Вільховецька ЗОШ І-ІІ ст.

(відмінності між версіями)

Перейти до: навігація, пошук

Зміст 1 Назва навчального закладу 2 Адреса, телефони 3 Адміністрація 4 Педагогічний колектив 5 З історії навчального закладу 6 Наші традиції 7 Творчість учнів 8 Ми гордимося

Назва навчального закладу

Вільховецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Адреса, телефони

Наша адреса
[[1]] 47526 с. Вільховець
Бережанський р-н
Тернопільська обл.
Тел. (03548)3-41-14

Адміністрація

Директор школи: Кравчук Оксана Миронівна

Педагогічний колектив

Педагогічний колектив нашої школи

назва посилання

З історії навчального закладу

Історія Вільховецької ЗОШ І-ІІ ст. З приходом на західноукраїнські землі австрійської влади почався розвиток освіти на селі. Згідно закону 1869р. навчання стало обов’язковим. 13 січня 1881р. в селі народився Антін Лотоцький – вчитель, публіцист, прозаїк, батько якого, Лев Лотоцький з 1873 по 1882р. навчав грамоти місцевих дітей. Офіційною датою заснування громадою двокласної школи вважається 1893р. Приміщувалася вона у хаті Федора Свища. Єдиним учителем був місцевий дяк. Скільки діточок навчалося тоді грамоти – невідомо. Письменних в селі було тільки 17%. Початок ХХст., а саме 1905р. ознаменувався для Вільхівця відкриттям будинку – читальні «Просвіта» і двокласної школи, які були споруджені громадським коштом. Тоді ж збудовано й плебанію – будинок для священника. У школі навчання проходило одночасно у двох класах, велося двома вчителями – Бояновською та Левицькою. При школі була кімната для проживання вчителів. Перед першою світовою війною парохом села був Пилип Свергун. А його племінниця Галина Михальчук вчителювала в місцевій школі до 1936р. В селі її з любов’ю називали «професоркою Галюсею». Як писав Роман Купчинський у стрілецькій пісні «Ой там, у Вільхівці…», До тої дівчиноньки Хорунжий заходив І в синіх оченятах Спокій душі втопив. Тим хорунжим був січовий стрілець Теодор Черник. У 1936р. Галина Михальчук виїхала в Польщу (м. Санок, біля Перемишля). За участь у національно – визвольній боротьбі більшовики вивезли її після війни в Сибір і там в засніженій тайзі ниточка її життя обірвалася. В 1937р. в початковій школі с. Вільховець почала працювати вчителька Г. Бачинська. Жила вона в шкільному приміщенні з сином Юрієм. З переказів відомо, що вона була полька, але навчання проводилося українською мовою. В цей час Західна Україна входила до складу Польщі. Навчання було необов’язкове. Деякі діти не навчались у школі через бідність. В 1946р. Бачинська виїхала в Польщу. В 1939р. з приходом радянської влади, до вчительської праці в селі став Василь Степанович Лясковський, абсольвент Бережанської гімназії, уродженець села. Він проводив освітянську й національно – освідомлюючу роботу, був керівником читальні і драматичного гуртка. З 1939р. – директор початкової школи, де працювали вчителі Кордяк Діонісій, Т. Бесага. Під час війни школа була початковою. Тоді ще працювала вчителька Ващенко. Після війни класи були переповнені, до навчання залучали всіх дітей шкільного віку. Ті, що закінчили 4 класи і хотіли навчатися дальше, ходили до Бережанської середньої школи. Це були не легкі роки як для учнів, так і для вчителів, які працювали в школі: В.С.Лясковський, М.М.Новікова, М.М.Зінь. В 1946р. почала працювати вечірня школа(5,6 класи). В 1948 – 1949рр. вчителями були Євгенія Гаврилівна Пасічник та Ірина Гаврилівна Пасічник. В 1950р. приміщення школи розширили за рахунок церковного проборства, будинку де жив священник Шеремета. Його заарештували і вивезли, от плебанія і пригодилася для школи. Перед тим у хаті вивезеного священника перебував гарнізон – кілька енкаведистів і «яструбків», тут же проводили попередні допити затриманих «неблагонадійних». Школа міститься тут і понині. Правда за колгоспних часів, у 1969р. старе приміщення розширено добудовою – громадським коштом і силами. У 1951р. початкова школа була реорганізована в семирічку, директором якої став Лясковський Василь Степанович. З 1953 по 1969рр. на посаді директора школи перебував Кошаровський Микола Васильович. Багато років трудової діяльності присвятили Вільховецькій школі: Р.М.Кошаровська, М.М.Ступницький, Д.Р.Шумада, В.М.Мрочко, Г.Ф.Раєвська, Т.М.Блага, Н.Г.Байда, Г.І.Мищишин, І.В.Храпцьо, В.А.Порохняк, М.Г.Лисяк, І.І.Олійник, С.О.Колісник, В.Н.Бузяк. В 1958р. школа стає восьмирічною. З 1969 – 1972рр. директором школи був В.С.Лясковський, завучем М.І.Харишин. З 1972 – 1992рр. директор школи М.І.Харишин, завуч М.М.Ступницький, а з 1992 по 2011р. - Цімерман О.В., заступник Г.М.Мельник. Із березня 2011р. директором школи працює Кравчук О.М. На сьогоднішній день школа розміщена в 3-ох корпусах. За роки існування школи в с.Вільховець тут працювало понад 120 вчителів. За роки незалежності України базову середню освіту здобули 205 учнів. 13 березня 2002р. закладено камінь під будівництво нової школи. Із здобуттям Україною незалежності в 1993р. у школі було створено гурток «Молода просвіта», яким керувала молода вчителька Лідія Степанівна Скальська. Хор Вільховецької ЗОШ І-ІІст. (під керівництвом Лідії Степанівни Скальської) був нагороджений почесною грамотою за творчі успіхи в обласному огляді – конкурсі Всеукраїнського фестивалю «Таланти твої, Україно» в серпні 1997р., а у липні 1998р. Дипломом І ступеня, як переможця обласного етапу Всеукраїнського фестивалю «Таланти твої, Україно».

Наші традиції

• День Знань. Свято Першого дзвоника.
  
• Свято Квітів.
  
• Новорічні та Різдвяні свята.
  
• Вечір зустрічі з випускниками.
  
• Шевченківське свято.
  
• Свято Матері.
  
• Останній дзвоник.
  
• Екскурсії по місцях боїв УПА, Січових стрільців.
  

Творчість учнів

Ми гордимося

Школа гордиться своїми випускниками. Колишні учні зараз успішно працюють в різних галузях народного господарства. Серед них: Орест Васильович Кашараба-генеральний директор фірми "ІНЖ ГЕО" в Краснодарі; Богдан Іванович Олійник-співвласник і президент рекламної фірми "Маляс" у м. Києві; Володимир Орестович Цімерман-голова правління компанії "Страховий капітал" у м. Києві; Михайло Миронович Харишин-співвласник рекламної фірми ТОВ "Конкорд АДВ" у м. Києві.