Сосулівська ЗОШ I-II ст.

Матеріал з ТерноВікі

(відмінності між версіями)
Перейти до: навігація, пошук
(Наші традиції)
(Творчість учнів)
Рядок 66: Рядок 66:
==Творчість учнів==
==Творчість учнів==
 +
Учні нашої школи приймають активну участь у всіх районних конкурсах, а саме: стройовий вишкіл Соколів, конкурс повстанської пісні, "Українкою я народилася", конкурс малюнків, "Найрозумніший", зліт товариства "Сокіл" та інші.
 +
== Ми гордимося==
== Ми гордимося==

Версія 08:00, 10 грудня 2010

Зміст

Назва навчального закладу

Сосулівська ЗОШ І-ІІ ступенів

Адреса, телефони

вул.Сагайдачного

66-4-40

Адміністрація

Директор школи Миколишин Василь Федорович Заступник директора школи Опаріна Ганна Володимирівна Педагог - організатор Моткалюк Оксана Василівна

Фотогалерея

З історії навчального закладу

Заснування Сосулівської школи Школа за часів Австро - Угорщини

   У центральному Державному Історичному Архіві у Львові зберігається фонд № 348, справа 5208 під назвою « Звіти й листування про діяльність читальні в с.Сосулівка» , де є зібрано більше півсотні документів.
     Перший документ датовано 1900 роком, останній написаний у 1939 році, напаредодні загарбання Західної України Московщиною.
    В Архіві є лист уже письменного селянина з Сосулівки Наконечного – Залепового Івана від 24 листопада 1900 року, в якому він пише до Львова у товариство « Просвіта» : « … в нашім селі Сосулівці хтєт люде читальні… в нас школа заложена  1881 року … В нас  би давно була читальня,  але як то сє в селі діє , війт не контетний тим».
   Перша школа була заснована у звичайній сільській хаті в центрі села . 
              Пізніше, напередодні  І світової війни, в центрі села , на місці сучасної школи була збудована досить велика двоповерхова школа , але простояла недовго . У І світову війну  вона згоріла і залишилися тільки мури . Тоді навчання знову проходило по сільських хатах. В селі  на сьогоднішній день збереглася одна з хат, де проводилося навчання. Це хата Сапіщук Ганни ( Гринькової). 
     ( Фотографія №1. Сучасний вигляд хати , де проходило навчання після І світової війни. Такий вигляд був і тоді, але хата була  під солом’яним дахом.)

Школа в роки польського панування в Галичині ( 1921-1939 рр.)

       Після відновлення польського панування в Галичині в 1920 році в селі була загальна 

( її називали повшехна, що означало «для всіх») школа. Було 6 класів з семирічним навчанням . Школа знаходилася на проборстві біля церкви.

     В школі проживав директор школи пан Лагодинський , якого було призначено на цю посаду в 1921 році і директорував він до 1945 року. Директор був по національності українець, але жонатий з полькою і сумлінно виконував всі вказівки поляків. В школі була сувора палочна дисципліна. Навчання проходило на польській мові, тільки кожен день по одному уроку була українська мова. В основному уроки вели польські вчителі. Відмінність у навчанні дітей різних національностей, які в той час жили в селі ( українці, поляки, євреї) була тільки у тому,  що уроки релігії для українців  і поляків проводилися окремо. Українців релігії навчав  місцевий священик Горобець. Релігія була 2 рази на тиждень. Уроки розпочинали і закінчували молитвою. У релігійні свята  і українські, і польські діти школу не відвідували . В школі відзначали усі польські свята : ставили концерти, читали вірші.
    Десь  із середини  20 – х років 20 століття всіх дітей шкільного віку заставляли відвідувати школу. Наповнюваність класів учнями, в середньому , була 20 чоловік. В зв’язку з тим, що не вистачало вчителів, навчання проходило у дві зміни .  
 Деякі учні через важкі матеріальні умови навіть не закінчували  весь курс школи – 6 класів. Випускники школи ніде не продовжували навчання, працювали у власному господарстві.
   В 1932-1934 рр. в центрі села на місці згарища старої школи ( старі мури розвалили) побудували нову школу. ( ця школа стоїть і сьогодні). 

( Фотографія №2. Вигляд нової школи. побудованої в 30 – ті роки ХХ століття). Школа за радянських часів

     У вересні 1939 року  Західна Україна була зайнята радянськими військами , в тому числі й наше село. Польське панування було ліквідовано . В житті галичан сталися великі зміни. Зміни відбулися і в освіті . В нашій школі збільшилась кількість вчителів до 8 чоловік. Навчання почало проводитися рідною українською мовою. Було введено вивчення російської і німецької мов і запроваджено обов’язкову семирічну освіту.
    В 1941 році розпочалася  радянсько – німецька війна . 5 липня 1941 року наше село було окуповане німцями ( і визволене Червоною Армією 10 квітня 1944 року).
   В селі був встановлений німецький окупаційний режим . Але навчання в школі не припинялося. Зміна у навчанні була тільки в тому, що вивчення російської мови було припинене, а посилено почали вивчати німецьку мову.
     В 1944 році , після визволення села від німців, в школі було відновлено навчання довоєнних часів .           
    З 1945 – 1947 рік директором школи був Гулевич.  В 1947 році в нашу школу прибула молода вчителька із Житомирщини на посаду директора школи – Шемлей Варвара Харитонівна. Вона пробула на цій посаді 30 років, до 1977 року. За її директорування в школі відбулося багато змін . Біля школи на стовпі був встановлений дзвін, величиною з відро , яким кожного ранку черговий вчитель дзвонив півдев’ятої , попереджаючи учнів, що пора іти в школу ( годинників в селі майже не було). 
         В 1947 році в нашій школі був створений  перший  загін червоногалстукових. В 1949 році в школі було створено першу піонерську організацію ( 4 загони).
     На даний час у Сосулівській ЗОШ І – ІІ ступенів навчається 90 учнів, сформовано 9 класів. У школі працює 18 вчителів , 10  з яких випускники нашої школи . У школі є дві родинних вчительських династії : Миколишиних і Пельвецьких.
   З 1935 року – по 2009 рік в нашій школі 97 учнів закінчили школу з відзнакою, здобули вищу освіту 103 випускники, 16 випускників здобуває вищу освіту.
       Серед випускників школи є вчені з науковими званнями , викладачі вузів , технікумів, училищ, коледжів, видатні діячі культури і мистецтва, військові спеціалісти, юристи.
      Випускник школи  1965 року Гап’як Іван Григорович – відомий художник України , професор Львівського інституту прикладного мистецтва.
  Учень  школи  1961-1965 рр. Качур Павло Степанович - народний депутат України четвертого скликання, у 2005 році займав посаду міністра будівництва, архітектури та житлово – комунального господарства , у 2007-2008 році займав посаду голови держадміністрації Сумської області.
     Випускник школи 1976 року Холоднюк Зеновій Васильович   у 2001-2004 роках - директор найуспішнішої Київської обласної дирекції НАСК «Оранта»,  у 2008 – 2009 рр. працює в Кабінеті Міністрів України  заступником  голови управління по автомобільних шляхах  України ,  з 2009 року – голова правління автомобільних шляхів України . 

Випускник школи 1986 року Погріщук Борис Васильович кандидат економічних наук , доцент , очолює Вінницький інститут економіки.

     В 1950 році в школі вже працювало 13 вчителів. Два з них були місцеві , а решта  -   із Східної України . Учительський колектив був молодий , згуртований, творчий , працьовитий. В колективі панувала дружба, довіра і злагода.
   Директор школи Варвара Харитонівна була чудовим організатором як учительського так і учнівського колективу, вміло розв’язувала конфліктні ситуації як в школі так і в селі  Мала велику повагу серед односельчан . 
      В 1961 – 65  роках  до старого корпусу школи  було добудовано новий двоповерховий корпус із 4 кімнат. 

( Фотографія №3. відкриття нового корпусу школи в 1965 році).

       З 1977 – 1992 рік директором школи працював Ландига Микола Григорович, який вмів згуртувати педагогічний колектив  і бути добрим керівником школи. За час його директорування в школі працювали, в основному, місцеві вчителі, які раніше були  її учнями.
        В 70 – 80 – х роках 19 століття в школі велася велика пошукова робота . Учні школи під керівництвом Ландиги Миколи Григоровича розшукали і вели переписку майже з усіма родичами воїнів, які загинули за визволення с. Сосулівка від німецьких загарбників. Часто  з ними організовувалися зустрічі в с. Сосулівка під час святкування дня Перемоги.

Школа сьогодні

   З 1992 року  директором школи працює Миколишин Василь Федорович .В цей час в школі працював в основному молодий колектив. Всі вчителі були активні, брали участь у сільській художній самодіяльності, проводили чимало різноманітних заходів в школі, селі. Особливо багато організовувалося цікавих екскурсій з учнями в такі міста 

як : Кам’янець – Подільський, Тернопіль, Брест, Київ і інші місця.

      В 90 – ті роки ,  з проголошенням Незалежної Української держави , були великі труднощі у фінансуванні школи. Тому доводилось часто звертатися за допомогою до батьків.     
   В 2003 року фінансування школи з боку держави покращилось.  Завдяки цьому в 

2003 році школа була газифікована . В 2004 році добудовано тамбур до спортивного залу. У 2006 році поновлена зовнішня штукатурка школи .

     Велику допомогу школі надали меценати, вихідці із села Сосулівка. У 2007 році повністю замінено всі 39 вікон школи за кошти Качура  Павла Степановича.
    У 2008 році заасфальтовано шкільне подвір’я , спортивну площадку , доріжки  завдяки мецената Холоднюка Зеновія Васильовича.

Наші традиції

У нашій школі є традицією проведення таких заходів: свято Першого дзвоника, тиждень присвячений Незалежності україни, день вчителя, прийом учнів 2 класу у соколята, тиждень до голодомору 32-33рр., козацькі забави, Андріївські вечорниці, Свято Миколая, Новий рік, зустріч з випускниками школи, Шевченківські дні, тиждень, присвячений до Чорнобильської трагедії, свято Матері, свято Останнього дзвоника, випускний вечір.

Творчість учнів

Учні нашої школи приймають активну участь у всіх районних конкурсах, а саме: стройовий вишкіл Соколів, конкурс повстанської пісні, "Українкою я народилася", конкурс малюнків, "Найрозумніший", зліт товариства "Сокіл" та інші.

Ми гордимося

Особисті інструменти