ПІСНЯ ПРО КОЛИНДЯНИ

(різн.) ← Старіша версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

МОЇ КОЛИНДЯНИ br слова Романовича В. М.

музика Красія І. М.

ДЕ В ТИХУ НІЧЛАВУ СХИЛИЛИСЯ ВЕРБИ

ДЕ МРІЄ У СЕРЦІ БАРВІНКОВИЙ МАЙ

МОЇ КОЛИНДЯНИ, СЕЛО ТИ КОХАНЕ

МОЯ ТИ ПЕРЛИНО, ПОДІЛЬСЬКИЙ МІЙ КРАЙ.

ТУТ ПЕРШЕ КОХАННЯ СТРІЧАВ НА СВІТАННІ

ПОЛИННІСТЬ РОЗЛУКИ ТУТ ВПЕРШЕ ПІЗНАВ

ХОДИВ У ДОРОГИ КРІЗЬ РОКИ Й ТРИВОГИ

ТА ЗНОВУ, ЯК В ЮНІСТЬ ДО ВАС ПОВЕРТАВ.

ДЕ НИВА ЖОВТІЄ, ДЕ НЕБО СИНІЄ,

ДЕ МАЛЬВИ ПІД ХАТОЮ В МАМИ ЦВІТУТЬ

РАНКОВІЇ РОСИ, КОХАНОЇ КОСИ

ЩО ПАХНЕ ЛЮБИСТКОМ МЕНІ НЕ ЗАБУТЬ.

ВЖЕ РОКИ ПРОПЛИЛИ- БАТЬКІВСЬКІ МОГИЛИ

ВСЕ СНЯТЬСЯ І ПРОСЯТЬ: «ПРИЛИНЬ ХОЧ НА МИТЬ»

ПРИЙДИ ПОМОЛИСЯ,ДОЗЕМНО ВКЛОНИСЯ

ВИ-ПРИСТАНЬ ДУШІ,ЩО ЧЕКАЄ Й МАНИТЬ.

У ЛЕТІ РОКІВ СТАЄ ВСІМ НАЙДОРОЖЧИМ

ОКРАЙЧИК ЗЕМЛІ,ТОЙ ЩО ЗВЕМ ОТЧИЙ ДІМ

МОЇ КОЛИНДЯНИ, СЕЛО ТИ КОХАНЕ

ВИ РАЙГОРОД-МІСТО У СЕРЦІ МОЇМ.