Чортківська ЗОШ I-III ст. №6

Матеріал з ТерноВікі

Поточна версія на 11:20, 13 травня 2019

Назва навчального закладу

Чортківська загальноосвітня школа І-ІІІст. №6

Герб школи

Помилка створення мініатюри: Очевидно, відсутній файл /srv/wiki.ippo.edu.te.ua/images/c/cf/Чортківська_ЗОШ_№6_герб.JPG

герб

Адреса, телефони

м.Чортків В. Залізнична,10 тел.директора 2-25-10 тел.учительської 2-23-53

Cайт школи школа 6 school6.chortkiv-osvita.com.ua

Адміністрація

Директор школи - Юрчишин Ігор Остапович, вчитель географії.

Заступник директора з навчально-виховної роботи - Михальчук Аліна Євгенівна, вчитель біології.

Заступник директора з виховної роботи - Магдяк Надія Володимирівна, вчитель світової літератури.

Вчителі

Фотогалерея

Помилка створення мініатюри: Очевидно, відсутній файл /srv/wiki.ippo.edu.te.ua/images/5/52/Чортківська_ЗОШ_№6.jpg

головний вхід

Наші традиції

Свято Першого дзвоника. День знань. Проведення тижня Незалежності і Дня державного прапора. Участь у районних конкурсах, змаганнях. Новорічні ранки, вечори. Відвідування музеїв, виставок. Дні відкритих дверей для батьків. Дні учнівського самоврядування. Свято Останнього дзвоника.

Адмiнiстратор

Творчість учнів

Ми гордимося

Історія Чортківської загальноосвітньої школи №:6

У 1879 році в Чорткові на місці зруйнованої корчми побудували невеличку школу з польською мовою навчання. Споруджено її на кошти гміни (передмістя на лівому березі Серету до 1931 року не входило офіційно до складу Чорткова і називалось Долішньою Вигнанкою), школа ця до 1898 року була гмінною. Тому 1898 рік вважається роком створення найстарішої державної школи в нашому місті. Під час Першої світової війни в приміщенні школи знаходився військовий госпіталь.
В 1922 – 23 рр. школа була добудована, і відтоді її зовнішній вигляд майже не змінився. Протягом десяти років у її приміщенні діяли товариство землеробів «Кулко Рольніче», магазин, державна чоловіча вчительська семінарія і сільськогосподарська каса взаємодопомоги. В 1935 році з ініціативи Міністерства торгівлі в приміщенні школи була організована державна торгова гімназія з платним навчанням, а в 1939 році наша школа стала залізничною семирічною школою №15.

Під час радянсько – німецької війни в 1941 р. і до відступу німецьких військ в 1944 р. школа була спочатку німецьким госпіталем, казармою, а пізніше – торговою школою з українською мовою навчання. В корпусі №2 по вул. Замковій і до першої світової війни, і після неї аж до 1939 року незмінно діяла польська семикласна чоловіча загальна школа імені Короля Яна ІІІ Собєського. В 1939 році школа по вул. Замковій стала Залізничною школою №17 з російською мовою навчання. Перші накази по залізничній школі №15, що збереглись, датуються жовтнем 1945р. Директором школи був Шейк М.Г., присланий із Східної України. У школі відчувався дух суворої дисципліни, майже військового порядку. З 1950 року Чортківська залізнична школа №15 стала середньою, і в 1953 році відбувся перший випуск 10 класу.

В спогадах нині посивілих випускників 50-х років звучить один і той же рефрен «Ми глибоко поважали своїх вчителів, можна сказати, обожнювали». Всім серцем любили тодішнього вчителя української мови і літератури (пізніше він був завучем школи), колишнього фронтового старшину, кавалера ордена Слави Гліба Івановича Довганя (1913 року народження , родом з Хмельниччини, закінчив Львівський педінститут). За всю історію школи не було більше такої «всенародної», самовідданої, щирої любові до жодного іншого педагога. Прекрасний фахівець, людина глибоко і вірно любляча свій народ, рідну землю, рідну мову і літературу, він був дуже музикальним, володів поетичним словом, чудово малював, мав умілі руки, вмів творити красу. Драматичний театр Гліба Івановича став школою сценічного мистецтва для багатьох випускників. Ляльковий театр знали далеко за межами школи. Театр 15 залізничної школи був переможцем Всеукраїнського огляду самодіяльних шкільних колективів і виступав з свої спектаклем по Львівському телебаченню. Гліб Іванович організував шкільний кінотеатр, - в ті роки це було великою справою. Він прожив дуже мало, але залишив по собі незгасний слід і вічну світлу і добру пам'ять в серцях тих, кому пощастило бути його учнями. 50-ті роки були роками творення кращих традицій школи, роками натхненної колективної праці і руху вперед і вгору.

Серед випускників закладу було багато військових – хлопці брали приклад з своїх шефів – льотчиків з військової частини 42039. 15 школа була першою в спорті, і рівної їй в районі не було. Вчитель фізичної культури Гавриленко – борець-першорозрядник привіз в Чортків вільну боротьбу. Учні виборювали кубки на міських, районних, обласних спартакіадах з легкої атлетики, боротьби, баскетболу, футболу. А взимку вся школа ставала на каток, бо шкільний каток був найкращим в місті. Щосуботи проводились тематичні вечори, працювали гуртки, клуби, секції. У 1964 році заклад був перейменований на Чортківську загальноосвітню середню школу №6. Вісімдесяті роки ввійшли в історію школи як період напруженої творчої праці, пошуку нових форм і методів навчально – виховної роботи. Посилюються зв’язки школи з батьківською громадськістю, активізується співробітництво з підприємствами мікрорайону.

Вимогливими директорами, умілими та творчими організаторами в історію школи ввійшли Шейко Микола Григорович, Руцький Іван Микитович, Ключинський Олексій Михайлович, Котенко Людмила Яківна, Данилюк Володимир Петрович, Шевчишин Володимир Леонович, Бачок Сергій Карлович, Подоляк Олександр Петрович. Обов'язки заступників директорів з навчальної роботи виконували Гуглевич В.А., Пугач С.Т., Довгаль Г.І., Козловська Г.А., Пугач Г.І., Войтович М.Й., Токман Е.С., Ткаченко Т.Г., Андрушків Ю.С., Семенюк Л.Д., Пуляк Л.М., Михальчук А.Є. З 1953 по 2009 рік школу закінчили 3450 випускників. Багато з них поступило на навчання до вищих та середніх спеціальних навчальних закладів міст Чорткова, Тернополя, Львова, Чернівців, Києва, Одеси, Кракова, Варшави. Пишається школа своїми випускниками.

Із спогадів Головінської Юлії Василівни краєзнавець Чорпіта Я.І. дізнався, що у цій школі у 1887-1891 рр. навчалась наша видатна землячка Катерина Коссаківна (Рубчакова).Гордістю школи є випускник 1976 р. Гвоздь Віктор, який після закінчення Київського військового інституту працював в Монголії перекладачем англійської і китайської мов. Закінчив у Москві військову академію. Очолював українські війська, які під егідою ООН були введені в Югославію. На даний час в посольстві України Хорватії та Боснії і Герцеговини працює на дипломатичній роботі. Чорпіта Яромир Іванович, золотий медаліст 1961 року, член Національної Спілки краєзнавців України, директор районного краєзнавчого музею, Заслужений працівник культури України. Сухий Ярослав Михайлович, депутат Верховної Ради України. Кушнірюк Сергій, олімпійський чемпіон. Онищук Степан, майстер спорту, головний тренер збірної команди області з гирьового спорту. Повернулися працювати вчителями до школи такі її випускники: Швець І.Є., вчитель хімії, Подоляк О.П., Ільницький М.М., вчителі історії, Смагула Г.П., вчитель початкових класів, Возьна О.М., вчитель української мови та літератури.

Школа сильна своїм педагогічним колективом, в якому працює 44 вчителі. З них з вищою освітою 42, вищу кваліфікаційну категорію здобули 14 вчителів, звання «Старший вчитель» мають 7 педагогів, спеціалістів І категорії – 11. Педагоги працюють як колектив однодумців, здатних до постійної творчості. Між вчителями панує атмосфера щирості, терпимого, дбайливого ставлення один до одного. Директором школи працює Подоляк О.П., заступником з навчально–виховної роботи Михальчук А.Є. Обов'язки заступника директора з виховної роботи виконує Магдяк Н.В. Понад 40 років віддали школі вчителі англійської мови Ласійчук З.І. та Іванінів Н.М., мандрують учні дивовижними сторінками славного минулого на уроках історії Гедеон Л.М., та Ільницького М.М., красу і мелодійність рідної мови відкриває дітям вчитель української мови та літератури Королюк Н.М., творчо ведуть у світ знань молодших школярів Стефанишин О.Б. та Колужняк Г.І. 32 % педагогічного колективу становлять молоді вчителі, що є надійною зміною старшому поколінню. Серед них і переможець обласного туру ХІІІ Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2008», учасник Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» вчитель фізичної культури ШевчукВ.Є. Велику роль відіграє школа в житті місцевої громади.