Користувач:Кузик Надія

Матеріал з ТерноВікі

Версія 17:54, 2 січня 2013

Про себе

Вчитель початкових класів (3 клас) Лопушненської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Електронна адреса: kuzyknadia на mail.ru

28 червня 1966 р. – дата народження.
1973 – 1983 рр. – навчання в Лопушненській середній школі.
1983 – 1985 рр. – навчання у Бродівському педучилищі.
1987 – 1991 рр. – навчання в Тернопільському педінституті ім. В. Гнатюка.
1991 – 1993 рр. – курси англійської мови «Інтерлінгва» при Київському інституті іноземних мов.
1985 – 1989 рр. – вчитель початкових класів у Карначівській восьмирічній школі Лановецького р-ну.
З 1989 р. – вчитель початкових класів у Лопушненській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Мої інтереси

• Професійні:

1. Формування навичок виразного читання.
2. Розвиток зв’язного мовлення, логічного мислення учнів.

• Особисті:

1. Подорожі, література, в’язання, вишивання.

Мої календарі

Мій блог

Проекти, в яких беру участь

Мої роботи

Виходить дід і баба, а попереду них з короваєм учениця.( під музику )Кланяються.
Господиня Добридень , шановна родино! Ні , я не помилилася, сказавши саме так , бо думаю , що сьогоднішнє свято – це ще одна сходинка до нашого зближення, до єднання « в сім’ї вольній, новій».

Господар Щасливі ми, що народилися і живемо на нашій славній Україні – такій чудовій, багатій, мальовничій землі.Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки – тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово…

Господиня Шановні батьки, діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб і сіль, на слово щире, на бесіду мудру – на свято наше – торжество рідної мови.
Кланяються. Під марш « Ласкаво просимо » виходять на сцену всі учасники свята. Господар, господиня біля центрального столу. Діти сідають півколом, дід біля хлопчиків, баба - біля дівчат.На середину виходять хлопчик ( 1) і дівчинка ( 2 ).

1 На околиці села, як мовиться в казці,
Жив веселий дід Хома і баба Параска (кланяються)

2 Біля хати у садку діти гомоніли,
Розважалися малі, а старші раділи.

1 Дід учив гончарювати, на сопілці грати.
Баба вчила вишивати і пісні співати.

2 Ой цікаві ж для малят ці часи дозвілля –
Скоромовки і казки, загадки й прислів’я.
Дід Хлопці, а загадайте –но дівчатам загадки!

1 У нашої бабусі сидить звір у кожусі,біля пічки гріється,
Без водички миється.

2 На городі в нас росте сонце ясне, золоте,
Жовте око, жовті вії та чомусь воно не гріє.

3 Летів птах через дах
Сів на воротях у червоних чоботях
.

4 У лісі родилася, в майстерні робилася,
А в руках плаче.

Господиня Діти! Ви, напевно, знаєте багато українських народних пісень. Адже пісня – душа народу.
Народна пісня – голос невмирущий
Душі людської вічне відкриття
Вона ніколи, як і хліб насущний,
Не вийде з моди сущого життя.

Баба Колись, як дорослі збирались на свято, співали багато пісень. Давайте і ми, діти, заспіваємо українську народну пісню «Дощик».
Дощик, дощик
Капає дрібненько
Не боюся я дощу
Бо я молоденька. 2 р.
Дощик, дощик
Капає сильніше
Грай музико, дужче грай
Буде веселіше. 2 р.
Дощик, дощик
Ще сильніше капотить
Дітвора пішла у танець
Аж ногами тупотить. 2 р.

Дід Дівчатка, а тепер ми загадуємо загадки. Побачимо, хто швидше відгадає.

1.Iз неба диво золоте і світить нам і гріє
Ніщо без нього не росте
І всяк йому радіє.
Радієш ти, радію я,
Радіють луки, поле, гай,
Радіє з краю в край земля
А що за диво? Відгадай! (Сонце)

2. По дорозі цуцик біг,
Скільки цуцик має ніг?
Почали усі лічити –
Десять вийшло у Микити
Так чи не так?

3. Зелений кіт виліз на пліт
Сидів, сидів, аж порудів.
Хвіст унизу – миші гризуть
Зліз би, та де! А як упаде?
Здригнеться світ, що то за кіт?

4. Маленький хлопчик
Виліз на стовпчик,
Одежі не носить
Їсти не просить,
Личенько рябе
Що воно таке?

Баба Діти, ваші мами, бабусі користуються наперстком, коли вишивають. Придивіться уважно, які чудові вишивки. Це робота ваших мам, бабусь. Немає в селі жодної оселі, де б не було вишиваного рушника. Це давня традиція: гостям на рушнику підносять хліб, як символ гостинності нашого народу.(діти демонструють рушники, серветки, сорочки, доріжки)
Дівчинка і хлопчик на вишиваному рушнику виносять хліб і ставлять його на стіл.

1. Сійся, родися, жито-пшениця
І всяка пашниця,
Щоб був хліб на столі і щоб цвіли як квіти
Гарні українські діти!
«Пісня про рушник»

Господар А я хочу нагадати про інші найдавніші перлини народної творчості – прислів’я та приказки.
Прислів’я – це короткий образний вислів з повчальним змістом. Наприклад: Наука в ліс не веде, а …(всі) – з лісу виводить.
А приказки не містять у собі повчання, а вживаються у мові, щоб влучніше підкреслити сказане.

Баба Діти, а ви мабуть, і прислів’я знаєте гарні?

1 Хто літом спеки боїться, той зимою не має чим грітися.
2 Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить.
3 Не родися багатий та вродливий, а родися при долі та щасливий.
4 Хотів зробити спішно, а вийшло смішно.
5 Пішла Настя в поле жати та й забула серп узяти.

Баба Жила собі маленька дівчинка, яка дуже сумувала, а коли прийшли до неї подруги то розвеселили її. Дівчатка, як же ця дівчинка називається?
- А тепер давайте оберемо Подоляночку лічилкою.

Лічилка
Котилася торба з високого горба,
А в тій торбі хліб – паляниця,
З ким хочеш, з тим поділися.

Пісня «Подоляночка»
Дідусь - Діти, а скоромовки ви вмієте швидко промовляти?

1 Два бобри брунатно – бурі
Бабралися в баюрі.
Правда брате, бобре, добре.
Пречудово, брате, бобре.

2 Сорока сороченятам сорочки строчила,
Вишиванки шила все чорним та білим,
Все білим та чорним сорочки строчила.
Стрекотати вчила.

3 За горою біля броду обгороджений город,
Барабанять по городу бараболя і горох.

4 На печі , на печі смачні та гарячі пшеничні калачі.
Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

5 Ти малий скажи малому,
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже.

6 От Кіндрат так Кіндрат
Зуб зламав об мармелад.

7 Євген горіхи роздає:
Оце – моє, оце – твоє.
- А це чиє?
- Це теж моє.
Ти ж бач горіхів не стає.
А в вас такий Євгенко є,
Що так горіхи роздає?

Баба Молодці, діти. Вам, мабуть, хочеться знову заспівати ? Давайте заспіваємо українську народну пісню « Ой ходила дівчина бережком»

Дід Колись діти збиралися і гралися в різні ігри. А для цього вони знали багато забавлянок. Може і ви знаєте ? 1 ходить квочка коло кілочка, Водить діток одноліток

2 Печу , печу хлібчик дітям на обідчик, Більшому - більший, меншому – менший. Шур у піч !

3 Котилася торба з високого горба. А в тій торбі хліб, паляниця. Кому доведеться, той буде жмуриться.

4 Пливе качка по воді, несе яйця золоті. По одному золотому, а ти , качко, йди додому.

Баба Наш народ дуже любить жартувати. Коли діти збиралися разом із дорослими, то ті люди розповідали їм цікаві смішні історії.

Діти (разом) Дідусю , розкажи нам хоч одну смішну історію.

Дідусь Їхав раз дядько поганою конячкою, а вона зупинилась. Так він сам запрягся, а її прив’язав до воза та й каже : - не схотіла їхати, то йди далі пішки. Або ще одна Упіймав дядько на яблуні хлопчика. - Ти що там , шибенику, робиш ? – запитує сердито. - Та упало ваше яблуко то я його вішав.

А тепер ви розкажіть щось смішне 1. Давно це було. Питає учитель панського сина : - Скільки буде 2 і 2 ? - 3, пане вчителю. - Як – то 3 ? - Ну, три з половиною. - Як я бачу, то ти цілком дурень. - Ну 4. - То чому ти відразу не сказав ? - А хіба можна відразу дати 4, не поторгувавшись.

Дві дівчинки - Ой, куме, зима люта буде. - Невже? - Страшенні морози будуть! - Та ну? - Так буде холодно, що аж ну… - А ти звідки знаєш? - Бо ж у мене кожуха нема! Два хлопчики Або ви, тату, йдіть по дрова, а я буду вдома, або я буду вдома, а ви йдіть по дрова. Усе ж кому-небудь треба йти.

- А як тебе звуть? - Михайло. - А робити хоч? - Нехай –но. - А борщу? - Не хочу. - А пирога? - Хоч би й два.

Дід Хлопчики, дівчатка співали нам Подоляночку, а що ви вмієте співати? - А ми заспіваємо пісню – гру « Козуню – любуню»

Баба Коли ви ще були маленькими, вам бабусі мами співали колискові пісні, розповідали казки. Хто з вас знає їх?

1 А маленьким діточкам , що лягають спати, ми хорошу казочку будем повідати. Щоб їм сни приснилися радісні й бадьорі. Квіти і метелики, і блискучі зорі.

2 Як я була ще маленька,колисала мене ненька, Колисочку гойдала й ніжну пісеньку співала.

Колискова пісня «Котику біленький», «Люлі – люлі , мій синочку»

Баба Діти, гляньте на ці червоні плоди.Що ви про них знаєте? Калина і верба – улюблені символи – рослини. Розповідає казку « Калинка»

Дід Колись було таке повір я: якщо зробити з калини сопілку, то неодмінно в сім ї з я виться Продовжувач роду - син.

Господиня Калину оспівав у своїх віршах Т. Г. Шевченко.Він писав: Найдеш у гаї тую калину, то пригорнись, Бо я любила, моя дитино, її колись… - А чи знаєте ви пісні чи вірші про калину?

1 Зацвіла в долині червона калина, 2 Тече вода з – під явора яром на долину. Ніби засміялась дівчина – дитина. Пишається над водою червона калина.

3 Чи я в лузі не калина була? Чи я в лузі не червона була? Взяли мене поламали і в пучки пов язали.

Пісня « Ой єсть в лісі калина»

Господар Я прочитаю кілька уривків віршів, ави відгадаєте, хто їх написав. 1 Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть.

2Світає… Край неба палає. Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає. Баба Давайте заспіваємо пісню « По діброві вітер виє»

Господиня І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь – закликає нас великий Кобзар.

1 Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває, той у грудях не серденько
Тільки камінь має.

2 Її, незміряно багату, дзвінку, і ніжну, і завзяту,
Як день сьогоднішній чудовий
Люблю, люблю вкраїнську мову.

3 Буду я навчатись мови золотої
У трави веснянки, гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою

Бабуся А за цим словом бувайте здорові.
Не буде весело у вашій оселі.

Дід Хай у вас все родить : і жито й пшениця, і всяка пашниця.
Господар і Господиня До побачення, дорогі батьки, діти, гості. А тепер просимо до столу.