Користувач:Мандзій Олег Львович

Матеріал з ТерноВікі

(відмінності між версіями)
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 +
-
Мандзій Олег Львович працює заступником директора Бережанської державної української гімназії ім. Б. Лепкого  з серпня 2004 року . Атестацію проходив в 2000 році. Рішення атестаційної комісії присвоєно категорію  
+
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
Мандзій Олег Львович працює заступником директора Бережанської державної української гімназії ім. Б. Лепкого  з серпня 2004 року . Атестацію проходив в 2000 році. Рішення атестаційної комісії присвоєно категорію  
„ спеціаліст І категорії”.  
„ спеціаліст І категорії”.  
Загальний педагогічний стаж роботи 14 років.
Загальний педагогічний стаж роботи 14 років.

Версія 09:22, 8 січня 2011




Мандзій Олег Львович працює заступником директора Бережанської державної української гімназії ім. Б. Лепкого з серпня 2004 року . Атестацію проходив в 2000 році. Рішення атестаційної комісії присвоєно категорію „ спеціаліст І категорії”. Загальний педагогічний стаж роботи 14 років. з 15 серпня 1989 року після закінчення училища пішов працювати вчителем музики Саранчуківської середньої школи та за сумісництвом вчителем музики Літятинської восьмирічної школи. Працюючи вчителем музики, основну увагу приділяв вихованню патріотизму, національної свідомості, любові до української пісні і музики. В період відродження української державності, відновлення громадських організацій „Просвіта”, „Пласт” становлення Народного руху України разом з учнями школи брав участь у всіх концертах, урочистостях, святах, що проводились в селах Саранчуки і Літятин проводив різноманітні шкільні заходи. 17 серпня 1992 року переведений в Бережанської СШ № 2 де працював до 2001 року. Вищу освіту здобув в Дрогобицькому державному педагогічному інституті імені І. Франка на факультеті „ Музичне виховання і народознавство”. Творчо підходить до проведення уроків музики використовуючи інноваційні методи навчання, різні види роботи: спів, теорія музики, музична література, слухання музики, музично-ритмічні рухи, проводив інтегровані уроки „музика і образотворче мистецтво”, „музика і література”, працює над поповненням бібліотеки школи музичною літературою, фонотекою для слухання музики, роздаткового матеріалу, наочності. Особливої уваги заслуговувала позакласна робота а це: шкільний хор учнів 5-9 класів, вокальний ансамбль учнів молодших класів, ансамбль дівчат старших класів, ансамбль вчителів, тріо, дуети, солісти. В репертуарі цих колективів були твори українських та зарубіжних композиторів, кращі народні пісні, релігійні пісні, пісні січових стрільців і Української Повстанської Армії. Робить аранжування музичних творів для хору та ансамблю. Щорічно проводив шкільні конкурси пісень на слова Тараса Шевченка, шкільні фестивалі стройової пісні, конкурси колядок і щедрівок, гаївок. Окремі учні і колективи художньої самодіяльності „другої” школи якими керував Олег Мандзій неодноразово були переможцями і призерами районних конкурсів, фестивалів, оглядів художньої самодіяльності. В 1998 році за багаторічну сумлінну творчу працю, внесок у розвиток освіти області, навчання і виховання молоді Мандзій О.Л. нагороджений грамотою Управління освіти Тернопільської обласної державної адміністрації. З 17 серпня 2004 року працює заступником директора Бережанської державної української гімназії ім. Б.Лепкого з навчально-виховної роботи. Мандзій О.Л. уроки проводить відповідно до методики викладання музики в загальноосвітній школі. Використовує в своїй роботі новаторські і інноваційні методи навчання. Уроки проводить згідно розробленої регіональної програми авторів В.Островського і М. Сидора та випущеними ними підручниками. Основний акцент вчитель робить на хоровий спів та естетичне виховання гімназистів. Підчас уроків вивористовує портрети композиторів, роздатковий матеріал, власноруч виготовлену наочність, таблиці, схеми. Для кращого засвоєння теоретичного матеріалу та елементів теорії музики вчитель використовує музично-дидактичні ігри „Телевізор”, „Ехо”, малюнки, музичні кросворди, загадки, ребуси. Вчитель користується повагою серед учнів, колег по роботі, батьків. Займається позакласною роботою займаючись з ансамблем хлопців, солістами, дуетами, готуючи різноманітні гімназійні заходи: перший дзвінок, конкурс стрілецької і повстанської пісні, посвята в гімназисти, новорічні ранки, родинне свято, вечори присвячені герою України В’ячеславу Чорноволу, Лесі Україці, Тарасу Шевченнку та інші. Активно займається суспільно-громадською та культурною діяльністю: є учасником капели „Боян” та чоловічого вокального квартету. Працює над проблемою: „Використання інноваційних методів навчання і виховання на уроках музики, як основного засобу удосконалення роботи з обдарованими учнями та виховання свідомого громадянина України” Узагальнивши накопичений досвід, хочеться виділити деякі проблеми і перспективи викладання музики в школі. Школа — це колиска, з якої по¬чинається моральне виховання люд¬ства. Вона формує світогляд дити¬ни, її ставлення до писаних та непи¬саних законів суспільства, відкриває світ надбань науки та мистецтва. Світ мистецтва, в тому числі і музичного, надзвичайно багатий, складний і різноманітний. Він має своєрідний вплив на емоційну та інтелектуальну сферу людини.. Відтак, мистецтво виступає джерелом цілісного виховання духовного світу особистості, цілісних світоглядних орієнтацій, художньо-творчого розвитку, а не лише засобом художнього чи естетичного виховання. Виходячи з цього, зміст програми з музики повинен бути спрямований на формування в свідомості учнів цілісної картини культурного простору, особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, розуміння специфіки художньо-образної мови різних його видів, на розвиток емоційно-почуттєвої сфери, асоціативно-образного мислення, якостей творчої особистості та потреби у художньо-творчій діяльності. Навчальні завдання: - формування культури художнього сприйняття, тобто особистісно-цілісного ставлення до мистецтва, здатності до його переживання і розуміння, потреби у художньо-творчій самореалізації; - виховання світоглядних уявлень і розуміння школярами зв’язку музичного мистецтва з іншими видами мистецтва, які породжені життям. Розвиваючі завдання: - формування індивідуальності музично-естетичного сприймання; - розвиток спеціальних музичних здібностей; - стимулювання до художньої творчості. Основними принципами роботи вчителя музики повинні бути: - єдність навчання, виховання, й художньо-творчого розвитку учнів; - зв’язок національних і світових музичних цінностей; - цілісність знань, уявлень про мистецтво як форму відображення картини світу; - особистісно-цілісна картина викладання; - системність, послідовність, наступність; - диференціація і різнорівневий підхід, варіативність форм, технологій, методів організації музичної освіти.

Уроки музики у школі мають, передусім, ознайомлювати учнів із народними піснями — енцик¬лопедією культури рідного краю: через них із його історією, народ¬ними обрядами, побутом; вихову¬вати музичний смак. Діюча шкільна програма цілком цього не передбачає, а є дещо застарілою, на мій погляд, і потребує ґрунтовного переосмис¬лення. Тому з приводу цього маю певні міркування щодо позитив¬них зрушень у цій галузі. Насамперед, слід звернути ува¬гу на те, що спланований у шкільній програмі з музики час на слухання, співи та вивчення му¬зичної грамоти бажано переплану¬вати в бік збільшення годин співів. Особливо це стосується старших класів, де в діючій програш (че¬рез мутацію голосів у хлопців) ба¬гато часу виділяється на слухання музики й дуже мало — на співи. От і виявляється, що по закінченні школи учні знають мало народних та сучасних пісень, які складають золотий фонд національної куль¬тури. Це можна проілюструвати конкретними прикладами. Кількість пісень, що вивча¬ються у школі впродовж восьми років, налічує близько 300—400 назв із розрахунку 40—50 за на¬вчальний рік. Сюди входять ди¬тячі, підліткові та пісні для до¬рослих. Це мізерна частина му¬зично-вокального успадкування людства, тому що самих народних українських пісень існує кілька¬надцять тисяч, а до них іще треба додати популярні авторські тво¬ри та кращі пісні народів світу, про які теж треба мати уявлення. Приміром, дуже багато чудових дитячих пісень створено російсь¬кими композиторами (Ю.Чичков, Є.Крилатов, В.Шаїнський, О.Хромушин, О.Пахмутова, Г.Гладков, І.Дунаєвський та ін.) ще за ра¬дянської доби нашої історії, які й сьогодні не втратили свої художні якості, й від ознайомлення з яки¬ми наша молодь дістає велике ес¬тетичне й моральне задоволення, і які, насамкінець, виховують чи¬стоту людських почуттів. З огляду на це варто слухання музики та вивчення музичної гра¬моти зробити більш оглядовим, а учнів, які бажають ознайомитися з цим докладніше, можна відси¬лати до комп'ютерів та бібліотек. Вивчення музичної грамоти вза¬галі можна починати лише з 5-го класу, коли діти вже мають досвід і готові до сприймання цієї склад¬ної науки. Вивчення нотної грамоти в молодших класах займає багато часу і праці і тим самим зменшує час на спів. На мою думку, аналіз репертуару, що пропонується для вивчення в молодших класах найбільш вдало підібраний для учнів 2-го класу. Більш менш задовільним є репертуар для учнів 1-х класів, але для 3-х і 4-х класів бажано змінити більше 50% пісень. Репертуар повинен бути більш прив’язаним до календарних свят і традиційних шкільних заходів: „Свято осені”, „Стрілецькі і повстанські пісні”, „Новий Рік”, „Свято рідної мови”, „Колядки і щедрівки”, „Великодні пісні і гаївки”, „Патріотичні пісні” і т.п. До підбору репертуару пісень у новій програмі слід поставити¬ся дуже відповідально, адже їх мета - пробудження інтересу дітей до співу. Пісні мають бути високохудожніми, відповідати віку за своїм змістом та діапазоном мелодії. Тоді уроки музики поруч із навчанням будуть розвагою і відпочинком. Слід звернути увагу на те, що останнім часом у загальноосвітніх школах погіршилася робота з хо¬рами молодших, середніх і, особ¬ливо, старших класів. Зокрема зменшилася кількість хорів та рівень виконання хорових творів. Майже не беруть участі в хорах старшокласники. Причин тут кілька, але вихід із цього станови¬ща може бути лише радикальним. Тобто треба вирішити низку про¬блем: по-перше, як уже було ска¬зано, перепланувати програму з музики; по-друге, зробити уроки музики з 1-го по 12-й класи (це дасть можливість ознайомити учнів з більшою кількістю пісень); по-третє, постановою МОН Украї¬ни дозволити виставляти 11—12 балів лише тим учням, які співа¬ють у шкільних хорах. Кількість учнів у хорах може бути необме¬женою, і тому в них можуть співа¬ти всі діти, які претендують на 11— 12 балів. Інші діти повинні мати можливість на отримання макси¬муму — 10 балів. Виникає думка, що це може бути порушення прав учня, але це не так. Якщо учень має обмежені музичні можливості, він не може отримати об'єктивний високий бал. Головне для співу в хорі — це чисте інтонування мелодії, яко¬го можна навчити практично кож¬ного учня, але час, витрачений на це, може бути різним. Інколи цього можна досягнути лише за індиві¬дуального навчання. Хоровий спів поліпшує і зба¬гачує інтелект дитини. Це найдо¬ступніший вид мистецтва. Золотий фонд хорової літера¬тури, нагромаджений попередні¬ми поколіннями, чекає своїх ви¬конавців і слухачів, і готовий при¬нести всім велику насолоду. Вивчення теорії музики повинно бути тісно пов’язаним з співом і вивчатися в межах необхідних для співу на прикладі методики геніального українського педагога, композитора і хорового диригента Миколи Леонтовича, Філарета Колеси, Василя Верховинця та інших.

Особисті інструменти