Конспект уроку з української літератури Рисак М. О.

Матеріал з ТерноВікі

Конспект уроку з української літератури

на тему:

"Спиридон Черкасенко"

"Маленький горбань"-

твір про красу і незахищеність

людської душі.

(урок з елементами рольової гри)

(6 клас)

Підготувала вчитель української мови та літератури

Милівецької ЗОШ І-ІІ ступенів

Рисак Марія Олексіївна

2010 р.

Тема: Спиридон Черкасенко. «Маленький горбань» - твір про красу і незахищеність людської душі. Уміння дитини прощати і вірити в добро. Образ головного героя, ставлення до нього автора, інших дійових осіб та читача.

Мета: продовжувати знайомити учнів з життям і творчістю Спиридона Черкасенка, з його твором «Маленький горбань»; працюючи з текстом твору, школярі мають зрозуміти психологію головного героя та інших персонажів, визначити основну ідею твору — ідею гуманізму та всепрощення; розвива¬ти в учнів уміння вільно й емоційно висловлювати свої думки, виступати від імені літературного персонажа; формувати куль¬туру дискусії; виховувати доброту, милосердя, здатність до співпереживання.

Обладнання: Портрет С.Черкасенка, напівколом розставлені парти, виставка ілюстрацій до твору, записи теми й мети на класній дошці.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап. Створення відповідної емоційної атмосфери, яка сприятиме глибшому усвідомленню учнями змісту художнього твору.

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів.

Перевірка домашнього завдання.

1. Розповідь учнів про письменника.

Довідка. «Родився мрійником – і мрійником сконаю!» – так написав у одному вірші про себе Спиридон Черкасенко. Він справді був мрійником, який хотів, щоб люди жили, сповідуючи християнські закони любові до ближнього. Але був він не тільки мрійником – цей чудовий лірик, прозаїк, драматург, фейлетоніст був людиною чину, дії в ім’я любові до України, до свого народу, борцем, який «дівчину-бранку, що в замку закута марніла віки» (Україну), хотів бачити вільною.

Народився Спиридон Феодосійович Черкасенко 24 грудня 1876 р. у м. Новий Буг на Херсонщині. Закінчив двокласну школу, потім Новобузьку учительську семінарію. Спиридон Черкасенко за фахом – учитель, працював у шахтарському краї. Саме в тому середовищі людей праці почерпнув майбутній письменник великий запас життєвих спостережень, прототипів своїх творів. С. Черкасенко – один із тих письменників, із творчістю яких у переважно селянську за своєю тематикою українську літературу приходять нові теми і образи.

У 1910 р. він переїхав до Києва, працював у центральній пресі, писав статті, оповідання, фейлетони. З початком Першої світової війни працював у театрі М. Садовського. Черкасенко, як і його сучасники Олександр Олесь, В.Винниченко та інші, радісно зустрів утворення УНР. Сповнений ентузіазму, окрилений національним відродженням, письменник за дорученням української влади укладав читанки й букварі для шкіл. Згодом Міністерство освіти УНР відрядило його до Відня (у справі підготовки підручників для українських шкіл).

З приходом до влади більшовиків С. Черкасенко вже не повернувся в Україну. Як і багато інших українських емігрантів, переїхав до Чехословацької республіки, оселився в Ужгороді (Підкарпатська Русь після розвалу Австро-Угорщини увійшла до складу Чехословаччини). Тут письменник прожив до 1929 р. Останнє десятиліття свого безрадісного перебування на чужині Черкасенко прожив у с. Горні Черношіце на околиці Праги. Тут знайшла його страшна звістка про загибель сина Віктора, котрий віддав своє життя в боротьбі за волю Карпатської України. Зболене батьківське серце не витримало. Черкасенко майже рік дуже хворів. Самотнього, нікому не потрібного на чужині письменника доглядали ченці. 8 лютого 1940 р. Спиридон Феодосійович помер. Поховали його на Ольшанському цвинтарі у Празі.

Одна з найцікавіших книжок С. Черкасенка – збірка оповідань і казок «Маленький горбань». Письменник створив також багато поетичних книжок, оповідань, п’єс.

2. Вибіркове читання, переказ епізодів твору.

3. Огляд ілюстрацій.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Слово вчителя. Демонструю ілюстрацію І. Їжакевича до поезії Т. Шевченка «І золотої й дорогої...» і декламую: А іноді така печаль

Оступить душу, аж заплачу.

А ще, до того, як побачу

Малого хлопчика в селі.

Мов одірвалось од гіллі,

Одно-однісіньке під тином

Сидить собі в старій ряднині.

Ви бачите маленького хлопчика серед розкішної українсь¬кої природи наодинці зі створеним власною уявою таємничим світом, у якому, як у добрій казці, немає місця злу та жорсто¬кості. Дитина в полоні фантазії.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Сьогодні ми продовжуємо обговорювати життя маленької людини. Під словосполученням «маленька людина» маємо на увазі дитину, яка ще тільки починає пізнавати світ, робити перші самостійні кроки. Доля хлопчика, про якого ми говоритимемо на уроці, не така трагічна, як у Федька-халамидника, але теж непроста. Проте жодні труднощі не можуть зруйнувати в його душі великої доброти і любові до світу. А розповість нам про цього незвичайного хлопчика письменник Спиридон Черкасенко.

ІV. Формування і вдосконалення вмінь та навичок. 2. Перший заздалегідь підготовлений учень читає напам'ять уривок з вірша С. Черкасенка про залізні стовпи, другий — ури¬вок з оповідання «Маленький горбань» про мрії Павлика.

3 .Слово вчителя. Чи впізнали ви хлопчиків? Відому нам із тво¬ру С. Васильченка історію про залізні стовпи, що підпирають небо, в поетичній формі розповів С. Черкасенко, автор «Ма¬ленького горбаня». Героями багатьох його творів є діти, яких доля покарала сирітством та каліцтвом і водночас нагородила добрим, вразливим серцем. Сьогодні я пропоную вам поговори¬ти про вічні, непідвладні часу цінності - добро, милосердя, кра¬су людської душі — і замислитися над тим, чому в людських стосунках так багато зла. Поміркуймо над запитаннями:

- Яку людину можна назвати красивою?

- Чи варто на зло відповідати добром?

- Що, по-вашому, може врятувати світ?

Саме ці проблеми безпосередньо чи опосередковано порушує в оповіданні «Маленький горбань» автор. Розв'язуючи їх, ви при¬мірятимете до себе вчинки героїв і формуватимете власні мо¬ральні принципи.

Уявіть себе героями твору і поговорімо відверто, без табу. Як ви розумієте значення слова табу? (Слова табу, гуманізм, пси¬холог записані на дошці.) Як і завжди, незнайомі поняття, цікаві думки занотовуйте в зошитах.

Історія каліки Павлика, що її розказав С. Чер¬касенко, уже кілька десятиріч хвилює читачів. Сьогодні у вас є змога послухати «автора». Будь ласка, пане Спиридоне.

4. Рольова гра.

Заздалегідь підготовлений учень, який виконує роль письмен¬ника, сідає посередині класу перед дітьми. Учні задають йому запитання про життя С. Черкасенка, його вдачу, вподобання.

- Спиридоне Феодосійовичу, яким було ваше дитинство? Чим ви любили займатися?

- «Маленький горбань» - не єдине Ваше оповідання? Що спонукало Вас писати для дітей і про дітей? Які це твори? Назвіть їх, будь-ласка.

- Моя мама сказала, що, на жаль, чує Ваше ім'я вперше. Чому Ваші твори раніше не вивчалися в школі?

- Як Ви ставитеся до головного героя свого оповідання «Ма¬ленький горбань»?

Відповідаючи на останнє запитання, автор радить дітям ще раз уважно перечитати текст.

Учитель. Дякуємо, Спиридоне Феодосійовичу.

5. Читання окремих епізодів оповідання «Маленький горбань» учнями вголос з коментуванням.

6. Словникова робота. Крем’ях – гладенький (часто заокруглений) камінець, що його використовують діти для гри.

Призьба – невисокий, переважно земляний насип уздовж стін хати знадвору.

Катран – рослина степів або напівпустель, що має велике листя й багато білих квіток.

Цілинний – так називають ще необроблену, не орану землю.

Глей – пластична глина сизого, червоного та інших кольорів.

Шурф – вертикальний або похилий вхід до шахти з поверхні землі (гірнича виробка).

7. Спостереження над текстом. Бесіда.

- Які почуття викликало у вас оповідання? Які моменти найбільше вразили?

- Які риси характеру прищепили мама й дідусь Павликові змалечку?

- Що впливало на формування таких Павликових рис, як багата творча уява, ніжність і доброта, захист скривджених, справедливість? Підкріпіть свою відповідь словами з тексту.

- Знайдіть і прочитайте рядки, що свідчать про великий авторитет Захарка серед друзів. Чи заслужив такої поваги Захарко? Чи справді це повага? Може, це щось інше?

( Повага – почуття шани, прихильне ставлення, що ґрунтується на визнанні чиїхось заслуг, високих позитивних якостей когось, чогось.)

- Чи будуть і далі такі добрі стосунки між Захарком і Павликом, як у кінці оповідання?

- Як ви розумієте слова «…ласкаво сміялась крізь сльози»? про кого вони?

- Які слова-паразити чи не на кожному кроці вживає дід Антип? Знайдіть інші лайливі й просторічні слова діда. Як вони характеризують його? Чи трапляються у вашій мові слова-паразити? Як ви з цією звичкою боретеся?

- Яким бачився вам степ, коли діти прийшли збирати катран (які рослини й барви виникли в уяві, пахощі яких трав було чути)?

- Чого навчає цей твір?

V. Теорія літератури.

Оповідання - невеликий за розміром розповідний художній твір здебільшого про одну або кілька подій у житті людини (іноді кількох людей). Характери персонажів у оповіданні показуються у сформованому вигляді, широка мотивація подій відсутня, описів мало і вони стислі. Розповідь часто ведеться від особи оповідача.

Особливості оповідань: зображення переважно однієї події з життя героя, розповідний спосіб викладу художнього матеріалу, нетривалий час дії, обмежена кількість дійових осіб, невеликий обсяг.

1. Складання плану оповідання.

План оповідання за частинами.

1.Павлик – онук діда Антипа.

2.«Лагідний, добрий, чарівний світ нениних казок».

3.Дружба з дівчатками.

4.Пташині гнізда.

5.Дід переживає за подальшу долю внука.

6.Вміння прощати – це збільшення світла і любові.

VІ. Закріплення знань, умінь і навичок.

1.Усне малювання.

Учням пропонується пригадати моменти твору, які сподобалися найбільше, і усно «намалювати» їх.

2. Міні – диспут на тему: «Чи зміг би я пробачити людині, яка заподіяла мені зло?». Учитель. То яким же, діти, змалював письменник Павлика? Візуально уявити хлопчика нам неважко, бо автор кілька разів пише про його зовнішність. Прочитайте портрет Павлика. На які деталі звер¬тається особлива увага? («Страшний химерний горб» і «глибокі, променисті, розумні та сині, як небо, очі».)

Учитель. Кажуть, очі - дзеркало душі. Якщо так, то що ви скажете про душу хлопчика з такими очима? Учні висловлюють свої думки.

У ч и т е л ь . Павликове каліцтво — це спокута гріхів батька-п'яниці. Та скривджений природою хлопчик виростав добрим і чуйним. Хто виховував його? (Дідусь Антип, який замінив Павлику батька.)

Оповідання починається сценою: дідусь та внук здалеку спостерігають за грою дітей і коментують її. Прислухаємося до їхніх емоційних висловів.

2. Інсценізація уривка від слів: «Ось глянь, дідусю!» до - «Дід Антип глянув скоса». Запитання вчителя й учнів, адресовані хлопчикові, який грає дідуся.

- Чому Вам стало ніяково, дідусю?

- Як ви ставилися до дружби внука з дівчатками?

- Ким для Вас був Павлик?

Учитель. Мама хлопчика проводила з дитиною мало ча¬су, тому що зранку до вечора працювала. Але довгими зимови¬ми вечорами вона всю свою любов і увагу віддавала синові. Роз¬гляньте епізод про це. Зверніть увагу, як мама звертається до Павлика. Випишіть ці звертання. Про що вони свідчать?

3.Інсценізація розмови мами з Павликом про казки.

Учитель та учні запитують дівчинку, яка виконує роль матері.

- Павлик не любив, коли Ви співали. Ви не знаєте, чому?

- Як ви гадаєте, слухав Павлик Ваші казки чи тільки вдавав, що слухає, а думав про своє?

Запитання до дітей.

Які звертання ви записали в зошити? Чи можна за цими звертаннями визначити ставлення матері до своєї дитини?

Учитель. Отже, Павлик виростав в атмосфері любові та ласки рідних. Але був усе-таки самотнім. Підтвердіть мої слова текстом і подумайте.

- Що ще, крім каліцтва, заважало Павликові товаришувати з хлопцями?

- Хлопці, чому ви не брали Павлика гратися?

- Дівчатка, ви ж охоче гралися з ним, ще й сперечалися, до чийого товариства пристане Павлик. Чому?

Учитель. Настав час поспілкуватися з Павликом. Та мені хотілося б, щоб його роль виконував не один хлопчик. Мож¬ливо, поставивши себе на місце героя, ви краще збагнете його вчинки та характер. Хто вважає, що добре розуміє Павлика?

Запитання до учнів, які підняли руки.

- Павлику, тобі часто сняться сни? Які вони?

- Ти заступився за хлопчика, якого бив Захарко. Чому ти так вчинив?

- Ти мало не плакав. Так боявся Захарка?

Учитель. Хто хоче побувати в ролі Захарка? Питання до учня, який погодився.

- Захарку, як ти зреагував на таку поведінку Павлика?

- Як ти звертався до хлопчика? Називав його по імені чи якось інакше?

Учитель. Дитина, яка вдома була синочком, серденьком, соколиком, на вулиці чула від хлопців-однолітків лише жор¬стоке «горбатий». Відчуваючи свою неповноцінність, Пав¬лик уникав гурту, усамітнювався і мріяв. Та того пам'ятного дня трапилася подія, яка все змінила. Захарко знайшов гніздо жайворонка і помітив його, щоб згодом зруйнувати. Поведінка Павлика змінюється.

- Якою була перша реакція хлопчика?

-А потім?

Учні читають уривок від слів: «А що то ти, горбатий, робиш...» до кінця IV розділу.

- Який аргумент наводить Павлик, коли Захарко погрожує забрати пташенят?

- Як ти, Захарку, зреагував на слова Павлика?

Учитель. Розгляньте ілюстрацію в підручнику.

- Які рядки тексту найточніше відповідають зображеному?

- Яке рішення приймає Павлик?

-Діти, ви чекали від нього таких дій?

Учитель. Розправа Захарка була жорстокою. Не можна читати спокійно, як він люто б'є беззахисного і слабкого Пав¬лика. Щось звіряче й садистське з'являється у хлопця. Автор не шкодує читача, описуючи розлюченого Захарка.

- Які слова змусили вас здригнутися?

Питання до учня, який виконував роль дідуся.

- Дідусю, як Ви сприйняли звістку про те, що Павлик побитий?

- Автор каже, що думи Ваші були чорні. Які це - чорні?

До дівчинки - виконавиці ролі матері.

- Ким для Вас був син?

- Опишіть Ваш стан, коли Ви дізналися про побиття Павлика.

- Про що Ви думали, коли дивилися на сонну дитину?

Учитель. Дідусь вирішив діяти. Що ж він зробив?

Учні розповідають, як дідусь піймав і хотів провчити Захарка.

Бесіда з учнями.

- Павлику, чому ти не захотів «віддячити» Захаркові? Чому плакав?

- Як ви вважаєте, діти, чи треба на зло відповідати добром?

- Чим закінчилася ця історія?

- Чи зрозумів ти, Захарку, свою провину?

- Ви вірите йому, діти?

- Чи стануть хлопці друзями?

- Павлик називає Захарка не сердитим, а... «гарним». Який зміст вкладає він у це слово?

- Яким бачиться вам Павлик?

Учитель. Із гидкого каченяти з казки Андерсена виріс прекрасний лебідь. У житті, на жаль, так не буває. Павлик за¬лишиться калікою.

- Чи погоджуєтеся ви з «чорними думами» матері та дідуся, коли ті розмірковували про майбутнє хлопчика?

- Як, по-вашому, складеться його доля?

- Чи збереже він своє добре серце? Що для цього треба?

- Кажуть, краса врятує світ. Що ще, по-вашому, може вряту¬вати світ від жорстокості?

- Ким стануть такі, як Павлик? Може, це залежить і від нас?

Учитель. Одна дівчинка якось висловила таку думку про людей із фізичними вадами:

« Такі люди мені неприємні. У людини все повинно бути прекрасне. А коли я зустрічаю каліку, то це викликає у мене відразу, псується настрій на весь день. Таких людей треба ізолювати від інших, хай спілкуються лише між собою».

-А як ви ставитеся до людей із фізичними вадами? Чи винні вони, що народилися або стали каліками?

-Чи можете ви навести приклади про життя людей із обмеженими можливостями, які адаптувалися в суспільстві, змогли навіть стати відомими, досягти успіхів?

Довідка.

Поетеса Ганна Дущак, яка через помилку лікарів уже багато років прикута до ліжка; поет із Вінниччини Володимир Забаштанський у юності втратив зір і обидві руки, але переміг свої вади, навіть став членом Спілки письменників України.

VІІ. Хвилинка мудрості.

Учитель.Поясніть, як ви розумієте слова С. Черкасенка:

Вони зростуть, мов той бур’ян,

Собі самим і всім на шкоду

І засмітять свій рідний лан,

Чужі й ворожі для народу.

До кого з героїв твору можна віднести ці слова? Чому?

VIІІ. Підсумок уроку. Оцінювання результатів роботи учнів.

Учитель. Спиридон Черкасенко казав, що з твору видно, як він ставиться до свого героя.

Запитання до учнів.

- Чи переконалися ви в цьому? Наскільки правдиво і глибоко автор розкрив психологію своїх героїв?

- Чому оповідання має таку назву?

- Чому за гріхи батьків розплачуються діти?

- Хто з учнів, на вашу думку, найкраще зрозумів авторський задум оповідання і заслуговує найвищого балу?

Учитель. Навчайтеся, діти, великому вмінню-дару спів¬переживання, подавайте руку тим, хто потребує підтримки, не будьте байдужими, бо через мовчазну згоду байдужих чиняться всі злочини на землі. Пильніше придивляйтеся до своїх одноліт¬ків, адже серед них є і несправедливо зневажені, і кривдники. Гра « Розгадай прислів’я». е д у б і б о т й е р б о д - и б о р е р б о Д я с й а в і д о п с й а л з – о л з ш и б о р я с й а к е н – о р б о д ш и б о Р

( Читати треба справа наліво )

Відповідь:

Добре роби – добре й тобі буде.

Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся.

- Чи навчив вас чомусь твір С. Черкасенка?

- На які питання ви хотіли б отримати відповідь на наступному уроці?

ІХ. Домашнє завдання.

- Скласти твір-роздум про красу зовнішню і красу людської душі.

- Підібрати матеріали про видатних людей з обмеженими можливостями, які подолали свою злу долю.

Список використаної літератури

1.Авраменко О.М., Шабельникова Л.П. Українська література. Підруч. для 6-го кл. – К.: Грамота, 2006. – 296с.

2.Воєвода З.Я., Скоб’як Г.О. Українська література. Книга для вчителя: календарне планування та розробки уроків. 6 клас. – К.: Грамота, 2006. – 344с.

3. Інтерактивні технології на уроках української літератури / Укладання Раїси Орищин, Людмили Залюбовської. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 72с.

4. Паращич В.В. Українська література. 6 клас: Плани-конспекти уроків. - Х.: Веста, 2009.

- 320с.