Значення християнського виховання як пріоритетного у розвитку дитини

Матеріал з ТерноВікі

Версія від 13:19, 2 березня 2011; Добровольська Оксана (обговорення | внесок)
(різн.) ← Старіша версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

ЗНАЧЕННЯ ХРИСТИЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ ЯК ПРІОРИТЕТНОГО У РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Добровольська О.М.

Сьогодні існує проблема в тому, яку систему духовних моральних цінностей обрати для себе і своїх дітей. У християнській моралі сконцентровані найвищі цінності європейської цивілізації, тому християнські аргументи залишаються найвагомішими. Саме християнське виховання здатне забезпечити високий духовний розвиток особистості і сприяє формуванню доброти, милосердя, чесності, справедливості, порядності, людяності, совісті. Мета такого виховання – національно свідома, сильна характером, багата духом дитина, що усвідомлює свою відповідальність перед Богом, Батьківщиною, народом, родиною.

Школа є засобом допомоги у вихованні учнів, але основну відповідальність за цей процес несуть батьки. Якщо вони не допоможуть своїй дитині обрати основні моральні принципи і категорії, то вона завжди буде робити не той вибір. І навпаки, звернувшись до християнського виховання, основою якого є Десять Божих заповідей, батьки першими пожнуть плоди своєї праці. Часто батьки помилково вважають, що їх обов’язок – забезпечити дитину всім матеріальним. Вони забувають, що душа теж має потреби. Згадаймо слова Ісуса Христа: „Що вам з того, що цілий світ здобудете, а душу свою занапастите.” Бідність не завадила Ісусові бути найдосконалішою людиною, без жодного гріха .Якщо ми звернемося за допомогою до Бога, то Він буде керувати вихованням наших дітей, і це буде запорукою того, що вони виростуть добрими, чесними, милосердними, співчутливими, здатними допомогти ближньому в тяжкій ситуації. Відбудеться те, про що апостол говорить: „Дію вже не я , а діє у мені Христос.” Сьогодні фізичний і розумовий розвиток дитини випереджають духовний. Молоді люди є морально незрілими, неготовими нести відповідальність за свої вчинки. Безперечно, важливо розвинути світогляд дітей, але значно важливішим є формування морального обличчя учня.

Оскільки сьогодні наша країна на шляху до євроінтеграції, то варто перейняти досвід Європи в сфері християнського виховання. У багатьох державах Європи вивчають релігію. Зокрема, в Греції у всіх школах, підпорядкованих міністерству освіти і релігії, православна релігія є обов’язковим предметом. В Німеччині релігійна освіта – одна із традиційних дисциплін загальноосвітньої школи. Уроки релігії в школах Великобританії розглядаються як складова загальноосвітньої місії школи. В Швейцарії введено предмет „Історія і наука про релігії”. В Норвегії релігієзнавчі курси входять до обов’язкового блоку шкільних програм.

Про потребу катехизації неодноразово говорив митрополит Андрей Шептицький: „Підставою релігійного життя в людині є навчання катехизму з перших літ. Хто в 10 чи 11 році життя немає доброго поняття про Бога, про головні правди віри і про свої обов’язки щодо Бога і людей, той, певно, не буде в житті добрим християнином. А навіть треба сказати, що хоч би й священик учив релігії у кожній школі по дві години на тиждень і всі діти до школи ходили, то й цього буде замало.”

Тільки опираючись на християнські ідеали, ми можемо забезпечити той рівень духовності дитини, якого потребує сучасна доба. Кризу моральності подолає той, хто живе і вчить інших жити за золотим правилом Святого Письма: „Тож в усьому, що хочете, щоб вам чинили люди, те саме робіть їм і ви.” А вибір – за кожним із нас.

Особисті інструменти