|
|
| Рядок 7: |
Рядок 7: |
| | ==Мої інтереси== | | ==Мої інтереси== |
| | *Художня література | | *Художня література |
| - |
| |
| - | ==Проекти в яких беру участь==
| |
| - | В цьому розділі розміщуються посилання на проекти, в яких ви берете участь.
| |
| - |
| |
| - |
| |
| - | Урок української мови
| |
| - | у 5 класі на тему:
| |
| - |
| |
| - | «Лексикологія. Вживання слів
| |
| - | відповідно до їхнього значення.
| |
| - | Тренувальні вправи»
| |
| - |
| |
| - |
| |
| - | Тема: Лексикологія. Вживання слів відповідно до їхнього значення.
| |
| - | Тренувальні вправи.
| |
| - |
| |
| - | Мета: Повторити основні розділи теми, закріпити поняття про лексико-
| |
| - | логію, «лексичне» та «граматичне» значення слова, однозначні
| |
| - | та багатозначні слова, пряме і переносне значення слова, синоніми,
| |
| - | омоніми, антоніми. Формувати навички розрізнення прямого і
| |
| - | переносного значення слова, доречного вживання слова в
| |
| - | переносному значенні. Розвивати спостережливість та вміння
| |
| - | поповнювати свій лексикон новими словами, виховувати культуру
| |
| - | мовлення.
| |
| - |
| |
| - | Тип уроку: Урок перевірки знань, умінь і навичок.
| |
| - |
| |
| - | Епіграф:
| |
| - | Ну що б, здавалося, слова…
| |
| - | Слова та голос – більш нічого,
| |
| - | А серце б’ється – ожива,
| |
| - | Як їх почує!..
| |
| - | Т. Шевченко
| |
| - |
| |
| - | Основний зміст роботи
| |
| - | I. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку.
| |
| - | ІІ. Розвиток умінь відповідати на запитання.
| |
| - | 1. Діти, а давайте згадаємо, що означає поняття «лексика»?
| |
| - | 2. Яке значення слова називаємо лексичним?
| |
| - | 3. Яке значення, крім лексичного, має слово?
| |
| - | 4. Які слова називаються: а) однозначними, б) багатозначними,
| |
| - | в) синонімами, г) омонімами, д) антонімами?
| |
| - | ІІІ. Удосконалення вмінь працювати з таблицею.
| |
| - | 1) А зараз перевіримо те, що ви щойно сказали, за таблицею, по якій ми
| |
| - | працювали.
| |
| - | IV. Перевірка глибини осмислення учнями знань і вміння застосовувати
| |
| - | їх при конкретному аналізі.
| |
| - |
| |
| - | 1. Гра «Відгадай ключове слово».
| |
| - | Розв’яжіть кросворд. Визначте тему уроку, прочитавши перші
| |
| - | літери у кросворді.
| |
| - |
| |
| - | 1
| |
| - | 2
| |
| - | 3
| |
| - | 4
| |
| - | 5
| |
| - | 6
| |
| - | 7
| |
| - | 1. Ледача людина.
| |
| - | 2. Швидкий поїзд, автобус.
| |
| - | 3. Вид усної народної творчості.
| |
| - | 4. Головне місто держави.
| |
| - | 5. Яка буква «ображається» за те, що її не
| |
| - | пишуть на початку слів?
| |
| - | 6. Судно, на якому врятувався Ной.
| |
| - | 7. Особа, яка написала твір.
| |
| - |
| |
| - |
| |
| - | Відповіді: 1. Ледар. 2. Експрес. 3. Казка. 4. Столиця. 5. И. 6. Ковчег.
| |
| - | 7. Автор.
| |
| - |
| |
| - | 2. Гра «Третій зайвий».
| |
| - | У рядках зі словосполученнями знайдіть таке, в якому слова вжиті у
| |
| - | прямому значенні.
| |
| - | 1. Сумує ліс, сумує матір, сумує небо.
| |
| - | 2. Золота ложка, золота людина, золоті руки.
| |
| - | 3. Схлипує джерельце, схлипує вітер, схлипує дитина.
| |
| - | 4. Срібний голос, срібний ніж, срібне волосся.
| |
| - | 5. Веселе літо, веселі сніжинки, весела дівчина.
| |
| - | 6. Солодкий сон, солодке яблуко, солодке життя.
| |
| - | 7. Світле майбутнє, світла кімната, світлий шлях.
| |
| - |
| |
| - | 3. Графічний тест «Вживання слів у прямому і
| |
| - | переносному значеннях.
| |
| - | Визначити, які слова вжиті у прямому значенні, а які в переносному, не записуючи їх, а лише використовуючи умовні знаки.
| |
| - | ○ – пряме значення слова;
| |
| - | □ – переносне значення слова.
| |
| - | Місяць дивиться – хлопець дивиться; місяць усміхається – дівчина усміхається; співає весна – співає хор; пливе осінь – пливе човен; дихає
| |
| - | ніч – дихає людина; сніг іде – учні йдуть; дерева сплять – діти сплять;
| |
| - | шепочуть трави – шепочуть бійці; зітхнула земля – зітхнула мама; мороз намалював – учень намалював; сонце впало – яблуко впало; грають
| |
| - | кольори – грають діти; дрімали явори – дрімали туристи.
| |
| - |
| |
| - | 4. «Гра слів».
| |
| - | Прочитайте каламбури (каламбур – гра слів, заснована на їх звуковій подібності при різному змісті), випишіть омоніми та поясніть їх лексичне значення.
| |
| - | Здібність
| |
| - | Досягнення чужих умів
| |
| - | За власні видавать умів.
| |
| - | А. Граматюк
| |
| - |
| |
| - | Дитяча цікавість
| |
| - | - Скажіть, цю іграшку з вати
| |
| - | Коровою чи вовком звати?
| |
| - | А. Граматюк
| |
| - |
| |
| - | Сонце
| |
| - | Вночі прийшов до мене … слон!
| |
| - | Сказала мати: «Сон це».
| |
| - | Я повторяв: «Це сон, це сон…»
| |
| - | Який це сон?! Це ж сонце!
| |
| - | Г. Стельмах
| |
| - |
| |
| - | Дід Мороз дарунки ніс, -
| |
| - | Заморозив собі ніс.
| |
| - |
| |
| - |
| |
| - |
| |
| - | 5. «Поетична хвилинка»
| |
| - | Послухайте вірш. Поясніть значення слів-омонімів мила – мила, наніс – на ніс, гірка – гірка.
| |
| - |
| |
| - | Подивись-но, мамо мила, -
| |
| - | недаремно киця мила
| |
| - | лапкою свій ніс:
| |
| - | Де були калюжі вчора,
| |
| - | пухові легенькі гори
| |
| - | сніг-сніжок наніс.
| |
| - | Не колючий, світло-синій
| |
| - | на гілках розкинувсь іній, -
| |
| - | подивись таки!
| |
| - | Ніби щедро хтось крилатий
| |
| - | у пухнасту білу вату
| |
| - | одягнув гілки.
| |
| - | Вже тепер не буде спірки:
| |
| - | за санчата – і до гірки
| |
| - | весело стрибать!
| |
| - | Правда, мамо? Не відмовши,
| |
| - | а з усмішкою промовши:
| |
| - | - Ну, мерщій гулять!
| |
| - |
| |
| - | 6. Гра «Відгадай слово»
| |
| - | Слово це просте – не дивовина
| |
| - | (зустрічаєш мало не щодня),
| |
| - | організму складова частина
| |
| - | і періодичне видання.
| |
| - | В цьому слові тільки й заковики:
| |
| - | другий склад наголоси – і вмент
| |
| - | означать почне воно великий
| |
| - | клавішний музичний інструмент.
| |
| - | (Орган – орган) Д.Білоус
| |
| - |
| |
| - | Слово це – старовинна будова
| |
| - | З гостряками мурованих веж.
| |
| - | Щойно зміниш ти наголос слова –
| |
| - | Цим одразу будову замкнеш
| |
| - | (Замок – замок) Д.Білоуc
| |
| - |
| |
| - | 7. Гра «Знайди слова-синоніми».
| |
| - | У поданих прислів’ях та реченнях знайдіть синоніми.
| |
| - | 1. Переливає з пустого в порожнє.
| |
| - | 2. Що вам говорити, коли й нічого балакати.
| |
| - | 3. Як скаже, то ні пришити, ні прилатати.
| |
| - | 4.Допоміг йому – з калюжі в болото.
| |
| - | 5. Не спіши язиком – квапся ділом.
| |
| - |
| |
| - | 8. Гра «Відгадай загадку».
| |
| - | Назвіть в поданих реченнях антоніми.
| |
| - | 1. Із землі підніме й мале, а через хату не перекине й велике. (Пір’їна)
| |
| - | 2. Літом наїдається, зимою висипається. (Ведмідь)
| |
| - | 3. Що приходить тихо, а виходить з шумом? (Сніг)
| |
| - | 4. Звечора вмирає, а вранці оживає. (День)
| |
| - |
| |
| - | 9. Тестові завдання: «Групи лексики за значенням».
| |
| - | 1. Синоніми – це слова:
| |
| - | а) різні за звучанням, але однакові чи близькі за значенням;
| |
| - | б) протилежні за значенням;
| |
| - | в) однакові за звучанням, але зовсім різні за значенням;
| |
| - | г) схожі за звучанням, але зовсім різні за значенням.
| |
| - | 2. Знайдіть синонім до слова азбука:
| |
| - | а) алфавіт;
| |
| - | б) кросворд;
| |
| - | в) азбест;
| |
| - | 3. Антоніми – це слова:
| |
| - | а) схожі за звучанням, але різні за значенням;
| |
| - | б) однакові за звучанням, але різні за значенням;
| |
| - | в) різні за звучанням, але однакові за значенням;
| |
| - | г) протилежні за значенням.
| |
| - | 4. Знайдіть антонім до слова тихий у словосполученні тихий голос:\
| |
| - | а) вітряний;
| |
| - | б) гучний;
| |
| - | - 6 -
| |
| - | в) неспокійний;
| |
| - | г) розбурханий.
| |
| - | 5. Омоніми – це слова:
| |
| - | а) схожі за звучанням, але різні за значенням;
| |
| - | б) однакові за звучанням, але зовсім різні за значенням;
| |
| - | в) різні за звучанням, але однакові чи близькі за значенням;
| |
| - | г) протилежні за значенням.
| |
| - |
| |
| - | V. Підсумок уроку.
| |
| - | Закінчити думку, почату вчителем:
| |
| - | - Всі слова мови (лексика).
| |
| - | - Словниковий запас людини (лексикон).
| |
| - | - Розділ лінгвістики, який вивчає лексику (
| |
