Критерії оцiнювання навчальних досягнень учнів

Матеріал з ТерноВікі

Початкова школа

ОРІЄНТОВНІ ВИМОГИ ДО ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ОКРЕМИХ ПРЕДМЕТІВ У 1-4 КЛАСАХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Додаток 1

ОБ’ЄКТИ, ФУНКЦІЇ І ВИДИ КОНТРОЛЮ І ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ*

Апробація змісту початкової освіти визначила його педагогічну і методичну відповідність новим завданням школи і водночас потребу удосконалення результативного компоненту. Зокрема, посилення практичної спрямованості навчання, залучення особистого досвіду школярів, оволодіння уміннями застосовувати знання в нових ситуаціях тощо. Розв’язання цих завдань зумовило доопрацювання змісту на засадах компетентнісного підходу, який передбачає особистісно-діяльнісний вимір результатів навчання кожного учня, що підвищує його зацікавленість і відповідальність. Відповідно до цього змінюються процес контролю і оцінювання результатів навчальної діяльності школярів. Результати компетентнісного підходу виявляються у компетенціях і компетентностях. Освітня компетенція є сукупністю взаємозв’язаних смислових орієнтацій, знань, умінь, навичок і досвіду діяльності учня відносно певного кола об’єктів реальної дійсності, необхідних для здійснення особистісно і соціально значущої продуктивної діяльності. Компетенція – це суспільна норма, вимога, яка сама по собі не є характеристикою індивіда. Нею вона стає у процесі засвоєння і рефлексії учня, перетворюючись у компетентність. Компетентність – складне особистісне утворення, що інтегрує відповідно до вимог певної діяльності знання, уміння, навички, особистий досвід її виконання, ставлення до процесу і результату, вона створює передумови для активних самостійних дій. Отже, компетентність не зводиться тільки до знань, окремих умінь і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості. Із врахуванням світового досвіду і потреб розвитку української школи у вітчизняній педагогіці визнано три види компетентностей, які характеризують результати навчання на засадах компетентнісного підходу: ключові, міжпредметні і предметні. До ключових компетентностей відносяться: уміння вчитися, соціально-трудова, загальнокультурна, інформаційно-комунікативна, здоров’язбережувальна, соціальна. Ключові компетентності є наскрізними інтегрованими утвореннями, які формуються засобами всіх предметів, у взаємозв’язку урочної і позаурочної роботи, у взаємодії з соціумом. Міжпредметні компетентності формуються у взаємозв’язку змісту і методик предметів однієї чи різних освітніх галузей. Предметні компетентності забезпечуються засобами одного предмету, їх зміст і структура чітко відповідають певним елементам навчального змісту. Предметні компетентності молодших школярів визначаються на основі вимог до навчальних досягнень учнів, які вказано у програмах кожного предмету. Структурування навчальних досягнень за очікуваними результатами (учень знає, розуміє, знаходить, визначає, застосовує, оцінює тощо) є орієнтиром для здійснення контрольно-оцінної діяльності вчителя: визначення об’єктів контролю, часу здійснення, змісту перевірки тощо. Контроль за навчальними досягненнями молодших школярів забезпечує зворотній зв’язок між учителем і учнями. Змістом контролю є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у програмах, і представлені у вимогах до здійснення контролю і оцінювання за предметами. Об’єктами контролю у процесі початкового навчання є предметні компетентності: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв’язки і відношення між ними; вміння та навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; ціннісні ставлення. Основними функціями контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів є: мотиваційна, діагностувальна, коригувальна, прогностична, навчально-перевірювальна, розвивальна, виховна. Контроль і оцінювання в процесі навчання молодших школярів є одним із важливих засобів мотивації і стимулювання їх учбово-пізнавальної діяльності. Так, оцінка у поєднанні з іншими мотивами учіння сприяє розкриттю перспектив успіху дитини, створює і підтримує позитивний емоційний настрій, викликає бажання вчитися, сприяє формуванню адекватної самооцінки. Діагностувальна функція контролю дає змогу учителеві виявити прогалини і помилки в знаннях і вміннях відповідно до поставлених цілей, з’ясувати причини їх виникнення і відповідно коригувати учбово-пізнавальну діяльність школярів та способи управління нею. Зауважимо, що в процесі контролю відбувається “коригування”, а не “доучування”. Отримані результати контролю використовуються з метою прогнозування шляхів удосконалення методики навчання предмета в цілому, передбачення засобів удосконалення результатів навчальних досягнень окремих учнів. Навчально-перевірювальна функція контролю полягає насамперед у поліпшенні якостей знань та вмінь молодших школярів. Так, організація перевірки в логічній послідовності – з одного боку, та вимога повноти й обґрунтування відповідей – з іншого, забезпечують систематизацію і узагальнення засвоєного змісту. Спонукання дітей до використання результатів спостережень, прикладів з власного життя поглиблює і розширює їхні знання та вміння. Усне або письмове виконання перевірних завдань сприяє їх осмисленню, усвідомленню та закріпленню, застосуванню за зразком, за аналогією та у нових ситуаціях. Контроль сприяє розвитку волі, уваги, мислення, пам’яті, мовлення учнів, їх пізнавальної активності і самостійності. У процесі контролю доцільно формувати вміння взаємо- і самоконтролю (взаємо- і самоперевірки, взаємо- і самооцінювання), взаємо- і самокоригування, що є одним із його найважливіших завдань, а також розвивати рефлексивні уміння, тобто здатність обмірковувати свої дії, критично оцінювати їх і свідомого ставитися до учіння. Результати контрольно-оцінної діяльності мають велике виховне значення. Об’єктивно і методично правильно організований контроль розвиває пізнавальний інтерес і стимулює учнів до систематичної наполегливої праці, зумовлює формування важливих якостей особистості: відповідальності, здатності до подолання труднощів, самостійності. У процесі перевірки й оцінювання необхідно досягати систематичності, об’єктивності визначення рівня навчальних досягнень учнів за основними вимогами відповідно до конкретних цілей та індивідуальних особливостей розвитку пізнавальних здібностей, мовлення, темпу роботи тощо. Систематичність зумовлена, по-перше, дидактичною доцільністю здійснення контролю на всіх етапах процесу навчання, по-друге, необхідністю контролю за кожним учнем на кожному уроці, у зв’язку з психологічними особливостями розвитку пізнавальних процесів у молодших школярів і оволодіння ними учбово-пізнавальною діяльністю, як провідним видом діяльності у молодшому шкільному віці. Психологами доведено, що сам факт контролю як особливого виду діяльності, яка вимагає самостійності учнів та оцінювання їхніх досягнень, порушує “психічну рівновагу” дітей, збуджуючи або пригнічуючи їх. За таких обставин виявити справжній рівень навчальних досягнень досить важко. Індивідуальний підхід в процесі перевірки упереджує психологічне напруження дітей, створює умови для повного виявлення їх індивідуальних можливостей і об'єктивного оцінювання вчителем з урахуванням загальних вимог, що зазначені у програмі. Об’єктивність контролю полягає у запобіганні вчителем суб’єктивних і помилкових оцінних суджень, які не відображають реальних досягнень учнів у навчанні. Об’єктивність контролю залежить від багатьох умов, найсуттєвішими серед яких є: а) чітке визначення загальних і конкретних цілей оволодіння учнями всіма компонентами змісту навчального предмета б) наявність вимог до навчальних досягнень учнів з кожного предмета в) обґрунтоване виділення об’єктів контролю (перевірки й оцінювання) г) адекватність цілей, змісту і способів перевірки вимогам програм і методик ґ) застосування науково обґрунтованих вимог оцінювання навчальних досягнень. У початкових класах вчителем застосовуються такі види контролю: поточний, періодичний, тематичний, семестровий, річний; державна підсумкова атестація. Вибір видів контролю (перевірки й оцінювання), їх зміст, послідовність, взаємозалежність, час проведення визначаються специфікою навчальних предметів. Поточний контроль здійснюється в процесі поурочного вивчення теми. Особливість цього виду контролю в тому, що він є компонентом процесу оволодіння навчальним матеріалом уроку. Це визначає його основні цілі: встановлення стану розуміння і первинного засвоєння учнями окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем уроків, закріплення знань, умінь і навичок, їх актуалізація перед вивченням нового матеріалу. Результати поточної перевірки на самостійному етапі в структурі уроку оцінюються в оцінних судженнях або в балах. У процесі оволодіння новим змістом, тобто під час його засвоєння, систематизації й узагальнення, застосування нових знань, умінь і навичок, оцінка в балах виставляється тільки за достатньо повні і правильні відповіді. Інформація, отримана в процесі поточного контролю, є основою для коригування методики роботи вчителя на уроці, запобігання відставання окремих учнів, коригування учіння, необхідною умовою досягнення поурочних цілей, враховується у планування наступних уроків. Періодичний контроль має на меті визначення й оцінювання сформованості загальнопредметних умінь і навичок (аудіювання, читання, усне мовлення тощо), якими оволодівають учні в процесі вивчення окремих предметів. Цей вид контролю передбачає перевірку, що здійснюється періодично, шляхом організації фронтальної та індивідуальної діяльності школярів. Періодичність перевірки та вимоги до її змісту, оцінювання й обліку результатів конкретизуються в рекомендаціях з окремих предметів. Тематичний контроль (перевірка й оцінювання) як правило здійснюється після опанування програмової теми чи розділу. У разі, коли тема розрахована на велику кількість годин, її розподіляють на логічно завершені частини – підтеми. Якщо ж програмова тема невелика за обсягом, то об’єднують з однією або кількома наступними темами. Отже, одиницями тематичного контролю з різних предметів можуть бути: програмова підтема, тема, кілька тем, розділ. Об’єднання програмових тем здійснюється не механічно, а з урахуванням логічної структури їх змісту, взаємозв’язку між темами. Тематичний контроль якісно відрізняється від поточного контролю тим, що спрямований на виявлення та оцінювання рівнів оволодіння певною, достатньо завершеною частиною навчального матеріалу відповідно до структурних елементів предметної компетентності. Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми/розділу впродовж її/його вивчення з урахуванням усіх видів оцінювання за цей період (за результатами різних видів усних, письмових та практичних робіт учнів). Семестрова оцінка виставляється за результатами періодичного і тематичного оцінювання. Річна оцінка виставляється на основі семестрових оцінок. Облік (фіксація) результатів контролю ведеться учителем в класних журналах і табелях навчальних досягнень та відвідування школи. Державна підсумкова атестація у початковій школі проводиться з метою визначення відповідності освітнього рівня учнів 4-х класів вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти та готовності школярів навчатися в основній школі. Підсумковій атестації підлягають результати навчальної діяльності випускників початкової школи з української мови (мова і читання) та математики. Формою проведення атестації є підсумкова контрольна робота. Зміст завдань для підсумкових контрольних робіт формується відповідно до вимог Програм для середньої загальноосвітньої школи (1- 4 класи) та методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України. Підсумкова контрольна робота з української мови включає завдання, якими передбачається перевірка рівня мовленнєвих умінь учнів (будувати словосполучення, речення, невеликі зв’язні висловлювання), а також умінь практично застосовувати мовні знання з фонетики, лексики, граматики, орфографії. Підсумковою роботою з читання (українська, російська чи інша мова навчання) може бути комбінована робота, яка складається з тексту для самостійного читання та низки письмових завдань для перевірки розуміння прочитаного. Для підсумкової контрольної роботи з математики добираються завдання на перевірку вмінь записувати, порівнювати натуральні числа, виконувати з ними арифметичні дії, знаходити значення числових виразів, розв’язувати рівняння і нерівності, знаходити частини числа, розв’язувати текстові задачі, виконувати завдання геометричного змісту. Кожна підсумкова контрольна робота проводиться вчителем початкових класів відповідно до календарного планування на другому чи третьому уроці, крім понеділка й п’ятниці. На проведення річної підсумкової роботи відводиться 1 академічна година. Бал за державну підсумкову атестацію з цих предметів виставляється у класному журналі під датою проведення підсумкової роботи. Річне оцінювання з української мови та математики у 4 класі здійснюється на основі семестрових балів з урахуванням бала за атестацію. Усі види перевірки реалізуються за допомогою різних, але відповідних методів. Їх вибір зумовлюється насамперед особливостями змісту навчального предмета, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими можливостями школярів. Методи перевірки – це способи взаємопов’язаної діяльності вчителя і учнів, спрямовані на виявлення та вимірювання змісту і рівня навчальних досягнень кожним учнем і класом в цілому. У початкових класах застосовуються методи: усної перевірки (бесіда, розповідь учня); письмової перевірки (самостійні і контрольні роботи, твори, перекази, диктанти, графічні завдання тощо); практичної перевірки (дослід, практична робота, спостереження, заповнення таблиць, побудова схем, моделей, перфокарт тощо). Відносно новим є використання тестових завдань, які є стандартизованим засобом перевірки, який цілеспрямовано і економно у часі може кількісно виявити, що учень знає і вміє. Порівняльний аналіз результатів виконання науково обґрунтованих тестових завдань учнями одного класу, школи, району і т. ін. дозволяє об’єктивно виявити стан їх підготовленості, якість змісту, методик. Для перевірки у початкових класах можуть використовуватися тести і окремі тестові завдання різної складності, які змістовно охоплюють один предмет або кілька. Залежно від мети контролю тестові завдання можуть передбачати вибір однієї правильної відповіді (чи двох), конструювання відповіді, з’ясування правильності зв’язків між поняттями, встановлення послідовності тощо. Учбово-пізнавальна діяльність під час перевірки буває репродуктивною і творчою (частково-пошуковою і пошуковою). За формою організації учбово-пізнавальної діяльності учнів перевірка може бути: індивідуальною, груповою, в парах, фронтальною; у 3-4 класах доцільно включати у процес перевірки завдання на вибір. Виявлені під час перевірки результати учбово-пізнавальної діяльності учнів оцінюються. Оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета порівняно з вимогами чинних програм. Оцінювання є особливою складовою контролю, а педагогічна оцінка – його результатом. Оцінка виражається в оцінних судженнях і висновках учителя, які є її якісними (словесними) показниками, або в балах, тобто кількісними показниками. Оцінні судження мають супроводжувати і виставлення балів. Рекомендується використовувати для розвитку самооцінної діяльності портфоліо учнівських досягнень, в якому накопичуються протягом певного часу результати виконання різних завдань, які переконливо ілюструють індивідуальний рух розвитку дитини. Це дозволяє учням аналізувати і порівнювати результати своєї праці, ставити особистісно значущі завдання, що зміцнює інтерес до навчання, виховує волю і старанність. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учнів, а не ступеня їх невдач. Об’єктивність і точність оцінок забезпечуються орієнтовними вимогами оцінювання. Вимоги – це реальні, точно обрані ознаки, величини, які виступають вимірниками досягнень учнів відповідно до певних об’єктів оцінювання. Аналіз об’єктів контролю в початкових класах дав змогу визначити такі вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів: - якість знань (предметних, про способи діяльності): міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість - сформованість предметних умінь і навичок, способів навчальної діяльності (виконання за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях) - володіння досвідом елементарної творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні) - володіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе. На основі зазначених вимог виділяються чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів початкових класів: початковий, середній, достатній, високий. Їх загальнодидактичні характеристики такі:

Рівень навчальних досягнень учня (учениці) Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

І рівень – початковий Учень (учениця) засвоїв(-ла) знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень, які може відтворити; володіє різними видами умінь на рівні копіювання зразка виконання способу діяльності; виконує самостійну роботу під безпосереднім керівництвом учителя, але допомогу не може сприйняти відразу, а потребує детального кількаразового її пояснення.

ІІ рівень – середній Учень (учениця) володіє знаннями у формі понять, відтворює їх зміст, ілюструє прикладами з підручника, може встановлювати засвоєні внутрішньо понятійні зв’язки; відповідь будує у засвоєній послідовності; виконує способи діяльності за зразком в подібній ситуації; самостійно працює зі значною допомогою вчителя.

ІІІ рівень – достатній Учень (учениця) володіє поняттями, відтворює їх зміст, ілюструє не тільки відомими, а й новими прикладами, встановлює відомі внутрішньопонятійні і міжпонятійні зв’язки; вміє розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями; під час відповіді може відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв’язків; вміннями володіє на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконує з незначною допомогою вчителя; володіє вміннями виконувати окремі етапи розв’язання проблеми і застосовує їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність).

ІV рівень – високий Учень (учениця) володіє системою понять в межах, визначених навчальними програмами, встановлює як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв’язки; вміє розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення, відповідь аргументує новими прикладами; вміє застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях; самостійні роботи виконує під опосередкованим керівництвом; виконує елементарні творчі завдання. Описаним інтегрованим рівням відповідає 12-бальна шкала оцінок у такому співвідношенні: І (початковий) - 1-3 бали; ІІ (середній) - 4-6 балів; ІІІ (достатній) - 7-9 балів; ІV (високий) - 10-12 балів. 12-бальна система оцінювання забезпечує мотивацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, особистісно-орієнтований підхід у навчанні і вихованні, сприяє розвитку інтелектуальних та творчих здібностей кожної особистості, орієнтує вчителів на використання нових підходів до контрольно-оцінної та навчальної діяльності учнів, поліпшення якості та об’єктивності оцінювання їхніх навчальних досягнень. Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-2 класів здійснюється вербально, у 3-4 класах – за 12-бальною шкалою. За рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу може здійснюватися за 12-бальною шкалою (відповідно до критеріїв навчальних досягнень). Якщо навчальні досягнення учня 2 класу повністю відповідають критеріям певного рівня, ставиться його найвищий бал. Коли учень припускається окремих неточностей, йому знижується оцінка на 1-2 бали в межах рівня. Вчитель початкових класів повинен враховувати, що оцінка впливає на емоційний стан дитини, викликаючи як позитивні, так і негативні емоції, створюючи емоційний комфорт чи дискомфорт. Негативні емоції, як правило, зумовлені неаргументованою оцінкою. У процесі навчання, зокрема, під час оцінювання, вчителю необхідно виявляти доброзичливість, терпіння, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, а нормативний спосіб оцінювання – із особистісним, порівнюючи виявлені досягнення дитини не тільки з нормою, але й з її попередніми успіхами.

Проект

ОРІЄНТОВНІ ВИМОГИ ДО ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ОКРЕМИХ ПРЕДМЕТІВ

УКРАЇНСЬКА МОВА І МОВИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН

(мови навчання) 

Об’єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів з мови навчання є складники комунікативної компетентності: – досвід мовленнєвої діяльності (аудіативні уміння, здатність вести діалог, будувати монологічні зв’язні висловлювання в усній і письмовій формах, уміння виразно читати і розуміти зміст прочитаного); – знання про мову і мовлення, мовні уміння й навички; – орфографічні і пунктуаційні вміння й навички; – графічні навички письма, техніка, швидкість письма, культура оформлення письмових робіт. І. Оцінювання досвіду мовленнєвої діяльності 1. Аудіювання (слухання і розуміння прослуханого) Перевірка аудіативних умінь здійснюється фронтально в 2-4 класах у кінці кожного семестру. Перевіряються вміння: сприймати на слух незнайомий текст і розуміти в 2 класі елементи фактичного змісту (хто? що? де? коли? як?), запам’ятовувати послідовність подій; у 3-4 класах – фактичний зміст, причиново-наслідкові зв’язки, основну думку висловлювання, образний вислів. Для перевірки використовується незнайомий текст художнього стилю і запитання з варіантами відповідей. Обсяги текстів: у 2 класі – 120-200 слів, у 3 класі – 220-300 слів, у 4 класі – 320-400 слів. У 2 класі пропонується 4 запитання з двома варіантами відповідей на кожне, у 3 класі – 6 запитань з трьома варіантами відповідей, у 4 класі – 6 запитань з чотирма варіантами відповідей. У 2 класі за кожну правильну відповідь на запитання учень одержує 3 бали, в 3-4 класах – 2 бали. 2. Говоріння і письмо (діалогічне та монологічне висловлювання) Перевірка сформованості усного (діалогічного і монологічного) мовлення здійснюється індивідуально в 2-4 класах наприкінці кожного семестру. Рівень сформованості діалогічного мовлення в 2-4 класах рекомендується перевіряти у першому семестрі. Перевіряються вміння: складати діалог на задану тему, використовувати формули мовленнєвого етикету, дотримуватись правил спілкування, норм літературної мови. Обсяги утворених діалогів повинні відповідати нормам: у 2 класі – 3-4 репліки на двох учасників розмови, в 3 класі – 4-5 реплік, у 4 класі – 5-6 реплік.

Уміння вести діалог оцінюється за такими вимогами: Рівень навчальних досягнень учня (учениці) Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) Початковий

	1	Учень (учениця) підтримує діалог, відповідаючи на запитання співрозмовника лише «так» чи «ні»

2 Учень (учениця) відповідає на елементарні запитання короткими репліками, однак не ініціює розмови 3 Учень (учениця) вступає в діалог з найпростішої за змістом теми, відповідає лише на окремі репліки співрозмовника, робить спроби формулювати запитання Середній

	4	Учень (учениця) бере участь в діалозі з нескладної за змістом теми, але робить довгі паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді

5 Учень (учениця) підтримує діалог за нескладною за змістом мовленнєвою ситуацією, але іноді відхиляється від теми, не завжди вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу наближається до норм 6 Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, будує в основному змістовні репліки, однак не завжди дотримується правил мовленнєвого етикету, припускається окремих мовних помилок. Обсяг діалогу близький до норм Достатній

	7	Учень (учениця) будує діалог, що відповідає нормам, в міру швидко добирає потрібні слова, вживає формули мовленнєвого етикету, толерантний зі співрозмовником, але не висловлює власної думки, свого ставлення до предмета обговорення, припускається незначних мовних помилок 

8 Учень (учениця) складає діалог за ситуацією, що містить певну проблему, швидко добирає і правильно використовує потрібні слова, будує змістовні, невимушені репліки, дотримується правил культури спілкування, однак не висловлює свого ставлення до предмета обговорення, припускається незначних мовних помилок. Обсяг діалогу відповідає нормам 9 Учень (учениця) самостійно складає діалог з проблемної теми, чітко формулює запитання, дає влучні відповіді, демонструє належну культуру спілкування, не припускається мовних помилок, робить спроби висловити власну думку з приводу предмета обговорення. Обсяг діалогу відповідає нормам Високий

	10	Учень (учениця) складає діалог за проблемною ситуацією, чітко формулює думки, демонструє високу культуру спілкування, висловлює власну позицію, але невпевнено. Обсяг і мовне оформлення діалогу відповідає нормам

11 Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог з певної проблеми, впевнено висловлює й аргументує свою позицію, виявляючи повагу до думки співрозмовника, демонструє високу культуру спілкування. Структура діалогу і мовне оформлення реплік відповідає нормам 12 Учень (учениця) складає змістовний і досконалий за формою діалог, демонструє вміння уважно вислухати співрозмовника, виявляє стриманість і коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника, доводить свої думки, висловлюючи переконливі аргументи, в тому числі й із власного життєвого досвіду, відстоює власну позицію.

Перевірку усного монологічного мовлення рекомендується здійснювати в 2-4 класах у другому семестрі. У 2 класі перевіряється вміння будувати усний переказ, у 3-4 класах – усний твір. Писемне мовлення перевіряється в 3-4 класах. Письмовий переказ проводиться в 3 класі у кінці навчального року і в 4 класі – наприкінці першого семестру, письмовий твір – у кінці 4 класу. Обсяги текстів для переказів: у 2 класі – 40-50 слів, у 3 класі – 50-70 слів, у 4 класі – 70-100 слів. Обсяг творів повинен відповідати нормам: у 2 класі – близько 40 слів, у 3 класі – близько 60 слів, у 4 класі – 60-80 слів. За усне висловлювання (переказ, твір) ставиться одна оцінка – за зміст. За письмовий переказ і твір виставляється дві оцінки: за зміст і за грамотність. У журнал заноситься тільки оцінка за зміст. Вимоги до оцінювання грамотності письмового переказу і твору такі самі, як до оцінювання диктанту. Оцінювання змісту монологічного зв’язного висловлювання здійснюється за такими вимогами: Рівень навчальних досягнень учня (учениці) Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) Початковий 1 Учень (учениця) будує окремі, не пов’язані між собою речення, демонструючи обмежений лексичний запас і припускаючись мовних (лексичних, граматичних) помилок 2 Учень (учениця) будує або переказує окремі фрагменти висловлювання, при цьому його (її) лексичний запас обмежений, наявні мовні помилки 3 Учень (учениця) будує висловлювання, що не становить завершеного тексту. Послідовність викладу потребує вдосконалення, а лексика – збагачення; трапляються мовні помилки Середній 4 Учень (учениця) будує текст, який відзначається певною зв’язністю, але збіднений змістом; наявні відхилення від авторського тексту (переказ) або від теми (твір); порушена послідовності викладу, відсутні зачин або кінцівка, збіднена лексика, є мовні помилки 5 Учень (учениця) створює текст, який певною мірою розкриває тему, однак удосконалення потребує послідовність викладу, зачин чи кінцівка, добір слів, мовне оформлення тексту 6 Учень (учениця) будує досить послідовний текст, розкриває тему, хоч іноді порушує співвідношення основної і другорядної інформації; добір слів потребує вдосконалення; трапляються мовні помилки Достатній 7 Учень (учениця) правильно будує (переказує) текст, розкриває його загальний зміст і головну думку; у тексті наявні зачин, основна частина і кінцівка; проте школяр не висловлює своєї думки з приводу сказаного; текст бідний на виражальні засоби мови; трапляються невиправдані повтори тих самих слів; мають місце мовні помилки 8 Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне зв’язне висловлювання, в цілому ґрунтовно висвітлює тему і головну думку; проте не висловлює свого ставлення до того, про що говорить; припускається окремих мовленнєвих і мовних помилок 9 Учень (учениця) самостійно створює послідовний, логічно завершений текст; вдало добирає (у переказі використовує авторські) виражальні засоби мови; робить спроби висловити свою думку з приводу сказаного, але не дуже вдало; припускається поодиноких лексичних неточностей, мовних помилок Високий 10 Учень (учениця) вправно будує (переказує) текст, що характеризується логічною завершеністю, відповідністю темі і меті, багатством лексичних засобів; у тексті висловлена думка про предмет розмови, але допущено 1-2 мовні чи мовленнєві помилки 11 Учень (учениця) вправно будує послідовний, повний текст, враховуючи комунікативне завдання; чітко висловлює власну думку, аргументує її; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, граматичною і стилістичною грамотністю 12 Учень (учениця) створює повноцінне, яскраве, оригінальне за думкою зв’язне висловлювання з певною комунікативною метою; повно і вичерпно висвітлює тему; впевнено висловлює й аргументує своє ставлення до того, про що пише; вдало пов’язує предмет розмови з власним життєвим досвідом; робота відзначається багатством лексики, граматичною правильністю, стилістичною довершеністю

3. Читання Перевірка сформованості вміння читати в 1 класі здійснюється індивідуально наприкінці навчального року на матеріалі, у якому використано всі букви алфавіту, склади різних типів. У 2-4 класах сформованість читацьких умінь перевіряється на уроках читання. Сформованість уміння читати в 1 класі оцінюється за такими вимогами: Рівень навчальних досягнень учня (учениці) Бали Початковий Учень (учениця) читає складами, не зливаючи їх у слова, припускаючись багатьох помилок на пропуск, перестановку, заміну букв; виявляє розуміння лише окремих слів. Швидкість читання – до 20 слів за хвилину Середній Учень (учениця) читає текст плавно складами, зливаючи їх у слова при повторному прочитанні, припускаючись окремих помилок на пропуск, заміну, перестановку букв; виявляє розуміння окремих речень. Швидкість читання – 20-24 слова за хвилину Достатній Учень (учениця) досить вправно читає текст складами і цілими словами, припускаючись незначних відхилень від норми у вимові слів та інтонуванні речень; виявляє розуміння фактичного змісту прочитаного. Швидкість читання – 25-29 слів за хвилину Високий Учень (учениця) вправно читає текст цілими словами, чітко вимовляючи їх, дотримуючись відповідної інтонації; не лише виявляє розуміння фактичного змісту, а й висловлює оцінні судження з приводу прочитаного. Швидкість читання – 30 і більше слів за хвилину

ІІ. Оцінювання знань з мови, мовних умінь і навичок Оцінювання мовних знань і вмінь здійснюється в 2-4 класах не менше як двічі на семестр після вивчення певної теми (невеликі за обсягом теми можна об’єднувати, а великі – перевіряти за логічно завершеними частинами). Перевірці підлягають знання і вміння з мови, які необхідні для правильного і грамотного оформлення усних і письмових зв’язних висловлювань. Перевірка здійснюється фронтально в письмовій формі із застосуванням тестових завдань двох типів: 1) завдання закритого типу, які передбачають вибір одного із запропонованих варіантів відповідей; 2) відкриті завдання, що виконуються без опори на запропоновані варіанти відповідей (самостійне утворення форм слова, добір слів за певною ознакою, побудова речень тощо). У 2 класі учням пропонується п’ять завдань: три завдання закритого типу (з трьома варіантами відповідей на кожне) і два відкриті. Учням 3 класу дають вісім завдань: чотири закритого типу (з трьома варіантами відповідей на кожне) і чотири відкриті. Учням 4 класу пропонується вісім завдань: чотири закритого типу (з чотирма варіантами відповідей на кожне) і чотири відкриті завдання. У 2 класі за кожне правильно виконане завдання закритого типу учень одержує два бали, за кожне відкрите завдання – три бали (якщо таке завдання виконане частково, то учневі зараховується від одного до двох балів). У 3-4 класах кожне закрите завдання оцінюється одним балом, відкрите – двома балами (якщо таке завдання виконане частково, то учневі зараховується один бал). У разі, якщо при виконанні відкритих завдань учень (учениця) припустився орфографічних чи пунктуаційних помилок на вивчені правила, то від загальної суми набраних балів віднімається 1 бал за грамотність. ІІІ. Оцінювання орфографічних і пунктуаційних умінь Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є контрольне списування і контрольний текстовий диктант. Контрольне списування проводиться: в 1 класі – у кінці року, в 2-4 класах – наприкінці кожного семестру. Контрольний диктант проводиться: в 2 класі – один раз у кінці першого семестру і двічі в другому семестрі в 3-4 класах – двічі на кожний семестр. Обсяги текстів для диктантів і списування: у 1 класі – 20-30 слів, у 2 класі – 30-50 слів, у 3 класі – 50-70 слів, у 4 класі – 70-90 слів. При оцінюванні диктантів береться до уваги грамотність, каліграфія (правильність написання букв та їх з’єднань) і культура оформлення письмової роботи: від оцінки за грамотність віднімається 1-2 бали за помилки в написанні букв і їх з’єднань та недотримання культури оформлення письмової роботи. Оцінювання грамотності здійснюється за такими вимогами: – орфографічні і пунктуаційні помилки оцінюються однаково; – помилка в одному й тому самому слові, яке повторюється в диктанті кілька разів, вважається однією помилкою; помилки на одне правило, але в різних словах вважаються різними помилками; – не грубими вважаються такі помилки: повторення тієї самої букви в слові; недописування букви в кінці слова (не за правилом); двічі підряд написане те саме слово в реченні. Дві не грубі помилки прирівнюються до однієї грубої помилки; – чотири охайні виправлення (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки; – орфографічні помилки на невивчені правила виправляються, але не враховуються (якщо вони не були виписані на дошку під час диктанту). Норми оцінювання: Рівень навчальних досягнень учня (учениці) Бали Кількість помилок Початковий 1 9 і більше 2 8 3 7 Середній 4 6 5 5 6 4 Достатній 7 3 8 2 9 1 Високий 10 1 не груба помилка або 2-3 виправлення 11 1 виправлення 12 ––

ІV. Оцінювання графічних навичок письма, техніки, швидкості письма, культури оформлення письмових робіт Графічні навички письма, техніка, швидкість письма і культура оформлення письмових робіт перевіряються шляхом списування з друкованого тексту. У 1 класі списування проводиться на кінець навчального року, в 2-4 класах – у кінці кожного семестру. За списаний текст виставляється дві оцінки: одна – за грамотність, друга – за каліграфію, швидкість і культуру оформлення письмової роботи. Грамотність оцінюється за такими самими вимогами, що й диктант. Оцінювання графічних навичок (каліграфії) і дотримання гігієнічних правил письма в 1 класі здійснюється за такими вимогами: Рівень навчальних досягнень учня (учениці) Характеристика навчальних досягнень учня (учениці) Початковий Списаний текст нелегко прочитати; літери переважно непропорційні, мають різний нахил; зустрічаються друковані літери замість рукописних, дзеркальне зображення літер; поєднання букв часто неправильне або відсутнє; іноді спостерігається недотримання лінійності письма. Гігієнічних правил письма учень (учениця) майже не дотримується навіть після нагадування вчителя Середній Списаний текст читається, однак у формі літер зустрічаються ламані, кутовидні елементи; поєднання букв дуже розтягнуті або надто стислі. Гігієнічних правил письма учень (учениця) дотримується тільки після нагадування вчителя Достатній Списаний текст легко читається; літери переважно пропорційні, з однаковим нахилом, правильними поєднаннями, однак зустрічається певна кількість незначних відхилень від норми у формі букв та їх поєднанні. Учень (учениця) дотримується переважно всіх гігієнічних правил письма без нагадування вчителя Високий Списаний текст легко читається; літери пропорційні, з однаковим нахилом, правильно поєднані; допускається 1-2 незначних відхилення у формі букв чи їх поєднанні, які не порушують загального позитивного враження від письма. Учень (учениця) дотримується гігієнічних правил письма

У 2-4 класах здійснюється перевірка графічних навичок: форми, розміру, нахилу, поєднання літер; культури оформлення письмової роботи і швидкості письма. Дотримання норм за кожним із зазначених параметрів оцінюється двома балами (в сумі буде 12 балів). За незначне відхилення від норми за тим чи іншим параметром знімається 1 бал, за значне – 2 бали. Значними вважаються такі відхилення: зміна форми букви до невпізнанності; висота букви більша 6 мм або менша 2,5 мм, різнобічний нахил букв, неправильні поєднання букв або їх відсутність, неохайне виправлення, відсутність чіткості позначення абзаців. Щодо швидкості письма, то значним вважається відхилення від меншого показника норми (2 клас – 16-25 знаків, 3 клас – 26-35 знаків, 4 клас – 36-45 знаків) на 5 і більше знаків. V. Оцінювання державної підсумкової атестації Державна підсумкова атестація проводиться в кінці 4 класу у формі комбінованої контрольної роботи, укладеної з 12 завдань: 6 тестових завдань закритого типу з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох запропонованих варіантів; 5 завдань відкритого типу, що виконуються письмово; 1 творчого завдання – написання тексту на задану тему обсягом 5-7 речень. Оцінювання комбінованої контрольної роботи здійснюється таким чином: за кожне тестове завдання закритого типу ставиться 1 бал; кожне завдання відкритого типу оцінюється 2 балами (у разі, якщо таке завдання виконано частково, учень одержує 1 бал); за творче завдання ставиться від 1 до 12 балів, при цьому береться до уваги зміст тексту і грамотність (від одержаних балів за зміст віднімається 1 бал за кожну допущену помилку на правило, передбачене програмою для 1-4 класів). Зміст тексту оцінюється так само, як монологічне зв’язне висловлювання. Усі бали за виконані завдання додаються, й одержаний загальний бал переводиться в оцінку за поданою таблицею: Таблиця переведення тестового бала в оцінку. Тестовий бал 1-2 3-4 5-7 8-10 11-13 14 15-16 17-19 20-22 23-25 26-27 28 Шкільна оцінка «1» «2» «3» «4» «5» «6» «7» «8» «9» «10» «11» «12»

VІ. Зведений перелік перевірних робіт, які проводяться в 1-4 класах Вид перевірки 1 клас 2 клас 3 клас 4 клас І сем. ІІ сем. І сем. ІІ сем. І сем. ІІ сем. І сем. ІІ сем. Аудіювання – – 1 1 1 1 1 1 Діалог – – 1 – 1 – 1 – Усний переказ – – – 1 – – – – Усний твір – – – – – 1 – 1 Читання – 1 – – – – – – Письмовий переказ – – – – – 1 1 – Письмовий твір – – – – – – – 1 Перевірка мовних знань і вмінь – – 2 2 2 2 2 2 Диктант – – 1 2 2 2 2 2 Списування – 1 1 1 1 1 1 1 Державна підсумкова атестація – – – – – – – 1 Загальна кількість перевірок за семестр – 2 6 7 7 8 8 9

За ведення зошитів виставляється від 1 до 12 балів щомісяця протягом кожного семестру. Під час оцінювання ведення зошитів беруться до уваги: каліграфія, грамотність, культура оформлення письмових робіт і наявність робіт над помилками. За кожний параметр виставляється від 1 до 3 балів.

Проект

ОРІЄНТОВНІ ВИМОГИ ДО ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ОКРЕМИХ ПРЕДМЕТІВ

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ українська мова навчання 2 – 4 класи

Об’єктами перевірки й оцінювання з літературного читання є складники читацької компетентності: • навичка читання вголос і мовчки; • розуміння прочитаного; • уміння виразно читати; • досвід читацької діяльності учнів (елементарна обізнаність з колом дитячого читання, практичне засвоєння літературознавчих понять, уміння працювати з текстами різних жанрів, уміння переказувати зміст прочитаного твору , уміння самостійно працювати з дитячою книжкою, довідковою літературою). Контроль навчальних досягнень учнів здійснюється шляхом таких видів контролю: поточного, семестрового (підсумкового), державної підсумкової атестації. Основною формою поточного контролю є фронтальне та індивідуальне усне опитування. Підсумковий (семестровий) контроль проводиться у формі комбінованої письмової контрольної роботи, побудованої на основі незнайомого тексту з елементами тестових завдань: у 2 класі наприкінці другого семестру; у 3-4 класах двічі на рік, наприкінці кожного семестру. У 4 класі передбачається проведення державної підсумкової атестації. Перевірці й оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів, окреслені змістовими лініями Державного стандарту початкової загальної освіти та навчальною програмою з літературного читання.

Зведений перелік підсумкових перевірок Вид перевірки 2 клас 3 клас 4 клас І сем. ІІ сем. І сем. ІІ сем. І сем. ІІ сем. Навичка читання вголос 1 1 1 1 1 1 Навичка читання мовчки ─ ─ 1 1 1 1 Підсумкова контрольна робота ─ 1 1 1 1 1 Державна підсумкова атестація ─ ─ ─ ─ ─ 1 Загальна кількість перевірок за семестр 1 2 3 3 3 4

Читання вголос Перевірка розвитку навички читання вголос у 2-4 кл. здійснюється індивідуально у процесі поточного контролю. Перевіряються всі якості навички читання вголос (правильність, спосіб, розуміння, виразність, темп). Контроль навички читання вголос здійснює вчитель. Контроль техніки читання вголос (правильність, спосіб, темп) проводиться індивідуально протягом 2-х останніх тижнів І-го і ІІ-го семестрів. Для читання учневі пропонують незнайомий художній, науково-художній текст, який у кожній віковій групі відрізняється обсягом, складністю змісту, мовою, побудовою речень, шрифтом і т. ін. З метою забезпечення рівних умов перевірки учитель обирає для читання один і той самий текст. Перевірку розуміння учнями прочитаного рекомендується здійснювати у процесі поточного оцінювання протягом року, а також під час проведення комбінованої контрольної роботи наприкінці семестрів. Розвиток уміння читати виразно перевіряється окремо у процесі поточного контролю лише після попередньої підготовки учнів. З особливою увагою педагог ставиться до дітей, які мають певні психофізіологічні особливості: природну повільність, заїкання, поганий зір. Під час оцінювання це не є підставою для зниження бальної оцінки. Контроль за якістю читання у таких дітей здійснюється під час поточного опитування.

Показники темпу читання вголос Клас І семестр ІІ семестр 2 35-45 сл/хв 50-60 сл/хв. 3 65-70 сл/хв 75-80 сл/хв. 4 80-85 сл/хв 90-95 сл/хв.

Оцінювання сформованості техніки читання вголос (правильність, спосіб, темп) 2 клас І семестр

Рівень навчальних досягнень учня (учениці) Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

І Початковий Учень (учениця) читає відривними складами, припускаючись багатьох помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів; помилок мовного характеру. Темп читання значно нижчий від меншого нормативного числового показника (на 7-10 слів)

ІІ Середній Учень (учениця) читає плавно складами і словами, припускаючись помилок у закінченнях, наголошуванні слів; на пропуск, заміну, перестановку букв і складів. Темп читання нижчий від меншого нормативного числового показника (на 4-6 слів)

ІІІ Достатній Учень (учениця) читає плавно словами, окремі (багатоскладові) слова — складами у темпі, що відповідає нормативному, припускаючись незначних відхилень від норми у наголошуванні, вимові слів, інтонуванні речень ІV Високий Учень (учениця) читає плавно, правильно цілими словами, з дотриманням відповідного темпу, нормативної вимови слів

Оцінювання сформованості техніки читання вголос (правильність, спосіб, темп) 2 клас ІІ семестр, 3-4 класи

Рівень навчальних досягнень учня (учениці) Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

І Початковий

1 Учень (учениця) читає відривними складами, припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру. Темп читання суттєво нижчий від нормативного (на 10 і більше слів від меншого нормативного числа) 2 Учень (учениця) читає переважно складами, з тривалими паузами у темпі, значно нижчому від нормативного (на 8 і більше слів від меншого нормативного числа), припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру 3 Учень (учениця) значну кількість слів читає складами, не дотримуючись пауз між реченнями і смисловими групами слів. Темп читання нижчий від нормативного (на 7 і більше слів від меншого нормативного числа). Припускається багатьох помилок на перестановку, заміну складів, звуків, слів, у наголошуванні слів

ІІ Середній 4 Учень (учениця) читає словами і складами. Читання монотонне у темпі, нижчому від нормативного (на 5-6 слів від меншого нормативного числа). Часто припускається помилок у вимові, наголошуванні слів 5 Учень (учениця) читає переважно словами. Припускається помилок на заміну, перестановку складів, у наголошуванні слів, порушує правила вимови. Темп читання дещо нижчий від нормативного (на 3-4 слова від меншого нормативного числа) 6 Учень (учениця) читає переважно плавно, цілими словами у темпі, що відповідає нормативному, припускаючись мовленнєвих помилок, а також у наголошуванні слів

ІІІ Достатній

7 Учень (учениця) читає плавно, цілими словами у темпі, що відповідає нормативному. Припускається кількох орфоепічних, мовленнєвих помилок 8 Учень (учениця) читає плавно словами, правильно, у відповідному темпі. Припускається окремих помилок у наголошуванні слів 9 Учень (учениця) читає плавно словами і групами слів, правильно, у відповідному темпі. Припускається окремих орфоепічних помилок

ІV Високий 10 Учень (учениця) читає правильно, плавно словами і групами слів, у відповідному темпі. Мають місце поодинокі орфоепічні помилки 11 Учень (учениця) читає правильно, плавно словами і групами слів, у відповідному темпі з дотриманням норм літературної вимови 12 Учень (учениця) читає правильно, плавно словами і групами слів, у відповідному темпі з дотриманням норм літературної вимови

Читання мовчки У 3-4 класах рівень розвитку навички читання мовчки (технічної і смислової її сторін) перевіряється й оцінюється у процесі поточного і підсумкового контролю. Враховуються такі характеристики цього виду читання: спосіб , розуміння змісту прочитаного, темп читання. Поточна перевірка навички читання мовчки здійснюється індивідуально і фронтально. Учням пропонують художній, науково-пізнавальний текст і завдання тестового характеру: 5 завдань за текстом з трьома варіантами відповідей на кожне, 2 завдання, які потребують короткої відповіді, 1 завдання з розгорнутою відповіддю. За кожну правильну відповідь на завдання 1−5 виставляється по 1 балу; завдання 6 і 7 оцінюються в межах 2 балів кожне (2 бали – завдання виконано правильно, дано повну ґрунтовну відповідь, правильно встановлено послідовність чи відповідність; 1 бал – завдання виконано частково, допущено неточності, відповідь не обґрунтовано); завдання 8 оцінюються в межах 3 балів. Учням, у яких темп і спосіб читання не відповідають нормативним показникам, знижується оцінка на 1 бал за кожний показник. Показники темпу читання мовчки

Клас І семестр ІІ семестр 3 85-100 сл/хв 95-110 сл/хв 4 110-130 сл/хв 130-150 сл/хв і більше

Читання мовчки оцінюється за такими критеріями: 3-4 клас

Рівень навчальних досягнень учня (учениці) Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

І Початковий

1 Учень (учениця) розуміє зміст окремих речень у тексті. Читає напівголосно у темпі, суттєво нижчому від меншого нормативного показника (10 і більше слів) 2 Учень (учениця) розуміє окремі події у змісті твору. Читає пошепки, у темпі, суттєво нижчому від меншого нормативного показника (8 і більше слів) 3 Учень (учениця) спроможний(-на) відповісти лише на запитання, що стосуються окремих фрагментів змісту твору. Утруднюється пояснити, як пов'язані між собою події у тексті. Читає з вираженими ознаками беззвучної артикуляції у темпі, нижчому від меншого нормативного показника (7 і більше слів)

ІІ Середній 4 Учень (учениця) правильно відповідає на окремі запитання, пов'язані з розумінням фактичного змісту твору. Читає з ознаками беззвучної артикуляції у темпі, нижчому від меншого нормативного показника (на 5-6 слів) 5 Характер відповідей учня (учениці) на запитання свідчать про неповне розуміння фактичного змісту твору. Під час читання часто виникають зовнішні мовленнєві рухи. Темп читання є дещо нижчим від меншого нормативного показника (3-4 слова) 6 Рівень усвідомлення фактичного змісту нескладного тексту є загалом досягнутим. Учень (учениця) читає у темпі наближеному до нормативного. Періодично виникають зовнішні мовленнєві рухи під час читання багатоскладових та важких для розуміння слів

ІІІ Достатній

7 Учень (учениця) виявляє достатнє розуміння фактичного змісту тексту. Виконуючи завдання, припускається помилок, пов'язаних з розумінням основної думки твору, розумінням значення окремих слів, висловів, у т. ч. вжитих у переносному значенні. Спосіб і темп читання відповідають нормативним показникам 8 Учень (учениця) усвідомлює фактичний зміст тексту, але неповно розуміє його основний смисл. Виконуючи завдання, припускається помилок, пов’язаних з розумінням основної думки твору, встановленням причинно-наслідкових зв’язків. Спосіб і темп і читання свідчать про належний рівень сформованості цього виду читання 9 Учень (учениця) виявляє здатність самостійно усвідомлювати фактичний зміст твору, основний смисл – з незначною допомогою вчителя. Припускається окремих неточностей у відповідях на запитання щодо розуміння висловів, ужитих у переносному значенні. Спосіб читання учнів є достатньо сформованим, темп читання дещо перевищує нормативні показники

ІV Високий 10 Учень (учениця) у повному обсязі усвідомлює фактичний зміст, основний смисл твору. Мають місце поодинокі випадки неточного розуміння підтексту. Темп читання суттєво перевищує нормативні показники читання вголос 11 Учень (учениця) у повному обсязі поглиблено, усвідомлює фактичний зміст та основний смисл різних за ступенем складності творів. Іноді припускається неточностей щодо розуміння підтексту. Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання, а темп значно перевищує нормативні показники 12 Учень (учениця) у повному обсязі поглиблено розуміє зміст та основний смисл різних за складністю окреслених навчальною програмою текстів; правильно відповідає на всі запитання за змістом прочитаного Темп читання зазвичай у 1,5-2 рази перевищує нормативні показники читання вголос. Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання

Перевірка й оцінювання уміння читати виразно, читати напам’ять

Перевірка уміння читати виразно здійснюється у процесі поточного контролю (під час поурочного вивчення теми, перевірки домашнього завдання). Виразність читання перевіряється на знайомому тексті, після попередньої підготовки. Якість виразного читання, читання творів напам’ять визначається за такими критеріями: – правильність, повнота відтворення учнем (ученицею) фактичного змісту твору; – виразність читання (чіткість дикції, інтонаційна правильність, уміння виявити своє ставлення до того, що читається; доречність використання мовленнєвих та позамовних (міміка, жести) засобів виразності); – дотримання орфоепічних норм (літературна вимова голосних і приголосних звуків у різних позиціях, сполучень звуків у мовленнєвому потоці, а також наголошування слів). У дітей з органічними порушеннями вимови цей критерій не враховується. Орієнтовні вимоги до якості читання напам’ять є наскрізними для учнів 2-4 класів. Перевірка читання напам’ять здійснюється індивідуально у процесі поточного контролю. Доцільно розосередити (проводити протягом 2-3 уроків) перевірку читання учнем (ученицею) напам’ять вірша чи прозового твору, які визначені для обов’язкового вивчення. У класному журналі результати цього виду перевірки фіксуються на лівій сторінці класного журналу (без зазначення дати) окремою колонкою «вивчення напам’ять». Перевірка вивчення напам’ять творів малих жанрів (скоромовок, прислів’їв, приказок) проводиться в процесі поточного оцінювання.

Оцінювання читання напам’ять здійснюється за такими критеріями:

Рівень навчальних досягнень учнів Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

Правильність, повнота відтворення фактичного змісту твору Виразність читання Дотримання учнями орфоепічних норм

І Початковий

1 Учень (учениця) відтворює лише окремі фрагменти змісту твору; припускається значної кількості помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, помилок мовного характеру Учень (учениця) читає монотонно, уповільнено; робить невиправдані тривалі паузи; інтонація кінця речення не відповідає типу речення; дикція нечітка Припускається численних помилок у вимові та наголо-шуванні слів 2 Учень (учениця) відтворює незначну частину твору; порушує послідовність змісту, припускається низки помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, помилок мовного характеру Учень (учениця) читає монотонно, уповільнено; робить невиправдані тривалі паузи; інтонація кінця речення не відповідає типу речення; дикція нечітка Припускається 6 і більше помилок у вимові та наголо-шуванні слів 3 Учень (учениця) відтворює менше половини твору; в окремих випадках порушує послідовність змісту, припускається 4 і більше помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, помилок мовного характеру Учень (учениця) читає монотонно; робить невиправдані паузи, помилки в інтонуванні кінця речення; дикція нечітка Припускається дещо меншої кіль-кості помилок у ви-мові та наголо-шуванні слів (до 6)

ІІ Середній 4 Учень (учениця) відтворює половину твору, однак робить тривалі паузи, може продовжити читання після підказки; припускається окремих помилок (до 3) на заміну перестановку, пропуск слів і виправляє їх з допомогою вчителя Учень (учениця) читає монотонно; робить паузи між реченнями і частинами тексту, помилки в інтонуванні кінця речення; темп читання нерівномірний; дикція недостатньо чітка Припускається помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків (до 5) 5 Учень (учениця) відтворює більшу половину твору в основному правильно, однак робить тривалі паузи і може продовжити читання після підказки; припускається окремих помилок (до 2) на заміну, перестановку, пропуск слів і виправляє їх незначною допомогою вчителя Учень (учениця) читає текст загалом виразно, однак утруднюється самостійно визначити потрібний тон, темп читання; окремі слова вимовляє з нечіткою дикцією; порушує правила вимови; робить помилки в інтонуванні речень; у виборі інтонаційних засобів виразності потребує значної допомоги вчителя Припускається до 4 помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків 6 Учень (учениця) відтворює весь твір загалом правильно, однак робить тривалі паузи, самостійно пригадуючи наступну частину тексту; припускається окремих помилок (1-2) на заміну, перестановку, пропуск слів і виправляє їх самостійно Учень (учениця) читає текст загалом виразно, але темп читання здебільшого зависокий; є деякі недоліки в дикції, окремі помилки в інтонуванні кінця речення; у виборі інтонаційних засобів виразності користується допомогою вчителя Припускається до 3 помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків

ІІІ Достатній

7 Учень (учениця) відтворює твір правильно, але в окремих випадках припускається перестановки чи заміни слів і виправляє їх самостійно Учень (учениця) читає текст загалом виразно, плавно, з досить чіткою дикцією; інтонування речень в цілому правильне; дотримується пауз, зумовлених розділовими знаками у тексті, однак емоційне забарвлення відтворюваного тексту недостатньо виразне; потребує незначної допомоги у виборі темпу читання, сили голосу, тону Припускається 2-3 помилок у вимові чи наголошуванні окремих слів, звуків 8 Учень (учениця) відтворює твір правильно, але в окремих випадках допускає паузи, перестановку чи заміну слів, які виправляє самостійно Учень (учениця) читає текст загалом виразно, плавно, з гарною дикцією; правильно інтонує кінець речення; припускається неточностей щодо регулювання темпу читання і сили голосу; переважно самостійно правильно добирає інтонаційні засоби виразності, але не завжди точно інтонує у тексті слова, які відображують емоційний стан героя, стан природи і т. ін. Припускається 1-2 помилок у вимові чи наголошуванні окремих слів, звуків 9 Учень (учениця) правильно відтворює твір, припускається 1-2 помилок на перестановку чи заміну слів, які виправляє самостійно Учень (учениця) читає текст виразно, плавно, з гарною дикцією, правильно інтонує речення; припускається неточностей щодо регулювання темпу читання і сили голосу; самостійно добирає інтонаційні засоби виразності, але не завжди точно голосом передає своє й авторське ставлення до героїв чи подій Може допустити 1-2 орфоепічні помилки

ІV Високий 10 Учень (учениця) повно і правильно відтворює зміст твору. Допускає 1 помилку у відтворенні змісту твору, яку виправляє самостійно Учень (учениця) читає текст виразно, плавно, з гарною дикцією; інтонаційно виділяє найбільш вагомі за змістом слова; дотримується логічних пауз; правильно інтонує кінець речення; уміє самостійно добирати інтонаційні, мовленнєві та позамовні засоби (4 клас) виразності відповідно до змісту твору; мають місце окремі випадки неточного застосування логічних наголосів, ритмічних пауз Може допустити 1-2 орфоепічні помилки 11 Учень (учениця) повно і правильно відтворює зміст твору Учень (учениця) читає текст виразно, плавно, з гарною дикцією, правильним темпом і силою голосу; інтонація (логічний наголос, паузи, мелодика), емоційне забарвлення виразні; самостійно добирає і користується мовленнєвими та позамовними (4 клас) засобами виразності, передаючи своє й авторське ставлення до змісту твору Є поодинокі вимовні помилки, які учень самостійно виправляє 12 Учень (учениця) повно і правильно відтворює зміст твору Учень (учениця) читає текст виразно; має гарну дикцію; правильно користується під час читання інтонаційними (правильно робить паузи, регулює силу голосу і тон залежно від розділових знаків і змісту, інтонує кінець речення), мовленнєвими та позамовними (4 клас) засобами художньої виразності відповідно до жанрової специфіки твору; передає не лише авторське, а й власне ставлення до того, що читається Дотримується норм літературної вимови

Перевірка й оцінювання досвіду читацької діяльності учнів (елементарна обізнаність з колом дитячого читання, практичне засвоєння літературознавчих понять, уміння працювати з текстами різних жанрів, уміння переказувати зміст прочитаного твору, уміння самостійно працювати з дитячою книжкою, довідковою літературою)

Перевірка й оцінювання здійснюється у процесі поточного контролю (в усній і письмовій формах) і враховується у підсумковому (річному) оцінюванні навчальних досягнень школярів з читання за кожний семестр. Навчальними програмами у 3-4 класах передбачено цілеспрямоване формування творчої діяльності молодших школярів. Зміст цієї роботи має переважно навчальний характер. Тому у процесі перевірки й оцінювання творчих видів завдань визначальною є мотиваційна і розвивальна функція. В оцінюванні творчих завдань мають переважати оцінні судження вчителя позитивного характеру. Не рекомендується здійснювати бальне оцінювання виконання учнями творчих завдань на низькому рівні.

2 клас (І семестр)

Рівень навчальних досягнень учнів Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

І Початковий Учень (учениця) під час читання (слухання) здатний(а) зосереджувати свою увагу на окремих епізодах, зазвичай емоційно забарвлених. Спроможний розрізнити твори за їх жанровими ознаками (казка, вірш, оповідання), назвати окремі структурні елементи дитячої книжки (обкладинка, сторінка, назва книжки) лише після кількаразового пояснення вчителя

ІІ Середній Учень (учениця) під час переказу утруднюється логічно і послідовно відтворити зміст прочитаного (прослуханого). Зосереджує свою увагу лише на подіях; не завжди розуміє, як вони пов’язані між собою. Може точно, як у творі, назвати окремих персонажів. У визначенні теми твору, розрізненні жанрових ознак вивчених творів, усвідомленні призначення структурних елементів дитячої книжки потребує допомоги вчителя

ІІІ Достатній Учень (учениця) загалом послідовно, у повному обсязі відтворює фактичний зміст прочитаного; припускається неточностей у словесному вираженні свого ставлення до подій, вчинків персонажів, найпростіших оцінних суджень. Переважно самостійно, визначає тему твору, розрізняє твори за їх жанровими ознаками, персонажів – за характером поведінки; називає та усвідомлює призначення окремих структурних елементів дитячої книжки

ІV Високий Учень(учениця) самостійно, в логічній послідовності переказує невеликий за обсягом текст; усвідомлює, як пов’язані між собою події; знаходить у тексті речення, які підтверджують усні висловлювання. Правильно визначає і називає персонажів твору; розрізняє їх за характером поведінки, висловлює найпростіші оцінні судження з використанням оцінної лексики. Самостійно визначає тему твору, розрізняє вивчені авторські і фольклорні твори за їх жанровими ознаками (практично). Правильно називає кілька вивчених програмових творів та їх авторів. Усвідомлює призначення структурних елементів дитячої книжки, застосовує здобуті знання, уміння у навчальній діяльності: правильно визначає орієнтовний зміст дитячої книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить потрібний твір у змісті, вказує сторінку, на якій він знаходиться

2 клас (ІІ семестр)

Рівень навчальних досягнень учнів Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

І Початковий 1 Учень (учениця) виконує окремі завдання за змістом твору лише зі значною допомогою вчителя; переказуючи твір, складає лише 1-2 речення. Припускається численних мовних, мовленнєвих, орфоепічних помилок 2 Учень (учениця) під час читання (слухання) здатний(а) зосереджувати свою увагу на окремих епізодах, зазвичай емоційно забарвлених; частково розуміє значення окремих слів, словосполучень, речень у тексті; виконує окремі завдання за змістом твору лише зі значною допомогою вчителя. Припускається численних мовних і мовленнєвих помилок 3 Учень (учениця) під час читання (слухання) здатний(а) зосереджувати свою увагу лише на подіях; не завжди розуміє, як вони пов’язані між собою; виконує завдання за змістом твору лише зі значною допомогою вчителя; спроможний (спроможна). Мовлення характеризується наявністю багатьох орфоепічних і мовленнєвих помилок

ІІ Середній 4 Учень (учениця) виконує завдання за змістом твору з допомогою вчителя. Називає окремих персонажів твору; спроможний(а) дати відповідь на запитання за змістом твору. Припускається мовних і мовленнєвих помилок 5 Учень (учениця) виконує завдання за змістом твору з незначною допомогою вчителя; може точно, як у тексті, назвати окремих персонажів; усвідомлює фактичний зміст твору. У розрізненні основних жанрів вивчених творів потребує значної допомоги вчителя. Утруднюється правильно назвати призначення окремих структурних елементів дитячої книжки. Припускається мовних і мовленнєвих помилок 6 Учень (учениця) утруднюється самостійно виконати завдання за змістом твору. Висловлює (без аргументації) власне ставлення до подій, вчинків персонажів. Усвідомлює фактичний зміст твору лише з допомогою вчителя. З допомогою вчителя розрізняє основні жанри вивчених творів, правильно називає та усвідомлює призначення окремих структурних елементів дитячої книжки. Мовлення невиразне. Почасти припускається мовних і мовленнєвих помилок ІІІ Достатній 7 Учень (учениця) загалом самостійно виконує завдання за текстом: називає фактичні події, визначає і називає персонажів твору; знаходить у тексті відповіді на запитання щодо відтворення фактичного змісту твору; визначає тему, складає план твору з допомогою вчителя. Розрізняє твори за жанровими ознаками з допомогою вчителя. Правильно наводить 3 приклади вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів. З незначною допомогою вчителя виявляє уміння орієнтуватися у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення. Припускається окремих мовних та мовленнєвих помилок 8 Учень (учениця) загалом самостійно виконуючи завдання за текстом: висловлює та частково аргументує власне ставлення до подій, вчинків персонажів, користуючись елементарною оцінною лексикою; знаходить у тексті відповіді на запитання щодо відтворення фактичного змісту твору; визначає тему твору з незначною допомогою вчителя; в цілому самостійно складає план твору. З незначною допомогою вчителя практично розрізняє твори за жанровими ознаками; правильно наводить 4 приклади вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів; виявляє уміння орієнтуватися у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення. Є поодинокі мовленнєві помилки 9 Учень (учениця) самостійно виконує завдання за текстом: висловлює, аргументує власне ставлення до подій, вчинків персонажів, допускаючи неточності у формулюванні найпростіших оцінних суджень; знаходить у тексті відповіді на запитання щодо відтворення фактичного змісту твору; визначає тему твору. Практично розрізняє твори за жанровими ознаками (з незначною допомогою вчителя). Правильно наводить 5 прикладів вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів. З незначною допомогою вчителя орієнтується у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення ІV Високий 10 Учень (учениця) правильно виконує завдання за текстом: висловлює найпростіші оцінні судження щодо поведінки, вчинків героїв з використанням відповідної оцінної лексики; формулює запитання до окремих абзаців і до тексту; самостійно визначає тему твору; пояснює зв’язок заголовка із змістом твору; визначає у тексті структурні елементи (зачин, основну частину, кінцівку); складає план твору. Практично розрізняє казку, вірш, оповідання та правильно наводить 2-3 приклади кожного жанру. Правильно називає 6-7 вивчених програмових творів та їх авторів. Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться) 11 Учень (учениця) правильно виконує завдання за текстом. Практично розрізняє казку, вірш, оповідання та правильно наводить 2-3 приклади кожного жанру. Правильно називає 6-7 вивчених програмових творів та їх авторів. Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться) 12 Учень (учениця) швидко і правильно виконує завдання за текстом. Практично розрізняє казку, вірш, оповідання та правильно наводить 2-3 приклади кожного жанру. Правильно називає 6-7 вивчених програмових творів та їх авторів. Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться)

3-4 класи

Рівень навчальних досягнень учнів Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

І Початковий

1 Учень (учениця) переказує фактичний зміст твору з опорою на поданий зразок плану окремими, не повʼязаними між собою реченнями. Припускається численних мовних, мовленнєвих, орфоепічних помилок. Частково розуміє значення більшості слів, словосполучень у тексті

2 Учень (учениця) відтворює на основі поданого зразка плану окремі, не пов’язані між собою фрагменти змісту твору. Припускається численних мовних і мовленнєвих помилок

3 Учень (учениця) переказує на основі поданого зразка плану менше половини змісту тексту. Його переказ характеризується непослідовністю, пропуском фрагментів, важливих для цілісного розуміння змісту, наявністю багатьох орфоепічних і мовленнєвих помилок ІІ Середній

4 Учень (учениця) недостатньо зв’язно відтворює з опорою на поданий зразок плану більшу частину фактичного змісту тексту. Порушує послідовність викладу, припускаючись мовних і мовленнєвих помилок. З допомогою вчителя може назвати 1-2 твори, що вивчались не вказуючи їх авторської приналежності

5 Учень (учениця) зв'язно, але недостатньо повно, відтворює фактичний зміст твору з опорою на поданий зразок плану. Почасти порушує послідовність викладу. Припускається мовних і мовленнєвих помилок. З допомогою вчителя розрізняє окремі літературні жанри (казка, вірш), окремі структурні елементи дитячої книжки; наводить приклади 2-3 вивчених творів, утруднюючись у визначенні їх авторської приналежності; висловлює (без аргументації) найпростіші оцінні судження щодо поведінки, вчинків персонажів («хороший», «поганий»)

6 Учень (учениця) переказує зміст твору зв’язно, загалом повно, послідовно, хоч не завжди розрізняє основну й другорядну інформацію. Виявляє нестійкі уміння виділяти смислові частини тексту, складати план твору, визначати його тему. Почасти припускається мовних і мовленнєвих помилок. 3 частковою допомогою вчителя висловлює (без аргументації) своє ставлення до подій, вчинків персонажів, користуючись елементарною оцінною лексикою; практично розрізняє казку, вірш, оповідання; Наводить кілька прикладів літературних творів, що вивчались, окремі з них — за авторською приналежністю. З допомогою вчителя усвідомлює в тексті роль окремих яскравих, образних висловів. Виконує завдання на словесне малювання, придумування творів за аналогією з прочитаним, вміє читати за ролями. Практично розрізняє структурні елементи дитячої книжки (неповно); виявляє нестійкі уміння знаходити їх у конкретних книжках; пояснювати призначення; недостатньо володіє способами пошуку навчально-пізнавальної інформації у виданнях довідкового характеру

ІІІ Достатній

7 Учень (учениця) відтворює зміст твору (з урахуванням виду переказу) зв'язно, достатньо повно, послідовно, з елементами аргументації поведінки, вчинків персонажів. Припускається окремих мовних та мовленнєвих помилок. З незначною допомогою вчителя складає план, визначає тему твору; практично розрізняє програмові твори за жанровими ознаками; правильно наводить приклади 3-4 вивчених творів та їх авторів. Знаходить у тексті засоби художньої виразності, хоч і неповно розуміє їх функції у творі. Розрізняє структурні елементи дитячої книжки, іноді припускається неточностей, визначаючи їх у конкретних книжках. Виявляє нестійкі уміння здійснювати пошук навчально-пізнавальної інформації у довідкових виданнях

8 Учень (учениця) загалом самостійно, зв'язно, логічно, послідовно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, формулює його тему, складає план; висловлює та частково аргументує власне ставлення до подій, вчинків персонажів, спираючись на текстовий матеріал. Використовує у мовленні авторські засоби художньої виразності, почасти невдало замінюючи їх власними. Є поодинокі мовленнєві помилки. Вміє за перерахованими вчителем ознаками визначити жанр твору та навести 1-2 приклади. Правильно наводить 4-5 прикладів творів, що вивчались. Загалом правильно орієнтується у структурі дитячої книжки, хоч не завжди застосовує набуті знання у практичній діяльності. Потребує удосконалення уміння знаходити навчально-пізнавальну інформацію у виданнях довідкового характеру

9 Учень (учениця) самостійно, зв’язно, послідовно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, вміє самостійно сформулювати його тему, скласти план. Висловлює й аргументує власне ставлення до подій, вчинків героїв, спираючись на текстовий матеріал. Загалом вдало використовує у мовленні авторські засоби художньої виразності, хоч не завжди може пояснити роль окремих з них у творі. Припускається поодиноких мовленнєвих помилок. Правильно наводить 5-6 прикладів програмових творів та їх авторів; самостійно перераховує основні жанрові ознаки творів (іноді припускається помилок). Вміє знаходити у текстах порівняння, творчо переказати текст, читати за ролями, складати за допомогою вчителя казки. Орієнтується у змісті дитячої книжки з опорою на її довідково-ілюстративний апарат. Володіє операційною стороною діяльності з пошуку потрібної книжки, навчально-пізнавальної інформації у довідкових виданнях

ІV Високий

10

Учень (учениця) самостійно, зв’язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, акцентуючи увагу на головному; правильно визначає тему твору. Висловлює та аргументує своє ставлення до подій, вчинків персонажів, використовуючи авторські засоби художньої виразності. Розуміє їх функції у творі. Орієнтується у світі дитячих книжок, може навести приклади творів за авторською, тематичною приналежністю, визначити жанр конкретного твору та обґрунтувати свій вибір. Іноді припускається неточностей у визначенні авторської приналежності та перераховуючи жанрові ознаки твору. Самостійно здійснює пошук навчально-пізнавальної інформації у довідкових виданнях

11 Учень (учениця) самостійно, зв'язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, виділяючи головне. Під час переказу замінює діалоги розповіддю. Висловлює та аргументує своє ставлення не лише до подій, а й до змісту твору загалом, вдало використовуючи авторські засоби художньої виразності під час опису подій, вчинків персонажів, опису природи та ін. Самостійно визначає тему і основну думку твору. В окремих випадках не точно розуміє підтекст (4 кл.). Орієнтується у світі дитячих книжок, розрізняє та порівнює їх за жанрово-родовими ознаками, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю. Самостійно володіє операційною стороною пошуку навчально-пізнавальної інформації у виданнях довідкового характеру; застосовує знання, уміння й навички під час вивчення інших шкільних предметів

12 Учень (учениця) самостійно, будує розповідь, виділяючи головне та узагальнюючи зміст прочитаного. Висловлює власне ставлення до змісту твору, добираючи відповідні аргументи щодо певної позиції. Виявляє уміння використовувати під час переказу засоби художньої виразності. Самостійно орієнтується в колі дитячого читання: розрізняє, порівнює, наводить приклади книжок за жанровим, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю. Вміє знаходити в текстах порівняння, придумувати порівняння; складати за допомогою вчителя і самостійно казки, лічилки, загадки, римовані рядки; придумувати продовження прочитаних творів. Орієнтується в структурі і змісті різних типів дитячих видань; самостійно користується різними видами бібліотечно-бібліографічної допомоги під час вибору книжок; виявляє уміння правильно формулювати свої читацькі запити; застосовує набуті знання та вміння у практичній діяльності

Підсумкова контрольна робота Метою підсумкової роботи у 2-4 класах є перевірка рівня сформованості в учнів умінь самостійно усвідомлювати зміст незнайомого тексту, застосовуючи знання, уміння, навички, способи діяльності, якими учень оволодів протягом навчання. Така робота проводиться на основі незнайомого тексту, завдань різного рівня складності, у т.ч. тестового характеру. Для перевірки пропонуються завдання трьох типів: 1) завдання, які передбачають вибір однієї правильної відповіді із трьох запропонованих варіантів; 2) завдання з короткою письмовою відповіддю, завдання на встановлення відповідності, завдання на встановлення правильної послідовності; 3) завдання, які потребують розгорнутої відповіді. Оцінювання виконаної роботи здійснюється таким чином. За правильне виконання завдань, які передбачають вибір однієї правильної відповіді із кількох запропонованих варіантів виставляється по 1 балу. Завдання з короткою письмовою відповіддю, завдання на встановлення відповідності, завдання на встановлення правильної послідовності оцінюються у межах 2 балів кожне: 2 бали – завдання виконано правильно, дано повну ґрунтовну відповідь, правильно встановлено послідовність чи відповідність, план повністю відповідає тексту; 1 бал – завдання виконано частково, допущено неточності, відповідь не обґрунтовано. Якщо завдання складається з двох частин, то виставляється по 1 балу за правильно виконану кожну частину завдання; 0 балів – учень виконав завдання неправильно чи не приступив до виконання завдання. Завдання, які потребують розгорнутої відповіді оцінюються в межах 3 балів. Ураховується зміст; логічність і послідовність викладу; висловлення (обґрунтування) власної думки, елементарних емоційно-оцінних суджень і ставлень; використання засобів художньої виразності у висловлюванні. Бали за роботу з читання виставляються без урахування помилок за грамотність. У 2 класі підсумкова контрольна робота проводиться з навчальною метою; складається із незнайомого тексту (обсягом до 200 слів) і восьми завдань (5 завдань першого типу, 2 – другого і 1 – третього типу).

Оцінювання контрольної роботи у 2 класі

№ Види завдань Кількість завдань Кількість балів за 1 завд. Загальна кількість балів

1. Тестові завдання закритого типу з вибором однієї правильної відповіді 5 1 5

2. Тестові завдання відкритого типу з короткою відповіддю; завдання на встановлення відповідності; завдання на встановлення правильної послідовності 3 2 4

3. Тестове завдання відкритого типу з розгорнутою відповіддю 1 3 3 Разом 8 12

У 3 класі підсумкова контрольна робота складається із незнайомого тексту (обсягом 300 – 350 слів) і 10 завдань (5 завдань першого типу, 4 – другого і 1 – третього типу).

Оцінювання контрольної роботи у 3 класі

№ Види завдань Кількість завдань Кількість балів за 1 завд. Загальна кількість балів

1. Тестові завдання закритого типу з вибором однієї правильної відповіді 5 1 5

2. Тестові завдання відкритого типу з короткою відповіддю; завдання на встановлення відповідності; завдання на встановлення правильної послідовності 4 2 8

3. Тестове завдання відкритого типу з розгорнутою відповіддю 1 3 3 Разом 10 16 Переведення тестового бала в оцінку

Тестовий бал 1 2 3 4-5 6-7 8 9-10 11-12 13 14 15 16 % Виконаного 5 10-15 20-25 30-35 40-45 50 55-60 65-70 75-80 85-90 95 100 Оцінка в балах «1» «2» «3» «4» «5» «6» «7» «8» «9» «10» «11» «12»

У 4 класі підсумкова контрольна робота складається із незнайомого тексту (обсягом 400 – 450 слів) і 12 завдань (6 завдань першого типу, 4 – другого і 2 – третього типу). Оцінювання контрольної роботи у 4 класі

№ Види завдань Кількість завдань Кількість балів за 1 завд. Загальна кількість балів

1. Тестові завдання закритого типу з вибором однієї правильної відповіді 6 1 6

2. Тестові завдання відкритого типу з короткою відповіддю; завдання на встановлення відповідності; завдання на встановлення правильної послідовності 4 2 8

3. Тестове завдання відкритого типу з розгорнутою відповіддю 2 3 6 Разом 12 20

Переведення тестового бала в оцінку Тестовий бал 1 2-3 4-5 6-7 8-9 10 11-12 13-14 15-16 17-18 19 20 % Виконаного 5 10-15 20-25 30-35 40-45 50 55-60 65-70 75-80 85-90 95 100 Оцінка в балах «1» «2» «3» «4» «5» «6» «7» «8» «9» «10» «11» «12»

Державна підсумкова атестація проводиться в 4 класі наприкінці навчального року з метою перевірки й оцінювання рівня навчальних досягнень учнів, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти. Формою проведення державної підсумкової атестації є комбінована контрольна робота, яка складається з тексту для самостійного читання та 12 завдань різних рівнів складності. А саме: 6 тестових завдань закритого типу з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох запропонованих варіантів; 4 завдання відкритого типу з короткою письмовою відповіддю, на встановлення відповідності, правильної послідовності; 2 завдання відкритого типу з розгорнутою письмовою відповіддю. Оцінювання контрольної роботи для державної підсумкової атестації здійснюється так само, як і підсумкової контрольної роботи в 4 класі.