Скородинська ЗОШ I-II ст.
Матеріал з ТерноВікі
Vovkolg (обговорення | внесок) (→Назва навчального закладу) |
Vovkolg (обговорення | внесок) (→З історії навчального закладу) |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
==Фотогалерея== | ==Фотогалерея== | ||
==З історії навчального закладу== | ==З історії навчального закладу== | ||
| + | |||
| + | На правому березі річки Серет розкинулось мальовниче село Скородинці. Справжньою його окрасою є школа, історія якої сягає незапам’ятних часів. Так, за переказом Підперигори Василя (1916 р.н.), в селі ще у ХVІІІ столітті існувала школа, в якій навчали читати, писати і ткацькому ремеслу. Навчання велося польською мовою, але один день в тиждень заняття проводились українською, бо в школі вчилися разом діти українців і поляків. На початку ХХ століття школа була 5-класною. Молодші школярі навчалися в приміщенні основного будинку школи, а п’ятикласники – у будинку польського господаря, який здавав громаді в оренду одну кімнату. <br> | ||
| + | В період Другої світової війни школа функціонувала з перервами. Навчання велося українською мовою. З 1947 року запроваджено семирічне навчання.<br> | ||
| + | Цікаві факти з історії післявоєнної школи:<br> | ||
| + | до першого класу пішли учні 1936-1940 р.н.; <br> | ||
| + | учнів у початкових класах було в 2,5 рази більше, ніж у старших (5-7кл);<br> | ||
| + | вчителі були закріплені за мікрорайонами села і зобов’язані були до радянських свят вивішувати лозунги; <br> | ||
| + | Першим директором, прізвище якого збереглося, був Яхницький К.В. В цей період в школі навчалося 179 учнів, з якими працювало 8 вчителів. Така кількість школярів вимагала збільшення приміщень, тому навчання проводилося в орендованих будинках. <br> | ||
| + | Після виходу на пенсію Яхницького К.В. директором призначено Цепенду Є.Г., який вів активну громадську діяльність, очолював місцеву “Просвіту”, організовував святкові вечори, театральні вистави. <br> | ||
| + | У 50 роках ХІХ століття кількість дітей значно зросла, тому почалося будівництво нової школи, яку зводили, в основному, силами жителів села. <br> | ||
| + | На посаді директора в той час був Гайдукевич Я.І. – мудрий наставник і добрий господар. Веселим і цікавим було життя учнів. Так разом з Юрчишин О.М., вчителем географії, Кирилюк М.Р., вчителем біології і хімії, проводили велику природоохоронну роботу: насаджували довколишні ліси, розчищували джерела, впорядковували шкільне подвір’я. За сумлінну працю та оформлення кабінету хімії і біології Кирилюк М.Р. присвоєно звання “Старший вчитель”, нагороджено Похвальною грамотою Міністерства УРСР. <br> | ||
| + | З плином часу змінювались і керівники школи. Директорами тут працювали: Стельмащук С.М., Штогрин Б.М., Цітульський В.В., Маланчук Б.М.<br> | ||
| + | У 1993 році здано в експлуатацію добудову школи, де знаходяться фізичний та хімічний кабінети, виробнича майстерня, спортивний зал, шкільна їдальня. <br> | ||
| + | 2000 рік для жителів села запам’ятається назавжди. В липні цього року по території Чортківського району пронісся буревій, внаслідок чого будівля школа зазнала значних руйнувань. За сприянням президента Л.Кучми та голови обласної ради В.Олійника здійснено відбудову школи Тернопільським облагробудом.<br> | ||
| + | |||
==Наші традиції== | ==Наші традиції== | ||
==Творчість учнів== | ==Творчість учнів== | ||
== Ми гордимося== | == Ми гордимося== | ||
Версія 19:18, 8 листопада 2010
Зміст |
Назва навчального закладу
Скородинська ЗОШ I-II ст
| Помилка створення мініатюри: Очевидно, відсутній файл /srv/wiki.ippo.edu.te.ua/images/7/7e/Скородинці_школа.jpg |
Адреса, телефони
Адміністрація
Фотогалерея
З історії навчального закладу
На правому березі річки Серет розкинулось мальовниче село Скородинці. Справжньою його окрасою є школа, історія якої сягає незапам’ятних часів. Так, за переказом Підперигори Василя (1916 р.н.), в селі ще у ХVІІІ столітті існувала школа, в якій навчали читати, писати і ткацькому ремеслу. Навчання велося польською мовою, але один день в тиждень заняття проводились українською, бо в школі вчилися разом діти українців і поляків. На початку ХХ століття школа була 5-класною. Молодші школярі навчалися в приміщенні основного будинку школи, а п’ятикласники – у будинку польського господаря, який здавав громаді в оренду одну кімнату.
В період Другої світової війни школа функціонувала з перервами. Навчання велося українською мовою. З 1947 року запроваджено семирічне навчання.
Цікаві факти з історії післявоєнної школи:
до першого класу пішли учні 1936-1940 р.н.;
учнів у початкових класах було в 2,5 рази більше, ніж у старших (5-7кл);
вчителі були закріплені за мікрорайонами села і зобов’язані були до радянських свят вивішувати лозунги;
Першим директором, прізвище якого збереглося, був Яхницький К.В. В цей період в школі навчалося 179 учнів, з якими працювало 8 вчителів. Така кількість школярів вимагала збільшення приміщень, тому навчання проводилося в орендованих будинках.
Після виходу на пенсію Яхницького К.В. директором призначено Цепенду Є.Г., який вів активну громадську діяльність, очолював місцеву “Просвіту”, організовував святкові вечори, театральні вистави.
У 50 роках ХІХ століття кількість дітей значно зросла, тому почалося будівництво нової школи, яку зводили, в основному, силами жителів села.
На посаді директора в той час був Гайдукевич Я.І. – мудрий наставник і добрий господар. Веселим і цікавим було життя учнів. Так разом з Юрчишин О.М., вчителем географії, Кирилюк М.Р., вчителем біології і хімії, проводили велику природоохоронну роботу: насаджували довколишні ліси, розчищували джерела, впорядковували шкільне подвір’я. За сумлінну працю та оформлення кабінету хімії і біології Кирилюк М.Р. присвоєно звання “Старший вчитель”, нагороджено Похвальною грамотою Міністерства УРСР.
З плином часу змінювались і керівники школи. Директорами тут працювали: Стельмащук С.М., Штогрин Б.М., Цітульський В.В., Маланчук Б.М.
У 1993 році здано в експлуатацію добудову школи, де знаходяться фізичний та хімічний кабінети, виробнича майстерня, спортивний зал, шкільна їдальня.
2000 рік для жителів села запам’ятається назавжди. В липні цього року по території Чортківського району пронісся буревій, внаслідок чого будівля школа зазнала значних руйнувань. За сприянням президента Л.Кучми та голови обласної ради В.Олійника здійснено відбудову школи Тернопільським облагробудом.
