Традиції сокільського виховання

РОМАН РАСЕВИЧ,завідуючий Монастириським райметодкабінетом Тернопільської області, член Наукового товариства   імені  Тараса Шевченка, член Національної спілки журналістів України, академік Української міжнародної академії оригінальних ідей

ТРАДИЦІЇ СОКІЛЬСЬКОГО ГНІЗДА

Для пересічного читача скажу наперед, що по сьогоднішній день у педагогічному середовищі точаться розмови на тему: «Яким бути сокільському товариству на сьогоднішній день? Які ланки в його діяльності є найбільш значимими ? Які режими функціонування «Сокола» найбільш прийнятно відповідають потребам та інтересам самої дитини ?». Є і чимало інших питань, які виникають в процесі безпосередньої роботи сокільського товариства, які так чи інакше стосуються проблем удосконалення його діяльності. Проте на перший план виступають нині найбільш значимі, ті, від яких залежить повноцінна його робота.
Коли б мене запитали, що найголовніше в «Соколі», я не задумуючись, відповів би - сокільське гніздо. Раз сокільське гніздо таке значиме з педагогічної точки зору, то маємо зазирнути в таїну стосунків цього дитячого утворення.
По-перше, все залежить від того, для якої мети об’єднались діти у сокільське гніздо. Думаю, що відповідь дістанемо однозначну:  для діла. Ось цей принцип «для діла» найкраще відповідає потребам самої дитини.
А коли йдеться про будні сокільського гнізда, то важливо побачити стиль його життя не тільки у свята. Хоч, відверто кажучи, ми не проти того, щоб життя сокільського гнізда перетворити у щоденне свято. Це не просто зробити, але намагатись зробити таким життя дітей варто.
Постає цілком слушне запитання: «А хто має організувати життя сокільського гнізда?». Відповімо і на це питання – сокільський лідер, керманич сокільського гнізда, його керівник. І не суть тут у назві : гніздо це чи бригада, загін чи ланка, гурт чи гурток.
В залежності від тієї мети, яку ми перед собою ставимо, сокільське гніздо виступає кріпильним інструментом, матеріалом, який єднає дитину із соціальним середовищем. Це дитяча  мікрогрупа, у якій віддзеркалюються найпотаємніші впливи, дії, порухи людського духу, - змалку і до дорослості. Тому так важливо, щоб ці стосунки були максимально природнішими і будувались на людяній основі.
У педагогіці, як у будь-якій науці, є свої закономірності, з якими маємо рахуватись. Дуже важливим є принцип перспективності життя сокільського гнізда. Близька, середня і далека перспектива його діяльності вибудовує ту систему стосунків, яка додає стійкості в роботі цього дитячого утворення.
Сокільські гнізда можуть бути одновіковими та різновіковими. Одновікові об’єднання більш пригідні для організації дитячого життя, пов’язаного із розвитком природних задатків дитини. Там, де конкурентність людської природи на основі великого творчого потенціалу конкретної дитини треба не тільки розвинути, але і задати їй нової динаміки, варто скористатись можливостями одновікових об’єднань.
Там, де на перше місце мають постати стосунки дітей, багатий світ розквіту і самореалізації особистості в оточуючому її середовищі, найкраще знадобиться різновікове об’єднання, утворене за місцем проживання. Різновікові гнізда – перспектива роботи «Сокола». Принцип багатодітної сім’ї, коли дорослі опікуються старшими, ведуть їх по стежині життя, найбільш природно  пригодиться в «Соколі».
Спосіб формування сокільських гнізд залежить в першу чергу від наперед задуманої конструкції дитячого колективу. Якщо це різновікова конструкція, то первинним колективом є різновікове гніздо. Якщо це одновікова конструкція в рамках різновікового загальношкільного учнівського колективу то, однозначно, що первинним колективом є одновікове гніздо.  Таким є традиційно шкільний учнівський колектив.
А звідси постає питання лідерства  у різновіковому  та одновіковому гнізді. Різновікове гніздо,  це коли діти однієї вулиці (дому) об’єднались в сокільське гніздо (5-7-10 чол.) і обрали своїм лідером старшого за віком хлопця чи дівчину, бо побачили в них  надійних друзів, на яких можна покластись. Одновікове гніздо (однокласники) з успіхом оберуть своїм лідером того, хто має авторитет. Переважно такі об’єднання формуються для справ інтелектуально-розумового та розважального характеру, виконання корисних трудових справ (КТС), організації мандрівок тощо.
Такі об’єднання в переважній своїй масі не носять сталого характеру, за виключенням випадків, коли ця робота носить  характер, який уподібнений до урочної форми організації занять з дітьми. Розрахована така робота на обмежену кількість дітей і має на меті здійснити покрокове зростання ( в певному напрямі ) особистості згідно наперед заданих програм. Такий принцип закладений при формуванні пластових гуртків, сумівських об’єднань, одновікових гнізд при покласній формі організації «Сокола».
Одновікові, як і різновікові гнізда мають право на життя, адже діяльність «Сокола» не носить застиглого характеру. Тому  можлива як взаємодія на рівні форм організації соколиних гнізд, так і  удосконалення практики їх функціонування. Потрібний при цьому діалог педагогів, які організовують діяльність дітей. Я не виключаю діяльності неформальних одновікових чи різновікових об’єднань поза сферою діяльності школи, але вони у своїй основній масі носять переважно асоціальний характер. Тому дітей шкільного віку потрібно максимально  залучати до об’єднань різного типу, аби середовище, в якому перебувають діти було педагогічно керованим. Змагальність в плані пошуку оптимальних варіантів функціонування дитячих об’єднань повинна бути. Ніхто із педагогів не може претендувати при цьому на універсальність підходів щодо організації життя дитячого товариства, незалежно від форм такої організації. Накінець  маємо досягати системного цілеспрямованого впливу на дитину, максимального прилучення її до різних видів діяльності, що дає їй розвиток  у різних видах діяльності. 
При покласній формі організації учнівського самоврядування староста класу входить до учнівського комітету школи, який вболіває за якісну організацію загальношкільного життя. Це теж позитив в діяльності школи.  
Виконання ролі старости класу в якійсь мірі несе відповідне силове навантаження щодо формування лідерів класних колективів.
Я не випадково розглядаю різні варіанти об’єднання дітей, аби мати змогу краще порівняти можливості дитячих утворень. На фоні різноваріантного підходу можна буде відстежити місце і роль соколиного гнізда зі всіма плюсами та мінусами такої роботи.
Моя функція при підготовці даної статті не полягає в тому, щоб максимально ганити одне і на цьому фоні оправдувати інше. Бо між «ганити» і «поганити» стоїть всього-на-всього префікс «по» від якого залежатиме багато. А якщо по правді, то і весь процес дослідження будь-якого явища. Тому аналізуймо педагогічні процеси, аби мати змогу краще зрозуміти їхню сутність.
Що не кажіть, але лідери на зразок класних старост аж ніяк я би не прираховував до соціально значущих ролей, бо такі ролі виконуються переважно із обов’язку, а ніж із принципу самодостатності особи лідера і можливостей творчо реалізованого простору. І це дається взнаки. «Хто староста?» - запитує вчитель на уроці. Учень неохоче піднімається, аби витерти дошку після недавно проведеного уроку.  «Пильне око», яке має стояти на сторожі порядку в класі – страх це чи приниження, а може невелика творчість?!  Відповідь треба знайти.
Така ситуація скоріше асоціюється із штрихами авторитарного підходу до вирішення класних завдань. Нічого не подіємо, але таку роль теж треба виконувати на рівні загальношкільного колективу. Якщо заглянути у різновікове гніздо, то характер стосунків дещо інакший. По-перше, це скритий характер взаємовідносин. Сказати, що закритий, було б не вірно, адже педагогічний вплив на діяльність різновікового гнізда є постійним : і в школі, і за місцем проживання.
Різновікові гнізда – це дитячі об’єднання, характер стосунків у яких побудований на взаємодії і взаємодоповненні уже існуючого життєвого досвіду. Проходить своєрідне «взаємопідтягування» поведінки, і роль лідера такого об’єднання набуває позитивного статусу, який більше граничить з посиленням соціальної ролі старшокласника, умінні та намаганнях ввійти у суспільне середовище уже підготовленим. Бо де, як не в процесі стосунків із членами сокільського гнізда найповніше розкриваються потенційні можливості лідера як в інтелектуально-пошуковому, так і розвивальному планах. Його роль у різновіковому гнізді набуває спрямованої педагогічної дії, коли гуманістична природа людини розкривається сповна.
Лідерів до такої функції треба готувати. Дітей треба вчити користуватись методами педагогічної взаємодії. Дещо нетрадиційно і невластиво для вчителя, коли він, учитель, був єдиним і незаперечним авторитетом. А тут цим авторитетом треба поділитись з учнем. Цей бар’єр треба переступити і пережити. Цей процес так чи інакше потрібно здійснити, інакше говорити про педагогіку співробітництва чи співпраці вчителя та учня не буде сенсу. Волею-неволею, але ця проблема переходить у практичну площину, адже на задній план відходить педагогіка: «Я так сказав», і наступає період педагогіки: «Ми так діємо».
Так чи інакше, але кожен вихователь чи кожен керівник школи в першу чергу має бути заінтересованим у побудові таких стосунків між дітьми. І це посильно тільки в тому разі, коли директор школи виступає в ролі педагогічного центра, головного вихователя шкільного дитячого колективу. При такому підході уже не буде змоги дистанціюватись і від дітей, і від лідерів, і від виховної функції взагалі. Керівник школи мусить поринути у вир подій шкільного життя і одноособово зайнятись вихованням своїх підопічних. Правда, не завжди безпосередньо, скоріше – опосередковано, через лідерів шкільного колективу. Така функція не тільки благородна, але і соціально значима. Зробити це дуже просто. Взяти карту села та визначити місце проживання дітей по вулицях і допомогти дітям об’єднатись за територіальним принципом. А далі залишається тільки організувати діяльність різновікових гнізд за місцем проживання. 
Чимало корисних трудових справ можна організувати у різновіковому гнізді. Села від діяльності соколиних гнізд можуть стати квітучими оранжереями. Гарні села, прибрані вулиці, впорядковані подвір’я, побудовані спортивні площадки, очищені джерела, доглянуті ветерани, організована спортивно-оздоровча робота, цікавий відпочинок – неповний перелік справ, який чекає на дітей не тільки сьогодні, але і завтра, і післязавтра. На холодну пору року можна було б «відвоювати» літні кухні для дозвілля дітей, членів сокільського гнізда.
А коли вже хтось із гнізда не готовий розв’язати задачу, то старшокласник завжди допоможе і сам повправляється в математичних діях. А коли і сьогодні, і завтра запізниться на шкільну ранкову зарядку, то керівник сокільського гнізда обов’язково поцікавиться причиною відсутності. І аж ніяк не допустить, щоб подібне повторилось. Це уже сокільське надбання - дбати за своїх підопічних. І так із дня в день. Шліфується досконалість між особових стосунків, що є невід’ємним атрибутом сокільського життя школи. Формується сокільська традиція.
А що власне сокільського є в такій побудові «Сокола»? Найбільшим винаходом для «Сокола» є різновіковий сокільський гурт дітей, який здатен на добрі і корисні справи для себе і для інших. Це та система взаємних стосунків, яка найбільш виразно піддається корегуванню ззовні.
Ми тепер вголос заговорили про духовність особи в її первозданному виді, а не про наносну духовність  у вигляді «туману», яку можна напустити за наперед заданим сценарієм. Адже духовність – це стан людської душі. А тому  потяг до позитивного і бажаного ідеалу – це той шлях, яким маємо пройти  в роботі сокільського гнізда. Тут на перше місце постає роль сокільського лідера, керманича сокільського гнізда, його керівника. Видимо-невидимо кожна дитина з допомогою методів педагогічної взаємодії.,  не прямих, а опосередкованих зазнаватиме позитивного впливу.  Формується духовність дитини. Дитина розвивається як особистість. В цьому ми переконуємось на прикладах життя сокільських товариств у школах нашого району. Стараємось заглянути саме туди, куди ще так недавно ніхто не заглядав. Бо в основному йшлось про культурно-дозвіллєву сферу діяльності дітей.
Про деякі постулати із життя сокільського гнізда ми уже розказали. А що далі, запитаєте, коли так наполегливо  декларуєте сокільську різновікову ідею. Повірте, шановний читачу, що у нашому викладі  є дуже мало педагогічної белетристики. Адже на власному досвіді  переконуємось в ефективності роботи різновікових сокільських гнізд..
Скільки сокільських гнізд у школі – стільки сокільських турбот про дитину. Ні одна із них не випадає із поля зору сокільського гнізда. Це проблема педагогічна. Вишикуйте на перший раз, якщо ви керівник школи, загально- шкільний учнівський колектив на шкільну лінійку за різновіковим принципом - сокільське  гніздо одне за другим. І так всю школу: зустрінетесь із дещо  незвичним явищем. На перший раз. Попробуйте один раз це зробити, другий, а тоді і нові думки постануть щодо дальших дій у цьому різновіковому середовищі На підмогу завжди прийдуть сокільські лідери.
Вам навіть не здається, наскільки збагатите школу своїми першими помічниками  з числа дітей. І це жива сокільська педагогіка. На четвертий – п’ятий раз діти зберуться на ранкову зарядку самі з допомогою лідерів. І вони не поступляться принципами, коли потрібно ’’спам’ятати’’ вчорашніх непослушних бешкетників. Сокільський лідер знайде і до них підхід – і, обов’язково, педагогічний. А як діяти лідеру в одновіковому гурті, коли і на сміх піднімуть свого ж таки, який намагатиметься навести лад «серед своїх». Адже спрацьовує природна реакція :  «Диви який! В начальство вибився!». 
І справджується давня вчительська мрія, коли соколине гніздо стає надійною і доброю педагогічною підмогою. На пам’ять приходять слова із пісні:


<br>
Соколине гніздо.соколине гніздо – <br>
Це велике і радісне свято.<br>
Соколине гніздо, соколине гніздо,<br>
Нас сьогодні уже тут багато.<br>


Возвеличуємо нині сокільське гніздо. Тут уся суть «Сокола» і тут його правда. Звідси починається сокільське товариство дітей і для дітей. І це надовго запам’ятовується, бо об’єднання дітей дієве. Таке товариство об’єднує дітей в одну дитячу цілісність, в одну шкільну спільність.
Хтось із великих написав такі слова :


<br>
Гріх викупляймо,<br>
Прах оживляймо,<br>
Всіх просвітляймо,<br>
Возвеселяймо,<br>
Благословляймо<br>
В наші сліди!<br>

 
Благословляймо «Сокіл» нашими діяннями на такі справи : щоденними, ранішніми і вечірніми, денними і нощними, аби наші діти спали спокійно тоді, коли наш розум думає. Бо він у вічному пошуку правди та істини. Бо дбаємо про здоровий соціальний організм, що складається з одиниць. Бо ці одиниці нині – це вже повноцінні особистості, які живуть і творять своє майбутнє. Таким нам бачиться «Сокіл». Таким він уже є в наших школах. Відроджується сокільська традиція, яка роками слугувала Україні.
А нам, педагогам, залишається дослідити народжене явище в нових українських умовах – умовах вільної української держави, за яку соколи стояли і вистояли. За яку боролись – і вибороли. Інакше і не могло бути. Бо це сокільська традиція, яку маємо передати наступним поколінням. Зробімо це нині і зробімо добре.