Користувач:Господин Ірина

Матеріал з ТерноВікі

Поточна версія на 03:56, 12 лютого 2012

               Господин Ірина Іванівна – � вчитель Дарахівської ЗОШ І-ІІІ ступенів   �
                                       Анкетні дані
                                  Рік народження: 1978
                                      Освіта : вища
                       Спеціальність: вчитель географії та екології
                                  Посада: вчитель географії
                               Стаж педагогічної роботи: 10 років
                                    Вчитель І категорії

TJkfr2 I subscribed to RSS, but for some reason, the messages are written in the form of some hieroglyph (How can it be corrected?!....

Проекти в яких беру участь

В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.

З досвіду роботи переможця районного туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2010» в номінації «Географія» вчителя Дарахівської ЗОШ І – ІІІ ст. Теребовлянського району Господин Ірини Іванівни м. Теребовля 2010 р.Як заповіт, в душі своїй несу, Задумайся, затамувавши подих: Крім доброти, дарує нам природа Себе й свою, осонцену красу. Спливає час, пливуть в безмежжя води, Краса буття ніколи не вмира. Заходьте в гості до її господи, Лиш марно не топчіть її добра Я з тих країв, де розкинулись Панталиські степи де на заповідному майже зниклому об’єкті - болоті Скабор росла рідкісна комахоїдна рослина пухирник, занесена в Червону книгу. І я хочу, щоб питання: буде жити болото Скабор чи зникне з лиця землі, чи лише у червоній книзі зможуть бачити люди рослину пухирник хвилювало моїх учнів. Для того, щоб справитися з нашими сьогоднішніми екологічними проблемами, нам необхідно змінити спосіб мислення , а також змінити свої підходи до навчання. Саме тому проблема над якою я працюю є “Шляхи підвищення екологічної ефективності на уроках географії. ”. - чи задумувались ви на скільки років нам вистачить прісної води? -Чому знизився рівень ґрунтових вод у Панталиському степі? - Які наслідки мають локальні зміни клімату? Ключем до успішного розв’язання усіх цих глобальних екологічних проблем є:

                усвідомлення актуальності екологічних проблем у світі;

 заохочення до екологічної діяльності;  усвідомлення взаємозв’язків у природі для життя та господарської діяльності людини;  уміння наводити приклади впливу природи на умови життя;  переконання учнів у тому, що культурна людина – це не лише та, що барвисто говорить та гарно вдягається, але й обов’язково добре знає та любить природу;  розвиток пізнавальних інтересів (використовуючи аргументи й факти, вірші про природу), творчих здібностей, самостійності мислення. У своїй педагогічній діяльності намагаюся озброїти учнів мінімальним набором екологічних знань, способів діяльності для того, щоб їх поведінка була екологічно осмисленою, формувати екологічну культуру кожної дитини. Я вважаю, що екологічне виховання буде найефективнішим тільки тоді, коли воно максимально наближатиметься до життєдіяльності школярів, що дасть їм змогу користуватися здобутими екологічними знаннями в господарській діяльності, побуті, способі життя. Для реалізації проблеми обираю наступні шляхи:

Детальніше зупинюся на еколого - пошуковій роботі складовими якої є: Результати своєї роботи висвітлюють на шпальтах шкільної газети « Велика перерва». Учасники краєзнавчого гуртка працюють над проектом « Дослідження району проживання». Створюють колажі добираючи фотографії, малюнки « це теж наше село . Схаменіться люди». Висвітлюють результати місячника довкілля. Учні нашої школи 28 березня 2009 р. приєдналися до всесвітньої природоохоронної акції «Година землі» на 1 годину відключивши світло продемонстрували свою підтримку дій проти глобальних змін клімату. Це дає змогу школярам усвідомити свою роль у вирішенні екологічних проблем. Працюючи в даному напрямі я опираюсь на сутність інтерактивного навчання, яке здатне забезпечити активну взаємодію усіх учнів при груповій формі роботи. Така форма забезпечує рівноправність учня і вчителя, ефективно сприяє формуванню цінностей, навичок і вмінь, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу вчителеві стати справжнім лідером учнівського колективу. У своїй роботі з підвищення екологічної свідомості учнів я використовую такі методи та прийоми:  Метод проектів. Передбачає розв’язання певної проблеми за допомогою різних прийомів. Так, у 10 класі учні створюють комп'ютерні презентації з теми «Глобальні проблеми людства». У 8 класі на контурній карті області позначають райони , які забруднюються внаслідок господарської діяльності людини.  Проективне малювання. Це метод групової творчої роботи, що дає можливість виявити свою творчість і фантазію при вирішенні й обговоренні екологічних питань. Так, у 6 класі учням даю завдання: використовуючи вирізки з газет, свої малюнки, створити колаж на тему : « Джерела забруднення води ґрунтів , повітря».  Прийом «рольова гра». Цей метод дуже важливий в екологічному вихованні, тому що учні можуть уявити себе на місці рослин, тварин чи будь – яких неживих предметів, яким необхідна допомога. Різні ситуації в навколишньому середовищі, екологічні проблеми.  Також застосовую метод «Дебати», «Круглий стіл», дискусії в групах.

У процесі викладання шкільного курсу географії розглядаю екологічні проблеми на трьох рівнях: глобальному, регіональному та на  основі краєзнавчого підходу – локальному, використовуючи міжпредметні зв’язки з хімією, біологією тощо. Важливим також вважаю застосування  матеріалу оцінювального характеру, створенням проблемних ситуацій, розв’язуванням екологічних задач у 8 -10 класах.

Невід’ємним елементом кожного уроку географії є екологічна хвилинка. Це дає змогу сформувати в школярів уявлення про взаємозв’язок «природа – людина - виробництво» залучати учнів до світу соціальної екології і геоекології, організовувати навчання географії більш цікаво, використовувати творчі методи навчання, демонструвати можливості використання екологічних знань на практиці на основі краєзнавчого матеріалу.

(Зміст екологічної хвилинки відповідно до теми уроку розроблено у таблиці).
  Клас 	Тема уроку 	Зміст екологічної хвилинки

6 Вступ

План і карта

Гідросфера Наводжу приклади позитивного і негативного впливу на природу,

можливостей попередження негативних наслідків.

Учні на плані своєї місцевості позначають забрудненні території.

Аналізуємо зміни властивостей води в результаті дій людини. Учні пропонують шляхи вирішення цієї проблеми

7 	Вступ

Океани

Євразія Повідомляю про екологічні проблеми океанів і материків,

пояснюю причини їх зародження і заходи відносно
ліквідації негативних наслідків.

Обговорюємо діяльність людини в океані та пов’язані з нею екологічні проблеми рибних промислів, морського транспорту,

морського видобутку природних ресурсів тощо.

Розглядаємо причини виникнення і шляхи розв’язання екологічних проблем у країнах різного рівня соціально - економічного розвитку 8 Фізико географічне районування Аналізуємо вплив людини на зональні екосистеми і специфіку їх екологічних проблем. Учні пропонують шляхи організації раціонального природокористування

   9 	Населення

Господарство

Економічний потенціал України Аналізуємо екологічні причини міграцій, екологічні проблеми міст , а також місць проживання учнів. Розглядаємо екологічні проблеми галузей господарства на всіх етапах виробництва( причини, шляхи розв’язання).

Розглядаємо екологічний фактор розвитку і розміщення галузей 

господарства. Проводимо еколого - економічну оцінку місцевого підприємства. Аналізуємо соціально-екологічні проблеми свого населеного

пункту і шляхи їх розв’язання.
  10 	Вступ 	Екологічні проблеми урбанізованих районів. Глобальні 

екологічні проблеми людства. Розглядаємо специфіку взаємовідносин у системі “ природа - людина – виробництво ”.

Щорічно в школі проводиться тиждень екології, в програму якого входять різноманітні конкурси, конференції, туристичні змагання. Безмінним учасником тижня екології є агітбригада « Скабор» - переможець районних та учасник обласних конкурсів. Любов до географії прививаю учням через позакласну роботу, подорожі, екскурсії. З учнями ми побували на Світязі, у Солотвино, у Карпатах. Цікавою була екскурсія до травертинових скель в с. Рукомиш, яка мала не тільки пізнавальний характер, а й виховний. Учні мали можливість пройтися Хресною дорогою, яку спорудили місцеві жителі вздовж цих скель. Відома істина « Вчитель живе, поки вчиться». У моїй скринці педагогічного досвіду є деякий багаж.Участь у районному та обласному турі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року » для мене це – збагачення власного досвіду. « Кожен вчитель продовжує себе в учнях». Результати моєї роботи – це насамперед досягнення моїх учнів серед яких призери районного та обласного туру . Неодноразовими призерами районної олімпіади були такі учні Бойко І. , Бружина Н. , Бружина В. Міса Н. , Волощук С.. Зокрема Бойко І у 2004р здобув 3 місце на обл.. олімпіаді з економіки, а у 2009 році призером обл.. олімпіади з географії стала учениця 8 класу Міса Надія. Моїм сьогоднішнім колегою по роботі є одна із переможців олімпіад вчитель географії Бружина Н.М. Впевнена, що екологічне виховання переконає дітей у тому, що Земля від роду і до роду У спадщину передається. Шануймо все на ній , що зветься Так просто й коротко - Природа: І буйні трави, й тихі води, І кожну квіточку в росі… Щоб світ у всій своїй красі Дістався і новому роду.

Мої роботи

В цьому розділі розміщуються посилання (внутрішні та зовнішні)на ваші роботи, додається короткий опис. Тема уроку. Українські Карпати. Географічне положення та характеристика природних компонентів. Мета уроку: сформувати в учнів систему знань про Українські Карпати, особливості географічного положення, клімат, рослинність, тваринний світ; стимулювати учнів до самостійного пошуку та аналізу необхідної інформації; вдосконалити практичні навички учнів (робота з матеріалом підручника, додатковою літературою, картами, атласом); виховувати екологічну свідомість, любов до природи. Обладнання: фізична карта України, краєвиди Карпат (презентації «Природа Карпат», «Вершини Карпат»), зразки гірських порід, карта рослинного і тваринного світу, карта ґрунтів , атласи, підручники. Тип уроку: урок - усний журнал.

Хід уроку

І Організація класу

ІІ . Підготовка до сприйняття нового матеріалу Вступне слово вчителя. Сьогодні на уроці мова піде про один із наймальовничіших регіонів України. Переконатися в цьому і відгадати, що це за край, вам допоможе дана презентація. (Перегляд презентації. «Природа Карпат». Коментар вчителя.) Це край, який вражає нас чарівністю синіх вершин, красою полонин, дзвінкими потоками, стрункими смерічками. Ви, напевно, здогадалися, що сьогодні ми помандруємо стежками пізнання мальовничої природи Карпатських гір, ознайомимось із природними умовами і природними багатствами , а також з деякими проблемами розвитку цієї території. А допоможе нам в цьому усний журнал «Українські Карпати», який було випущено членами географічного гуртка на основі вже вивчених нами тем. Саме у журналі розкрито питання, які є темою нашого уроку. Отже, записуємо тему уроку.

ІІІ . Повідомлення теми, мети, завдання уроку

Українські Карпати ми вивчатимемо  два уроки. Ця тема є важливою, адже саме в Українських Карпатах знаходиться найвища точка України – гора Говерла,  а у селі Ділове -  географічний центр Європи.
Особливістю нашого журналу є те , що кожна сторінка  ставить ряд питань і завдань, які необхідно з'ясувати на протязі уроку. Відповідаючи на питання, ви набираєте певну кількість балів, які заносяться у таблицю.

Таким чином, в кінці уроку кожен учень класу зможе виставити собі оцінку. Хто набере найбільше балів, буде нагороджений путівкою в Карпати.

ІV. Вивчення нового матеріалу Відкриваємо першу сторінку журналу. Її назва «Географічне положення Карпат . Загальні дані.» На екрані – краєвиди Карпат Вчитель. Наче друзі на мене чекають, Щоб повідати тайни свої, Дивосвіти мені відкривають Гори – друзі найкращі мої. Повз стежки побігли модрини До туманних далеких вершин І шепочуть мені «Іменини У замріяних подруг ялин». Це для них заспівали потоки Не спішім, а послухаймо їх. Подивіться, під буком високим Зачарований олень прибіг. Забарилась в долині калина І тужливо тужить в далину, А із кетягів – сонця краплина На пісенну упала струну. Так уміють лиш гори Од людей не ховати перлин, Гей скоріше в перед! На простори З оксамитових тихих долин. Карпати. Ця Європейська гірська система простягається в межах таких країн як Австрія, Чехія, Словаччина,Польща, Угорщина,Україна, Румунія. На території України знаходиться східна частина Карпат. Довжина від верхів’їв Сяну до витоків Сучави становить 280 км., ширина понад 100 км., площа – 24 тис. км. кв. Отже, слухаємо перше питання: 1.Охарактеризувати фізико – географічне положення гірського масиву Карпат (9б.) Учень. Карпати – один із найбільших гірських масивів Європи. На північному заході він починається на кордоні Австрії зі Словаччиною (поблизу Братислави) і продовжується до українсько-польського кордону. Далі Карпати простягаються дугою в південно-східному напрямку з вигином на північний схід. На південному сході Карпати різко повертають на захід, тоді на північний захід до Залізних Воріт на Дунаї, де й закінчуються. ( Самооцінювання відповіді. Результат заноситься в таблицю.) Вчитель. Прошу дати відповідь на питання №2 2. Що ви можете сказати про місцезнаходження західної гірської системи України? (9б.) Учень. Українські Карпати зосереджені в центральній зниженій частині Карпатських гір. На північному заході вони межують з польськими, а на південному заході та півдні з румунськими Карпатами. На сході гори межують з рівнинною лісостеповою зоною України. З фізичної карти Карпат видно, що гори складаються з витягнутих з північного заходу на південний схід паралельних пасм, що розділені між собою міжгірними долинами. Вчитель. Третє завдання виконує весь клас. 3. Нанести на чисту контурну карту межу Українських Карпат.(2б.)1-2 хв. ( Звучить пісня Н. Бучинської «Карпати») Вчитель. Отже, ми розглянули першу сторінку журналу і переходимо до другої під назвою « Карпати в легендах, піснях, творах художньої літератури…» Учень. Першу згадку про Карпати знаходимо у творах Геродота. У літературі вперше назва Карпати згадана давньоримським вченим Клавдієм Птоломеєм. Із цих часів до наших днів дійшла легенда, яка розповідає про походження назви гір. Колись на нашій землі була величезна рівнина, кінця - краю якій не було видно. Володарем долини був велетень на ймення Силун. Коли йшов Силун, від його покроку земля здригалася. Розповідають, що Силун добре розумівся на ґаздівстві. На широкій долині слуги землю обробляли, хліб вирощували, за худобою доглядали. Поміж них служив у Силуна один хлопець на ймення Карпо Дніпровський, що прийшов сюди від берегів Дніпра. Служив Карпо рік, другий, п'ятий…А коли йому виповнилось 20 років , вирішив додому повертатись. Був певний, що за добру працю пан йому заплатить, і він , Карпо , повернеться до матері не з порожніми руками. Коли Карпо зустрів пана і попросив в нього платню за роботу, Силун спочатку подумав , що Карпо жартує . Ніхто не наважувався попроситися від нього. Та й платні ніхто тне вимагав. Але Карпо і не думав відступати. Це вже була нечувана зухвалість , якої пан не міг простити . Схопив він Карпа своїми дужими руками, підняв і вдарив ним об землю. Ударив так , що аж яма зробилася. Але слузі нічого не сталося, звівся на ноги і відчув у собі непереможну силу, мабуть, землиця йому подарувала за те, що робив на ній. Схопив Карпо Силуна, вдарив ним у землю, далі ще раз і ще раз, не витримала матінка – землиця цих ударів, розкололася. І опинився Силун у підземній печері. Даремно він хотів вибратися на поверхню - земля закрилася,і не можна було знайти жодної щілинки. Тоді вдався Силун до своєї сили. Вдарив ногою у земну кору – вона вигнулася, та не відчинилася, вдарив другою - вигнулася ще більше,а відчинятися не хоче. Пробував головою пробивати, плечима витискати – марно, кулаками гатив – теж допомогло. Але від його ударів на землі прерівній гора за горою робилася, а чим дужче кидав собою Силун – велетень, тим вищі гори піднімалися довкола. А найдужче бив собою там, де Гуцульщина, і там гори вигналися найвищі. Уранці , як прокинулись наймити і побачили , що сталося, дуже здивувалися. Навколо – гори , а там де був палац Силуна, нічого не лишилося, усе провалилося у прірву. Раптом із - під землі вдарила вода,заповнила ту прірву. Озеро люди назвали Синевирським , бо було синє – синє, як небо. А горам на честь Карпа дали назву Карпати .

Вчитель. Карпати - це ще гори кохання. Мабуть, найкращі поезії,вірші про кохання народилися у цій місцевості. Окремі з них стали піснями. Володимир Івасюк, Назарій Яремчук, Софія Ротару, співаючи ці пісні, стали популярними і за межами своєї країни.

Давайте разом послухаємо пісню «Край» у виконанні Софії Ротару. ( Звучить пісня «Край») Вчитель.. Увага! Завдання до цієї сторінки . 4. Прочитати вірш на подану тему.(5б.) (Учень читає вірш)

Долини та гори,
Хребтів перекати,

Джерел кришталевих сльоза… Карпати, Карпати Зелені Карпати, Гуцульського краю довічна краса.

                      Д. Луценко

Вчитель. Як бачите Карпати заслуговують детального вивчення, яке ми розпочинаємо з наступної сторінки під назвою «Тектонічна та геологічна будова. Рельєф» Епіграфом до неї є слова: «З картою тут попрацюй, основне у зошит занотуй.» Перед вами тектонічна та геологічна карта України, а також геохронологічна таблиця.

5. Користуючись картою, дати характеристику тектонічної будови Карпат та вказати які форми рельєфу їм відповідають (9б.) Учень. Складчаста система Українських Карпат має поздовжнє простягання основних тектонічних структур, яким на поверхні відповідають певні форми гірського рельєфу. До Передкарпаття прилягають Зовнішні Карпати, в тектонічній структурі яких є довга Зовнішня антиклінальна зона. Паралельно Зовнішнім Карпатам розміщені знижені Вододільно – Верховинські Карпати з Центральною синклінальною зоною. Далі на південний захід простягається Внутрішня антиклінальна зона, якій в рельєфі відповідають Полонинсько – Чорногірські Карпати. Крайній південно-західний схил завершується Вулканічним хребтом. Вчитель. Коли нам вказано, що на даній сторінці основне необхідно занотувати, прошу зробити графічний конспект у зошитах з таблиці ( Звучить музика)

Тектонічна структура Карпат

Зовнішня Центральна Внутрішня антиклінальна антиклінальна антиклінальна зона зона зона

Зовнішні Вододільно- Полонинсько- Карпати Верховинські Чорногорські

                                                Карпати                                                Карпати

Вчитель. Що можна сказати зі схеми? Учень. Центральна частина Карпат – опущена, бо в тектонічній структурі – це синкліналь. Вчитель. Де знаходиться найвища частина Карпат? Учень. Це внутрішня антикліналь, в рельєфі – масив Чорногора, найвища вершина Карпат – г. Говерла (2061м.) Вчитель. Прошу зробити запис у зошитах на «Сторінці рекордів України». Наступне питання оцінюється 2 бали. Відкриваємо фізичну карту України в атласах. 6. Списати у зошит з фізичної карти України назви і висоти найвищих вершин Українських Карпат (2б.) Питання для самоконтролю(1-2хв.) (Звучить музика) Вчитель. Хто закінчив роботу, прошу зачитати результати. Всі звіряють. Учень. Говерла (2061м.), Бребенескул (2032м.), Піп Іван (2022м.), Петрос (2020м.), Ребра (2010м.). (Перегляд презентації «Вершини Карпат») Вчитель. На останнє питання нашої сторінки можна дати відповідь, користуючись геохронологічною таблицею та геологічною картою журналу. Учень. Карпати утворилися у кайнозойській ері. В геологічній будові переважає крейдово–палеогеновий фліш, трапляються виходи юрських вапняків, палеозойських кристалічних сланців. Неогенові вулканічні утворення представлені базальтами та їхніми туфами. ( вчитель демонструє зразки гірських порід). Вчитель. Отже, варто зробити запис у зошитах:

«Карпати належать до альпійської геосинклінальної області кайнозойської ери». За геохронологічною таблицею визначимо вік гір.

Учень . 21млн. років. Вчитель. Гори молоді чи старі? Учень. Молоді. Вчитель. Про що це свідчить? Учень. Що територія є сейсмічно небезпечною. Вчитель. Найсильніший землетрус відбувся 15.10.1834р.. Він охопив територію від Сваляви до Рахова. Сила поштовхів становила 7 балів. 31.05.1990р.(5б.) – епіцентр в Румунії. Вчитель. Наступна сторінка нам допоможе дізнатися про клімат, внутрішні води Карпат та ґрунти. ЇЇ назва «Клімат, води і ґрунт З карти прочитай же ти!» Перед тим, як перейти до розв’язування завдань та відповіді на задані запитання, нам необхідно визначити: 1. Які чинники вплинули на формування клімату Карпат? 2. Чому в Карпатах випадає найбільша кількість опадів? ( Учні дають відповідь на задані питання) Вчитель. А зараз користуючись кліматичною картою, дайте відповідь на питання №7 7. Дайте характеристику клімату та гідроресурсів Карпат(9б.) Учень. Клімат Карпат помірно континентальний, теплий, з циклонічними та антициклонічними вторгненнями атлантичних повітряних мас. Температура найтеплішого місяця липня у передгір’ях становить +18 + 20С,у високогірному ярусі +8 +10С , а січневі відповідно становлять -3 -6 С і -8 -9 С. Кількість опадів від 500- 800 мм у передгір’ях до 1600 – 2000мм. на найвищих хребтах. У цих умовах формується густа річкова сітка. Це Дністер, Прут , Тиса… Вони належать до річок мішаного живлення з переважанням дощового. В цьому регіоні до 500 річок. В Карпатах знаходяться такі озера: Бребенескул, Верхнє, Апшинець, а найбільшим є Синевір. Вчитель. Такий природній компонент, як клімат впливає на ґрунти. 8. Користуючись картою, назвати типи ґрунтів Українських Карпат (4б.) Учень. В Карпатах поширені такі типи ґрунтів: буроземи, дерново- буроземні кислі, дерново – оглеєні, буровато- підзолисті, лучно- буроземні кислі, підзолисті- буроземні кислі оглеєні. Вчитель. На що впливають природні компоненти, які ми охарактеризували вище. Прошу сформувати логічний географічний ланцюг. Учень . Природні компоненти є складовою ПТК і такі компоненти як клімат, ґрунти істотно істотно формують рослинний світ. І згідно із визначенням,зміна будь якого компоненту призведе до зміни цілого комплексу.

Вчитель. Із логічного ланцюга видно, що наступною характеристикою буде рослинний і тваринний світ. Отже,  «Рослинний і тваринний світ Карпат»

9.Користуючись картою атласу визначіть, які рослини поширені в Карпатах.(4б.) Учень. В Карпатах поширені такі рослини:бук, ялиця, ялина,смерека, сосна гірська, ялівець сибірський,вільха зелена; у підліску:шипшина, чорниця, ожина, малина; трав’янисті рослини: шафран Гейфеля, нарцис карпатський, аронія, радіола рожева, рододендрон,едельвейс… (Вчитель демонструє малюнки, гербарії рослин) Вчитель. Наступне питання вимагає пригадати свої знання з ботаніки.

10. Що ви можете сказати про окремих представників рослинного світу цієї зони (6б.)

(Учні розповідають про символ туризму – едельвейс та рослину, яка має цікаве кореневище – радіола рожева) Вчитель. Ви втомилися, тому пропонуємо для відпочинку, прочитати цікавинку! Учень. Безперечно, одним із найбільш відвідувальним місцем туристів є Долина нарцисів. Долина нарцисів біля міста Хуста - єдине місце в Україні, де в природних умовах ростуть нарциси. Вона розкинулася по берегах річки, що петляє по ній, Хустця - притоки Тиси. По обидва боки долина обгорнута невисокими, витягнутими з півночі на південь пологими гірськими схилами. Дно долини покрите лугами, місцями зустрічаються болотисті місця Хустця. Дана ділянка розташована на низовині. Вона знаходиться на висоті приблизно 170 метрів над рівнем моря біля села Кіреші, що недалеко від Хуста. Долина нарцисів займає площу 256 гектарів і із 1978. Вчитель . Наступне питання журналу стосується тваринного світу Карпат. 11. За картою визначіть, які представники тваринного світу водяться в Українських Карпатах.(4б.) Учень. Типовими представниками тваринного світу Карпат є: рись, лісовий кіт, бурий ведмідь,карпатська білка, вовки, лисиці… (Вчитель демонструє малюнки тварин Карпат)

V. Підсумок уроку Прийом « Мікрофон» (Учні передають символічний мікрофон і розповідають про те, що їм найбільше запам’яталося з уроку).

V. Домашнє завдання

        Домашнє завдання: 

- опрацювати відповідний параграф підручника; - скласти тести. Тема: Висотна поясність ландшафтів Карпат. Поділ на природні області. Природоохоронні території. Мета: сформувати систему знань учнів про відмінності ландшафтів висотних поясів Карпат; удосконалити практичні навички роботи з картами, розвивати навички і уміння порівнювати, аналізувати, робити висновки, відстоювати власну думку. Обладнання: фізична карта України, схема висотних поясів Карпат,краєвиди Карпат (презентація «Природа Карпат», фотографії, «Географічна енциклопедія України»). Тип уроку: урок - подорож.

Хід уроку І. Організація класу Доброго дня! Сідайте. Подивіться один на одного, посміхніться і подумки побажайте успіхів один одному на уроці. А щоб дізнатися, з яким настроєм і як налаштувалися на роботу,виберіть піктограму нашого настрою на цей момент уроку і підніміть значок. Діти піднімають піктограми. Отже, ми визначились з вашим настроєм , і я думаю, що він не погіршиться, а покращиться до завершення уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів Вчитель. На попередніх уроках ми мандрували з вами дивовижними і загадковими стежками Українських Карпат. «…Але й життя прекрасне ще й тому, що можна мандрувати», говорив М.М. Пржевальський. А щоб переконатися в справедливості цих слів сьогоднішній урок є продовженням попередньої мандрівки.

Питання. З чого починається будь – яка мандрівка? Учні дають відповіді – пропозиції. Вчитель. На мою думку нашу мандрівку розпочинаємо зі збору рюкзака. Нам потрібно зібрати до рюкзака необхідні речі. В нашому випадку – це ваші знання. Від якості наповнення рюкзака залежить якість нашої мандрівки. Це дивовижний край. Який же він насправді. Подумайте ! Пригадайте! Відшукайте!

Гра «Далі - далі» Ви повинні якнайшвидше відповідати на запитання. Якщо ви не знаєте відповіді, кажете слово «далі» і відповідаєте на наступні запитання. 1.Покажіть на карті Українські Карпати. Назвіть, з яких частин вони складаються. 2.Назвіть головні особливості рельєфу. 3. Якими гірськими породами складені Карпати? 4. До утворення яких корисних копалин призвели особливості геологічного розвитку Карпат. 5. Українські Карпати простягаються смугою завдовжки 280 км. І завширшки 100 км. 6. За віком Карпати молоді гори 7. Найвищою точкою Українських Карпат є гора Говерла 8. До найвищих гірських масивів Українських Карпат належить… Я сподіваюся, що гра допоможе вам при виконанні наступного завдання. Зараз ми проведемо взаємотестування, адже на домашнє завдання вам було скласти тести. Будь ласка, обміняйтеся тестами. Під звукозапис мелодії учні виконують тест). Взаємоперевірка тестів. Учень збирає оцінені тести

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдання уроку Якби ми мали змогу з висоти пташиного польоту оглянути водночас панорами Полонинського пасма, скелястих Горган і суворої Чорногори, ми б одразу побачили, наскільки значні відмінності мають їхні ландшафти. Далеко внизу схили гір підперезані смарагдовими буковими лісами, які поступово витісняються буково-піхтовими та темними ялицевими, а ще вище – густою ковдрою гірської сосни та вільхи зеленої. А на самих полонинах холодні вітри несуть альпійськими луками аромати диких трав. Зі зміною кліматичних умов, типів рослинності, та інших природних компонентів у Карпатах виникають висотні пояси ландшафтів. Якщо б ми могли пронестися над усією гірською системою Карпат – від Передкарпаття до Закарпаття, то також помітили б значні відмінності як у рельєфі , так і рослинному покриві. Українські Карпати – невиліковна пристрасть, вдихаючи чисте повітря цього краю, вслухаючись у звуки трембіти, шум бурхливих гірських річок, важко повертатися з цього таємничого краю. Зустрівшись віч-на-віч із природою Українських Карпат, часом віриш у правдоподібність легенд, у дійсність казок , що з дитинства захопили уяву. Отже, продовжуємо мандрівку Карпатами і записуємо тему сьогоднішнього уроку. Тема: Висотна поясність ландшафтів. Поділ на природні області. Природоохоронні території.

План 1.Висотна поясність Карпат. 2. Фізико-географічні області Українських Карпат. 3. Природоохоронні території Карпат. 4. Основні заходи щодо раціонального використання та охорони природних умов і природних ресурсів Українських Карпат.

ІV. Вивчення нового матеріалу Вступне слово вчителя. Щоб достеменно вивчити географічні особливості природи дивовижної країни української Карпатії, ми організували експедиційні загони у цей казковий край. ( Поділ класу на експедиційні загони) Перший експедиційний загін, очолюваний Цапко О. вивчатиме висотну поясність Карпат. Його маршрут розпочався з дубово-грабових лісів, і закінчується гірськими луками альпійського та субальпійського поясу. Другий експедиційний загін на чолі з Місою Н. досліджуватиме фізико-географічні області від Передкарпаття до Закарпаття. Третій загін мандруватиме найвідомішими природоохоронними територіями. Четвертий – вивчатиме стихійні природні явища Карпат. Вище названі експедиційні маршрути і є планом нашого сьогоднішнього уроку. Кожна подорож вимагає ґрунтовної підготовки. Найлегшим багажем під час походу є знання. Сааме ними зараз ми озброїмось. Кожен загін отримав своє завдання. Отож відкриваємо підручник на сторінці 200. (Вчитель розподіляє текст підручника між загонами для самостійного опрацювання.(10 хв.) ( Другому загонові дається маршрутний лист.)

Робота над вивченим матеріалом. Вчитель. Перед вами схема «Висотна поясність Карпат» яку ви повинні заповнити. Перед початком подорожі я дарую вам торбинки для географічних цікавинок. Вони вам обов’язково пригодяться. - Звідки розпочне свій маршрут загін №1? (З передгірного поясу) - Учні перемальовують схему у зошити і заповнюють. - Учень заповнює схему (1 пояс)

Характеристика поясу іншим учнем.

Учень. До висоти 600 м розвинутий передгірний пояс мішаних хвойно- широколистих лісів і лук. Для нього характерні дерново-підзолисті ґрунти, на яких ростуть мішані ліси з дуба, граба, ялиці, які чергуються з луками, часто розораними. Вчитель. А зараз цікавинки для вашої торбинки. Чи знаєте ви, що рекорд швидкості росту серед рослин належить навіть не бамбуку, а представнику грибів - веселці смердючій, яка зустрічається в карпатських лісах. За 1 хв. шапка піднімається на 5 мм – вона росте просто на очах і вдвічі швидше за бамбук; найплодовитішим грибом по кількості насіння є порхавка гігантська; найдавніше дерево в карпатських лісах – ялина (смерека). Її походження пов’язане з крейдяним періодом мезозойської ери. І вже на світанку виникнення людства вона використовувалась як рослина-цілитель через свої фітонцидно-бактерицидні властивості. Наш маршрут продовжується на висоті від 600 до1200 м. Наносимо наступний пояс на нашу схему. Розповідь учня про низькогірний пояс. Як ми бачимо зі схеми даний пояс розвинутий приблизно до висоти 1200м. Він складається з букових та мішаних ялицево-смереково-букових лісів. Характерними ґрунтами для цього поясу є бурі гірсько-лісові ґрунти. Вчитель. Цікавинки з маршрутної торбинки. Найвище розташований готель «Беркут», який знаходиться на Яблуницькому перевалі на висоті 931м.над р. м. Найбільша з високогірних спортивних споруд – комфортабельна спортивно-тренувальна база «Тисовець», що знаходиться неподалік м. Сколе на Львівщині і розташована на висоті 1000м. й розрахована на 450 чол. Найвисокогірніший вокзал –станція «Бескид», що збудована на висоті 790м. над р. м. Вчитель. Ми продовжуємо маршрут на висоті до 1500м. Учень. Заповнює схему (3 пояс) і дає йому характеристику. На висоті 1100-1500м розвинутий верхній гірсько-лісовий пояс. Він представлений смерековими та ялицево-смерековими лісами. Як і в попередньому поясі переважають бурі гірсько-лісові ґрунти. Вчитель. А зараз цікавинки для вашої торбинки. Чи знаєте ви, що найвище розташована спортивна споруда – спортивно-тренувальна база Драгобрат неподалік с. Ясиня на висоті 1450м. Це унікальна карпатська полонина, багатство якої –достаток снігу. Майже завжди тренувальний сезон тут розпочинається в грудні , а закінчується в квітні; - найбільше гірське озеро - Синевир в Межигірському районі Закарпатської області. Площа 7 га, глибина до 24 м. В народі називають «синім оком», «карпатською Ріцею». Сильний землетрус, а можливо багатовікові вивітрювання викликали обвал скель, які і загатили долину гірського потоку й утворили озеро на висоті 989м. над р. м.; - найбільш незвичайним серед боліт вважаються висячі, або схилові, які «туляться» на гірських схилах. Найбільше серед них – Глистове, розташоване на південному схилі однойменної полонини у Гринявських горах на висоті 1450 м. Воно відрізняється досить багатою флорою-тут, наприклад , зустрічаються 17 видів осик. Це болото - пам’ятка природи державного значення з 1975р. Вчитель. Наш маршрут продовжується на висоті 1500-1800м. Який пояс знаходиться на цій висоті? Учень. Наносить дану висоту на схему і дає характеристику поясу. Це субальпійський пояс. Тут поширені криволісся та рідколісся з низькорослих сосни, вільхи, ялівцю, а також злаково-різнотравні луки. Субальпійські луки вкривають полонини, де поширені гірсько-лучні ґрунти. Вчитель. І знову готуємо торбинки для географічної цікавинки. Чи відомо вам , що найвище гірське болото розташоване в сідловині між полонинами Брескул і Пожижевська на висоті 1800м. Це субальпійське улоговинне болото у льодовикових карах виникло внаслідок заболочування озер. До таких боліт також належать болота в урочищі Озерному (1750м.) і під горою Бребенескул (1700м.) Наш маршрут закінчується на висоті вище 1800м. З особливостями даного поясу нас ознайомить… Учень. На висоті вище 1800м. розвинений альпійський пояс, який представлений низькими чагарниками і трав’янистими луками. Альпійські луки подібно до субальпійських вкривають полонини, де поширені гірсько-лучні ґрунти. Вчитель. Отож останні цікавинки для вашої торбинки. Найвисокогірніше дерево – сосна гірська, її виявлено на схилі гори Піп Іван Чорногорський на висоті 2010и. над р. м. Вона не вибаглива, має широку екологічну амплітуду, може рости на кам’янистих сухих скелях і розсипищах з нерозвиненим шаром ґрунту. Дерево має вигляд криволісся висотою 2-4 м. або дрібних карликових екземплярів заввишки 20-30 см.;найменше дерево з тих , що ростуть в Україні – верба туполиста. Висота її становить 12-15 см.,зустрічається на вологих вапнякових скелях в альпійському поясі Карпат, зокрема на г. Близниця. Вчитель. Із результатами експедиції, які учні другої експедиції заносили у маршрутний лист нас ознайомить керівник експедиції.

Фізико – географічні області Українських Карпат Назва фізико - географічних областей Географічне положення Корисні копалини Кліматичні особливості Ґрунти, рослинність Передкарпат-ська височина Широкою смугою простягається вздовж дуги від Дністровсько- Санського межиріччя до Буковинських Карпат – з північного заходу на південний схід. Нафта, природний газ, кам’яна і калійна сіль, мінеральні води. Клімат у Передкарпатті помірно теплий, континентальність зростає з північного заходу на південний схід. Пересічна температура повітря у січні -5оC, -8 оC, у липні висота місцевості.Опадів за рік тут випадає до 630-790 мм. Рослинність Передкарпаття лісо – лучного характеру – тут переважають широколисті та мішані (дубово-букові та дубово – буково – смерекові) ліси.Тут переважають дерново-підзолисті, підзолисто- буроземні, бурі лісові та бурі лучні грунти. Власне Карпати Кам’яна сіль, гіпс,сірка, свинець , цинк, золото, будівельні матеріали, каолін. Клімат помірно - континентальний, з м’якою зимою і нежарким літом. Річна сума опадів в Українських Карпатах найбільша в Україні (високогір’я-понад 1000 мм ) Українські Карпати належать до середньо європейської зони широколистих лісів. Тут зосереджено понад 2300 видів рослин – близько половини видового складу рослинності. В Українських Карпатах виділяють п'ять висотних поясів рослинності: передгірний, низькогірний, середньогірний, субальпійський , альпійський. Закарпатська низовина Розташована у долині р. Тиси та її приток і є частиною Середньо-дунайської низовини. Нафта, поліметалічні, алюмінієві і ртутні руди, кам’яна сіль, буре вугілля, будівельні матеріали. Закарпатська низовина перебуває під впливом західного переміщення повітряних мас переважно з Атлантичного океану, інколи-континентального повітря зі сходу. У літній період переважають морські повітряні маси із заходу та північного заходу . Максимальні температури повітря ( до +38 оC, +40 оC) спостерігається тоді , коли з Північної Африки надходить континентальне тропічне повітря. Кількість опадів збільшується з висотою: на низовині – 400мм, у передгір’ях – 600-700 мм і у горах – 1500 мм на рік. Природний ландшафт Закарпаття – це лісостеп, але дубові гаї, що вкривали низовину, майже повністю знищені. Нині ця місцевість більше схожа на степову. Сучасні екологічні та кліматичні умови Закарпаття сприяють просуванню степової рослинності по річкових долинах у гори. Найпоширенішими ґрунтами низовини є лучно-буроземні, лучно-болотні, переважно у заплавних зниженнях та заплавах річок.

Вчитель. Роздає маршрутні листи, які учасники інших загонів заповнюють під час відповіді учня. Вчитель. В Україні Карпатах зосереджений великий природоохоронний фонд різного рівня заповідності (майже 1500 об’єктів). Учасники третього експедиційного загону відвідали найвизначніші природоохоронні об’єкти. Надаємо їм слово. Повідомлення учнів біля карти. Учні. Площа, яку займають природоохоронні об’єкти, становить приблизно 7% від загальної площі Карпат. Це досить низький показник. Найбільшими природоохоронними об’єктами є Карпатський біосферний заповідник, який охоплює 8 відділень, створених в Закарпатській області на масивах Чорногора, Свидовець, Мармароському, Вулканічному хребті, у міжгірній долині. Там охороняються природні комплекси різних висотних рівнів - від низинних до високогірних. Під охорону взято зарості нарциса вузьколистого, що є реліктом, дуже давні ліси - букові, смерекові, буково-дубові, ялицево-дубові. На території Українських Карпат створено ряд національних природних парків метою яких є як охорона природи,так і створення умов для цивілізованого відпочинку людей на привабливих територіях. Серед них Карпатський національний парк, Національний природний парк «Синевир»,Національний природний парк «Сколівські Бескиди».Для захисту вікових лісів з ялиці, смереки, бука, кедра на схилах гір. Учні наносять природоохоронні об'єкти на контурні карти. Вчитель. Зачитує цікавинки для третього експедиційного загону. - «Перлинова печера». У 2,5 км. Від Малої Угольки на вододілі річок Малої та Великої Угольок знаходиться карстова печера, закладена у юрських мармуризованих вапняках і є прикладом дії тріщинуватих вод на слаборозчинні карбонатні породи. Крім сталактитів на стінах утворилися численні кальцитові кульки, які блиском і красою нагадують перлини, звідки й назва; - «Зачарована долина». У верхів'ях струмка Смерекового в Іршавському р-ні Закарпаття розкинулось напрочуд мальовниче міжгір’я – Зачарована долина, або Смереків Камінь. Численним скелям заввишки 20 м. , що складені світло-сірими кальцитами і залягають серед гідротермально змінених вулканічних туфів, вивітрювання наддало дивовижного вигляду. Цей державний заказник площею 150 га приваблює багатьох туристів; - «Долина нарцисів», що біля м. Хуст на Закарпатті, є єдиним місцем в Україні , де в природних умовах ростуть білосніжні нарциси вузьколисті. На вигляд вони дуже нагадують садові, але квітки більші й досягають іноді 10см у діаметрі. Живописна долина площею 80 га вкрита суцільним килимом квітів і оперезана пологими гірськими схилами, є пам'яткою природи. - «Кам'яна брама». Поблизу с. Мала Уголька Тячівського р-ну на Закарпатті ,в долині Малої Угольки, є незвичайна скеля, яка становить собою своєрідний карстовий міст у мармуризованих вапняках юрського періоду, де карстові процеси проклали прохід завширшки 10 і заввишки 3м. Ця геологічна пам'ятка має не тільки пізнавальне, але і наукове значення як оригінальна форма карсту.

Вчитель. Карпати з давніх-давен вважають оазисом здоров’я. Де ще можна так відпочити, як не серед гірської тиші, на свіжому ,насиченому ароматом квітів і сосни, повітрі. Гірські краєвиди Карпат неповторні. Ліси й полонини Карпат мають потужний рекреаційний потенціал. Проте великої шкоди господарству і населенню Карпат завдають несприятливі фізико-географічні  процеси: снігові зсуви і лавини,розливи карпатських річок,вітровали. Особливо великої шкоди завдають селі. Вони бувають водно-щебеневі, сніжно-дощові, водно-дрібно-брилові. Карпати належать до найбільш лавинонебезпечного регіону України. В останнє десятиріччя внаслідок надмірної і неконтрольованої вирубки лісу в Карпатах активізувалися несприятливі фізико-географічні процеси і явища.

Вчитель. Зачитує цікавинки для експедиційного загону. - Найбільша повінь, викликана дощами і зливами, сталася 30-31 серпня 1927р.в Карпатах. Очевидці розповідали, що зливи йшли одна за одною й супроводжувалися грозою. Підйом рівня води в річках Стрий, Свіча, Лімниця, Бистриця солотвинська та інших був катастрофічно великим, пік настав вже через 3-4 год. Було затоплено багато населених пунктів у долинах рік (Самбір, Миколаїв, Стрий); - Карпати природно є найбільш селенебезпечними районами - 271 селевий осередок в басейнах Тиси, Дністра і Пруту, я також найбільш лавинонебезпечним. Тут зареєстровано близько 1 тис. лавинних осередків. Найбільші карпатські лавини із зафіксованих за останнє століття зійшли в 1968р. на Свидовці з гори Стіг-300тис. м. куб. У 1988р. на Боржаві об’єм снігу кількох лавин перевищив 500тис. м. куб., а двох – 800тис. м. куб. одна з них знищила ліс площею 16 га. - Найбільш грозове місце України - Селятин на Буковині. 45 днів року – грозові. Вчитель. Краса карпатської природи надихала на творчість цілий ряд українських письменників. Своєрідно творчою Меккою стало для них село Криворівня. Тут відпочивали І. Франко, Леся Українка. Михайло Коцюбинський написав тут безсмертний твір «Тіні забутих предків ». ІV. Підсумки уроку. Узагальнююче слово вчителя. Перегляд презентації «Природа Карпат» V. Домашнє завдання. - Опрацювати відповідний текст підручника. - Підготувати презентації «Рослинний світ Кримських гір», «Тваринний світ Кримських гір» «Любімо світ, в якому ми живемо»

1.Увага ! Увага!

Зі сцени вас вітає радо – екологічна бригада «Скабор»! 2. Наш девіз: Світ прекрасний навколо тебе-

         Сонце ясне і синє небо,
               Птахи, звірі, гори і ріки -
                  Нехай він буде такий навіки!

3. Світанками ранок всміхається,

   Сонце весняне зійшло.
   Знов, як завжди, прокидається
   Рідне найкраще село. 

4. Село моє, мій Дрохвів сивочолий.

   Розкинувся над тихим Брусинцем!
   До болю все тут близьке і знайоме,
   У серці будить тихий ніжний щем.

5. Над голубим Брусинцем далі, як долі.

   Над голубим Брусинцем – щастя у полі.
   Над голубим Брусинцем – люди веселі,
   Хліб – золотим калачем в кожній оселі.

6. Ми, екологи, гордимося тим, що назва нашого села походить від птахів дрохви, які у давнину гніздилися тут, в окраїнах Панталиського степу, великими табунами. Пісня «Рідне село». 7. Люди все частіше втручаються в заповідні зони і вони починають зникати – як це трапилися із заповідним об’єктом - болотом, яке знаходиться за нашим селом. Його площа 1 га, і воно взяте під охорону з метою збереження водоболотного масиву з чітко вираженою типовою рослинністю. На цьому болоті переважає осоковий та лепешняковий травостій. Домінуючими серед осок є осока омська і берегова. Тут зростає комахоїдна рослина – пухирник, яка відноситься до рідкісних і зникаючих в Україні. 8. Отруюється хімікатами та сміттям наш тихоплинний Брусинець. 9. У своїй природній первісній красі малих річок побачити тепер не -можливо. Всюди ми чуємо, що річки міліють, що в них немає ні риб, ні жаб. Зупинись же, відкрий ширше очі, подивись, як благає твоєї опіки все навкруги. Твоєї допомоги просить Брусинець. Адже ти – людина! 10. Я – Брусинець.

     Буду від річок малих говорити:
     Бережіть нас, ми річки великої діти !
     Із глибин на поверхню земну витікаємо, 
    Хоч маленькі, та силу велику ми маємо.
    Хочуть воду живу принести вам криниці,
   Але може і мертвою стати водиця!
   Тож, щоб чистими води у ріках зостались,
   Подолайте байдужість, користь, недбалість!
                 Пісня «Замовкли чайки вже в лугах…»

11. Ми беремо участь в акції «Чисті джерела» . Очистили і окультурили територію навколо джерельця Безодня, з якого починається наша річка Брусинець. 12. Окрасою нашого села є рукотвірний ставок на околиці . Виблискує проти сонця чарівне плесо,похилили над водою віти плакучої верби. 13. Знов до порога повертаю

      По радості чи по біді
      І поглядами обіймаю
      Ці тихі верби при воді.
      Хвилини кращої немає,
      І зайві будь – які слова,
     Як їх зелена кров скипає
     Й мою червону зігріва.

14.Ростуть біля ставка сосни і навіть дуби. Та чому їх так мало стало? Тільки за останнє десятиліття безжалісні руки знищили біля ставка більше 300 дерев.

                Пісня  «Летіла зозуля»

15. Більше 20 ялинок зрубали нелюди біля нашого Будинку культури, щоб прикрасити ними свої оселі під час Новорічних свят. 16. Зрубали. В дім внесли. Принарядили.

         І веселились навкруги до світу…
         В ту ніч вона в своїм наряді дивнім
        Здавалась найкращою в світі…
       «Щаслива – в лісі заздрили ялини-
        Як у раю, віднині буде жить».
        Вони не знали, що вже третю днину
        На смітнику їх подруга лежить.

17. Беручи участь в акції «Посади дерево», ми висадили біля школи та Будинку культури 260 дерев.

                Пісня «Посади калину»
        18. Земля від роду і до роду

У спадщину передається. Шануймо ж все на ній, що зветься Так просто й коротко – Природа: І буйні трави, й тихі води, І кожну квіточку в росі… Щоб світ у всій своїй красі Дістався і новому роду.

19. Земле моя, безмежний, дивний світ! У Всесвіті ти є така єдина, Але про це забув людський наш рід: Він знищує тебе, природа гине! 20. Земля загине, як змін на краще не буде, Ви, мужні і сильні, Під захист візьміть її люди! 21. Нам разом рятувати землю треба. У цьому маємо ми всі потребу. Заради неба, рік, землі і лісу Команда наша дійде До Грінпісу! 23. Ми – разом, і команда ми єдина, Від нас залежать на планеті зміни! 24. Але нам скажуть: « Що ці учні можуть?» У цьому нам дорослі допоможуть. І зроблять це охоче, залюбки. 25. Кожного ранку в колисці прокидається Земля, Під сонцем прокидається Земля, У казці продовжується Земля, А на Землі Життя. 26. Земле моя!

Помережана слідами

Звірів, сповнена пташиного співу, Ти така прекрасна! 27. Земле моя! Вірю, що завжди Стоятимуть дуби могутні, не переведеться звір пухнастий, птахи дзвінкоголосі, не висохнуть ріки рибні. 28. Земле моя, яким дивом вабиш ти людей? Дивом твоєї природи, серед якої життя – казка, життя – дума, життя – пісня. 29. Земле моя! Усміхайся завжди Срібною усмішкою річок, Зеленою усмішкою лісу, Блакитною усмішкою неба. 30. Земле моя! Завжди співай вічну пісню життя!!!