Бичківська ЗОШ I-II ст.
Матеріал з ТерноВікі
(→Назва навчального закладу) |
(8GMBma Honestly, not bad news!....) |
||
| (50 проміжних версій не показані.) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| - | = | + | <div style="background-color:#7CFC00"> |
| - | + | 8GMBma Honestly, not bad news!.... | |
| - | + | ||
| - | + | ||
==Адреса, телефони== | ==Адреса, телефони== | ||
| - | Тернопільська область, Чортківський район, с. Бичківці. Тел. | + | Тернопільська область, Чортківський район, с. Бичківці. Тел. 355252116 |
| + | |||
| + | [https://sites.google.com/site/bickivskazosiiistupeniv// '''Сайт Бичківської ЗОШ І-ІІ ступенів'''] | ||
| + | |||
| + | [http://maps.google.com/?hl=ru// '''Наше місце розташування на карті'''] | ||
| + | |||
| + | [http://www.google.com/calendar/render?hl=ru&gsessionid=OK// '''Календар Бичківської ЗОШ І-ІІ ступенів'''] | ||
| + | |||
==Адміністрація== | ==Адміністрація== | ||
| - | Йосифів Надія Романівна - директор школи, | + | '''Йосифів Надія Романівна '''- директор школи, |
| - | Любинська Софія Петрівна - заступник директора школи. | + | '''Любинська Софія Петрівна''' - заступник директора школи. |
| + | |||
| + | ==[[Вчителі Бичківської ЗОШ І-ІІст]].== | ||
==Фотогалерея== | ==Фотогалерея== | ||
| + | |||
| + | ''Педагогічний колектив Бичківської ЗОШ І-ІІ ст'' | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Педагогічний колектив Бичківської ЗОШ І-ІІ ст .jpg|200 pxl|]] | ||
| + | |||
| + | ''В кабінеті української мови та літератури'' | ||
| + | |||
| + | [[Файл:В кабінеті української мови та літератури.jpg|200pxl|]] | ||
| + | |||
| + | ''В краєзнавчому музеї'' | ||
| + | |||
| + | [[Файл:В краєзнавчому музеї.jpg|200pxl|]] | ||
| + | |||
==З історії навчального закладу== | ==З історії навчального закладу== | ||
| - | За переказами старожилів та архівних даних школа в Бичківцях функціонує з 1860 року.Це була церковно-приходська двокласна школа, в якій викладав дякоучитель Криворучка .Публічна школа у селі заснована в 1898 р. і до 1908 р.: у ній учителював Антін Городинський. Будівля цієї школи збереглася, і її приміщення сьогодні використовуються як комбінована майстерня по обробці дерева та металу, спортивна кімната та бібліотека.У буремнні роки Західноукраїнської Народної республіки протягом восьми місяців працювала українська школа, в якій навчали грамоти не тільки дітей , але й дорослих.В 1919-1939 рр. у час перебування західноукраїнських земель у складі панської Польщі школа у селі була польською, а українська мова викладалася як предмет. Спочатку ця школа була трьохкласною, пізніше-семикласною.Навчали дітей чотири вчителі , і навчання велося в дві зміни.Директором працював Адам Гелевський, людина високоосвідчена:займався вивченням історії, археологією, скульптурою з гіпсу, зібрав велику колекцію старожитностей.Колишні учні згадують директора Гелевського як дуже добру, водночас сувору людину. Він не робив жодної різниці між учнями поляками та українцями, допомагав дітям з бідних родин одягом, харчами, роздавав дрібні гроші.Славився у селі як народний лікар. З початком німецької окупації Гелевського у селі не стало. Кожен день навчання у польській школі починався молитвою, а закінчувався подякою « Дякуємо за науку, пане учителю». Вчителя цінувала як держава, так і суспільство. Вчительської платні вистачалало на безбідне життя: старожили пригадують, що вчителі наймали собі прислугу. Навіть найповажніші люди в селі називали вчителя не інакше як «пане професоре».Під час німецької окупації школа у селі продовжувала діяти, проте німецька влада щонайменше переймалася освітою місцевого населення: навчання велося періодично, більшість дітей школу не відвідувало.За радянської влади школа в Бичківцях почала працювати з 1945 року. На зміну польським вчителям прийшли працювати за путівками комсомолу вчителі зі Східної України- Радюк Петро Юхимович, Згонник Валентина Павлівна, Гаврилюк Теодора Теодорівна,Москаленко Любов Ілларіонівна, Осипа Тамара Єрмолаївна, Левова Станіслава Олександрівна, пізніше-Джага Валентина Миколаївна. Першим директором радянської школи був Лев Амросій Іванович. Ця школа була початковою з чотирічним терміном навчання. Дітей шкільного віку було багато, тому навчання по трьох паралелях кожного класу проводилося у дві зміни. В одному класі вчилися діти різного віку .На цілу школу був один підручник- «Історія КПРС». Початкова школа переросла в семирічну, а в 1960 р. почав функціонувати восьмий клас. В 1950-1979 рр. при школі працювала вечірня школа , в якій здобувала середню освіту працююча молодь. | + | За переказами старожилів та архівних даних школа в Бичківцях функціонує з 1860 року. Це була церковно-приходська двокласна школа, в якій викладав дякоучитель Криворучка. Публічна школа у селі заснована в 1898 р. і до 1908 р.: у ній учителював Антін Городинський. Будівля цієї школи збереглася, і її приміщення сьогодні використовуються як комбінована майстерня по обробці дерева та металу, спортивна кімната та бібліотека. У буремнні роки Західноукраїнської Народної республіки протягом восьми місяців працювала українська школа, в якій навчали грамоти не тільки дітей, але й дорослих. |
| - | + | ||
| + | В 1919-1939 рр. у час перебування західноукраїнських земель у складі панської Польщі школа у селі була польською, а українська мова викладалася як предмет. Спочатку ця школа була трьохкласною, пізніше-семикласною. Навчали дітей чотири вчителі, і навчання велося в дві зміни.Директором працював Адам Гелевський, людина високоосвідчена: займався вивченням історії, археологією, скульптурою з гіпсу, зібрав велику колекцію старожитностей. Колишні учні згадують директора Гелевського як дуже добру, водночас сувору людину. Він не робив жодної різниці між учнями поляками та українцями, допомагав дітям з бідних родин одягом, харчами, роздавав дрібні гроші. Славився у селі як народний лікар. З початком німецької окупації Гелевського у селі не стало. Кожен день навчання у польській школі починався молитвою, а закінчувався подякою « Дякуємо за науку, пане учителю». Вчителя цінувала як держава, так і суспільство. Вчительської платні вистачалало на безбідне життя: старожили пригадують, що вчителі наймали собі прислугу. Навіть найповажніші люди в селі називали вчителя не інакше як «пане професоре». | ||
| + | |||
| + | Під час німецької окупації школа у селі продовжувала діяти, проте німецька влада щонайменше переймалася освітою місцевого населення: навчання велося періодично, більшість дітей школу не відвідувало. | ||
| + | |||
| + | За радянської влади школа в Бичківцях почала працювати з 1945 року. На зміну польським вчителям прийшли працювати за путівками комсомолу вчителі зі Східної України - Радюк Петро Юхимович, Згонник Валентина Павлівна, Гаврилюк Теодора Теодорівна, Москаленко Любов Ілларіонівна, Осипа Тамара Єрмолаївна, Левова Станіслава Олександрівна, пізніше - Джага Валентина Миколаївна. Першим директором радянської школи був Лев Амросій Іванович. Ця школа була початковою з чотирічним терміном навчання. Дітей шкільного віку було багато, тому навчання по трьох паралелях кожного класу проводилося у дві зміни. В одному класі вчилися діти різного віку. На цілу школу був один підручник - «Історія КПРС». | ||
| + | |||
| + | Початкова школа переросла в семирічну, а в 1960 р. почав функціонувати восьмий клас. В 1950-1979 рр. при школі працювала вечірня школа, в якій здобувала середню освіту працююча молодь. | ||
| + | Поступово поповнювалася матеріальна база школи. В 1965р. році розпочалося будівництво майстерень, проте тодішній директор Бандура Петро Іванович вирішив добудувати другий поверх, і в 1967 р. вступив в експлуатацію новий корпус школи, в якому було 8 навчальних кімнат. На той час це вирішувало проблему двохзмінного навчання, проте пізніше перешкодило будівництву нового типового приміщення школи. Тому сьогодні школа потерпає від недостатньої кількості приміщень-у школі відсутній спортивний зал, два класи навчаються в приміщенні дитячого садочка. | ||
| + | |||
| + | Директорами школи працювали Лев А.І.(1945-1949 рр.), Голуб Л.Г.(1949-1960 рр.), Кривцун С.М.(1961-1962 рр.), Литвиненко І.П.(1962-1963 рр.), Бандура П.І. (1961-966рр.), Малькевич Г.І. (1966-1979 рр.), Джага В.М.( 1979-1995 рр.), Повх О.Б.(1995-1998 рр.). | ||
| + | |||
| + | Для багатьох вчителів Бичківці стали долею на все життя: тут: створили свої сім’ї Радюк П.Ю.,Москаленко Л.І., Згонник В.П., Осипа Т.Є., Войтюк М.П.,Джага В.М., Сеник В.М., Солтис Я.С., Андрійчук Г.М., Сірканець М.А. | ||
==Наші традиції== | ==Наші традиції== | ||
| Рядок 22: | Рядок 54: | ||
Школа славна своїми випусниками: Ванькович М.А.- відомий інженер, Солтис Я.А.- заслужений артист України, Кучма А.І.- заслужений артист України, Ковальчук Б.Я.- президент адвокатської фірми м.Санкт - Петербурга, Любинський М.П.- полковник у відставці,заступник директора Чортківського інституту бізнесу і підприємництва, Король Я.С.- канд.математичних наук,доцент Тернопільського ПУ, Гінда О.А.- директор Базарської ЗОШ І-ІІ ст., Джага Б.Р.- начальник управління компютиризації Кременчуцького вагонобудівного заводу, Король Г.Р.-канд.математичних наук, викладач Тернопільського ПУ, Дзюба М.Т., Ковальчук Я.Я., Буць А.А., Крушинський В.Б.-священики, Василів П.А.- кандидат фізичних наук, доцент Київського аграрно-економічного університету. | Школа славна своїми випусниками: Ванькович М.А.- відомий інженер, Солтис Я.А.- заслужений артист України, Кучма А.І.- заслужений артист України, Ковальчук Б.Я.- президент адвокатської фірми м.Санкт - Петербурга, Любинський М.П.- полковник у відставці,заступник директора Чортківського інституту бізнесу і підприємництва, Король Я.С.- канд.математичних наук,доцент Тернопільського ПУ, Гінда О.А.- директор Базарської ЗОШ І-ІІ ст., Джага Б.Р.- начальник управління компютиризації Кременчуцького вагонобудівного заводу, Король Г.Р.-канд.математичних наук, викладач Тернопільського ПУ, Дзюба М.Т., Ковальчук Я.Я., Буць А.А., Крушинський В.Б.-священики, Василів П.А.- кандидат фізичних наук, доцент Київського аграрно-економічного університету. | ||
| - | |||
[[Категорія:ЧортківВікі| Головна]] | [[Категорія:ЧортківВікі| Головна]] | ||
[[Категорія:Навчальний заклад]] | [[Категорія:Навчальний заклад]] | ||
Поточна версія на 04:00, 12 лютого 2012
8GMBma Honestly, not bad news!....
Зміст |
Адреса, телефони
Тернопільська область, Чортківський район, с. Бичківці. Тел. 355252116
Сайт Бичківської ЗОШ І-ІІ ступенів
Наше місце розташування на карті
Календар Бичківської ЗОШ І-ІІ ступенів
Адміністрація
Йосифів Надія Романівна - директор школи,
Любинська Софія Петрівна - заступник директора школи.
Вчителі Бичківської ЗОШ І-ІІст.
Фотогалерея
Педагогічний колектив Бичківської ЗОШ І-ІІ ст
В кабінеті української мови та літератури
В краєзнавчому музеї
З історії навчального закладу
За переказами старожилів та архівних даних школа в Бичківцях функціонує з 1860 року. Це була церковно-приходська двокласна школа, в якій викладав дякоучитель Криворучка. Публічна школа у селі заснована в 1898 р. і до 1908 р.: у ній учителював Антін Городинський. Будівля цієї школи збереглася, і її приміщення сьогодні використовуються як комбінована майстерня по обробці дерева та металу, спортивна кімната та бібліотека. У буремнні роки Західноукраїнської Народної республіки протягом восьми місяців працювала українська школа, в якій навчали грамоти не тільки дітей, але й дорослих.
В 1919-1939 рр. у час перебування західноукраїнських земель у складі панської Польщі школа у селі була польською, а українська мова викладалася як предмет. Спочатку ця школа була трьохкласною, пізніше-семикласною. Навчали дітей чотири вчителі, і навчання велося в дві зміни.Директором працював Адам Гелевський, людина високоосвідчена: займався вивченням історії, археологією, скульптурою з гіпсу, зібрав велику колекцію старожитностей. Колишні учні згадують директора Гелевського як дуже добру, водночас сувору людину. Він не робив жодної різниці між учнями поляками та українцями, допомагав дітям з бідних родин одягом, харчами, роздавав дрібні гроші. Славився у селі як народний лікар. З початком німецької окупації Гелевського у селі не стало. Кожен день навчання у польській школі починався молитвою, а закінчувався подякою « Дякуємо за науку, пане учителю». Вчителя цінувала як держава, так і суспільство. Вчительської платні вистачалало на безбідне життя: старожили пригадують, що вчителі наймали собі прислугу. Навіть найповажніші люди в селі називали вчителя не інакше як «пане професоре».
Під час німецької окупації школа у селі продовжувала діяти, проте німецька влада щонайменше переймалася освітою місцевого населення: навчання велося періодично, більшість дітей школу не відвідувало.
За радянської влади школа в Бичківцях почала працювати з 1945 року. На зміну польським вчителям прийшли працювати за путівками комсомолу вчителі зі Східної України - Радюк Петро Юхимович, Згонник Валентина Павлівна, Гаврилюк Теодора Теодорівна, Москаленко Любов Ілларіонівна, Осипа Тамара Єрмолаївна, Левова Станіслава Олександрівна, пізніше - Джага Валентина Миколаївна. Першим директором радянської школи був Лев Амросій Іванович. Ця школа була початковою з чотирічним терміном навчання. Дітей шкільного віку було багато, тому навчання по трьох паралелях кожного класу проводилося у дві зміни. В одному класі вчилися діти різного віку. На цілу школу був один підручник - «Історія КПРС».
Початкова школа переросла в семирічну, а в 1960 р. почав функціонувати восьмий клас. В 1950-1979 рр. при школі працювала вечірня школа, в якій здобувала середню освіту працююча молодь. Поступово поповнювалася матеріальна база школи. В 1965р. році розпочалося будівництво майстерень, проте тодішній директор Бандура Петро Іванович вирішив добудувати другий поверх, і в 1967 р. вступив в експлуатацію новий корпус школи, в якому було 8 навчальних кімнат. На той час це вирішувало проблему двохзмінного навчання, проте пізніше перешкодило будівництву нового типового приміщення школи. Тому сьогодні школа потерпає від недостатньої кількості приміщень-у школі відсутній спортивний зал, два класи навчаються в приміщенні дитячого садочка.
Директорами школи працювали Лев А.І.(1945-1949 рр.), Голуб Л.Г.(1949-1960 рр.), Кривцун С.М.(1961-1962 рр.), Литвиненко І.П.(1962-1963 рр.), Бандура П.І. (1961-966рр.), Малькевич Г.І. (1966-1979 рр.), Джага В.М.( 1979-1995 рр.), Повх О.Б.(1995-1998 рр.).
Для багатьох вчителів Бичківці стали долею на все життя: тут: створили свої сім’ї Радюк П.Ю.,Москаленко Л.І., Згонник В.П., Осипа Т.Є., Войтюк М.П.,Джага В.М., Сеник В.М., Солтис Я.С., Андрійчук Г.М., Сірканець М.А.
