Староскалатська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.
Матеріал з ТерноВікі
(Author, keep doing in the same way..!!) |
(Pleased to read intelligent thoughts in Russian. I`ve been living in England for already 5 years!....) |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Author, keep doing in the same way..!! | Author, keep doing in the same way..!! | ||
| - | + | Pleased to read intelligent thoughts in Russian. I`ve been living in England for already 5 years!.... | |
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
| - | + | ||
==З історії навчального закладу== | ==З історії навчального закладу== | ||
Версія 16:51, 13 лютого 2012
DFMk5B Yet, much is unclear. Could you describe in more details!....
Totally agree with you, about a week ago wrote about the same in my blog..!!
Author, keep doing in the same way..!!
Pleased to read intelligent thoughts in Russian. I`ve been living in England for already 5 years!....
Зміст |
З історії навчального закладу
Після першого поділу Польщі у 1772 року Галичина переходить до Австрії, якю правили Габсбурги. 145 років перебували ми під владою осирійського цісаря. людям жилося тяжко.
Нам відомо, що в 1844 році у селі була заснована перша початкова школа, яка розміщувалася у приватних будинках. Працювала в ній вчителька пані Мальчус.
Приміщення старої школи було збудовано в 1928 році за Польщі, воно мало два поверхи і першим директором цієї новозбудованої школи був поляк пан Мармуль. Коли почалась радянсько - польська війна і наше село перебувало спочатку під німцями, а потім під більшовиками - то тоді директором школи до 1947 року був Павло Гуменний. Він був прекрасним педагогом, прибув до нас на роботу з іншого району. У1947 році він був заарештований і засудженний на каторжні роботи сталінським режимом.
Одним з директорів школи був Володимир Гладкий, пізніше професор Тернопільського педагогічного університету і доктор філософських наук.
Пізніше, коли директором школи був Кузняк Роман Михайлович у 1972 році, було добудовано третій поверх старого приміщення школи, а протягом 1987 - 1988 років було побудовано новий корпус школи, уякій ми зараз навчаємось
Наші традиції
Перше вересня.
Свято Миколая.
Відкриті уроки.
Новий рік.
День 8 березня.
Літературні свята.
День Матері.
Останній дзвоник.
Творчість учнів
Ми гордимося
Антонів Василь Федорович (рос. Василий Федорович Антонив, 24 грудня 1936, с. Ославиця, нині Саноцького повіту, Польща) — український і російський вчений-оториноларинголог, громадський діяч. Доктор медичних наук (1982). Професор (1983). Член правління Всесвітньої федерації УЛТ. Заслужений діяч науки РФ.
Голова Товариства української культури (м. Москва, нині РФ). 1946 з родиною депортований з Лемківщини в Ук раїну, проживав у с. Полупанівка Підволочиського району Тернопільської області.
Навчався у Чернівецькому медичному інституті, закінчив навчання у Тернопільському медичному інституті (1961, нині ТДМА).
3 роки працював оторіноларінгологом в районній лікарні м. Краснодону Луганської області. Від 1964 живе і працює в Москві (нині РФ): клінічний ординатор, доцент, професор Центрального інституту вдосконалення лікарів; від 1992 — завідувач кафедри отори-ноларингології Університету дружби народів (нині Російський університет дружби народів).
Впровадив у клінічну практику понад 30 нових операцій при пухлинах лорорганів. Автор більш як 200 наукових робіт, у тому числі 6 моно графій, 2 атласів. Голова ради Товариства українців Москви «Славутич».
