Тернопільської обл.
Тел. (03551)-2-20-00
Адміністрація
Директор школи:
| Помилка створення мініатюри: Очевидно, відсутній файл /srv/wiki.ippo.edu.te.ua/images/7/7a/Могильницький_Ігор.jpg |
Могильницький Ігор Миколайович
Заступник директора:
| Помилка створення мініатюри: Очевидно, відсутній файл /srv/wiki.ippo.edu.te.ua/images/2/29/Галайцьо_Галина.jpg |
Галайцьо Галина Василівна
Педагогічний колектив
Фотогалерея
З історії навчального закладу
1 липня 1888 році у Теребовлянському повіті утворено окрему шкільну округу з окремим шкільним інспектором й окремою шкільною радою в Теребовлі. Школи в повіті поділялись на три категорії: двокласні, однокласні і філіальні. У 1895 році в селі Плебанівка започаткована і збудована однокласна школа, у якій велося польською мовою. У приміщенні школи були дві класні кімнати: в одній велося навчання, а в іншій - проживав директор школи.
Бурхливий розвиток суспільства на початку ХХ століття вимагав більш освічених, більш підготовлених людей. Рушієм освітньо–культурного розвитку в нашому краї стала церква. Саме завдяки духовенству зростала кількість освітніх закладів, підручників, кількість культурних товариств. В роки Першої світової війни культурно–освітнє життя занепадає. Школа села перестає працювати і лише у 20-х роках ХХ ст. навчання відновилося. у 1920 – 1922 роках директором Плебанівської школи був пан Міллер, а вчительками пані Бурвинська і пані Чернякова.
У 30–х роках в селі була двокласна публічна загальна школа, в якій навчалось понад 70 учнів. Навчання двокласної школи ділилось на чотири піврічні відділи. В школі викладались такі предмети: релігія, мова польська і руська (українська), математика з геометрією, наука про природу, географія і наука про Польщу, історія, рисунки, роботи ручні, співи, фізкультура, роботи жіночі. Директором був пан Тадеуш Гайовський, вчителями: М. Чернякова, Кипта, Стилянка, Бутвінська. На передодні Друга світової війни школа приймала активну участь у зборі коштів на оборону краю. Директор школи Т. Гайовський дбав також про сільську молодь. Для них організував курси кухарські, кондитерські, різноманітні вистави і походи.
Друга світова війна яка розпочалась 1 вересня 1939 року прийшла в наш край в другій половині вересня. Радянізація 1939 – 1940рр., привела до істотних змін і в галузі освіти. Українська мова і література були переведені в статус державної, а польська - іноземної. Учні другого класу, які починали навчальний рік у Польській державі, закінчували його в УРСР. Школа отримала назву початкової. Були проведені кадрові зміни. Новим директором школи було призначено Тенча Антіна Мартиновича, а вчителями були Т. Гайовський, М. Чернякова, Кипта, Оконська.
У повоєнний період школу недовгий час очолювала Ємелянчук Марфа Андріївна, вчителька української мови та літератури. У 50–х роках Плебанівська школа мала назву семирічної. У 1951–1952 навчальному році в школі навчалося 154 учні. Найбільша наповнюваність у класі становила 29 учнів, а найменша – 14. У 1952 році 33 учні отримали семирічну освіту. Серед них було багато переростків. Тобто тих дітей, які в роки війни не вчилися, яким на час закінчення школи було 19 – 20 років. Активна робота велась вчителями школи по ліквідації неграмотності і не писемності. За вчителями закріплювалась певна кількість учнів. Заняття згідно плану проводили три рази на тиждень.
Починаючи з 1952 року по 1978 рік школу очолював директор Щетина П. А. У школі працювало 13 вчителів: Ємелянчук М. А. – завуч, Аренуар О.Є. – вчитель початкових класів, Андріїшин І.Т. – вчитель початкових класів, Кашуба М. В. – вчитель української мови і літератури, Басистий О. С. – вчитель математики, Белятіна П. Т. – вчитель російської мови і літератури, Погорілий М. П. – вчитель фізкультури, Васьків М.А. – вчитель англійської мови. Навчальний процес був сильно заідеологізований, про це свідчать і спогади ветеранів школи, їх дітей, а також документи.
Збільшення кількості учнів вимагало розширення шкільного приміщення. У 1956 році було добудовано школу. Приміщення школи було збільшено на три класні кімнати, фактично школа поділились на дві частини з двома окремими входами.
З серпня 1959 року школа отримала назву восьмирічної. Колектив школи поповнили нові вчителі: Жарський С. А. – завуч, Жарська І. М. – вчитель початкових класів, Андріїшин В. М., Винницька Б. М. – вчителі географії, Тупяк Г. Д., Титжинська С. І., Ковальчук Г. Ф., Бойчук М. Ю., Добровольська О.Ю., Приступа В.П.
У 1978 році після виходу на заслужений відпочинок Щетину П. А. замінив новий директор школи Дутка В. М., який очолював педколектив школи до 1991 року.
