Пісня про КОЛИНДЯНИ

Матеріал з ТерноВікі

У вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з такої причини:

Ви можете переглянути та скопіювати початковий текст цієї сторінки:

МОЇ КОЛИНДЯНИ слова Романовича В. М. музика Красія І. М. ДЕ В ТИХУ НІЧЛАВУ СХИЛИЛИСЯ ВЕРБИ ДЕ МРІЄ У СЕРЦІ БАРВІНКОВИЙ МАЙ МОЇ КОЛИНДЯНИ, СЕЛО ТИ КОХАНЕ МОЯ ТИ ПЕРЛИНО, ПОДІЛЬСЬКИЙ МІЙ КРАЙ. ТУТ ПЕРШЕ КОХАННЯ СТРІЧАВ НА СВІТАННІ ПОЛИННІСТЬ РОЗЛУКИ ТУТ ВПЕРШЕ ПІЗНАВ ХОДИВ У ДОРОГИ КРІЗЬ РОКИ Й ТРИВОГИ ТА ЗНОВУ, ЯК В ЮНІСТЬ ДО ВАС ПОВЕРТАВ. ДЕ НИВА ЖОВТІЄ, ДЕ НЕБО СИНІЄ, ДЕ МАЛЬВИ ПІД ХАТОЮ В МАМИ ЦВІТУТЬ РАНКОВІЇ РОСИ, КОХАНОЇ КОСИ ЩО ПАХНЕ ЛЮБИСТКОМ МЕНІ НЕ ЗАБУТЬ. ВЖЕ РОКИ ПРОПЛИЛИ- БАТЬКІВСЬКІ МОГИЛИ ВСЕ СНЯТЬСЯ І ПРОСЯТЬ: «ПРИЛИНЬ ХОЧ НА МИТЬ» ПРИЙДИ ПОМОЛИСЯ,ДОЗЕМНО ВКЛОНИСЯ ВИ-ПРИСТАНЬ ДУШІ,ЩО ЧЕКАЄ Й МАНИТЬ. У ЛЕТІ РОКІВ СТАЄ ВСІМ НАЙДОРОЖЧИМ ОКРАЙЧИК ЗЕМЛІ,ТОЙ ЩО ЗВЕМ ОТЧИЙ ДІМ МОЇ КОЛИНДЯНИ, СЕЛО ТИ КОХАНЕ ВИ РАЙГОРОД-МІСТО У СЕРЦІ МОЇМ.

Повернення до сторінки «Пісня про КОЛИНДЯНИ».