Ладичинська

Матеріал з ТерноВікі

Поточна версія на 15:57, 21 лютого 2012

Помилка створення мініатюри: Очевидно, відсутній файл /srv/wiki.ippo.edu.te.ua/images/d/d1/Ладичинська_ЗОШ.jpg

Ладичинська ЗОШ

Наші традиції

Шкільне життя має бути яскравим, багатим на приємні враження, як добра цікава книжка. Школа буде жити, коли в її стінах будуть зберігатися красиві традиції. Недарма М. Т. Шкода сказав, що традиції школи — це ті найменші елементи, що об’єднують учнів, учителів та батьків в один колектив, в одну сім‘ю. За багато років у нашій школі склалося чимало гарних і стійких традицій, пов’язаних не тільки з навчанням, але і з позаурочним життям. Традиції нашої школи зберігають вічні цінності: наступність поколінь, любов і повага до рідної школи, прагнення примножувати її славу.

1 вересня. Зустріч зі школою, вчителями, друзями. Звучать привітання, пісні, музика. Лунає перший дзвоник і починається новий навчальний рік.

День вчителя. Традиційний концерт. Лунають найкращі вітання, пісні улюбленим вчителям.

14 жовтня — Свято УПА. Святкова лінійка. Звучать повстанські пісні. Хвилиною мовчання вшановуємо пам'ять односельчан.

День української писемності. Мова кожного народу — неповторна і своя. Такими словами розпочинаємо усний журнал.

І сторінка «Від Кирилиці до Кобзаря»,

ІІ сторінка «Українська мова серед східнослов’янських мов»,

ІІІ сторінка «Ну що б, здавалося, слова»,

ІV сторінка «Мамина пісня».

День пам’яті жертв голодомору. Вечір-реквієм. Зі смутком у серці згадуємо голодні роки 33-34 рр. Запалюємо свічки, що є нашою маленькою даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою.

Свято Андрія. З нетерпінням чекають цього свята учні 5 класу. Вечорниці — скільки жартів, пісень, ворожінь. Завершується свято ласуванням смачними варениками.

Свято Миколая. А це свято з нетерпінням чекають наші молодші школярі. Радіють приходу в школу Миколая. Співають, розповідають вірші, танцюють, за це отримують подарунки.

Новорічний карнавал. Це найдовгоочікуваніше та найулюбленіше свято школярів, як молодших, так і старших. Всі готують маскарадні костюми, читають вірші, співають пісні, старші розважаються на дискотеці.

«Волі народної дзвін» присвячуємо битві під Крутами.

14 лютого. Хай лютують морози і злиться зима, Не злякає нас, друзі, вона, Бо зігріті теплом гарячих сердець, Ми коханню підносим величний вінець. Такими словами розпочинаємо святкування Дня Святого Валентина. Учні завжди із задоволенням беруть в ньому участь.

8 березня. В дні весняного пробудження й оновлення землі вшановуємо жінку. Звучать теплі вітання дівчатам школи, вчителям-жінкам, працівникам.

Традиційними стали Шевченківські дні в школі. Готуємо святковий концерт. Всі одягають вишиті сорочки.

Щороку відзначаємо і день Чорнобильської трагедії.

День Перемоги. Це своєрідна традиція. Учні виплітають гірлянду слави, несуть квіти, вінки, ідуть до пам’ятника воїнам-односельчанам, що загинули під час Великої Вітчизняної Війни. Беремо участь у поминальній панахиді, потім учні розповідають вірші, співають пісні.

Свято Матері. Це свято готують молодші школярі. Запрошують мам, готують для них подарунки. Співають, танцюють.

Свято останнього дзвоника. Це свято завжди проходить урочисто. Звучать теплі слова, привітань гостей, вчителів, батьків. Нагороджуються кращі учні школи грамотами.

Творчість учнів

Не ганьба, а горе тому

вчителеві, який не бачить

у своїх учнях особливостей

і кожним своїм кроком

не здійснює індивідуальний підхід.

А. С. Макаренко.

Кожна обдарована дитина — індивідуальність, яка потребує особливого підходу. Сприяння реалізації обдарування потребує організації особливого середовища, організації умов для реалізації здібностей дитини, готовності цієї дитини до складної ї самостійної роботи. Працюючи з обдарованими дітьми, слід пам’ятати слово В. Сухомлинського: «У дитині ми повинні бачити зовнішню дорослу людину, — ось в цьому і полягає життєва мудрість батька, матері, педагога. Іншими словами — потрібно вміти любити дітей».

Наші досягнення

Ми гордимося своїми випускниками, які стали відомими людьми

Емілія Лавренюк-Станимир.Працювала вчителем в селі Лучка,Микулнецького району у 1951 роціодночасно навчалася заочно в університеті. У 1956році - реалібітувана. Писала вірші, які видані після смерті.

Голда Юліан Михайлович. Працює у Тернопільській міській лікарні №2 на посаді завідуючого хірургічного відділення.

Костів Роман Теодозійович. Працює у Кременецькій міській лікарні на посаді завідуючого реанімаційного відділення.

Мацьопа Роман Леонович. Викладач Чернігівського університету. Кандидат біологічних наук.

Ярема Роман Володимирович. Працював лікарем у Лошнівській та Микулнецькій лікарнях. Трагічно загинув 14 червня 1968 року в селищі М-Добронь Ужгородського району Закарпатської області при виконанні військового обов'язку.

Рожко Іван Миколайович. Працював учителем музики по класу фортепіано, потім - завучем і директором Луцького культурноосвітнього училища.

Стецюк Оксана Андріївна.Працює викладачем кафедри іноземних мов Тернопільського університету імені В.Гнатюка.

Гулько Петро Михайлович. Працює завідуючим аптекою ТОВ "777 ЛТД".