Звиняцька ЗОШ I-II ст.
Матеріал з ТерноВікі
(відмінності між версіями)
(→З історії навчального закладу) |
(→З історії навчального закладу) |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
У мальовничій місцевості Східної Галичини, на правому березі швидкоплинного Серету, на межі Чортківського і Теребовлянського районів розкинуло свої вулиці село Звиняч, яке має давню історію. І таку ж давню історію має школа. | У мальовничій місцевості Східної Галичини, на правому березі швидкоплинного Серету, на межі Чортківського і Теребовлянського районів розкинуло свої вулиці село Звиняч, яке має давню історію. І таку ж давню історію має школа. | ||
З переказів старожилів можна зробити висновок про те, що під час панування Австрії розвиток освіти знаходився на низькому рівні. Навчання дітей проводилося в церковному приміщенні. Вчителями були священик і дяк. Основними предметами, що викладалися, були закон Божий, читання, чотири арифметичних дії. | З переказів старожилів можна зробити висновок про те, що під час панування Австрії розвиток освіти знаходився на низькому рівні. Навчання дітей проводилося в церковному приміщенні. Вчителями були священик і дяк. Основними предметами, що викладалися, були закон Божий, читання, чотири арифметичних дії. | ||
| - | В 70-х роках XIX століття австрійські власті збудували в селі біля церкви кам’яний будинок, куди перемістилася народна школа, яка з середини XIX століття була в канцелярії. За австрійського панування вона була двокласною. В сімейному архіві сім’ї Гордовських зберігається зошит, датований листопадом 1898 року. В ньому містяться учнівські роботи з математики, німецької і української мов. Навчання велося українською і було обов’язковим. | + | В 70-х роках XIX століття австрійські власті збудували в селі біля церкви кам’яний будинок, куди перемістилася народна школа, яка з середини XIX століття була в канцелярії. За австрійського панування вона була двокласною. В сімейному архіві сім’ї Гордовських зберігається зошит, датований листопадом 1898 року. В ньому містяться учнівські роботи з математики, німецької і української мов. Навчання велося українською і було обов’язковим. |
| - | + | До першої світової війни вчителями школи були переважно українці, серед них Корнелій Маяковський (керівник школи) і його дружина, Микола Шевчук і Дмитро Гаврилюк | |
Після окупації західно-українських земель панською Польщею навчання проводилося польською мовою. Директором школи був Д. Гаврилюк, а з 1928 року - поляк Станіслав Дрелюховський, один із найбагатших людей у селі. | Після окупації західно-українських земель панською Польщею навчання проводилося польською мовою. Директором школи був Д. Гаврилюк, а з 1928 року - поляк Станіслав Дрелюховський, один із найбагатших людей у селі. | ||
В 30-х роках у селі навчання завдяки діяльності гуртка «Рідна школа» засновано приватну українську школу, яка нараховувала 40-50 учнів. Народна школа, або як її називали Рідна школа, була шестикласною і розміщувалася у сільських хатах. Керівником школи протягом всього її існування був Михайло Цєпкий, а вчителями в різні часи були Марта і Слава Ганкевичі, Тетяна Чайковська, Марія Ребець і Михайло Сохацький. У 1935 році польська влада закрила цю школу, але гуртківці « Рідної школи» продовжували свою діяльність до 1939 року, організовуючи в літній період дитячі садки, що розташовувалися в парафіяльному домі. | В 30-х роках у селі навчання завдяки діяльності гуртка «Рідна школа» засновано приватну українську школу, яка нараховувала 40-50 учнів. Народна школа, або як її називали Рідна школа, була шестикласною і розміщувалася у сільських хатах. Керівником школи протягом всього її існування був Михайло Цєпкий, а вчителями в різні часи були Марта і Слава Ганкевичі, Тетяна Чайковська, Марія Ребець і Михайло Сохацький. У 1935 році польська влада закрила цю школу, але гуртківці « Рідної школи» продовжували свою діяльність до 1939 року, організовуючи в літній період дитячі садки, що розташовувалися в парафіяльному домі. | ||
Версія 06:47, 19 квітня 2011
Зміст |
Назва навчального закладу
Адреса, телефони
Тернопільська область, Чортківський район, с.Звиняч
індекс:48510Телефон: 0355252450
Адміністрація
Гринчишин Марія Василівна - директор школи
Ласківська Василина Миколаївна - завуч школи
Фотогалерея
З історії навчального закладу
Історія школи У мальовничій місцевості Східної Галичини, на правому березі швидкоплинного Серету, на межі Чортківського і Теребовлянського районів розкинуло свої вулиці село Звиняч, яке має давню історію. І таку ж давню історію має школа. З переказів старожилів можна зробити висновок про те, що під час панування Австрії розвиток освіти знаходився на низькому рівні. Навчання дітей проводилося в церковному приміщенні. Вчителями були священик і дяк. Основними предметами, що викладалися, були закон Божий, читання, чотири арифметичних дії.
В 70-х роках XIX століття австрійські власті збудували в селі біля церкви кам’яний будинок, куди перемістилася народна школа, яка з середини XIX століття була в канцелярії. За австрійського панування вона була двокласною. В сімейному архіві сім’ї Гордовських зберігається зошит, датований листопадом 1898 року. В ньому містяться учнівські роботи з математики, німецької і української мов. Навчання велося українською і було обов’язковим. До першої світової війни вчителями школи були переважно українці, серед них Корнелій Маяковський (керівник школи) і його дружина, Микола Шевчук і Дмитро Гаврилюк
Після окупації західно-українських земель панською Польщею навчання проводилося польською мовою. Директором школи був Д. Гаврилюк, а з 1928 року - поляк Станіслав Дрелюховський, один із найбагатших людей у селі.
В 30-х роках у селі навчання завдяки діяльності гуртка «Рідна школа» засновано приватну українську школу, яка нараховувала 40-50 учнів. Народна школа, або як її називали Рідна школа, була шестикласною і розміщувалася у сільських хатах. Керівником школи протягом всього її існування був Михайло Цєпкий, а вчителями в різні часи були Марта і Слава Ганкевичі, Тетяна Чайковська, Марія Ребець і Михайло Сохацький. У 1935 році польська влада закрила цю школу, але гуртківці « Рідної школи» продовжували свою діяльність до 1939 року, організовуючи в літній період дитячі садки, що розташовувалися в парафіяльному домі.
