Користувач:Іськов Таня

Матеріал з ТерноВікі

Версія 12:22, 1 січня 2013

Про себе

Вчитель інформатики, фізики, астрономії, завідувач кабінету інформатики Лопушненської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Електронна адреса: iskovtania на mail.ru

1983 - рік народження.
1990 - 2001 - навчання в Лопушненській ЗОШ І-ІІІ ступенів.
2001 - 2006 - студентка фізико-математичного факультету Тернопільського національного університету ім. В.Гнатюка (спеціальність -спеціаліст з інформатики, вчитель інформатики і математики).
з 2005 - вчитель інформатики, фізики, астрономії Лопушненської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Мої інтереси

• Професійні:

1. Використання технологій дистанційного навчання на уроках інформатики.
2. Самовиховання школяра як система.
3. Розвиток інтересу до навчання на уроках фізики.

• Особисті:

1. Дочка Софія.
2. Вишивка хрестиком картин.
3. Написання віршів.

Мої календарі

Календар проведення інструктажів з техніки безпеки.
Календар професійних свят.

Мій блог

Інформатика в школі [1]

Проекти, в яких беру участь

"Intel.Навчання для майбутнього".

Мої роботи

Мета:
навчальна: ознайомити учнів з поняттям « комп’ютерна мережа »; розглянути різні види комп’ютерних мереж; розглянути різноманітні топології комп’ютерних мереж;
виховна: виховувати культуру мовлення, запису;
розвивальна: розвивати навички порівняння та узагальнення знань; навички логічного мислення.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: таблиці «Типи мережевих з’єднань», «Класифікація мереж».

Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Графічний диктант
Правильне твердження позначається трикутником, неправильне – колом.
1. Форматування дискети потрібне для того, щоб звільнити місце для подальшого запису інформації.
2. Для перенесення інформації з одного комп’ютера на інший використовують дискети.
3. Для тривалого зберігання інформації застосовується комірка пам’яті.
4. З усіх носіїв інформації найбільшу ємність мають оптичні диски.
5. Заповнення дискети починається з внутрішніх доріжок.
6. Вінчестер є пристроєм «прямого доступу».
7. Клавіатура є одним із видів дискової пам’яті. 8. До сучасних засобів збереження інформації належать накопичувачі FLASH. 9. Зчитування інформації з оптичного диска відбувається за допомогою лазерного променя. 10. Зовнішня пам’ять комп’ютера – це ОЗП, кеш-пам’ять, ПЗП, НПЗП. 11. Зовнішня пам’ять призначена для нетривалого зберігання інформації. 12. ГМД називають лазерним диском. Очікувана відповідь: О▲ООО▲О▲▲ООО.

ІІІ. Мотивація навчання З початком масового використання комп’ютерів різко підвищилася ефективність роботи в усіх сферах людської діяльності. Стало можливим швидко передавати необхідну інформацію на відстань. Спільно використовувати периферійні пристрої. Однак ще більше зросла продуктивність роботи з об’єднанням комп’ютерів у комп’ютерні мережі, особливо в 90-ті роки, коли стала активно розвиватися і використовуватися мережа Інтернет. Об’єднання комп’ютерів у єдину мережу стало не тільки поштовхом до розвитку науково-технічного прогресу, а й сприяло об’єднанню усього людства в співтовариство без кордонів.

ІV. Пояснення нового матеріалу 1. Поняття комп’ютерної мережі. Класифікація мереж. Сучасне інформаційне суспільство потребує високих швидкостей оброблення інформації, зручних форм її зберігання та передавання. Для цього окремі комп’ютери з’єднують за допомогою каналів зв’язку в єдині системи – комп’ютерні мережі. Абоненти мережі – це об’єкти, що користуються послугами комп’ютерної мережі за допомогою під’єднаних до неї пристроїв. Сервер – це комп’ютер, що надає свої ресурси іншим абонентам мережі, але не використовує їх ресурси. Сервери поділяють на виділені та невиділені. Виділений сервер розв’язує лише мережні завдання, а невиділений сервер, крім обслуговування мережі може виконувати інші завдання. Специфічний тип сервера – мережний принтер. Клієнтом називають абонента мережі, який лише використовує мережні ресурси, але свої ресурси в мережу не віддає. Тобто мережа його обслуговує, а він лише використовує її. Комп’ютер-клієнт часто називають робочою станцією. Комп’ютерні мережі забезпечують: 1. колективну обробку даних користувачами,підключеними до мережі комп’ютерів, обмін даним між ними; 2. спільне використання програм; 3. спільне використання принтерів, модемів та інших пристроїв. Комп’ютерні мережі поділяють на локальні та глобальні. Локальна комп’ютерна мережа це система взаємозв’язаних комп’ютерів, що працюють у межах однієї будівлі або організації. Проте сучасні локальні мережі можуть забезпечувати зв’язок на відстані кількох десятків кілометрів. Основні ознаки локальних мереж: 1) Висока швидкість передавання інформації ( 10Мбіт/с-1Гбіт/с ), велика пропускна спроможність мережі. 2) Низький рівень помилок передавання даних (високоякісні канали зв’язку). 3) Ефективний, швидкодійний механізм керування обміном у мережі. 4) Заздалегідь обмежена кількість комп’ютерів, об’єднаних у мережу. Кожний комп’ютер, під’єднаний до мережі, повинен мати мережну карту (мережний адаптер), яка забезпечує передавання та приймання інформації з мережі. А для створення високоякісних каналів зв’язку в локальній мережі комп’ютери (мережні карти) пов’язують між собою за допомогою: витої пари, коаксіального кабелю, оптоволоконного кабелю. Для під’єднання до локальних мереж ноутбуків часто використовують бездротове з’єднання, коли дані передають за допомогою електромагнітних хвиль. На відміну від локальних, глобальні мережі не обмежують кількість абонентів, тому вони можуть об’єднати комп’ютери, розміщені по всьому світу. Крім того, вони можуть використовувати не дуже якісні канали зв’язку та відносно невелику швидкість передавання даних. Механізм керування обміном даних у них не може бути гарантовано швидким, адже в глобальних мережах набагато важливіша не якість зв’язку, а сама його наявність. Глобальні комп’ютерні мережі дають змогу поєднати всі інформаційні ресурси людства та організувати доступ до них. 2. Топологія комп’ютерних мереж. Структурною ознакою мереж є їхня топологія, яка характеризує зв’язки між комп’ютерами мережі. Спосіб з’єднання комп’ютерів у мережу називають топологією мережі, а правила обміну даними – протоколами. Існують три базові топології локальної мережі: 1) Шина – усі комп’ютери (мережні вузли) паралельно під’єднанні до однієї лінії зв’язку. 2) Зірка – це топологія за якої комп’ютери з’єднані між собою не безпосередньо, а через спеціальний пристрій – концентратор (габ), у ролі якого може виступати один з комп’ютерів (центральний комп’ютер). 3) Кільце – комп’ютери послідовно з’єднано в кільце і жоден з них не може повністю контролювати доступ до мережі. При виході з ладу однієї з ланок зв’язку можуть виникнути проблеми з передачею даних. 3. Пакети даних та протоколи. У мережі відбувається багато операцій, що забезпечують передавання даних від комп’ютера до комп’ютера: 1. Інформацію розбивають на окремі невеликі блоки, які далі ніби вкладають у спеціальні «конверти» (цю операцію називають інкапсуляцією), створюючи мережний пакет. Розбивання даних на невеликі пакети зменшує ймовірність виникнення помилок під час передавання інформації. Проте якщо клієнт виявить в отриманій інформації помилку, достатньо буде повторно передати лише невеликий пакет даних, пошкоджених під час передавання. 2. Пакети кодують та передають за допомогою електричних або світлових сигналів мережею відповідно до обраного методу доступу. 3. Кожна робоча станція періодично під’єднується до мережі і перевіряє пакети, що проходять мережею. Ті,що адресовані їй, вона забирає, а інші пересилає далі. 4. Отримані закодовані пакети розшифровують, відновлюючи закладену в них інформацію, та поєднують відокремлені блоки, формуючи з них дані, доступні для інших за стосунків. Обмін пакетами даних у мережі між комп’ютером-передавачем та комп’ютером-приймачем відбувається за певними правилами, які називають протоколами. Вони забезпечують надійне передавання інформації мережею за будь-якої інтенсивності обміну.

V. Робота з комп’ютером Переглянути розділ «Комп’ютерні мережі» в електронному підручнику. Переглянути презентацію «Комп’ютерні мережі та їх топологія».

VІ. Домашнє завдання. Вивчити конспект. Замалювати в зошит всі типи локальних комп’ютерних мереж. VІІ. Підсумок уроку Розв’язати кросворд