Тростянецька ЗОШ І-ІІ ст.
Матеріал з ТерноВікі
(→З історії навчального закладу) |
(→Наші традиції) |
||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
==Наші традиції== | ==Наші традиції== | ||
| + | Найголовніше завдання школи дати учням міцні знання. А ще виховати людину не з кам'яною душею, а з порядною, благородною, вихованою, незалежною, одним словом громадянином, людиною з великої літери. | ||
| + | Традиційними святами нашої школи стали: День Незалежності, свято Першого і Останнього дзвоників, вечір зустрічі з випускниками школи, свято Миколая, якого з нетерпінням чекають всі діти, свято Нового року, День Перемоги, Свято матері і інші свята... <br> | ||
| + | Перше вересня. День Знань - одне з найприємніших свят кожної людини. Бо саме першого вересня кожен з нас народжується, як людина, що крокує у світ знань, до поступового осмислення самого себе, місця і ролі людини в суспільстві. Саме тому ми всі в цей день поспішаємо до школи, ніби до рідної домівки, де постійно витає материнська і батьківська любов, тепло, увага і вдячність. День Знань -це свято Першого дзвоника. У цей день школярі, переступаючи поріг, за яким їх чекає невтомна праця, пізнання нових наук.<br> | ||
| + | Школа - це своєрідний оберіг і теплий вогник для дітей і дорослих. На святі "Дай, бабусю, поцілую сивину твого волосся" під час виступу внуків і внучок, сльози котилися по обличчі бабусь. Адже бабусі - невтомні трудівниці, скарбничі мудрості нашого народу, хранительки звичаїв та обрядів. Бабуся! Чи є на світі краща людина. Ні! Скільки вона пережила, але яка ніжна, щира. Скільки вона недоспала ночей, голублячи нас онучат. <br> | ||
| + | Школо! Люба наша школо! Кожного року як до рідної матінки приїзджають з різних кінців випускники і з веселою усмішкою переступають вони поріг рідної школи. Тут вони росли, вчилися і виховувалися. | ||
| + | |||
==Творчість учнів== | ==Творчість учнів== | ||
== Ми гордимося== | == Ми гордимося== | ||
[[Категорія:БережВікі]][[Категорія:Навчальний заклад]] | [[Категорія:БережВікі]][[Категорія:Навчальний заклад]] | ||
Версія 10:44, 4 січня 2011
Зміст |
Назва навчального закладу
Тростянецька ЗОШ І-ІІ ступенів
Адреса, телефони
47534, вул. Шевченка, с. Тростянець Бережанського району Тернопільської області
тел. 0354836386,
e-mail: trostyanetsschool@ukr.net
Адміністрація
Директор: Голіний Ігор Богданович - вчитель математики
Фотогалерея
З історії навчального закладу
Школа - це своєрідний оберіг села і теплий вогник для дітей і дорослих. Вона завжди була і є не тільки освітнім навчально-виховним закладом, а й реальним фактором економічного і соціального та культурного розвитку села.
Найстарішою письмовою згадкою про парафіяльну школу в Тростянці є дані за 1832 рік. Була це одноокласна школа з українською мовою навчання - її ще називали дяківнею. бо вчителі тоді були церковні дяки. У 1900 році громада села поряд з церквою збудувала цегляну школу на дві класні кімнати і помешкання для вчителя.
З часом змінювався статус школи. З 1944 по 1959 рік - семирічка, з 1960 по 1988 рік - восьмирічка. А з 1989 року школа іменується як загальноосвітня школа І-ІІ ступенів села Тростянець.
У 1989 було розпочато будівництво нової школи і у 2000 його було завершено з допомогою районного керівництва. З 1999 і по даний час школою керує Голіний Ігор Богданович математик за фахом. Проявив себе працьовитим, енергійним, дбайливим керівником. Під його керівництвом зроблено ремонт: вставлено плитку, встановлено пластикове покриття на вхідних сходах. Колектив школи, під керівництвом директора, докладає всіх зусиль, щоб для учнів були створені належні умови для навчання.
Наші традиції
Найголовніше завдання школи дати учням міцні знання. А ще виховати людину не з кам'яною душею, а з порядною, благородною, вихованою, незалежною, одним словом громадянином, людиною з великої літери.
Традиційними святами нашої школи стали: День Незалежності, свято Першого і Останнього дзвоників, вечір зустрічі з випускниками школи, свято Миколая, якого з нетерпінням чекають всі діти, свято Нового року, День Перемоги, Свято матері і інші свята...
Перше вересня. День Знань - одне з найприємніших свят кожної людини. Бо саме першого вересня кожен з нас народжується, як людина, що крокує у світ знань, до поступового осмислення самого себе, місця і ролі людини в суспільстві. Саме тому ми всі в цей день поспішаємо до школи, ніби до рідної домівки, де постійно витає материнська і батьківська любов, тепло, увага і вдячність. День Знань -це свято Першого дзвоника. У цей день школярі, переступаючи поріг, за яким їх чекає невтомна праця, пізнання нових наук.
Школа - це своєрідний оберіг і теплий вогник для дітей і дорослих. На святі "Дай, бабусю, поцілую сивину твого волосся" під час виступу внуків і внучок, сльози котилися по обличчі бабусь. Адже бабусі - невтомні трудівниці, скарбничі мудрості нашого народу, хранительки звичаїв та обрядів. Бабуся! Чи є на світі краща людина. Ні! Скільки вона пережила, але яка ніжна, щира. Скільки вона недоспала ночей, голублячи нас онучат.
Школо! Люба наша школо! Кожного року як до рідної матінки приїзджають з різних кінців випускники і з веселою усмішкою переступають вони поріг рідної школи. Тут вони росли, вчилися і виховувалися.
