|
|
| (27 проміжних версій не показані.) |
| Рядок 8: |
Рядок 8: |
| | ==Адміністрація== | | ==Адміністрація== |
| | ==Фотогалерея== | | ==Фотогалерея== |
| - | ==З історії навчального закладу==
| |
| - | ==Наприкінці XVIII ст. – у першій половині XIX ст. більшість земель краю опиняється під владою Австрійської імперії. Австрійська влада сприяла процесам онімечування та опо- лячення. Незважаючи на це, навчання в школі проводилося рідною мовою. Школа була три- класна.
| |
| - | Коли західноукраїнські землі увійшли до складу Польщі, навчання в школі проводилось польською мовою. Щоб перешкодити зростанню національної свідомості українців, польсь- кий уряд закривав українські школи.
| |
| - | Пізніше одна година на тиждень була відведена для вивчення української мови. Діти на перервах і поміж собою завжди спілкувалися українською мовою.
| |
| - | Перший будинок школи (маленька хатина) був побудований графом Потоцьким в 1863 р. на місці старого сільмагу, що знаходився біля теперішньої автобусної зупинки. Першим учи- телем був Генеральнер. У 1883 р приміщення, в якому була школа, продано графу Козібродському, який володів ним до 1936р
| |
| - | До 1939 р в селі діти здобували переважно початкову освіту, а то й зовсім не вчилися. Більшість селян жили в злиднях, наймитували і не мали коштів для навчання дітей.
| |
| - | На той час школа розміщувалася в будинку графа Козібродського(на місці сучасної елек- тростанції). В ній працювало два вчителі. Навчання проводилось в дві зміни. Перші вчителі були Гончарський Омелян Іванович, Скупський Іван Михайлович. В класах було по 25 учнів.
| |
| - | Після окупації будинок, де навчалися діти, був майже зруйнований. Потрібне було нове примі щення. І в 1944р. школа розмістилась в будинку теперішньої пошти та медпункту (Фото 1).
| |
| - | Після війни початкова школа знаходилась в тому ж приміщенні. Працювали 8 вчителів, з них наші односельці: Ратушняк – Кузик Євгенія Дмитрівна, Максимчук Степанія Михайлівна.
| |
| - | В 1947р. в школі були вже 5 – 6 класи. Очолила школу Величенко Ганна Леонтівна. З 1952р. школа стала семирічною. Першим директором був Хиляк Мирослав Володимиро вич . В школі було всього п’ять класів і працювали вчителі з вищою та незакінченою вищою освітою, а саме: Дубина Дмитро Йосипович, Мельничук Зоя Іванівна, Менжела Віра Гордіївна, Руденко Марфа Давидівна.
| |
| - | У 1960 р. здійснено добудову школи на п’ять класних кімнат і спортзал. Директором школи став Дячок Л. Вчителем математики була Мельничук М. Й, початкових класів – Мо- настирський Р.А, біології – Дячок Л.Р, історії – Ігнатенко О.Д, російської мови та літератури Мельничук З.І.
| |
| - | З 1963 року директор школи – Луцький С.М. Завуч школи - Репетівський М.Ю. Працювали вчителі Мельничук М.Й., Угрин Я.М, Медвецька Г.С та ін.
| |
| - | У 1977 році в селі Коцюбинчики відкрито нову триповерхову школу на 320 місць, збудо- вану на кошти місцевого колгоспу (Фото 2). Школа стала восьмирічною. Першим директором в новій школі був Стефанюк Іван Васильович. Працювали 14 вчителів. З них: 9 мали вищу освіту, 2 – незакінчену вищу, 3 – середню спеціальну.
| |
| - | Учнями і вчителями проводились цікаві літературні вікторини, вечори , диспути, тематичні конференції, дитячі ранки, фотовиставки . Велося шефство над дитячим садком. Виготовлялися іграшки для малят. В школі працювали гуртки художньої самодіяльності.
| |
| - | Для учнів Коцюбинчицької восьмирічної школи проводилися екскурсії в м. Тернопіль, м. Львів, культпоходи, спортивні змагання з футболу , волейболу , легкої атлетики. Учні брали участь у військово - спортивній грі „Зірниця”.==
| |
| - |
| |
| | | | |
| - |
| + | ==історія школи== |
| | + | |
| | + | <div style="background-color:#32CD32"> |
| | + | Наприкінці XVIII ст. – у першій половині XIX ст. більшість земель краю опиняється під владою Австрійської імперії. Австрійська влада сприяла процесам онімечування та опо- лячення. Незважаючи на це, навчання в школі проводилося рідною мовою. Школа була три- класна. |
| | + | Коли західноукраїнські землі увійшли до складу Польщі, навчання в школі проводилось польською мовою. Щоб перешкодити зростанню національної свідомості українців, польсь- кий уряд закривав українські школи.Пізніше одна година на тиждень була відведена для вивчення української мови. Діти на перервах і поміж собою завжди спілкувалися українською мовою. |
| | + | Перший будинок школи (маленька хатина) був побудований графом Потоцьким в 1863 р. на місці старого сільмагу, що знаходився біля теперішньої автобусної зупинки. Першим учи- телем був Генеральнер. У 1883 р приміщення, в якому була школа, продано графу Козібродському, який володів ним до 1936р. |
| | + | До 1939 р в селі діти здобували переважно початкову освіту, а то й зовсім не вчилися. Більшість селян жили в злиднях, наймитували і не мали коштів для навчання дітей. |
| | + | На той час школа розміщувалася в будинку графа Козібродського(на місці сучасної елек- тростанції). В ній працювало два вчителі. Навчання проводилось в дві зміни. Перші вчителі були Гончарський Омелян Іванович, Скупський Іван Михайлович. В класах було по 25 учнів. |
| | + | Після окупації будинок, де навчалися діти, був майже зруйнований. Потрібне було нове примі щення. І в 1944р. школа розмістилась в будинку теперішньої пошти та медпункту |
| | | | |
| - |
| + | <div style="background-color:#008000"> |
| - | Учнями школи вівся догляд за шкільною ділянкою, колгоспним садом. Вони працювали на колгоспному току, допомагали місцевому господарству у збиранні овочів і фруктів. Збирали лікарські рослини і допомагали лісництву в посадці дерев та ін.
| + | |
| - | З 1984 року по 2000 рік директором школи працювала Величенко Надія Миколаївна. Їй присвоєно звання: за служений вчитель, вчитель – методист, нагороджена орденом „Знак пошани”.).
| + | |
| - | В цей час працювали вчителі: Собків Дарія Петрівна – вчитель української мови та літера-тури, Угрин Ганна Семенівна – вчитель зарубіжної літератури, Дочак Ігор Михайлович – вчи-втель історії, Федусь Іван Степанович та Шкляр Марія Михайлівна – вчителі початкових кла- сів, Денисюк Володимир Васильович – вчитель фізкультури.
| + | |
| - | З 2002 року по даний час директором школи працює Пашко Віра Михайлівна.
| + | |
| - | Сьогодні в Коцюбинчицькій загальноосвітній школі I –II ступенів працює 14 вчителів. А саме: Мужилівська Г.І, Бандола М.М, Величенко Н.М, Твардовська О.М, Гнацік Г.В, Титюк М.В, Недостойна С.М, Аросланова Н.В, Данчук Г.І, Придруга П.А, Бодонь Г.Р, Маслій В.В, Коваль І.В... З них здобули вищу освіту – 10 вчителів, незакінчену вищу – 2, середню спеціальну – 2. (Фото 3)
| + | |
| - | Наша школа пишається своїми випускниками - нині знаними людьми України: Шевчук Михайло Іванович – доктор медичних наук, що живе і працює в м. Ужгороді.
| + | |
| - | Шевчук Мирослав Іванович – доктор хімічних наук, житель м. Чернівці.
| + | |
| - | Мельничук Ігор Юліанович – Магістр живопису, старший викладач кафедри живопису і композиції НАОМА м. Києва..
| + | |
| | | | |
| | ==Наші традиції== | | ==Наші традиції== |
Тернопільська обл., Чортківський р-н.,с. Коцюбинчики.
Наприкінці XVIII ст. – у першій половині XIX ст. більшість земель краю опиняється під владою Австрійської імперії. Австрійська влада сприяла процесам онімечування та опо- лячення. Незважаючи на це, навчання в школі проводилося рідною мовою. Школа була три- класна.
Коли західноукраїнські землі увійшли до складу Польщі, навчання в школі проводилось польською мовою. Щоб перешкодити зростанню національної свідомості українців, польсь- кий уряд закривав українські школи.Пізніше одна година на тиждень була відведена для вивчення української мови. Діти на перервах і поміж собою завжди спілкувалися українською мовою.
Перший будинок школи (маленька хатина) був побудований графом Потоцьким в 1863 р. на місці старого сільмагу, що знаходився біля теперішньої автобусної зупинки. Першим учи- телем був Генеральнер. У 1883 р приміщення, в якому була школа, продано графу Козібродському, який володів ним до 1936р.
До 1939 р в селі діти здобували переважно початкову освіту, а то й зовсім не вчилися. Більшість селян жили в злиднях, наймитували і не мали коштів для навчання дітей.
На той час школа розміщувалася в будинку графа Козібродського(на місці сучасної елек- тростанції). В ній працювало два вчителі. Навчання проводилось в дві зміни. Перші вчителі були Гончарський Омелян Іванович, Скупський Іван Михайлович. В класах було по 25 учнів.
Після окупації будинок, де навчалися діти, був майже зруйнований. Потрібне було нове примі щення. І в 1944р. школа розмістилась в будинку теперішньої пошти та медпункту
Наші традиції
Творчість учнів
Ми гордимося
Вчителі Коцюбинчицької школи
