Колиндянська ЗОШ I-III ст.

Кадрове забезпечення школи

Гикава Любов-вчитель української мови та літератури

Дячок Світлана- вчитель світової літератури

Довгань Антоніна- вчитель французької мови

Опалюх Інна- вчитель інформатики

Горяча Ольга- вчитель географії

Патола Ярослав-вчитель історії

Фотогалерея

З історії нашого села

Мальовничі Колиндяни! Наше рідне село. Про далеке його минуле нам відомо, що десь не раніше 1444 року про село згадується в рукописах. Колиндяни розташоване над річкою Нічлавою, лівою притокою Дністра. Першими поселенцями, згідно літопису, можна вважати племена ГОЛЯДЬ і ЯТВЯГИ, які оселилися в тій частині села, яка зараз має назву ’’Лопатівка’’. Відомо, що Галицький князь Данило пішов війною на ці племена, підкорив їх і поселив на берегах річки. Припускають, що слово ’’голядь’’ лягло в основу назви села. Легенди, записані від старожилів, свідчать, що назва села пішла від захисних колів, що оточували його, але більшість дотримується думки, що назва походить від слова ’’коляда’’. У центрі було городище, оточене частоколом і земельним валом. Переглядаючи реєстр козацьких помість за часів Хмельницького, можна знайти прізвища, схожі із прізвищами мешканців села. Це вказує на те, що колиндянці брали участь у визвольній війні українського народу проти польської шляхти 1648-1654 років. Є в селі Колиндяни замок-фортеця, що був побудований вкінці ХV на початку ХVІ століть. До другої половини століття село належало поміщикові Стаменському, який себе називав гольдським старостою’’.

У ХVІІІ столітті село опинилося під владою цісарської Австрії. Незаможне селянство, якого було 60%, шукало роботу на панських фільварках.

Багато колиндянців емігрували до Канади.

На початку ХХ століття до 1938 року село знову було під владою Польщі.

У 1805 році пан Городницький побудував ґуральню. А в 1888 році була зведена церква.

У 1940 році з приєднанням України до Росії, в селі утворилась селянська артіль ім. Франка. У 1950 році всі селяни стали членами артілі.Згодом артіль переросла у колгосп ім. Горького, ґуральня у Колиндянсько-дріжджовий комбінат. В Колиндянах відкрили дільничну лікарню з амбулаторією та зубним кабінетом. У 1984 році у селі збудували новий торговий центр. Колгосп переріс у невелике аграрне підприємство ’’Іскра’’. В селі був клуб, сільська та заводська бібліотеки, аптека, стадіон.  :Зараз у Колиндянах налічується 368 дворів. У них проживає 1500 чоловік. Люблять та шанують своє село колиндянці, свято бережуть його історію, звичаї та обряди, передають з уст в уста, з покоління в покоління перлини народної творчості.

З історії навчального закладу

Майбутнього школа – вона у нас буде!

Ввібравши у себе віками набуте,

Для нас вона – місце дитячої мрії,

Де квітнуть таланти, де зріють надії…

Перші відомості про існування школи в селі Колиндяни зустрічаються у ХVІІІ столітті. Село опинилося під владою цісарської держави десь наприкінці століття.   

На початку другої половини ХIХ століття була відкрита однокласна школа, в якій працював лише один вчитель. За Австрії школа була двокласною, навчання в ній проводилося українською мовою, за Польщі – двокласна україністична. Першим учителем школи був Юрій Лозинський. У 1920 р. відкрито3-річну школу. Вчителями були Микола Снярський та його дружина та о.Гелевич. У ній вивчали польську мову, природу, історію, географію, малювання. До 1939 року кілька селянських дітей закінчили вчительську гімназію в Чорткові. У 1940 році початкова школа стала семирічною, а через рік – середньою. Першим її директором був Іван Гаєцький. У школі навчалось 92 учні і працювало 6 вчителів. У 1934 -1944 р.р. директором школи був О.А.Орловський. До школи прийшла ціла плеяда вчителів-волонтерів зі Східної України - В.Х.Бабич, Г.Д.Гоцалюк, З.Г.Облесь, В.М.Іваницька. Особливе місце в історії школи посідає В.Ф.Шемлей. Його ім'я - гордість села і краю. У 1946 р. школу очолив М.П.Пугач. У той період школа поповнилась випускниками Чортківського педучилища: З.І.Шемлей, В.Ю.Сцібан, Л.П.Скриник, Т.П.Шморгун. Із 1948 р. директором школи призначено Миколу Мазуренка. У 1950 р в школі навчалось 303 учні. Перший випуск десятикласників відбувся в 1952 р. Із 1952 по 1958 р.р. школу очолив М.А.Ренгач. Випускники 1953 р. стали відомими далеко за межами рідного краю. Серед них: В.М.Волощук - доктор фізико-математичних наук, А.Бойко - колишній головний геодезист Казахстану, І.Чудик - поет. Хорошими вчителями в той період були М.І.Бакай, Р.І.Люндрик, В.Г.Захарченко. У 1959 р. школу очолив І.П.Литвененко. Із 1962 по 1985 р.р. директором був К.В.Сенюк. Утой час школа налічувала від 400 до 500 учнів. Яскраві постаті випускників того часу: М.В.Каськів - директор Чортківської гімназії ім. М.Шашкевича, А.Єзерський - провідний хірург афганської кампанії, М.Миргородська - кандидат біологічних наук (Ізраїль). Із 1985 р. школу очолював К.Ю.Новосельський. З його іменем пов'язані перші кроки національної школи та її духовного відродження. У 1985 р. розпочалось будівництво нового корпусу середньої школи на 500 місць. Не можна не згадати зауча школи О.В.Бегар - прекрасного методиста і організатора навчального процесу. У літопис закладу назавжди вписано імена К.В.Сенювка, Е.В.Сенюка, Р.В.Чернеги, В Матвійця, подружжя Мудриків, Острійчук, Сцібан, Базар. Із 1994 р. і по сьогодні школу очолює Я.В.Патола. Зараз школі наданий статус загальноосвітньої І-ІІІ ступенів. У ній працює 28 вчителів.

З них 1 вчитель - Заслужений вчитель України

2 - вчителі-методисти

10 - "спеціалістів вищої категорії"

8 - "спеціалістів І категорії"

3 -"спеціалістів ІІ категорії"

7 - "спеціалістів"

Навчається 199 учнів.

Наші традиції

Творчість учнів

Ми гордимося

Заліщук В.В.- директор ПАП "Нічлава", депутат районної ради

Семчишин Л.М.- кандидат математичних наук, викладач Чортківського інституту бізнеса і підприємництва

Жовковська Т.Т.- директор коледжу Чортківського інституту бізнеса і підпприємництва ТНЕУ, кандидат економічних наук

Довгань О.А. - кандидат географічних наук,викладач Київського національного університету ім. М. Драгоманова

Сивак Л.В. - відомий лікар району

Романович А.В. - головний тренер жіночої волейбольної команди "Галичанка" ТНЕУ