Користувач:Лобунь Іван Маркович

Матеріал з ТерноВікі

(відмінності між версіями)
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 32: Рядок 32:
'''-Вартуй! [[Вартуй]]!'''  
'''-Вартуй! [[Вартуй]]!'''  
-
'''[[Педагогічне кредо]]:'''  
+
'''Педагогічне кредо'''  
По вулицях Афін ходив філософ із запаленим факелом у руках.  
По вулицях Афін ходив філософ із запаленим факелом у руках.  

Версія 09:15, 29 січня 2011

Про себе

Лобунь Іван Маркович Дата народження: 05.04.1962 р.

Місце народження: с. Ванжулів, Лановецький район

Освіта: вища

Вуз: Тернопільський державний педагогічний інститут ім. Ярослава Галана

Рік закінчення вузу: 1983 р.

Спеціальність за дипломом: вчитель української мови і літератури

Місце роботи: Буглівська ЗОШ I-III ст.

Стаж роботи: 28 р.

Посада: вчитель української мови та літератури

Кваліфікація : вчитель вищої категорії,"Старший вчитель"

Життєве кредо:

В давні часи міські дозорці перегукувались: "Вартуй!Вартуй!"

Символом опіки, варти, дозорця, сторожа -око (що намальоване в українських церквах у просторі трикутника = "всевишнє око").

Літературний псевдонім Івана-Нечуя Левицького "Баштовий".

-Вартуй! Вартуй!

Педагогічне кредо 

По вулицях Афін ходив філософ із запаленим факелом у руках.

-Що шукаєш у світлу пору дня на вулицях Афін, старче?

-Людину! -відповідав філософ.

Мої інтереси:спостерігати за малими і дрібними жителями,що шастають вулицями різнотрав"я

        рисові поля :  павутина          хатка між ванжулівськими горбами
                  ***                                                                                                                                                                                                                                                                    
        під осінь птахи дзьобами         коли вже осінь                         
        садять рисові                    то і хатній дим тримає                          
        поля зерна                       небо місяць слив                            
        дощу кладуть у жолоби                         ЛВ         
        борозен по верху                                        
        борозен стелиться                                         
        тонкою ниткою павутина                             
                           ЛВ 

Благодатна мить: порати під Святий вечір домашню худібку ( у кам"яниці стін накладено багато жовтої соломи та надихано живого тепла).

Архів пам"яті(з дитинства): усі відбуті празники = осінні польові дороги та зорі, що стелились на обріях, ванжулівські весілля = музиканти (Антін Цісарський, Микола Галабейдик, Іван Козак, Терен, Альоша Лисак), жінки, чоловіки (чоловіки приходили на весілля у сукняних незручних костюмах), старосвітські шалаші та лицедійство (перодягання у молоду пару та "кінь" до перепою).

Проекти в яких беру участь:автором цих рядків започатковано власний літер(а)турний проект: [село /нове тисячоліття] (до проекту ввійшло дві збірки поезій "Пташина планета людей" (2002), "Глеки дерев" (2006), - повну версію проекту заплановано назвати "Равликовий вирій" (Дай Боже нашому теляті вовка з"Їсти).

Мої роботи:

Тарас Шевченко. Біографія поета (урок з нумерології).

Різдвяна антологія українського дитячого оповідання (дорога додому : повернення, - літературна біографія [для] Івана Марчука).

Особисті інструменти