Керівникам навчальних закладів Чортківського району
Матеріал з ТерноВікі
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | |||
| + | '''До відома заступників директорів з виховної роботи ЗНЗ району!''' | ||
| + | |||
| + | На виконання листа Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 09.04.2012р. №14.1/10-1120 «Про громадське обговорення проекту Концепції сімейного виховання в системі освіти України "Щаслива родина" на 2012-2021 роки» просимо до 26.05.2012 заступників директорів з виховної роботи ЗНЗ району надіслати свої пропозиції щодо проекту (додаток). Зазначений документ розміщено на офіційному сайті Інституту: iitzo@gov.ua | ||
| + | Інформацію надсилати на електронні адреси: petrivsvitlana@gmail.com | ||
| + | |||
| + | КОНЦЕПЦІЯ | ||
| + | сімейного виховання в системі освіти України | ||
| + | «Щаслива родина» | ||
| + | на 2012-2021 роки | ||
| + | Структура | ||
| + | 1. Проблеми, які потребують розв’язання | ||
| + | 2. Мета і строки виконання Концепції | ||
| + | 3. Шляхи і способи розв’язання проблеми | ||
| + | 4. Очікувані результати | ||
| + | 5. Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів | ||
| + | |||
| + | 1. Проблеми, які потребують розв’язання | ||
| + | Сім’я – це унікальний соціальний інститут, першооснова духовного, економічного та соціального розвитку суспільства. Соціальний інститут сім’ї є основним у суспільстві, він формує наступні покоління та виховує гідну зміну, що забезпечуватиме розвиток та процвітання як громадянина так і всієї держави. За своєю природою та призначенням сім’я виступає союзником суспільства у вирішенні його проблем, утвердженні моральних устоїв і соціалізації дітей, розвитку культури та економіки. Саме тому суспільство зацікавлене в фізично й морально здоровій сім’ї, здатній реалізувати свій соціальний потенціал, забезпечити не лише власне виживання, а й розвиток. | ||
| + | Разом з тим, виховні можливості сім’ї зумовлені різними чинниками, а саме: готовністю батьків до виховання дитини, рівнем загальної і педагогічної культури дорослих членів родини, можливостями його реалізації, характером взаємин і мірою узгодженості батьків у питаннях виховання, їхніми індивідуальними особливостями – темпераментом, моральними якостями, комунікативними здібностями, станом здоров’я, а отже, загальним і власним досвідом виховання дітей, ціннісними орієнтаціями, їхньою ієрархією. | ||
| + | Усвідомленість батьками себе як вихователів охоплює: ціннісні орієнтації подружжя (сімейні цінності); батьківські настановлення й очікування; батьківське ставлення; батьківські почуття; батьківські позиції; батьківську відповідальність; стиль сімейного виховання. | ||
| + | Невпевненість батьків, неправильне виховання дітей загострюють взаємини в сім’ї і негативно впливають на дитину, гальмують ефективність допомоги в її розвитку. Допомога в розвитку дитини означає створення таких умов, за яких її фізіологічні, емоційні та інтелектуальні потреби задовольнятимуться достатньою мірою і на необхідному якісному рівні. Результат такого виховання — здоров’я дитини, її щастя і благополуччя. | ||
| + | Слід зазначити, що основними принципами сімейного виховання є: | ||
| + | 1. Гуманність і милосердя до дитини (діти мають зростати і виховуватися в атмосфері доброзичливості, любові та щастя; батьки мають розуміти і приймати свою дитину такою, якою вона є, сприяти розвитку кращих її рис; дотримання діалектичної єдності щирої поваги до особистості дитини та високої вимогливості до неї). | ||
| + | 2. Врахування вікових та індивідуальних особливостей дитини (виховні впливи і розподіл сімейних ролей мають вибудовуватися з огляду на вікові, статеві та індивідуальні особливості дитини). | ||
| + | 3. Залучення дітей до життєдіяльності сім’ї як рівноправних учасників (суб’єкт – суб’єктні батьківсько-дитячі відносини). | ||
| + | 4. Оптимістичність і демократичність батьківсько-дитячих взаємин. | ||
| + | 5. Послідовність та єдність батьківських вимог. | ||
| + | Взагалі, інститут сім’ї можна вважати першою та основною ланкою між суспільством та індивідом, які постійно взаємодіють. Рівень розвитку суспільства відбивається на сімейних стосунках, а сімейні стосунки впливають на соціальну позицію людини. Гармонійне та здорове суспільство починається із щасливої та здорової сім’ї. | ||
| + | Сьогодні інститут сім’ї переживає суттєві складнощі: руйнуються сімейні відносини, підвищується ризик розлучень, знижуються виховні функції сім’ї, не підтримуються сімейні традиції, росте рівень дитячої бездоглядності та безпритульності, діти вимушені зростати в неповних сім’ях з усіма негативними наслідками цього явища, загострюється проблема насильства в сім’ї. | ||
| + | Така ситуація обумовлена, з одного боку, зміною морально-етичних орієнтирів, зокрема, знецінення сімейних цінностей, втрати престижу сімейного способу життя, а з іншого - викликане негативним впливом економічної кризи. | ||
| + | За умов переважної тенденції на взяття громадських шлюбів та невлаштованості молоді відбувається зменшення частки приросту молодих подружніх пар. | ||
| + | Втрачено національні традиції багатодітності. З підвищенням рівня позашлюбних народжень, а також через збільшення кількості розлучень, помітно зросла чисельність неповних сімей, які є досить уразливими щодо ризику бідності і потребують соціального захисту та дієвої підтримки з боку держави. | ||
| + | Починаючи з 1992р. населення України щорічно скорочується в середньому на 200 тисяч на рік. Головною причиною скорочення кількості населення стало істотне зниження рівня народжуваності. | ||
| + | І хоча коефіцієнт фертильності – співвідношення кількості пологів до загальної кількості жінок в країні – нині в Україні підвищився з 1,1 на кінець 1990-х – початок 2000-х років до 1,2 або трохи більше, але цього все одно недостатньо для припинення природного спаду населення. Оскільки для того, щоб кількість жителів в державі не скорочувалася, потрібно не менше 2,1 дитини на одну жінку. | ||
| + | Для виходу з затяжної демографічної кризи потрібна кардинальна зміна якості сімейних стосунків і свідомості в кожній українській сім’ї. | ||
| + | Найбільш уразливими в сучасних соціально-економічних умовах залишаються багатодітні сім’ї. Чітко прослідковується зниження рівня матеріальної забезпеченості зі збільшенням кількості дітей у сім’ї. Так, у 2009 р. рівень бідності сімей без дітей становив 19,6 %, сімей з однією дитиною 32 %, а сімей з трьома і більше дітьми 37,2 %. | ||
| + | Ще однією з найгостріших проблем сімей, особливо багатодітних родин, на сьогодні залишається забезпечення їх житлом. | ||
| + | На жаль, до цього часу існують негативні ґендерні стереотипи у розподілі сімейних ролей жінок і чоловіків, виконання батьківських обов’язків, відсутнє формування навичок ефективного спілкування між статями. | ||
| + | Сім’я не виконує повною мірою виховної функції у зв’язку з відсутністю цілеспрямованої, поетапної, організованої системи підготовки майбутніх батьків до виконання соціальних ролей чоловіка і дружини, батька і матері; відсутністю умов для підвищення свого загальнокультурного і педагогічного рівня. Більше половини опитаних сімей вважають, що вони не володіють необхідними психолого-педагогічними знаннями. | ||
| + | У сучасних умовах суттєвих змін зазнає виховна функція сім’ї. Характерна для минулого чітка визначеність суспільних пріоритетів, громадські ідеали та життєві перспективи, створювали вагоме підґрунтя, відповідно до якого вибудовувалося людське життя загалом та виховання дітей зокрема. Соціальне оточення контролювало і підтримувало процес засвоєння таких ціннісних орієнтацій, що сприяло стабільності сімейної системи. Засоби масової інформації, культура і мистецтво мали єдину ідеологічну і світоглядну спрямованість, що підсилювало вплив визначених державою моральних ідеалів на індивідуальну свідомість. Сім’ї залишалося тільки засвоїти і відтворити те, що вимагалося державою. У більшості людей така ситуація породжувала відчуття захищеності й стабільності. | ||
| + | Сьогодні виконання батьками виховної функції ускладнюється необхідністю зміни пріоритетів і методів виховання. Традиційні уявлення про те, що слухняність і скромність є позитивними якостями, суперечать вимогам „суспільства конкуренції”, яке вимагає прояву ініціативи, самовпевненості, здатності протистояти тискові авторитетів. Орієнтація суспільства на розвиток ринкових відносин у сфері виробництва, комп’ютеризацію засобів виробництва та більшу відкритість для інтеграції в нашу культуру інших культур висувають на перше місце прагнення батьків бачити свою дитину в майбутньому комерсантом або програмістом, що спричинює надання переваги вихованню в дітей прагматичності, раціональності, волі до успіху. | ||
| + | Можливості реалізації українською сім’єю виховної функції вкрай обмежені й через зниження загального культурно-освітнього рівня більшості населення. Сучасні батьки мало уваги надають підвищенню своєї педагогічної культури. Не можна не зважати й на те, що методи і засоби виховання, засвоєні батьками з власного дитинства, вже не спрацьовують. Неспроможність батьків налагодити контакти з дітьми, створити сприятливі умови для їх сімейного виховання, призводить до роз’єднання представників старшого і молодшого покоління, негативно позначаючись на формуванні та розвитку зростаючої особистості. | ||
| + | На виховну функцію сім’ї негативно впливають нуклеаризація, послаблення родинних зв’язків, зменшення у батьків можливостей щодо спілкування і контролювання дітей, значна зміна стандартів поведінки, сімейних цінностей протягом життя одного покоління; переоцінка досвіду сімейного життя, зменшення кількісного складу сімей, зниження можливостей батьківського впливу на дітей. | ||
| + | Зважаючи на існування цілого комплексу проблем, які переживає інститут сім’ї, для їх вирішення має здійснюватися не тільки профілактична робота, але й цілий комплекс заходів, спрямованих на подолання існуючих проблем та надання допомоги сім’ям, які потрапили у складні життєві обставини. | ||
| + | 2. Мета і строки виконання Концепції | ||
| + | Сформувати культурно-розвинену, працездатну, гармонійну, самодостатню і відповідальну особистість чоловіка та жінки, мотивованої на створення щасливої сім’ї та здатну до усвідомленого народження і виховання дітей, тобто забезпечення виконання сім’єю основних її функцій, передусім виховної та демографічної, що призведе до гармонійного розвитку суспільства, а також зростання економічних та культурних показників, радісного і щасливого життя членів сім’ї. | ||
| + | Актуальність розроблення Концепції сімейного виховання дітей і молоді в системі освіти України зумовлена також реформуванням усіх рівнів системи освіти України, які торкаються концептуальних основ навчально-виховного процесу, змісту, форм, методів, технологій, показників результативності навчально-виховної діяльності та спонукають на пошуки нових підходів до виховання молодих людей ХХІ століття. | ||
| + | Концепція містить основні положення, що стосуються підготовки молоді до щасливого подружнього життя та формування відповідального батьківства. | ||
| + | Концепція виконуватиметься у період із 2012 по 2021 рік. | ||
| + | 3. Шляхи і способи розв’язання проблеми | ||
| + | Освітні заходи у сфері сімейних взаємин – це одна з головних потреб суспільства і засіб відродження інституту сім'ї. | ||
| + | В системі освіти і науки України, молоді та спорту здійснюються заходи щодо: | ||
| + | • організації сімейного відпочинку шляхом проведення щорічних родинних фестивалів, конкурсів, змагань; | ||
| + | • проведення наукових та соціологічних досліджень з питань сім’ї; забезпечення роботи сімейних клубів за місцем проживання; | ||
| + | • видання методичних посібників, інформаційних матеріалів з питань планування сім'ї, прав і обов'язків подружжя, відповідальності батьків за виховання дітей. | ||
| + | Разом з тим, реалії сьогодення засвідчують про необхідність здійснення нагального комплексу взаємопов’язаних заходів, спрямованих на здійснення соціальної роботи з сім’єю, для цього мають здійснюватися освітні, інформаційні заходи, спрямовані на підвищення престижу сім’ї в Україні. | ||
| + | Виконання цих завдань має відбуватися в комплексі, бути складовою цілісної державної політики в галузі освіти, педагогічної науки, а також з плідною взаємодією з громадськими організаціями, діяльність яких спрямовано на поліпшення становища різних категорій сімей, надання їм соціальних послуг. | ||
| + | Дуже важливо сімейне виховання у майбутніх громадян України починати ще у шкільному віці. Для цього необхідно якнайшвидше впровадити в шкільну і Вузівську програми освіти курсу "Щаслива Сім'я". | ||
| + | Потребою часу є систематична й послідовна педагогізація батьківської громадськості, оскільки члени сім’ї є першими вихователями дитини. Тому у навчально-виховному процесі необхідно враховувати, що вплив сім’ї на підростаючу особистість залежить від багатьох факторів, а саме: склад сім’ї (повна – неповна, наявність членів старшого покоління); побутові умови; морально-псхологічний клімат; соціальна орієнтація; загальна культура; забезпечення єдності вимог до дитини усіх членів сім’ї; характер спілкування батьків із дитиною; єдність сімейних інтересів. | ||
| + | Цілеспрямована робота має проводитися у двох напрямках: | ||
| + | • педагогічна просвіта батьків з використанням сучасних форм і методів роботи; | ||
| + | • активне залучення до виховної роботи з дітьми в рамках класу, школи. | ||
| + | Метою навчального закладу має бути здійснення такої політики, при якій батьки відчувають свою визначальну роль у справах учнівського та педагогічного колективів. Адже сім’я – це найважливіший соціальний замовник освіти. Головними принципами спільної роботи школи і родини мають бути наступні: пріоритетності сімейного виховання, демократизму, гуманізації взаємин педагогів і батьків, ретроспективності. | ||
| + | З метою підвищення статусу інституту сім’ї, престижу толерантних сімейних відносин передбачається: | ||
| + | • удосконалити систему виховної роботи з питань сімейного життя, родинного виховання у навчальних закладах різного рівня; | ||
| + | • посилити пропагування сімейних цінностей шляхом проведення постійних широкомасштабних інформаційних кампаній, у тому числі через засоби масової інформації; | ||
| + | • здійснювати культурно-просвітницькі заходи з метою відродження та збереження сімейних традицій і цінностей. | ||
| + | З метою здійснення інформаційно-просвітницької роботи з сім’ями, удосконалення форм психологічної, юридичної, інших видів допомоги з питань шлюбу, сім’ї та виховання дітей, розширення сфери культурних послуг необхідно: | ||
| + | • розвивати мережу сімейних клубів, центрів сімейної культури, інших спеціалізованих служб, з метою надання соціально-психологічної допомоги у виконанні батьківських обов’язків, профілактики девіантних форм сімейних відносин; | ||
| + | • забезпечити здійснення педагогічного патронажу сімей; | ||
| + | • здійснювати роботу з дошлюбної діагностики та консультування, педагогічної підготовки молодих батьків до виховання дітей; | ||
| + | • створити систему взаємодії закладів і служб органів охорони здоров’я та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді для здійснення соціального супроводу сімей, які чекають на народження дитини; | ||
| + | • забезпечити підготовку та видання спеціальної літератури, створення циклів теле- та радіопередач для батьків з питань виховання дітей; | ||
| + | • надавати підтримку громадським організаціям у здійсненні інформаційно-освітніх програм з питань сімейних відносин між подружжям, виховання дітей, формування здорового та радісного способу життя; | ||
| + | • здійснювати інформаційно-просвітницькі заходи, спрямовані на формування навичок ефективного спілкування між статями, подолання ґендерних стереотипів щодо розподілу соціальних ролей у сім’ї. | ||
| + | Для надання допомоги сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, передусім молодим, багатодітним, неповним, слід: | ||
| + | • удосконалити систему виявлення та обліку сімей, які перебувають у кризових ситуаціях, підвищення якості соціального супроводу сімей, які потребують сторонньої допомоги; | ||
| + | • забезпечити проведення індивідуальної роботи із сім’ями, в яких батьки – інваліди чи виховуються діти з обмеженими фізичними можливостями. | ||
| + | За напрямом попередження насильства в сім’ї необхідно: | ||
| + | • створити систему раннього виявлення сімей, у яких вчиняється насильство або є загроза його вчинення, та забезпечити соціальний супровод таких сімей; | ||
| + | • забезпечити підвищення рівня правової культури батьків та поінформованості щодо попередження насильства в сім’ї шляхом проведення широкомасштабної інформаційно-просвітницької та роз’яснювальної роботи; | ||
| + | З метою поліпшення кадрового забезпечення реалізації вищезазначених заходів слід: | ||
| + | • забезпечити підготовку відповідних фахівців на всіх рівнях; | ||
| + | • удосконалити систему підвищення їх кваліфікації; | ||
| + | • запровадити роботу відповідних навчальних центрів. | ||
| + | З метою наявного науково-методичного забезпечення виконання заходів програми передбачається: | ||
| + | • проведення систематичних соціологічних досліджень з вивчення проблем різних категорій сімей; | ||
| + | • підготовка, видання та поширення наукових і методичних матеріалів; | ||
| + | • проведення наукових і науково-практичних конференції з питань сім’ї та реалізації державної політики у цій сфері. | ||
| + | 4. Очікувані результати | ||
| + | • Виконання Концепції дасть змогу на кінець 2021 року підвищити рівень та статус сімейного виховання в системі освіти; розробити систему моніторингу сімейного виховання; розширити склад суб’єктів сімейного виховання, посилити координацію їх дій і впливів; сприяти фізичному, інтелектуальному та духовно-моральному розвитку особистості дитини, сформує культуру сімейних відносин чоловіка та жінки, підвищить рівень відповідальності батьків за сім’ю та виховання власних дітей. | ||
| + | 5. Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів | ||
| + | Суб’єктами сімейного виховання виступатимуть: | ||
| + | вихованці дошкільних, позашкільних, учні загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів, студенти вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації; | ||
| + | неповнолітні, які перебувають у закладах соціальної реабілітації, місцях позбавлення волі або повернулися з них; | ||
| + | діти і молодь, які не мають умов сімейного виховання й опіки: сироти, з алкоголенаркозалежних родин, батьки яких перебувають у місцях позбавлення волі; | ||
| + | молоді сім’ї, які потребують консультативної допомоги з проблем виховання дітей; | ||
| + | педагогічні та науково-педагогічні колективи навчальних закладів (дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих); | ||
| + | працівники служб у справах дітей, центрів соціальних служб для молоді, медичних закладів; | ||
| + | трудові колективи, громадянські, благодійні організації та фонди, товариства, асоціації тощо. | ||
| + | Концепцію на рівні Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України координуватиме відділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини; | ||
| + | відділ організації виховної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства забезпечуватиме впровадження програм підготовки молоді до подружнього життя та формування відповідального батьківства і координуватиме діяльність методичних служб у галузі освіти на регіональному рівні у напрямі підвищення кваліфікації педагогічних працівників, їхньої професійної компетенції; координує дії державних та громадських організацій, причетних до сімейної просвіти; | ||
| + | лабораторія сімейного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України забезпечуватиме розроблення програм підготовки молоді до подружнього життя та формування відповідального батьківства для нагального впровадження в шкільну та Вузівську програми освіти; | ||
| + | регіональні центри на базі обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти (залученими у міські та районні методичні служби), які виконують інформаційно-аналітичну та практичну функції, розробляють, узагальнюють і впроваджують інноваційні технології, інтерактивні методики та сучасні форми організації сімейного виховання, адаптують вітчизняний та зарубіжний досвід до регіональних умов, здійснюють підготовку та перепідготовку працівників освітньої галузі шляхом проведення курсів, проблемних семінарів, спецкурсів, семінарів-тренінгів та інше; | ||
| + | науково-дослідні підрозділи вищих навчальних закладів, які виконують функції науково-методичного забезпечення дослідницької роботи, модернізації змісту освіти та виховання; беруть участь у підготовці спеціалістів різних галузей (педагогів, психологів, лікарів, соціологів, юристів, громадських організацій) з питань сімейної освіти та виховання; | ||
| + | засоби масової інформації співпрацюють у напрямі запобігання асоціальних проявів у сім’ї, популяризації здорового способу життя, відновлення української духовності, утвердження моральних цінностей в суспільно-політичному та приватному житті, підтримці та захисті традиційних сімейних цінностей, формування щасливої сім’ї, яка бере активну участь у житті громади, виховує відповідальних громадян України, підвищення загального інтелектуального, культурного рівня і творчого потенціалу населення, прискорення розвитку країни. | ||
| + | Виконання Програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством в межах асигнувань, передбачених відповідним розпорядникам коштів на зазначені в галузі освіти заходи. | ||
| + | Глосарій | ||
| + | (тлумачний словник) | ||
| + | Сім’я – це історично конкретна система взаємовідносин між подружжям, між батьками та дітьми, мала соціальна група, члени якої пов’язані шлюбними або родинними відносинами, спільністю побуту і взаємною моральною відповідальністю, і соціальна необхідність у якій зумовлена потребою суспільства в фізичному та духовному відтворенні населення. | ||
| + | Сімейний кодекс України, прийнятий 10 січня 2002 р., визначає, що “Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Сім’я створюється на основі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства”. | ||
| + | Сімейне виховання (у широкому змісті слова) – одна з найбільш давніх форм соціалізації і виховання дітей, яка органічно об’єднує об’єктивний вплив культури, традицій, звичаїв, поглядів народу, сімейно-побутових умов і взаємодію батьків з дітьми, у процесі якої відбувається повноцінний розвиток і становлення зростаючої особистості. | ||
| + | У вузькому змісті під сімейним вихованням розуміється взаємодія батьків і дітей, яка ґрунтується на родинній інтимно-емоційній близькості, любові, турботі, повазі й захищеності дитини, сприяє створенню сприятливих умов для задоволення її потреб у повноцінному розвитку та саморозвитку. | ||
| + | Мета сімейного виховання: формування якостей і властивостей особистості, які допомагали б їй гідно долати труднощі й перепони, що трапляються на життєвому шляху (розвиток інтелекту і творчих здібностей, пізнавальних сил і початкового досвіду трудової діяльності, моральної та естетичної та емоційної культури, фізичного здоров’я). | ||
| + | Завдання сімейного виховання. Основними завданнями сімейного виховання на сучасному етапі розвитку України як суверенної держави є виховання в дітей гуманності (поваги до людей, співчуття і чуйності, доброзичливого становлення до них, турботи про їхнє благополуччя) і духовності (прагнення до освоєння багатств вітчизняної і світової культури, формування загальнолюдських ідеалів добра, справедливості, чуйності, чесності і порядності, до свого способу життя на основі моральності, культури, краси); виховання дитини свідомим громадянином-патріотом своєї Батьківщини, чесним трудівником, гарним сім’янином; залучення дитини до здорового способу життя і формування в неї відповідних цінностей, умінь і навичок. | ||
| + | |||
| + | Зміст виховання в українській сім’ї детермінується метою виховання в демократичному суспільстві та специфікою сімейного виховання й охоплює такі напрями: | ||
| + | інтелектуальне виховання (розвитку пізнавальних інтересів, здібностей, нахилів і талантів дітей; формуванні свідомого ставлення до знань і постійного їх оновлення, прагнення до освіти й творчого самовдосконалення); | ||
| + | фізичне виховання (залучення до здорового способу життя, організація розпорядку дня, мотивація до збереження і зміцнення здоров’я); | ||
| + | естетичне виховання (формування естетичних смаків і почуттів; негативне ставлення до потворного, вміння відрізняти красиве від огидного в мистецтві, побуті, поведінці; створення умов для оволодіння надбаннями національного мистецтва, музики, побуту, ремесел, виховання потреба в створенні навколо себе прекрасного, розвиток талантів і здібностей); | ||
| + | трудове виховання (ставлення до праці як до вищої цінності людини і суспільства, повага до людей праці, формування працьовитості, якостей господаря, бережливого ставлення до суспільної і приватної власності, природних багатств, готовність до творчої праці в умовах ринкових відносин); | ||
| + | моральне виховання (розвиток гуманістичних основ особистості: любов, повага, співпереживання, милосердя, доброта, совість, чесність, порядність, справедливість, гідність, обов’язок, шанування рідної мови, свобода, незалежність, єдність роду, народу, демократизм стосунків, самостійність та ініціативність); | ||
| + | громадянське виховання (виховання патріотичних якостей, оволодіння суспільними цінностями і способами міжособистісної взаємодії, усвідомлення взаємозв’язку між ідеалами свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю, виховання почуття особистої належності до рідної землі, держави, сім’ї, роду, способів життя, традицій і звичаїв, відповідальності за їх збереження, розвиток й примноження). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
'''Увага! Конкурс для учнів 1 - 4 класів!!!''' | '''Увага! Конкурс для учнів 1 - 4 класів!!!''' | ||
Версія 12:05, 17 квітня 2012
До відома заступників директорів з виховної роботи ЗНЗ району!
На виконання листа Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 09.04.2012р. №14.1/10-1120 «Про громадське обговорення проекту Концепції сімейного виховання в системі освіти України "Щаслива родина" на 2012-2021 роки» просимо до 26.05.2012 заступників директорів з виховної роботи ЗНЗ району надіслати свої пропозиції щодо проекту (додаток). Зазначений документ розміщено на офіційному сайті Інституту: iitzo@gov.ua Інформацію надсилати на електронні адреси: petrivsvitlana@gmail.com
КОНЦЕПЦІЯ сімейного виховання в системі освіти України «Щаслива родина» на 2012-2021 роки Структура 1. Проблеми, які потребують розв’язання 2. Мета і строки виконання Концепції 3. Шляхи і способи розв’язання проблеми 4. Очікувані результати 5. Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів
1. Проблеми, які потребують розв’язання Сім’я – це унікальний соціальний інститут, першооснова духовного, економічного та соціального розвитку суспільства. Соціальний інститут сім’ї є основним у суспільстві, він формує наступні покоління та виховує гідну зміну, що забезпечуватиме розвиток та процвітання як громадянина так і всієї держави. За своєю природою та призначенням сім’я виступає союзником суспільства у вирішенні його проблем, утвердженні моральних устоїв і соціалізації дітей, розвитку культури та економіки. Саме тому суспільство зацікавлене в фізично й морально здоровій сім’ї, здатній реалізувати свій соціальний потенціал, забезпечити не лише власне виживання, а й розвиток. Разом з тим, виховні можливості сім’ї зумовлені різними чинниками, а саме: готовністю батьків до виховання дитини, рівнем загальної і педагогічної культури дорослих членів родини, можливостями його реалізації, характером взаємин і мірою узгодженості батьків у питаннях виховання, їхніми індивідуальними особливостями – темпераментом, моральними якостями, комунікативними здібностями, станом здоров’я, а отже, загальним і власним досвідом виховання дітей, ціннісними орієнтаціями, їхньою ієрархією. Усвідомленість батьками себе як вихователів охоплює: ціннісні орієнтації подружжя (сімейні цінності); батьківські настановлення й очікування; батьківське ставлення; батьківські почуття; батьківські позиції; батьківську відповідальність; стиль сімейного виховання. Невпевненість батьків, неправильне виховання дітей загострюють взаємини в сім’ї і негативно впливають на дитину, гальмують ефективність допомоги в її розвитку. Допомога в розвитку дитини означає створення таких умов, за яких її фізіологічні, емоційні та інтелектуальні потреби задовольнятимуться достатньою мірою і на необхідному якісному рівні. Результат такого виховання — здоров’я дитини, її щастя і благополуччя. Слід зазначити, що основними принципами сімейного виховання є: 1. Гуманність і милосердя до дитини (діти мають зростати і виховуватися в атмосфері доброзичливості, любові та щастя; батьки мають розуміти і приймати свою дитину такою, якою вона є, сприяти розвитку кращих її рис; дотримання діалектичної єдності щирої поваги до особистості дитини та високої вимогливості до неї). 2. Врахування вікових та індивідуальних особливостей дитини (виховні впливи і розподіл сімейних ролей мають вибудовуватися з огляду на вікові, статеві та індивідуальні особливості дитини). 3. Залучення дітей до життєдіяльності сім’ї як рівноправних учасників (суб’єкт – суб’єктні батьківсько-дитячі відносини). 4. Оптимістичність і демократичність батьківсько-дитячих взаємин. 5. Послідовність та єдність батьківських вимог. Взагалі, інститут сім’ї можна вважати першою та основною ланкою між суспільством та індивідом, які постійно взаємодіють. Рівень розвитку суспільства відбивається на сімейних стосунках, а сімейні стосунки впливають на соціальну позицію людини. Гармонійне та здорове суспільство починається із щасливої та здорової сім’ї. Сьогодні інститут сім’ї переживає суттєві складнощі: руйнуються сімейні відносини, підвищується ризик розлучень, знижуються виховні функції сім’ї, не підтримуються сімейні традиції, росте рівень дитячої бездоглядності та безпритульності, діти вимушені зростати в неповних сім’ях з усіма негативними наслідками цього явища, загострюється проблема насильства в сім’ї. Така ситуація обумовлена, з одного боку, зміною морально-етичних орієнтирів, зокрема, знецінення сімейних цінностей, втрати престижу сімейного способу життя, а з іншого - викликане негативним впливом економічної кризи. За умов переважної тенденції на взяття громадських шлюбів та невлаштованості молоді відбувається зменшення частки приросту молодих подружніх пар. Втрачено національні традиції багатодітності. З підвищенням рівня позашлюбних народжень, а також через збільшення кількості розлучень, помітно зросла чисельність неповних сімей, які є досить уразливими щодо ризику бідності і потребують соціального захисту та дієвої підтримки з боку держави. Починаючи з 1992р. населення України щорічно скорочується в середньому на 200 тисяч на рік. Головною причиною скорочення кількості населення стало істотне зниження рівня народжуваності. І хоча коефіцієнт фертильності – співвідношення кількості пологів до загальної кількості жінок в країні – нині в Україні підвищився з 1,1 на кінець 1990-х – початок 2000-х років до 1,2 або трохи більше, але цього все одно недостатньо для припинення природного спаду населення. Оскільки для того, щоб кількість жителів в державі не скорочувалася, потрібно не менше 2,1 дитини на одну жінку.
Для виходу з затяжної демографічної кризи потрібна кардинальна зміна якості сімейних стосунків і свідомості в кожній українській сім’ї.
Найбільш уразливими в сучасних соціально-економічних умовах залишаються багатодітні сім’ї. Чітко прослідковується зниження рівня матеріальної забезпеченості зі збільшенням кількості дітей у сім’ї. Так, у 2009 р. рівень бідності сімей без дітей становив 19,6 %, сімей з однією дитиною 32 %, а сімей з трьома і більше дітьми 37,2 %. Ще однією з найгостріших проблем сімей, особливо багатодітних родин, на сьогодні залишається забезпечення їх житлом. На жаль, до цього часу існують негативні ґендерні стереотипи у розподілі сімейних ролей жінок і чоловіків, виконання батьківських обов’язків, відсутнє формування навичок ефективного спілкування між статями. Сім’я не виконує повною мірою виховної функції у зв’язку з відсутністю цілеспрямованої, поетапної, організованої системи підготовки майбутніх батьків до виконання соціальних ролей чоловіка і дружини, батька і матері; відсутністю умов для підвищення свого загальнокультурного і педагогічного рівня. Більше половини опитаних сімей вважають, що вони не володіють необхідними психолого-педагогічними знаннями. У сучасних умовах суттєвих змін зазнає виховна функція сім’ї. Характерна для минулого чітка визначеність суспільних пріоритетів, громадські ідеали та життєві перспективи, створювали вагоме підґрунтя, відповідно до якого вибудовувалося людське життя загалом та виховання дітей зокрема. Соціальне оточення контролювало і підтримувало процес засвоєння таких ціннісних орієнтацій, що сприяло стабільності сімейної системи. Засоби масової інформації, культура і мистецтво мали єдину ідеологічну і світоглядну спрямованість, що підсилювало вплив визначених державою моральних ідеалів на індивідуальну свідомість. Сім’ї залишалося тільки засвоїти і відтворити те, що вимагалося державою. У більшості людей така ситуація породжувала відчуття захищеності й стабільності. Сьогодні виконання батьками виховної функції ускладнюється необхідністю зміни пріоритетів і методів виховання. Традиційні уявлення про те, що слухняність і скромність є позитивними якостями, суперечать вимогам „суспільства конкуренції”, яке вимагає прояву ініціативи, самовпевненості, здатності протистояти тискові авторитетів. Орієнтація суспільства на розвиток ринкових відносин у сфері виробництва, комп’ютеризацію засобів виробництва та більшу відкритість для інтеграції в нашу культуру інших культур висувають на перше місце прагнення батьків бачити свою дитину в майбутньому комерсантом або програмістом, що спричинює надання переваги вихованню в дітей прагматичності, раціональності, волі до успіху. Можливості реалізації українською сім’єю виховної функції вкрай обмежені й через зниження загального культурно-освітнього рівня більшості населення. Сучасні батьки мало уваги надають підвищенню своєї педагогічної культури. Не можна не зважати й на те, що методи і засоби виховання, засвоєні батьками з власного дитинства, вже не спрацьовують. Неспроможність батьків налагодити контакти з дітьми, створити сприятливі умови для їх сімейного виховання, призводить до роз’єднання представників старшого і молодшого покоління, негативно позначаючись на формуванні та розвитку зростаючої особистості. На виховну функцію сім’ї негативно впливають нуклеаризація, послаблення родинних зв’язків, зменшення у батьків можливостей щодо спілкування і контролювання дітей, значна зміна стандартів поведінки, сімейних цінностей протягом життя одного покоління; переоцінка досвіду сімейного життя, зменшення кількісного складу сімей, зниження можливостей батьківського впливу на дітей. Зважаючи на існування цілого комплексу проблем, які переживає інститут сім’ї, для їх вирішення має здійснюватися не тільки профілактична робота, але й цілий комплекс заходів, спрямованих на подолання існуючих проблем та надання допомоги сім’ям, які потрапили у складні життєві обставини. 2. Мета і строки виконання Концепції Сформувати культурно-розвинену, працездатну, гармонійну, самодостатню і відповідальну особистість чоловіка та жінки, мотивованої на створення щасливої сім’ї та здатну до усвідомленого народження і виховання дітей, тобто забезпечення виконання сім’єю основних її функцій, передусім виховної та демографічної, що призведе до гармонійного розвитку суспільства, а також зростання економічних та культурних показників, радісного і щасливого життя членів сім’ї. Актуальність розроблення Концепції сімейного виховання дітей і молоді в системі освіти України зумовлена також реформуванням усіх рівнів системи освіти України, які торкаються концептуальних основ навчально-виховного процесу, змісту, форм, методів, технологій, показників результативності навчально-виховної діяльності та спонукають на пошуки нових підходів до виховання молодих людей ХХІ століття. Концепція містить основні положення, що стосуються підготовки молоді до щасливого подружнього життя та формування відповідального батьківства. Концепція виконуватиметься у період із 2012 по 2021 рік. 3. Шляхи і способи розв’язання проблеми Освітні заходи у сфері сімейних взаємин – це одна з головних потреб суспільства і засіб відродження інституту сім'ї. В системі освіти і науки України, молоді та спорту здійснюються заходи щодо: • організації сімейного відпочинку шляхом проведення щорічних родинних фестивалів, конкурсів, змагань; • проведення наукових та соціологічних досліджень з питань сім’ї; забезпечення роботи сімейних клубів за місцем проживання; • видання методичних посібників, інформаційних матеріалів з питань планування сім'ї, прав і обов'язків подружжя, відповідальності батьків за виховання дітей. Разом з тим, реалії сьогодення засвідчують про необхідність здійснення нагального комплексу взаємопов’язаних заходів, спрямованих на здійснення соціальної роботи з сім’єю, для цього мають здійснюватися освітні, інформаційні заходи, спрямовані на підвищення престижу сім’ї в Україні. Виконання цих завдань має відбуватися в комплексі, бути складовою цілісної державної політики в галузі освіти, педагогічної науки, а також з плідною взаємодією з громадськими організаціями, діяльність яких спрямовано на поліпшення становища різних категорій сімей, надання їм соціальних послуг. Дуже важливо сімейне виховання у майбутніх громадян України починати ще у шкільному віці. Для цього необхідно якнайшвидше впровадити в шкільну і Вузівську програми освіти курсу "Щаслива Сім'я". Потребою часу є систематична й послідовна педагогізація батьківської громадськості, оскільки члени сім’ї є першими вихователями дитини. Тому у навчально-виховному процесі необхідно враховувати, що вплив сім’ї на підростаючу особистість залежить від багатьох факторів, а саме: склад сім’ї (повна – неповна, наявність членів старшого покоління); побутові умови; морально-псхологічний клімат; соціальна орієнтація; загальна культура; забезпечення єдності вимог до дитини усіх членів сім’ї; характер спілкування батьків із дитиною; єдність сімейних інтересів. Цілеспрямована робота має проводитися у двох напрямках: • педагогічна просвіта батьків з використанням сучасних форм і методів роботи; • активне залучення до виховної роботи з дітьми в рамках класу, школи. Метою навчального закладу має бути здійснення такої політики, при якій батьки відчувають свою визначальну роль у справах учнівського та педагогічного колективів. Адже сім’я – це найважливіший соціальний замовник освіти. Головними принципами спільної роботи школи і родини мають бути наступні: пріоритетності сімейного виховання, демократизму, гуманізації взаємин педагогів і батьків, ретроспективності. З метою підвищення статусу інституту сім’ї, престижу толерантних сімейних відносин передбачається: • удосконалити систему виховної роботи з питань сімейного життя, родинного виховання у навчальних закладах різного рівня; • посилити пропагування сімейних цінностей шляхом проведення постійних широкомасштабних інформаційних кампаній, у тому числі через засоби масової інформації; • здійснювати культурно-просвітницькі заходи з метою відродження та збереження сімейних традицій і цінностей. З метою здійснення інформаційно-просвітницької роботи з сім’ями, удосконалення форм психологічної, юридичної, інших видів допомоги з питань шлюбу, сім’ї та виховання дітей, розширення сфери культурних послуг необхідно: • розвивати мережу сімейних клубів, центрів сімейної культури, інших спеціалізованих служб, з метою надання соціально-психологічної допомоги у виконанні батьківських обов’язків, профілактики девіантних форм сімейних відносин; • забезпечити здійснення педагогічного патронажу сімей; • здійснювати роботу з дошлюбної діагностики та консультування, педагогічної підготовки молодих батьків до виховання дітей; • створити систему взаємодії закладів і служб органів охорони здоров’я та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді для здійснення соціального супроводу сімей, які чекають на народження дитини; • забезпечити підготовку та видання спеціальної літератури, створення циклів теле- та радіопередач для батьків з питань виховання дітей; • надавати підтримку громадським організаціям у здійсненні інформаційно-освітніх програм з питань сімейних відносин між подружжям, виховання дітей, формування здорового та радісного способу життя; • здійснювати інформаційно-просвітницькі заходи, спрямовані на формування навичок ефективного спілкування між статями, подолання ґендерних стереотипів щодо розподілу соціальних ролей у сім’ї. Для надання допомоги сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, передусім молодим, багатодітним, неповним, слід: • удосконалити систему виявлення та обліку сімей, які перебувають у кризових ситуаціях, підвищення якості соціального супроводу сімей, які потребують сторонньої допомоги; • забезпечити проведення індивідуальної роботи із сім’ями, в яких батьки – інваліди чи виховуються діти з обмеженими фізичними можливостями. За напрямом попередження насильства в сім’ї необхідно: • створити систему раннього виявлення сімей, у яких вчиняється насильство або є загроза його вчинення, та забезпечити соціальний супровод таких сімей; • забезпечити підвищення рівня правової культури батьків та поінформованості щодо попередження насильства в сім’ї шляхом проведення широкомасштабної інформаційно-просвітницької та роз’яснювальної роботи; З метою поліпшення кадрового забезпечення реалізації вищезазначених заходів слід: • забезпечити підготовку відповідних фахівців на всіх рівнях; • удосконалити систему підвищення їх кваліфікації; • запровадити роботу відповідних навчальних центрів. З метою наявного науково-методичного забезпечення виконання заходів програми передбачається: • проведення систематичних соціологічних досліджень з вивчення проблем різних категорій сімей; • підготовка, видання та поширення наукових і методичних матеріалів; • проведення наукових і науково-практичних конференції з питань сім’ї та реалізації державної політики у цій сфері. 4. Очікувані результати • Виконання Концепції дасть змогу на кінець 2021 року підвищити рівень та статус сімейного виховання в системі освіти; розробити систему моніторингу сімейного виховання; розширити склад суб’єктів сімейного виховання, посилити координацію їх дій і впливів; сприяти фізичному, інтелектуальному та духовно-моральному розвитку особистості дитини, сформує культуру сімейних відносин чоловіка та жінки, підвищить рівень відповідальності батьків за сім’ю та виховання власних дітей. 5. Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів Суб’єктами сімейного виховання виступатимуть:
вихованці дошкільних, позашкільних, учні загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів, студенти вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації;
неповнолітні, які перебувають у закладах соціальної реабілітації, місцях позбавлення волі або повернулися з них; діти і молодь, які не мають умов сімейного виховання й опіки: сироти, з алкоголенаркозалежних родин, батьки яких перебувають у місцях позбавлення волі; молоді сім’ї, які потребують консультативної допомоги з проблем виховання дітей; педагогічні та науково-педагогічні колективи навчальних закладів (дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих); працівники служб у справах дітей, центрів соціальних служб для молоді, медичних закладів; трудові колективи, громадянські, благодійні організації та фонди, товариства, асоціації тощо. Концепцію на рівні Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України координуватиме відділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини; відділ організації виховної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства забезпечуватиме впровадження програм підготовки молоді до подружнього життя та формування відповідального батьківства і координуватиме діяльність методичних служб у галузі освіти на регіональному рівні у напрямі підвищення кваліфікації педагогічних працівників, їхньої професійної компетенції; координує дії державних та громадських організацій, причетних до сімейної просвіти; лабораторія сімейного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України забезпечуватиме розроблення програм підготовки молоді до подружнього життя та формування відповідального батьківства для нагального впровадження в шкільну та Вузівську програми освіти; регіональні центри на базі обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти (залученими у міські та районні методичні служби), які виконують інформаційно-аналітичну та практичну функції, розробляють, узагальнюють і впроваджують інноваційні технології, інтерактивні методики та сучасні форми організації сімейного виховання, адаптують вітчизняний та зарубіжний досвід до регіональних умов, здійснюють підготовку та перепідготовку працівників освітньої галузі шляхом проведення курсів, проблемних семінарів, спецкурсів, семінарів-тренінгів та інше; науково-дослідні підрозділи вищих навчальних закладів, які виконують функції науково-методичного забезпечення дослідницької роботи, модернізації змісту освіти та виховання; беруть участь у підготовці спеціалістів різних галузей (педагогів, психологів, лікарів, соціологів, юристів, громадських організацій) з питань сімейної освіти та виховання; засоби масової інформації співпрацюють у напрямі запобігання асоціальних проявів у сім’ї, популяризації здорового способу життя, відновлення української духовності, утвердження моральних цінностей в суспільно-політичному та приватному житті, підтримці та захисті традиційних сімейних цінностей, формування щасливої сім’ї, яка бере активну участь у житті громади, виховує відповідальних громадян України, підвищення загального інтелектуального, культурного рівня і творчого потенціалу населення, прискорення розвитку країни. Виконання Програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством в межах асигнувань, передбачених відповідним розпорядникам коштів на зазначені в галузі освіти заходи. Глосарій (тлумачний словник) Сім’я – це історично конкретна система взаємовідносин між подружжям, між батьками та дітьми, мала соціальна група, члени якої пов’язані шлюбними або родинними відносинами, спільністю побуту і взаємною моральною відповідальністю, і соціальна необхідність у якій зумовлена потребою суспільства в фізичному та духовному відтворенні населення. Сімейний кодекс України, прийнятий 10 січня 2002 р., визначає, що “Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Сім’я створюється на основі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства”. Сімейне виховання (у широкому змісті слова) – одна з найбільш давніх форм соціалізації і виховання дітей, яка органічно об’єднує об’єктивний вплив культури, традицій, звичаїв, поглядів народу, сімейно-побутових умов і взаємодію батьків з дітьми, у процесі якої відбувається повноцінний розвиток і становлення зростаючої особистості. У вузькому змісті під сімейним вихованням розуміється взаємодія батьків і дітей, яка ґрунтується на родинній інтимно-емоційній близькості, любові, турботі, повазі й захищеності дитини, сприяє створенню сприятливих умов для задоволення її потреб у повноцінному розвитку та саморозвитку. Мета сімейного виховання: формування якостей і властивостей особистості, які допомагали б їй гідно долати труднощі й перепони, що трапляються на життєвому шляху (розвиток інтелекту і творчих здібностей, пізнавальних сил і початкового досвіду трудової діяльності, моральної та естетичної та емоційної культури, фізичного здоров’я). Завдання сімейного виховання. Основними завданнями сімейного виховання на сучасному етапі розвитку України як суверенної держави є виховання в дітей гуманності (поваги до людей, співчуття і чуйності, доброзичливого становлення до них, турботи про їхнє благополуччя) і духовності (прагнення до освоєння багатств вітчизняної і світової культури, формування загальнолюдських ідеалів добра, справедливості, чуйності, чесності і порядності, до свого способу життя на основі моральності, культури, краси); виховання дитини свідомим громадянином-патріотом своєї Батьківщини, чесним трудівником, гарним сім’янином; залучення дитини до здорового способу життя і формування в неї відповідних цінностей, умінь і навичок.
Зміст виховання в українській сім’ї детермінується метою виховання в демократичному суспільстві та специфікою сімейного виховання й охоплює такі напрями: інтелектуальне виховання (розвитку пізнавальних інтересів, здібностей, нахилів і талантів дітей; формуванні свідомого ставлення до знань і постійного їх оновлення, прагнення до освіти й творчого самовдосконалення); фізичне виховання (залучення до здорового способу життя, організація розпорядку дня, мотивація до збереження і зміцнення здоров’я); естетичне виховання (формування естетичних смаків і почуттів; негативне ставлення до потворного, вміння відрізняти красиве від огидного в мистецтві, побуті, поведінці; створення умов для оволодіння надбаннями національного мистецтва, музики, побуту, ремесел, виховання потреба в створенні навколо себе прекрасного, розвиток талантів і здібностей); трудове виховання (ставлення до праці як до вищої цінності людини і суспільства, повага до людей праці, формування працьовитості, якостей господаря, бережливого ставлення до суспільної і приватної власності, природних багатств, готовність до творчої праці в умовах ринкових відносин); моральне виховання (розвиток гуманістичних основ особистості: любов, повага, співпереживання, милосердя, доброта, совість, чесність, порядність, справедливість, гідність, обов’язок, шанування рідної мови, свобода, незалежність, єдність роду, народу, демократизм стосунків, самостійність та ініціативність); громадянське виховання (виховання патріотичних якостей, оволодіння суспільними цінностями і способами міжособистісної взаємодії, усвідомлення взаємозв’язку між ідеалами свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю, виховання почуття особистої належності до рідної землі, держави, сім’ї, роду, способів життя, традицій і звичаїв, відповідальності за їх збереження, розвиток й примноження).
Увага! Конкурс для учнів 1 - 4 класів!!!
Інформуємо, що з 05 березня 2012 року по 30 червня 2012 року редакція пізнавально-розважального дитячого журналу «Професор Крейд» проводить Всеукраїнський дитячий конкурс «Welcome to Ukraine! Вітаємо в Україні!» серед учнів 1-5 класів та їх учителів. Метою проведення конкурсу є мотивування дітей до різнобічного вивчення рідного краю, розвитку потягу до науково-дослідницької роботи, вміння висловлювати власні думки, зміцнення психологічних та емоційних стосунків між дорослими і дітьми шляхом об’єднання зусиль для досягнення спільних цілей. До участі запрошуються учні початкових класів (1-4 класи) загальноосвітніх навчальних закладів віком від 6 до 12 років разом зі своїми вчителями. Також у конкурсі можуть брати участь вихованці позашкільних навчальних закладів (гуртків, секцій тощо) разом із керівниками.
З умовами участі у конкурсі можна ознайомитися на сайті журналу: http://www.kraid.com.ua або в РМК.
Про відзначення 70 -ї річниці утворення УПА
На виконання листа управління освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації № 03/878-08 від 26.03.2012р. «Про відзначення 70-ї річниці утворення УПА», з метою відновлення історичної справедливості та правдивої історії українського визвольного руху ХХ ст.
1. Протягом 2012 року організувати в бібліотеках, кабінетах історії тематичні виставки літератури, фотодокументів; провести екскурсії в Чортківський музей політв»язнів; взяти активну участь в урочистих масових заходах із відзначення події; організувати і провести тематичні лекції, «круглі столи», конференції тощо за участю ветеранів національно-визвольної боротьби. 2. До 15 жовтня 2012 року інформувати відділ освіти ( РМК, Гедеон Л.М.) про проведену роботу.
Про відзначення Дня Європи
На виконання листа управління освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації № 01/291 від 26.03.2012р. «Щодо відзначення Дня Європи»
1. Директорам загальноосвітніх навчальних закладів: 1.1. Розробити та забезпечити виконання Плану заходів з відзначення Дня Європи у 2012 році. 1.2. Опрацювати та використати у відзначення Дня Європи у навчальних закладах матеріали, що розміщенні на сайті Тернопільського ОКІППО ( розділ «Громадянська освіти», сторінка «Євроінтеграція»: http//www.ippo.edu.te.ua/index.php/ 2009-02-16-09-17-03/2009-03-17-14-44-36/) 1.3. Інформацію про проведену роботу просимо надіслати у відділ освіти (РМК, Гедеон Л.М.) до 10 червня 2012 року.
До відома керівників ЗНЗ!
На виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації від 30.01.2012року №61-од "Про відзначення в області 140 - річчя від дня народження Соломії Крушельницької " впродовж 2012 року в навчальних закладах району організувати і провести:
- тематичні виховні,інформаційно - просвітницькі години, уроки пам'яті,усні журнали, присвячені вшануванню пам'яті С. Крушельницької;
- в бібліотеках, класах, кабінетах тематичні експозиції , фото- книжкові виставки, бібліографічні огляди літератури.
До 19.05.2012 року інформувати РМК про проведену роботу. Петрів С.М.
До відома керівників ЗНЗ!
НАКАЗ від 1 березня 2012 р. № 92-А
Про відзначення 120-річчя з дня народження кардинала Йосифа Сліпого
На виконання листа управління освіти Тернопільської облдержадміністрації №03/533-08 від 29.02 2012 р. «Про відзначення 120-річчя з дня народження кардинала Йосифа Сліпого» , з метою популяризації серед учнівської молоді відомостей про Патріарха УГКЦ кардинала Йосифа Сліпого та його визначну роль в історії України
НАКАЗУЮ:
1. Провести тематичні уроки, інформаційно-просвітницькі години, усні журнали, засідання «круглих столів», бесіди, конференції, лекції, семінарські заняття, присвячені сподвижницькій діяльності кардинала Йосифа Сліпого.
2. У бібліотеках, музеях, кабінетах історії, християнської етики оформити експозиції, тематичні виставки літератури, публікації, документи, фотодокументи.
3. Організувати для учнівської молоді екскурсії в музей-садибу Йосифа Сліпого с. Заздрість Теребовлянського району.
4. Інформацію про проведену роботу подати у відділ освіти (РМК) до 15 березня 2012 року.
5. Контроль за виконанням наказу покласти на головного спеціаліста відділу освіти Волошин С.І.
Начальник відділу освіти Т.В.ЯРЕМКО
Гедеон 2-03-05
До відома керівників ЗНЗ!
Інформуємо про умови участі у профорієнтаційно змагально-мотиваційному заході "Час професіонала"[1] Методист РМК Гикава І.Л.
До відома керівників ЗНЗ!
28.02.12р. відбудеться районне методичне об'єднання вчителів природничого циклу на базі Чортківської школи - інтернат, початок ророти о 10.00 годині. Вчителям хімії та біології, які атестуються, бути готовими до представлення свого досвіду.
Методист РМК Недокус О.Т.
До уваги директорів.
ХІ Всеукраїнський конкурс екологічної просвіти (екобригад) відбудеться:
01.03.12р. - Чортківський ШОО (на базі Чортківської ЗОШ І-ІІІ ст. №4), поч. о 12.00 год;
02.03.12р. - Ягільницький ШОО (на базі Ягільницької ЗОШ І-ІІІ ст.), поч. о 11.00 год;
06.03.12р. - Колиндянський ШОО (на базі Пробіжнянської ЗОШ І-ІІІ ст.), поч. о 10.00 год;
07.03.12р. - Білобожницький ШОО та Джуринський ШОО (на базі Білобожницької ЗОШ І-ІІІ ст.), поч. о 10.00 год.
Особливу увагу звернути на питання збереження лісових ресурсів.
Методист РМК Недокус О.Т.
Витяг з наказу №50 від 01.02.2012р "Про підсумки проведення в районі у 2011/2012 н.о. Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості"
- нагородити Грамотами відділу освіти Чортківської райдержадміністрації у номінації "Література" Хорощак Катерину, ученицю 10 кл. Чортківської ЗОШ №4 (І м.); Слободян Назара, учня 10 кл. Базарської ЗОШ І-ІІІ ст.(ІІ м.); Буряка Назарія, учня 9 кл. Росохацької ЗОШ І-ІІІ ст.(ІІІ м.)
у номінації "Історія і державотворення" Атаманчук Тамару, уч 10 кл. Чортківської ЗОШ І-ІІІ ст.№2 (І м.); ШвалюкТетяну, уч. 11 кл.Білобожницької ЗОШ І-ІІІ ст.(ІІ м.); Дороніну Юлію, уч. 10 кл. Чортківської ЗОШ І-ІІІ ст. №5 (ІІІ м.)
Наголодити Грамотамит відділу освіти Чортківської райдержадміністрації Мельничук М.І., вчителя укр.мови і літ. Чортківської ЗОШ №4, Гінду О.А.. вчителя укр.мови і літ. Базарської ЗОШ І-ІІІ ст., Грицак Г.Є., вителя укр.мови і літ. Росохацької ЗОШ І-ІІІ ст.; Ругало О.Ю., вчителя історії Чортківської ЗОщ І-ІІІ ст. №2, Швалюк Л.Б., вчителя історії Білобожницької ЗОШ І-ІІІ ст., Кноль М.Є.,вчителя історії Чортківської ЗОШ №5.
Вказати на недостатній рівень управлінської діяльності та контролю за станом організації позакласної пошуково-дослідницької роботи з укр. мови і літ., історії директорам: Пертів Л.А. (Косівська ЗОШ І-ІІІ ст.),Верлі І.З. (Пробіжнянська ЗОШ І-ІІІ ст.),Ковальчуку О.А.(ЗОШ-інтернат), Пашко В.М. (Коцюбинчицька ЗОШ І-ІІ ст.), Монастирському І.Р. (Кривеньківська ЗОШ І-ІІ ст.), Чорняк М.М. (Слобідкоджуринська ЗОШ І-ІІ ст.), Лунику В.В. (Свидівська ЗОШ І-ІІ ст.), Сенів Н.І. (Ст.Ягільницька ЗОш І-ІІ ст.), Грабець В.В. (Чорнокінецьковолянська ЗОШ І-ІІ ст.), Гермак Б.Є. (Шманьківська ЗОШ І-ІІ ст.), Шпортаку Д.С. (Шульганівська ЗОШ І-ІІ ст.).
Начальник відділу освіти Т.В.Яремко Гедеон Л.М., Данильчак О.Я.
До відома керівників ЗНЗ
НАКАЗ
Про проведення районного фестивалю - конкурсу духовної пісні хорових колективів «Святе Причастя – цвіт надії», На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08. 2011 року №1691 з метою виховання учнівської молоді почуття духовності та патріотизму, формування християнського світогляду, створення умов для розвитку хорових колективів у загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах, та на виконання наказу обласного управління освіти і науки від 03.12.2011 року № 642 НАКАЗУЮ: 1. Провести у загальноосвітніх навчальних закладах району фестиваль-конкурс , хорових колективів «Святе Причастя – цвіт надії» у три етапи: 1 етап (шкільний) - до 04.02. 2011року; Другий етап - по освітніх округах:
20.03. Чортківський освітній округ на базі палацу дітей та юнацтва, поч. о 12.00 год.
19.03. Джуринський освітній округ на базі Джуринської ЗОШ1-Ш ст поч. о 10.00 год,
19.03. Білобожницький освітній округ ва базі Бїлобожняцької ЗОШІ-Ш ст.. поч. о 12.00.,
21.03. Ягільницький освітній округ на базі Ягільницької ЗОШ І-ІПст., поч.. о 12.00,
20.03. Колиндянський освітній округ на базі Колиндянської ЗОШ І-Ш ст. поч. о 10.00.
Третій етап – районний (обласний) - у будинку культури ім. Рубчакової, 28.03.2012р. 2. Затвердити: 2.1. Положення про районний фестиваль-конкурс хорових колективів «Святе Причастя – цвіт надії» , (додаток №1) 2.2.Склад оргкомітету, журі (додаток №2). 4. Директорам загальноосвітніх навчальних закладів, ПДЮ Пироговському Р.М., забезпечити участь обдарованих дітей у конкурсі. 5. Централізованій бухгалтерії відділу освіти (Торончук Г.С.) здійснити оплату відрядження учасникам обласного конкурсу. 6. Контроль за виконанням наказу покласти на головного спеціаліста відділу освіти Волошин С.І.
Начальника відділу освіти Т.В. Яремко
Петрів С.М.
т. 2- 03 -28
Додаток №2
СКЛАД ОРГКОМІТЕТУ
1. Пироговський Р.М.- директор ПДЮ
2. Музичка Н.А,- кер. дит. тов. ПДЮ
3. Лижечка О.Є. - методист ПДЮ
4. Андрейків Надія Михайлівна - заст. директора з НВР Ягільницької ЗОШ І-ІІІст.
5. Лучка Галина Борисівна - заст. директора з НВР Колиндянської ЗОШ І-Шст.
6. Нога Ліда Мар’янівна - заст. директора з НВР Білобожницької ЗОШ І-Шст.
8. Братків Анастасія Ярославівна - заст. дир.. з НВР Джуринської ЗОШ І - III ст.
9. Петрів С.М. – методист РМК.
СКЛАД ЖУРІ районного конкурсу та по освітніх округах :
1. Гарячий М.Р.- кер гуртка ПДЮ. 2. Скрипник Я.В.- кер. гуртка ПДЮ. 3. Карачко Ю.І. – кер. гуртка ПДЮ. 4. Козак О.М. – заст. директора ПДЮ. 5. Петрів С.М. – методист РМК.
Додаток №1
Умови проведення Конкурсу:
У конкурсі приймають участь тільки хорові колективи.До складу хорового колективу можуть входити і вчителі. Учасники конкурсу (хорові колективи) виконують по два твори: обов'язкову пісню «Творче Могучий» муз. О.Й. Кишакевича і другий твір : гімн школи, головна пісня села, міста…
Критерії оцінювання: - дотримання тематики, - майстерність виконання, - звукоутворення, - чистота інтонування, - сценічність, - характер твору.
У заявці» слід вказати наступне: > Назва колективу (прізвище, ім'я, по батькові читця, дата народження); > авторів музики та слів пісні > назву твору; > прізвище, ім'я, по батькові керівника колективу, повну назву навчального закладу.
До уваги керівників ЗНЗ,заступників з НВР
На виконання робочого плану відділу освіти, з метою підвищення рівня управлінської компетентності керівників загальноосвітніх
навчальних закладів відбудеться педагогічна зустріч керівників шкіл та їх заступників у РМК (пам'ятка-алгоритм додається).
27.03.2012р.- ЗНЗ І-ІІІ ст.
28.03.2012р. -ЗНЗ І-ІІ ст.
Початок зустрічі о 9.00
Пам’ятка вивчення питання ведення шкільної документації щодо атестації педагогічних працівників та закінчення навчального року
Перелік документів, які перевіряються
1. Річний та перспективний плани роботи школи.
2. Книги наказів.
3. Книга внутрішньошкільного контролю.
4. Матеріали засідань педагогічної ради та методичних структур.
5. Матеріали роботи з підвищення професійного росту педагогічних працівників та з молодими вчителями.
6. Матеріали роботи з обдарованими дітьми.
7. Документація з моніторингу якості освіти.
8. Щоденний план роботи директора та заступника директора.
9. Контрольно-візитаційна книга навчально-виховного закладу.
10. Планування виховної роботи в школі.
Перелік питань для співбесіди
1.Ефективність роботи шкільних методичних об’єднань.
2.Підвищення педагогічної майстерності молодих вчителів.
3.Організація роботи з обдарованими дітьми.
4.Впровадження сучасних освітніх технологій.
5. Роль шкільного методичного кабінету в підвищенні професійного росту педагога.
6.Робота над реалізацією проблемного питання навчального закладу.
7. Вивчення системи роботи вчителя.
8.Контроль за роботою вчителя у міжатестаційний період.
9. Виконання Положення про навчальні кабінети у навчальному закладі.
10. Стан упровадження ІКТ у загальноосвітньому навчальному закладі:
- рівень володіння ІКТ педагогічними працівниками;
- відповідальний за впровадження ІКТ,
- відповідальний за функціонування сайту
- використання ІКТ під час навчальних занять, забезпеченість програмними засобами.
11. Допрофільна підготовка та профільне навчання, впровадження поглибленого вивчення предметів.
12.Дотримання циклограми вивчення стану викладання навчальних предметів та напрямків роботи навчального закладу.
Алгоритм контролю планування навчально-виховної роботи НВК
1. Наявність річного плану навчально-виховної роботи закладу.
2. Чи є графік внутрішкільного контролю ?
3. Наявність управлінських рішень (наказів).
4. Які форми і види контролю сплановано ?
5. З яких розділів складається план ?
6. Чи відповідають вони рекомендаціям МОНУ ?
7. Чи дається у “Вступ” аналіз роботи педколективу за минулий рік ?
8. Чи відповідає план роботи обраній проблемі ?
9. Чи є перспективний план керівництва і контролю ?
Алгоритм контролю навчально-виховного процесу.
1. Визначення мети контролю.
2. Визначення змісту контролю.
3. Вибір та контретизація об”єктів контролю.
4. Вибір методів,виду контролю.
5. Поетапне здійснення контролю.
6. Узагальнення матеріалів контролю. Складання підсумкових таблиць, схем, діаграм, проектів, наказів, рішень, розпоряджень, доповідних записок тощо.
7. Визначення форм підвищення підсумків контролю.
8. Визначення основних напрямків коригування, ефективних управлінських рішень.
9. Вплив методичної роботи на підвищення ефективності навчально-виховного процесу.
Алгоритм контролю за проведенням педрад в сучасній школі.
1. Планування тематики педагогічних рад на рік відповідно до проблеми, над якою працює школа.
2. Видача наказу або розпорядження про підготовку педагогічної ради,форма її проведення.
3. Розробка проекту рішення.
4. Проведення, реалізація рішень педради.
5. Контроль за реалізацією рішень педради.
7. Правильність оформлення документації педрад.
8.Актуальність питань,що виносяться на засідання педагогічної ради.
9. Облік на педрадах протягом 5 років.
Алгоритм контролю за вивченням і впровадженням ППД вчителів.
1. Наявність планів вивчення досвіду вчителів школи.
2. Стан управління за науково-експериментальною роботою : залучення членів педколективу до науково-експерементальної роботи ; участь їх в різних формах апробації, експериментальної роботи.
3. Де слухалось питання вивчення і упровадження ППД вчителів.
4. Наявність вивчених досвідів роботи в шкільному метод.кабінеті (творчі звіти, анотації досвідів та відгуки адміністрації школи, РМК).
5. Наявність картотеки ППД вчителів школи, району, відповідність її до наукових вимог.
6. Наявність стендів в методичному кабінеті “Вісті з уроків”, “Наш досвід”(вивчаємо досвід : вчитель, тема, провідна ідея, термін, форми вивчення, форми узагальнення).
7. Чий і який досвід роботи запроваджується в школі окремими вчителями.
8. Робота адміністрації по поширенню досвіду.
Алгоритми контролю за проведенням атестації в загальноосвітній школі.
1. Наявність заходів по проведенню атестації вчителів на навчальний рік.
2. Перспективний план проведення атестації.
3. План роботи атестаційної комісії на поточний навчальний рік.
4. Наказ про організацію та проведення атестації, який видається щорічно не пізніше 20 вересня.
5. Списки вчителів,що підлягають атестації.
6. Графік проведення атестеції,співбесід та ознайомлення педпрацівників з атестаційними листами.
7. Наказ про встановлення категорій педпрацівникам.
8. Протоколи засідань атестаційної комісії.
9. Наочність (куточки,стенди) по атестації.
10. Систематичне вивчення підготовки педагогів до атестації.
11. Вивчення результативності курсової перепідготовки, самоосвітньої роботи вчителя.
12. Проведення засідань атестаційної комісії.
13. Чи слухається дане питання на засіданнях педрад.
14. Вивчення системи роботи вчителя, який атестується.
15. Ведення обліку педагогів, що отримали педагогічні звання.
