Звиняцька ЗОШ I-II ст.
Матеріал з ТерноВікі
(відмінності між версіями)
(→Фотогалерея) |
(→Назва навчального закладу) |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Звиняцька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів'''<br> | '''Звиняцька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів'''<br> | ||
| + | У мальовничій місцевості Східної Галичини, на правому березі швидкоплинного Серету, на межі Чортківського і Теребовлянського районів розкинуло свої вулиці село Звиняч, яке має давню історію. І таку ж давню історію має школа. | ||
| + | З переказів старожилів можна зробити висновок про те, що під час панування Австрії розвиток освіти знаходився на низькому рівні. Навчання дітей проводилося в церковному приміщенні. Вчителями були священик і дяк. Основними предметами, що викладалися, були закон Божий, читання, чотири арифметичних дії. | ||
| + | В 70-х роках XIX століття австрійські власті збудували в селі біля церкви кам’яний будинок, куди перемістилася народна школа, яка з середини XIX століття була в канцелярії. За австрійського панування вона була двокласною. В сімейному архіві сім’ї Гордовських зберігається зошит, датований листопадом 1898 року. В ньому містяться учнівські роботи з математики, німецької і української мов. Навчання велося українською і було обов’язковим. | ||
| + | До першої світової війни вчителями школи були переважно українці, серед них Корнелій Маяковський (керівник школи) і його дружина, Микола Шевчук і Дмитро Гаврилюк. | ||
| + | Після окупації західно-українських земель панською Польщею навчання проводилося польською мовою. Директором школи був Д. Гаврилюк, а з 1928 року - поляк Станіслав Дрелюховський, один із найбагатших людей у селі. | ||
| + | В 30-х роках у селі навчання завдяки діяльності гуртка «Рідна школа» засновано приватну українську школу, яка нараховувала 40-50 учнів. Народна школа, або як її називали Рідна школа, була шестикласною і розміщувалася у сільських хатах. Керівником школи протягом всього її існування був Михайло Цєпкий, а вчителями в різні часи були Марта і Слава Ганкевичі, Тетяна Чайковська, Марія Ребець і Михайло Сохацький. У 1935 році польська влада закрила цю школу, але гуртківці « Рідної школи» продовжували свою діяльність до 1939 року, організовуючи в літній період дитячі садки, що розташовувалися в парафіяльному домі. | ||
| + | 31 жовтня 1939 року, після приходу більшовиків, в селі відкрито семирічну школу. Першим директор - Родзоняк Роман Григорович. В школі працювало 10 вчителів. | ||
| + | За парти сіло 212 учнів шкільного віку і 85 чоловік неписьменного населення села. Під час німецької окупації школа була також семирічною, а керівником був Лисак Іван Васильович. | ||
| + | Ще гриміли канонади другої світової війни, а в селі відроджувалося життя: селяни бралися за відбудову поруйнованого господарства, налагоджували свій побут, звикали до мирного життя. З 1944 року школа знову відчиняє свої двері. Педагогічний колектив у 1946 році очолює Гордовський Ярослав Васильович. | ||
| + | В другій половині 50-х років школа перейшла на восьмирічну форму навчання, планувалось створити десятирічку. Але через слабку матеріально-технічну базу було здійснено два випуски учнів із середньою освітою, після чого школа знову стає восьмирічною. | ||
| + | В 1964 році близько п’яти місяців обов’язки директора школи виконував завуч Пасічник В.Я. З грудня 1964 року директором призначено Кириченка Л.М., у 1965 році – Мартинюка В.М.. В серпні 1966року директором школи стає Тильний Є.Й. Протягом цих років педагогічний колектив омолоджується, в його сім’ю вливається молодь післявоєнних років народження. | ||
| + | У 1968-1969 н.р. директором школи призначено Бачка Сергія Карловича, який разом з педагогічним колективом залучає учнів до активної культурно-освітньої і пошукової роботи. Створюється учнівський і вчительський хори, який неодноразово виступали на сценах села і сіл району. | ||
| + | На початку 70-х років розпочато будівництво нової школи. У 1973 році директором школи стає Івашків Орест Іванович. Навчання і далі проводиться у старих тісних приміщеннях. Молодий енергійний керівник завзято взявся за вирішення важливої проблеми - закінчення будівництва приміщення сучасної школи із просторими і світлими кабінетами, широкими коридорами, великим спортивним і читальним залами. Будувалась школа за державні кошти. Велику допомогу у будівництві надавали жителі села. З 1 вересня 1975 року школярі розпочали черговий навчальний рік у новому приміщенні, розрахованому на 320 місць. | ||
| + | З 1976року директором школи було призначено Вереса Я. Й., а з 1979 - Гринчишина Ярослава Івановича. У 1999 році педагогічний колектив очолила Гринчишин Марія Василівна, яка обіймає цю посаду по даний час. | ||
| + | У школі працює 17 вчителів. Навчання проводиться за кабінетною системою. Кабінети просторі, оснащені навчальними наочними і технічними засобами. В приміщенні школи є комбінована майстерня, комп’ютерний клас, бібліотека, простора і світла їдальня, чудовий спортивний зал, спортивний і географічний майданчики. | ||
==Адреса, телефони== | ==Адреса, телефони== | ||
Версія 06:39, 19 квітня 2011
Зміст |
Назва навчального закладу
Звиняцька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
У мальовничій місцевості Східної Галичини, на правому березі швидкоплинного Серету, на межі Чортківського і Теребовлянського районів розкинуло свої вулиці село Звиняч, яке має давню історію. І таку ж давню історію має школа.
З переказів старожилів можна зробити висновок про те, що під час панування Австрії розвиток освіти знаходився на низькому рівні. Навчання дітей проводилося в церковному приміщенні. Вчителями були священик і дяк. Основними предметами, що викладалися, були закон Божий, читання, чотири арифметичних дії.
В 70-х роках XIX століття австрійські власті збудували в селі біля церкви кам’яний будинок, куди перемістилася народна школа, яка з середини XIX століття була в канцелярії. За австрійського панування вона була двокласною. В сімейному архіві сім’ї Гордовських зберігається зошит, датований листопадом 1898 року. В ньому містяться учнівські роботи з математики, німецької і української мов. Навчання велося українською і було обов’язковим.
До першої світової війни вчителями школи були переважно українці, серед них Корнелій Маяковський (керівник школи) і його дружина, Микола Шевчук і Дмитро Гаврилюк.
Після окупації західно-українських земель панською Польщею навчання проводилося польською мовою. Директором школи був Д. Гаврилюк, а з 1928 року - поляк Станіслав Дрелюховський, один із найбагатших людей у селі.
В 30-х роках у селі навчання завдяки діяльності гуртка «Рідна школа» засновано приватну українську школу, яка нараховувала 40-50 учнів. Народна школа, або як її називали Рідна школа, була шестикласною і розміщувалася у сільських хатах. Керівником школи протягом всього її існування був Михайло Цєпкий, а вчителями в різні часи були Марта і Слава Ганкевичі, Тетяна Чайковська, Марія Ребець і Михайло Сохацький. У 1935 році польська влада закрила цю школу, але гуртківці « Рідної школи» продовжували свою діяльність до 1939 року, організовуючи в літній період дитячі садки, що розташовувалися в парафіяльному домі.
31 жовтня 1939 року, після приходу більшовиків, в селі відкрито семирічну школу. Першим директор - Родзоняк Роман Григорович. В школі працювало 10 вчителів.
За парти сіло 212 учнів шкільного віку і 85 чоловік неписьменного населення села. Під час німецької окупації школа була також семирічною, а керівником був Лисак Іван Васильович.
Ще гриміли канонади другої світової війни, а в селі відроджувалося життя: селяни бралися за відбудову поруйнованого господарства, налагоджували свій побут, звикали до мирного життя. З 1944 року школа знову відчиняє свої двері. Педагогічний колектив у 1946 році очолює Гордовський Ярослав Васильович.
В другій половині 50-х років школа перейшла на восьмирічну форму навчання, планувалось створити десятирічку. Але через слабку матеріально-технічну базу було здійснено два випуски учнів із середньою освітою, після чого школа знову стає восьмирічною.
В 1964 році близько п’яти місяців обов’язки директора школи виконував завуч Пасічник В.Я. З грудня 1964 року директором призначено Кириченка Л.М., у 1965 році – Мартинюка В.М.. В серпні 1966року директором школи стає Тильний Є.Й. Протягом цих років педагогічний колектив омолоджується, в його сім’ю вливається молодь післявоєнних років народження.
У 1968-1969 н.р. директором школи призначено Бачка Сергія Карловича, який разом з педагогічним колективом залучає учнів до активної культурно-освітньої і пошукової роботи. Створюється учнівський і вчительський хори, який неодноразово виступали на сценах села і сіл району.
На початку 70-х років розпочато будівництво нової школи. У 1973 році директором школи стає Івашків Орест Іванович. Навчання і далі проводиться у старих тісних приміщеннях. Молодий енергійний керівник завзято взявся за вирішення важливої проблеми - закінчення будівництва приміщення сучасної школи із просторими і світлими кабінетами, широкими коридорами, великим спортивним і читальним залами. Будувалась школа за державні кошти. Велику допомогу у будівництві надавали жителі села. З 1 вересня 1975 року школярі розпочали черговий навчальний рік у новому приміщенні, розрахованому на 320 місць. З 1976року директором школи було призначено Вереса Я. Й., а з 1979 - Гринчишина Ярослава Івановича. У 1999 році педагогічний колектив очолила Гринчишин Марія Василівна, яка обіймає цю посаду по даний час.
У школі працює 17 вчителів. Навчання проводиться за кабінетною системою. Кабінети просторі, оснащені навчальними наочними і технічними засобами. В приміщенні школи є комбінована майстерня, комп’ютерний клас, бібліотека, простора і світла їдальня, чудовий спортивний зал, спортивний і географічний майданчики.
Адреса, телефони
Тернопільська область, Чортківський район, с.Звиняч
індекс:48510Телефон: 0355252450
Адміністрація
Гринчишин Марія Василівна - директор школи
Ласківська Василина Миколаївна - завуч школи
Фотогалерея
З історії навчального закладу
Історія школи
