Користувач:Сапєгіна Леся

Матеріал з ТерноВікі

(відмінності між версіями)
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: ((subst:Шаблон:Вчитель)))
(Мої роботи)
 
(16 проміжних версій не показані.)
Рядок 1: Рядок 1:
-
((subst:Шаблон:Вчитель))
+
== Про себе ==
 +
Сапєгіна Леся Володимирівна.Народилася 3 липня 1977 року в с. Полівці Чортківського району Тернопільської області.
 +
У 1999році закінчила Тернопільський державний педагогічний університет ім.В.Гнатюка.
 +
Освіта вища.
 +
Працюю в Полівецькій загальноосвітній школі І-ІІ ступенів.
 +
Стаж роботи 5 років.
 +
 
 +
==Педагогічне кредо ==
 +
Учитись важко, а учити ще важче.
 +
Але не мусиш зупинятись ти.
 +
Як дітям віддаси найкраще,
 +
то й сам сягнеш нової висоти!
 +
 
 +
== Мої інтереси ==
 +
 
 +
== Проекти в яких беру участь ==
 +
 
 +
== Мої роботи ==
 +
Промайнув спекотний серпень, настала золотокоса осінь. Знову перше вересня; святкове вбрання; барвисті квіти... Перший клас - перші радощі, перші турботи. Розгублені погляди десяти милих діточок. Збентеженість, неспокій, незначна розгубленість у моїй душі.
 +
Від щирого серця говорю:
 +
Мої школярики, добром зігрію вас.
 +
Зумієте читати і писати,
 +
нову стежину творчості шукати.
 +
Щоб зоряний настав для кожного з вас час
 +
і гідними людьми змогли в житті ви стати...

Поточна версія на 14:04, 28 січня 2011

Зміст

Про себе

Сапєгіна Леся Володимирівна.Народилася 3 липня 1977 року в с. Полівці Чортківського району Тернопільської області. У 1999році закінчила Тернопільський державний педагогічний університет ім.В.Гнатюка. Освіта вища. Працюю в Полівецькій загальноосвітній школі І-ІІ ступенів. Стаж роботи 5 років.

Педагогічне кредо

Учитись важко, а учити ще важче. Але не мусиш зупинятись ти. Як дітям віддаси найкраще, то й сам сягнеш нової висоти!

Мої інтереси

Проекти в яких беру участь

Мої роботи

Промайнув спекотний серпень, настала золотокоса осінь. Знову перше вересня; святкове вбрання; барвисті квіти... Перший клас - перші радощі, перші турботи. Розгублені погляди десяти милих діточок. Збентеженість, неспокій, незначна розгубленість у моїй душі.

Від щирого серця говорю:

Мої школярики, добром зігрію вас. Зумієте читати і писати, нову стежину творчості шукати. Щоб зоряний настав для кожного з вас час і гідними людьми змогли в житті ви стати...

Особисті інструменти