Я і Україна.Природознавство

Матеріал з ТерноВікі

(відмінності між версіями)
Перейти до: навігація, пошук
(Урок природознавства.3 клас)
Рядок 97: Рядок 97:
--[[Користувач:Калюжна Марія|Калюжна Марія]] 20:19, 7 квітня 2011 (EEST)
--[[Користувач:Калюжна Марія|Калюжна Марія]] 20:19, 7 квітня 2011 (EEST)
 +
[[Категорія: Методична скарбничка]]

Версія 08:15, 26 квітня 2011

Урок природознавства.3 клас

Тема. Розмноження комах, риб, земноводних, плазунів, птахів, звірів у природі.

Мета: - формувати уявлення про розмноження комах, риб, земноводних, плазунів, птахів і звірів у природі; - дослідити залежність розмноження тварин від наявності та кількості корму; - поглибити знання учнів про турботу тварин про своє потомство; - розвивати пізнавальний інтерес учнів, уміння порівнювати, знаходити подібне і відмінне; - виховувати дбайливе ставлення до тварин, інтерес до їхнього життя. Обладнання: слайди, конверти з ілюстраціями тварин.

Хід уроку І. Організаційний момент. • Створення сприятливого психологічного настрою класу: Час урок нам розпочати і старанно працювати. Все, що знаєм, пригадаєм і нове запам’ятаєм. ІІ. Актуалізація опорних знань. • Троє учнів за завданнями на картках працюють біля дошки. 1 картка Яких тварин називають всеїдними? Навести приклади всеїдних звірів, птахів, комах, плазунів, земноводних, риб. Встановити ланцюжок живлення: їжак, зерно, лисиця, миша.

2 картка Яких тварин називають хижими? Навести приклади хижих звірів, птахів, комах, плазунів, земноводних, риб. Встановити ланцюжок живлення: лелека, капуста, жаба, попелиця.

3 картка Яких тварин називають рослиноїдними? Навести приклади рослиноїдних звірів, птахів, риб і комах. Встановити ланцюжок живлення: кіт, капуста, пташка, попелиця. • Решта дітей працює в парах (За малюнками в конверті встановлюють ланцюжки живлення). • Фронтальна робота з класом за запитаннями на слайді:

(Слайд 1) • Аналіз та узагальнення роботи учнів. ІІІ. Ознайомлення з темою уроку. Земноводні й риби, звірі і комахи, безумовно також плазуни і птахи про збільшення роду неодмінно дбають, та свою малечу не всі доглядають. Тож, працюйте дружно і старанно, діти, сьогодні ці проблеми ми маєм дослідити. ІV. Мотивація навчальної діяльності. Тваринний світ дуже численний і різноманітний. Щоб зберегти його чарівну неповторність, запобігти зникненню окремих його видів, вивести нові породи, людина повинна знати способи розмноження тварин та умови, які необхідні для виживання потомства. V. Робота над темою уроку. • Розповідь учителя, яка супроводжується ілюстративним матеріалом (слайди). Комахи розмножуються по-різному. У травні знизу на листках капусти метелики білана капустяного відкладають круглі, прозорі яйця. З них вилуплюється гусінь, яка завдає рослинам великої шкоди. Згодом переповзаючи в затишні місця зелена гусінь перетворюється на лялечок і в такому вигляді перезимовує. Весною, коли пригріє сонце, з лялечок виходять метелики. Схема розмноження білана капустяного має такий вигляд:

(Слайд 2)

Подібний шлях розмноження у бджіл, мух, комарів, джмелів, ос, мурашок. Шлях розмноження бабки дещо інший. Його можна зобразити у вигляді такої схеми:

(Слайд 3)

Бабка відкладає яйця у воду. З яєць виходять личинки, які живляться мальками риб, водяними комахами, пуголовками. Через два роки з личинок утворюється доросла бабка. Схожа схема розмноження у попелиць, коників. Навесні, коли вода у водоймах стає теплішою, відкладають ікру риби, з ікринок з’являються мальки, схожі на дорослих риб.

(Слайд 4) Мальків буває дуже багато, але дорослими стають не всі. Значна частина їх стає здобиччю водяних хижаків: окунів, щук, лелек. Багато їх гине під час повені.

За сприятливих умов на мілині серед водоростей відкладають ікру і жаби. Через 9-10 днів з ікринок з’являються пуголовки. Вони зовні схожі на рибок, дихають розчиненим у воді киснем. Згодом у пуголовків виростають ноги і відпадають хвости. Вони перетворюються на маленьких жабок, які дихають киснем повітря.

(Слайд 5) Плазуни (черепахи, ящірки, змії, крокодили) відкладають яйця в ямки, які риють на узліссях, на берегах морів, річок і засипають їх. Під дією сонячного тепла через деякий час з яєць вилуплюються і вибираються на поверхню маленькі плазуни.

(Слайд 6)

Та на них чекає така ж доля, як на мальків риб. Про них також ніхто не дбає, тому більшість з них стає здобиччю хижаків. Відкладаючи яйця в гнізда та вигріваючи їх своїм теплом розмножуються птахи. На відміну від попередніх представників тваринного світу, птахи дбають про своє потомство: годують, оберігають від ворогів, вчать літати.

(Слайд 7) Турботливими батьками є й звірі. Вони вигодовують своїх малят молоком, оберігають від ворогів, вчать плавати, добувати корм. Лисенята, білченята, кошенята, мишенята народжуються сліпими і безпорадними. Малята лосів, козуль, диких свиней народжуються зрячими.

(Слайд 8) До самостійного життя переходять вони у різному віці. Незалежно від батьків живуть миші, коли їм виповнюється три тижні, ховрахи – через місяць після народження. Найпізніше самостійними стають ведмідь та дикий кабан – тільки через 2-3 роки. Розмноження тварин в значній мірі залежить від кількості корму та сприятливого навколишнього середовища. Коли вдосталь корму, навіть люті морози не стають на заваді шишкарям, аби вивести своє потомство. Після теплих травневих дощів та різкого потепління з’являються хмари мошки. У роки сприятливі для попелиць, люди спостерігали цілі армії їхніх ворогів – сонечок семикрапкових.


(Слайд 9) VI. Фізкультхвилинка. VII. Закріплення вивченого матеріалу. • Бесіда за запитаннями.  Що подібного в розмноженні риб і земноводних?  Що особливого в розмноженні плазунів?  Що подібного і що відмінного в розмноженні птахів і звірів?  Чому не всі малята стають дорослими тваринами? VIIІ. Підсумок уроку. • Підсумкова бесіда.  Що нового довідались на уроці?  Яка інформація була несподіваною? • Аналіз роботи учнів. ІХ. Домашнє завдання.  Опрацювати матеріал на 140 – 144 сторінках підручника.  Опрацювати завдання на сторінках зошита з друкованою основою.  Дібрати цікаву інформацію про розмноження тварин.

--Калюжна Марія 20:19, 7 квітня 2011 (EEST)

Особисті інструменти