ТерноВікі - Внесок користувача [uk]

1.Сторінка завідувача РМК

2011-08-30T10:20:36Z

Rasevych: Створена сторінка: <br>Управління освітньою галуззю району <br>Нові виклики та нові завдання <br>[[Автономіз...

<br>[[Управління освітньою галуззю району]]
<br>[[Нові виклики та нові завдання]]
<br>[[Автономізація чи синхронізація, або чи так задумувало МОН України]]
<br>[[Традиції сокільського виховання]]
<br>[[О.Вишневський - Теоретичні основи сучасної української педагогіки]]
<br>
[[Категорія:ТерноВікі]]
[[Категорія:МонаВікі]]

МонаВікі

2011-08-30T10:17:34Z

Rasevych:

<h1> Шановні відвідувачі! <br>
<br>
Вітаємо Вас на сторінках Монастириського районного методичного кабінету! </h1>

Сьогодні - {{CURRENTDAY}}-{{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTYEAR}}.

{|width="100%" style="background:#fff; margin:4px; text-align:center;color:#E9F9FB;"
!width="49%" style="background:#32CD32;"|МонаВікі
!width="49%" style="background:#228B22;"|Методкабінет
|- style="text-align:justify;background:#F0E68C;color:#0F4E6E;"
|
<div style="text-indent:20px;margin-bottom:6%;margin-left:7px;margin-right:7px;">Ласкаво просимо до освітнього простору Монастириського району.<br> Запрошуємо всіх небайдужих до співпраці та обміну досвідом!
Давайте разом зробимо нашу освіту:
* відповідною до світових стандартів
* наближеною до запитів суспільства
* практикозорієнтованою та цікавою для учнів
* прозорою для батьків та громадськості

</div>
|
<div style="text-indent:0px;margin:7px;">[[Структура Монастириського районного методичного кабінету]]
----
<br> [[1.Сторінка завідувача РМК]]

----
<br> [[2.Порадник методиста]]

----
<br> [[3.Допомога керівникам школи]]

----
<br> [[4.Методкабінет інформує]]
----
<br>
[[Конкурси,]]
[[Олімпіади,]]
[[МАН]]
----
<br> [[ЗНО!]]
----
</div>

|}
{|width="100%" style="background:#fff; margin:4px; text-align:center;color:#E9F9FB"
!style="background:#006400;"|Освіта Монастирищини
!style="background:#6B8E23;"|Обмін досвідом
!style="background:#2E8B57;"|Дошка оголошень
|- valign="top" style="text-align:left; background:#F0E68C;color:#0F4E6E;"
|

*[[Загальноосвітні школи I-III ст. Монастириського району]] <br>
*[[Загальноосвітні школи I-II ст. Монастириського району]] <br>
*[[Загальноосвітні школи I ст.Монастириського району]] <br>
----
*[[Дошкільна освіта]] <br>
*[[БДЮТ]] <br>
*[[ДЮСШ]] <br>

|
* [[Творчі об'єднання вчителів]]
*[[ Творчі конкурси]]
* [[Освітні округи]]
* [[Методична скарбничка]]
|
<div style="text-indent:0px;margin:7px;">
*[[Новини освіти]] <br>
*[[Керівникам навчальних закладів]] <br>
*[[Для батьків]] <br>

</div>

|}

I thought finding this would be so arduous but it's a bzreee!

МонаВікі

2011-08-30T10:16:57Z

Rasevych:

<h1> Шановні відвідувачі! <br>
<br>
Вітаємо Вас на сторінках Монастириського районного методичного кабінету! </h1>

Сьогодні - {{CURRENTDAY}}-{{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTYEAR}}.

{|width="100%" style="background:#fff; margin:4px; text-align:center;color:#E9F9FB;"
!width="49%" style="background:#32CD32;"|МонаВікі
!width="49%" style="background:#228B22;"|Методкабінет
|- style="text-align:justify;background:#F0E68C;color:#0F4E6E;"
|
<div style="text-indent:20px;margin-bottom:6%;margin-left:7px;margin-right:7px;">Ласкаво просимо до освітнього простору Монастириського району.<br> Запрошуємо всіх небайдужих до співпраці та обміну досвідом!
Давайте разом зробимо нашу освіту:
* відповідною до світових стандартів
* наближеною до запитів суспільства
* практикозорієнтованою та цікавою для учнів
* прозорою для батьків та громадськості

</div>
|
<div style="text-indent:0px;margin:7px;">[[Структура Монастириського районного методичного кабінету]]
----
<br> [[1.Порадник методиста]]

----
<br> [[2.Сторінка завідувача РМК]]

----
<br> [[3.Допомога керівникам школи]]

----
<br> [[4.Методкабінет інформує]]
----
<br>
[[Конкурси,]]
[[Олімпіади,]]
[[МАН]]
----
<br> [[ЗНО!]]
----
</div>

|}
{|width="100%" style="background:#fff; margin:4px; text-align:center;color:#E9F9FB"
!style="background:#006400;"|Освіта Монастирищини
!style="background:#6B8E23;"|Обмін досвідом
!style="background:#2E8B57;"|Дошка оголошень
|- valign="top" style="text-align:left; background:#F0E68C;color:#0F4E6E;"
|

*[[Загальноосвітні школи I-III ст. Монастириського району]] <br>
*[[Загальноосвітні школи I-II ст. Монастириського району]] <br>
*[[Загальноосвітні школи I ст.Монастириського району]] <br>
----
*[[Дошкільна освіта]] <br>
*[[БДЮТ]] <br>
*[[ДЮСШ]] <br>

|
* [[Творчі об'єднання вчителів]]
*[[ Творчі конкурси]]
* [[Освітні округи]]
* [[Методична скарбничка]]
|
<div style="text-indent:0px;margin:7px;">
*[[Новини освіти]] <br>
*[[Керівникам навчальних закладів]] <br>
*[[Для батьків]] <br>

</div>

|}

I thought finding this would be so arduous but it's a bzreee!

1.Порадник методиста

2011-04-06T11:35:38Z

Rasevych:

Традиції сокільського виховання

2011-04-06T11:34:53Z

Rasevych:

РОМАН РАСЕВИЧ,завідуючий Монастириським райметодкабінетом Тернопільської області, член Наукового товариства імені Тараса Шевченка, член Національної спілки журналістів України, академік Української міжнародної академії оригінальних ідей

ТРАДИЦІЇ СОКІЛЬСЬКОГО ГНІЗДА

Для пересічного читача скажу наперед, що по сьогоднішній день у педагогічному середовищі точаться розмови на тему: «Яким бути сокільському товариству на сьогоднішній день? Які ланки в його діяльності є найбільш значимими ? Які режими функціонування «Сокола» найбільш прийнятно відповідають потребам та інтересам самої дитини ?». Є і чимало інших питань, які виникають в процесі безпосередньої роботи сокільського товариства, які так чи інакше стосуються проблем удосконалення його діяльності. Проте на перший план виступають нині найбільш значимі, ті, від яких залежить повноцінна його робота.
Коли б мене запитали, що найголовніше в «Соколі», я не задумуючись, відповів би - сокільське гніздо. Раз сокільське гніздо таке значиме з педагогічної точки зору, то маємо зазирнути в таїну стосунків цього дитячого утворення.
По-перше, все залежить від того, для якої мети об’єднались діти у сокільське гніздо. Думаю, що відповідь дістанемо однозначну: для діла. Ось цей принцип «для діла» найкраще відповідає потребам самої дитини.
А коли йдеться про будні сокільського гнізда, то важливо побачити стиль його життя не тільки у свята. Хоч, відверто кажучи, ми не проти того, щоб життя сокільського гнізда перетворити у щоденне свято. Це не просто зробити, але намагатись зробити таким життя дітей варто.
Постає цілком слушне запитання: «А хто має організувати життя сокільського гнізда?». Відповімо і на це питання – сокільський лідер, керманич сокільського гнізда, його керівник. І не суть тут у назві : гніздо це чи бригада, загін чи ланка, гурт чи гурток.
В залежності від тієї мети, яку ми перед собою ставимо, сокільське гніздо виступає кріпильним інструментом, матеріалом, який єднає дитину із соціальним середовищем. Це дитяча мікрогрупа, у якій віддзеркалюються найпотаємніші впливи, дії, порухи людського духу, - змалку і до дорослості. Тому так важливо, щоб ці стосунки були максимально природнішими і будувались на людяній основі.
У педагогіці, як у будь-якій науці, є свої закономірності, з якими маємо рахуватись. Дуже важливим є принцип перспективності життя сокільського гнізда. Близька, середня і далека перспектива його діяльності вибудовує ту систему стосунків, яка додає стійкості в роботі цього дитячого утворення.
Сокільські гнізда можуть бути одновіковими та різновіковими. Одновікові об’єднання більш пригідні для організації дитячого життя, пов’язаного із розвитком природних задатків дитини. Там, де конкурентність людської природи на основі великого творчого потенціалу конкретної дитини треба не тільки розвинути, але і задати їй нової динаміки, варто скористатись можливостями одновікових об’єднань.
Там, де на перше місце мають постати стосунки дітей, багатий світ розквіту і самореалізації особистості в оточуючому її середовищі, найкраще знадобиться різновікове об’єднання, утворене за місцем проживання. Різновікові гнізда – перспектива роботи «Сокола». Принцип багатодітної сім’ї, коли дорослі опікуються старшими, ведуть їх по стежині життя, найбільш природно пригодиться в «Соколі».
Спосіб формування сокільських гнізд залежить в першу чергу від наперед задуманої конструкції дитячого колективу. Якщо це різновікова конструкція, то первинним колективом є різновікове гніздо. Якщо це одновікова конструкція в рамках різновікового загальношкільного учнівського колективу то, однозначно, що первинним колективом є одновікове гніздо. Таким є традиційно шкільний учнівський колектив.
А звідси постає питання лідерства у різновіковому та одновіковому гнізді. Різновікове гніздо, це коли діти однієї вулиці (дому) об’єднались в сокільське гніздо (5-7-10 чол.) і обрали своїм лідером старшого за віком хлопця чи дівчину, бо побачили в них надійних друзів, на яких можна покластись. Одновікове гніздо (однокласники) з успіхом оберуть своїм лідером того, хто має авторитет. Переважно такі об’єднання формуються для справ інтелектуально-розумового та розважального характеру, виконання корисних трудових справ (КТС), організації мандрівок тощо.
Такі об’єднання в переважній своїй масі не носять сталого характеру, за виключенням випадків, коли ця робота носить характер, який уподібнений до урочної форми організації занять з дітьми. Розрахована така робота на обмежену кількість дітей і має на меті здійснити покрокове зростання ( в певному напрямі ) особистості згідно наперед заданих програм. Такий принцип закладений при формуванні пластових гуртків, сумівських об’єднань, одновікових гнізд при покласній формі організації «Сокола».
Одновікові, як і різновікові гнізда мають право на життя, адже діяльність «Сокола» не носить застиглого характеру. Тому можлива як взаємодія на рівні форм організації соколиних гнізд, так і удосконалення практики їх функціонування. Потрібний при цьому діалог педагогів, які організовують діяльність дітей. Я не виключаю діяльності неформальних одновікових чи різновікових об’єднань поза сферою діяльності школи, але вони у своїй основній масі носять переважно асоціальний характер. Тому дітей шкільного віку потрібно максимально залучати до об’єднань різного типу, аби середовище, в якому перебувають діти було педагогічно керованим. Змагальність в плані пошуку оптимальних варіантів функціонування дитячих об’єднань повинна бути. Ніхто із педагогів не може претендувати при цьому на універсальність підходів щодо організації життя дитячого товариства, незалежно від форм такої організації. Накінець маємо досягати системного цілеспрямованого впливу на дитину, максимального прилучення її до різних видів діяльності, що дає їй розвиток у різних видах діяльності.
При покласній формі організації учнівського самоврядування староста класу входить до учнівського комітету школи, який вболіває за якісну організацію загальношкільного життя. Це теж позитив в діяльності школи.
Виконання ролі старости класу в якійсь мірі несе відповідне силове навантаження щодо формування лідерів класних колективів.
Я не випадково розглядаю різні варіанти об’єднання дітей, аби мати змогу краще порівняти можливості дитячих утворень. На фоні різноваріантного підходу можна буде відстежити місце і роль соколиного гнізда зі всіма плюсами та мінусами такої роботи.
Моя функція при підготовці даної статті не полягає в тому, щоб максимально ганити одне і на цьому фоні оправдувати інше. Бо між «ганити» і «поганити» стоїть всього-на-всього префікс «по» від якого залежатиме багато. А якщо по правді, то і весь процес дослідження будь-якого явища. Тому аналізуймо педагогічні процеси, аби мати змогу краще зрозуміти їхню сутність.
Що не кажіть, але лідери на зразок класних старост аж ніяк я би не прираховував до соціально значущих ролей, бо такі ролі виконуються переважно із обов’язку, а ніж із принципу самодостатності особи лідера і можливостей творчо реалізованого простору. І це дається взнаки. «Хто староста?» - запитує вчитель на уроці. Учень неохоче піднімається, аби витерти дошку після недавно проведеного уроку. «Пильне око», яке має стояти на сторожі порядку в класі – страх це чи приниження, а може невелика творчість?! Відповідь треба знайти.
Така ситуація скоріше асоціюється із штрихами авторитарного підходу до вирішення класних завдань. Нічого не подіємо, але таку роль теж треба виконувати на рівні загальношкільного колективу. Якщо заглянути у різновікове гніздо, то характер стосунків дещо інакший. По-перше, це скритий характер взаємовідносин. Сказати, що закритий, було б не вірно, адже педагогічний вплив на діяльність різновікового гнізда є постійним : і в школі, і за місцем проживання.
Різновікові гнізда – це дитячі об’єднання, характер стосунків у яких побудований на взаємодії і взаємодоповненні уже існуючого життєвого досвіду. Проходить своєрідне «взаємопідтягування» поведінки, і роль лідера такого об’єднання набуває позитивного статусу, який більше граничить з посиленням соціальної ролі старшокласника, умінні та намаганнях ввійти у суспільне середовище уже підготовленим. Бо де, як не в процесі стосунків із членами сокільського гнізда найповніше розкриваються потенційні можливості лідера як в інтелектуально-пошуковому, так і розвивальному планах. Його роль у різновіковому гнізді набуває спрямованої педагогічної дії, коли гуманістична природа людини розкривається сповна.
Лідерів до такої функції треба готувати. Дітей треба вчити користуватись методами педагогічної взаємодії. Дещо нетрадиційно і невластиво для вчителя, коли він, учитель, був єдиним і незаперечним авторитетом. А тут цим авторитетом треба поділитись з учнем. Цей бар’єр треба переступити і пережити. Цей процес так чи інакше потрібно здійснити, інакше говорити про педагогіку співробітництва чи співпраці вчителя та учня не буде сенсу. Волею-неволею, але ця проблема переходить у практичну площину, адже на задній план відходить педагогіка: «Я так сказав», і наступає період педагогіки: «Ми так діємо».
Так чи інакше, але кожен вихователь чи кожен керівник школи в першу чергу має бути заінтересованим у побудові таких стосунків між дітьми. І це посильно тільки в тому разі, коли директор школи виступає в ролі педагогічного центра, головного вихователя шкільного дитячого колективу. При такому підході уже не буде змоги дистанціюватись і від дітей, і від лідерів, і від виховної функції взагалі. Керівник школи мусить поринути у вир подій шкільного життя і одноособово зайнятись вихованням своїх підопічних. Правда, не завжди безпосередньо, скоріше – опосередковано, через лідерів шкільного колективу. Така функція не тільки благородна, але і соціально значима. Зробити це дуже просто. Взяти карту села та визначити місце проживання дітей по вулицях і допомогти дітям об’єднатись за територіальним принципом. А далі залишається тільки організувати діяльність різновікових гнізд за місцем проживання.
Чимало корисних трудових справ можна організувати у різновіковому гнізді. Села від діяльності соколиних гнізд можуть стати квітучими оранжереями. Гарні села, прибрані вулиці, впорядковані подвір’я, побудовані спортивні площадки, очищені джерела, доглянуті ветерани, організована спортивно-оздоровча робота, цікавий відпочинок – неповний перелік справ, який чекає на дітей не тільки сьогодні, але і завтра, і післязавтра. На холодну пору року можна було б «відвоювати» літні кухні для дозвілля дітей, членів сокільського гнізда.
А коли вже хтось із гнізда не готовий розв’язати задачу, то старшокласник завжди допоможе і сам повправляється в математичних діях. А коли і сьогодні, і завтра запізниться на шкільну ранкову зарядку, то керівник сокільського гнізда обов’язково поцікавиться причиною відсутності. І аж ніяк не допустить, щоб подібне повторилось. Це уже сокільське надбання - дбати за своїх підопічних. І так із дня в день. Шліфується досконалість між особових стосунків, що є невід’ємним атрибутом сокільського життя школи. Формується сокільська традиція.
А що власне сокільського є в такій побудові «Сокола»? Найбільшим винаходом для «Сокола» є різновіковий сокільський гурт дітей, який здатен на добрі і корисні справи для себе і для інших. Це та система взаємних стосунків, яка найбільш виразно піддається корегуванню ззовні.
Ми тепер вголос заговорили про духовність особи в її первозданному виді, а не про наносну духовність у вигляді «туману», яку можна напустити за наперед заданим сценарієм. Адже духовність – це стан людської душі. А тому потяг до позитивного і бажаного ідеалу – це той шлях, яким маємо пройти в роботі сокільського гнізда. Тут на перше місце постає роль сокільського лідера, керманича сокільського гнізда, його керівника. Видимо-невидимо кожна дитина з допомогою методів педагогічної взаємодії., не прямих, а опосередкованих зазнаватиме позитивного впливу. Формується духовність дитини. Дитина розвивається як особистість. В цьому ми переконуємось на прикладах життя сокільських товариств у школах нашого району. Стараємось заглянути саме туди, куди ще так недавно ніхто не заглядав. Бо в основному йшлось про культурно-дозвіллєву сферу діяльності дітей.
Про деякі постулати із життя сокільського гнізда ми уже розказали. А що далі, запитаєте, коли так наполегливо декларуєте сокільську різновікову ідею. Повірте, шановний читачу, що у нашому викладі є дуже мало педагогічної белетристики. Адже на власному досвіді переконуємось в ефективності роботи різновікових сокільських гнізд..
Скільки сокільських гнізд у школі – стільки сокільських турбот про дитину. Ні одна із них не випадає із поля зору сокільського гнізда. Це проблема педагогічна. Вишикуйте на перший раз, якщо ви керівник школи, загально- шкільний учнівський колектив на шкільну лінійку за різновіковим принципом - сокільське гніздо одне за другим. І так всю школу: зустрінетесь із дещо незвичним явищем. На перший раз. Попробуйте один раз це зробити, другий, а тоді і нові думки постануть щодо дальших дій у цьому різновіковому середовищі На підмогу завжди прийдуть сокільські лідери.
Вам навіть не здається, наскільки збагатите школу своїми першими помічниками з числа дітей. І це жива сокільська педагогіка. На четвертий – п’ятий раз діти зберуться на ранкову зарядку самі з допомогою лідерів. І вони не поступляться принципами, коли потрібно ’’спам’ятати’’ вчорашніх непослушних бешкетників. Сокільський лідер знайде і до них підхід – і, обов’язково, педагогічний. А як діяти лідеру в одновіковому гурті, коли і на сміх піднімуть свого ж таки, який намагатиметься навести лад «серед своїх». Адже спрацьовує природна реакція : «Диви який! В начальство вибився!».
І справджується давня вчительська мрія, коли соколине гніздо стає надійною і доброю педагогічною підмогою. На пам’ять приходять слова із пісні:

<br>
Соколине гніздо.соколине гніздо – <br>
Це велике і радісне свято.<br>
Соколине гніздо, соколине гніздо,<br>
Нас сьогодні уже тут багато.<br>

Возвеличуємо нині сокільське гніздо. Тут уся суть «Сокола» і тут його правда. Звідси починається сокільське товариство дітей і для дітей. І це надовго запам’ятовується, бо об’єднання дітей дієве. Таке товариство об’єднує дітей в одну дитячу цілісність, в одну шкільну спільність.
Хтось із великих написав такі слова :

<br>
Гріх викупляймо,<br>
Прах оживляймо,<br>
Всіх просвітляймо,<br>
Возвеселяймо,<br>
Благословляймо<br>
В наші сліди!<br>

Благословляймо «Сокіл» нашими діяннями на такі справи : щоденними, ранішніми і вечірніми, денними і нощними, аби наші діти спали спокійно тоді, коли наш розум думає. Бо він у вічному пошуку правди та істини. Бо дбаємо про здоровий соціальний організм, що складається з одиниць. Бо ці одиниці нині – це вже повноцінні особистості, які живуть і творять своє майбутнє. Таким нам бачиться «Сокіл». Таким він уже є в наших школах. Відроджується сокільська традиція, яка роками слугувала Україні.
А нам, педагогам, залишається дослідити народжене явище в нових українських умовах – умовах вільної української держави, за яку соколи стояли і вистояли. За яку боролись – і вибороли. Інакше і не могло бути. Бо це сокільська традиція, яку маємо передати наступним поколінням. Зробімо це нині і зробімо добре.

Традиції сокільського виховання

2011-04-06T11:33:01Z

Rasevych: Створена сторінка: РОМАН РАСЕВИЧ,завідуючий Монастириським райметодкабінетом Тернопільської області, чле...

РОМАН РАСЕВИЧ,завідуючий Монастириським райметодкабінетом Тернопільської області, член Наукового товариства імені Тараса Шевченка, член Національної спілки журналістів України, академік Української міжнародної академії оригінальних ідей

ТРАДИЦІЇ СОКІЛЬСЬКОГО ГНІЗДА

Для пересічного читача скажу наперед, що по сьогоднішній день у педагогічному середовищі точаться розмови на тему: «Яким бути сокільському товариству на сьогоднішній день? Які ланки в його діяльності є найбільш значимими ? Які режими функціонування «Сокола» найбільш прийнятно відповідають потребам та інтересам самої дитини ?». Є і чимало інших питань, які виникають в процесі безпосередньої роботи сокільського товариства, які так чи інакше стосуються проблем удосконалення його діяльності. Проте на перший план виступають нині найбільш значимі, ті, від яких залежить повноцінна його робота.
Коли б мене запитали, що найголовніше в «Соколі», я не задумуючись, відповів би - сокільське гніздо. Раз сокільське гніздо таке значиме з педагогічної точки зору, то маємо зазирнути в таїну стосунків цього дитячого утворення.
По-перше, все залежить від того, для якої мети об’єднались діти у сокільське гніздо. Думаю, що відповідь дістанемо однозначну: для діла. Ось цей принцип «для діла» найкраще відповідає потребам самої дитини.
А коли йдеться про будні сокільського гнізда, то важливо побачити стиль його життя не тільки у свята. Хоч, відверто кажучи, ми не проти того, щоб життя сокільського гнізда перетворити у щоденне свято. Це не просто зробити, але намагатись зробити таким життя дітей варто.
Постає цілком слушне запитання: «А хто має організувати життя сокільського гнізда?». Відповімо і на це питання – сокільський лідер, керманич сокільського гнізда, його керівник. І не суть тут у назві : гніздо це чи бригада, загін чи ланка, гурт чи гурток.
В залежності від тієї мети, яку ми перед собою ставимо, сокільське гніздо виступає кріпильним інструментом, матеріалом, який єднає дитину із соціальним середовищем. Це дитяча мікрогрупа, у якій віддзеркалюються найпотаємніші впливи, дії, порухи людського духу, - змалку і до дорослості. Тому так важливо, щоб ці стосунки були максимально природнішими і будувались на людяній основі.
У педагогіці, як у будь-якій науці, є свої закономірності, з якими маємо рахуватись. Дуже важливим є принцип перспективності життя сокільського гнізда. Близька, середня і далека перспектива його діяльності вибудовує ту систему стосунків, яка додає стійкості в роботі цього дитячого утворення.
Сокільські гнізда можуть бути одновіковими та різновіковими. Одновікові об’єднання більш пригідні для організації дитячого життя, пов’язаного із розвитком природних задатків дитини. Там, де конкурентність людської природи на основі великого творчого потенціалу конкретної дитини треба не тільки розвинути, але і задати їй нової динаміки, варто скористатись можливостями одновікових об’єднань.
Там, де на перше місце мають постати стосунки дітей, багатий світ розквіту і самореалізації особистості в оточуючому її середовищі, найкраще знадобиться різновікове об’єднання, утворене за місцем проживання. Різновікові гнізда – перспектива роботи «Сокола». Принцип багатодітної сім’ї, коли дорослі опікуються старшими, ведуть їх по стежині життя, найбільш природно пригодиться в «Соколі».
Спосіб формування сокільських гнізд залежить в першу чергу від наперед задуманої конструкції дитячого колективу. Якщо це різновікова конструкція, то первинним колективом є різновікове гніздо. Якщо це одновікова конструкція в рамках різновікового загальношкільного учнівського колективу то, однозначно, що первинним колективом є одновікове гніздо. Таким є традиційно шкільний учнівський колектив.
А звідси постає питання лідерства у різновіковому та одновіковому гнізді. Різновікове гніздо, це коли діти однієї вулиці (дому) об’єднались в сокільське гніздо (5-7-10 чол.) і обрали своїм лідером старшого за віком хлопця чи дівчину, бо побачили в них надійних друзів, на яких можна покластись. Одновікове гніздо (однокласники) з успіхом оберуть своїм лідером того, хто має авторитет. Переважно такі об’єднання формуються для справ інтелектуально-розумового та розважального характеру, виконання корисних трудових справ (КТС), організації мандрівок тощо.
Такі об’єднання в переважній своїй масі не носять сталого характеру, за виключенням випадків, коли ця робота носить характер, який уподібнений до урочної форми організації занять з дітьми. Розрахована така робота на обмежену кількість дітей і має на меті здійснити покрокове зростання ( в певному напрямі ) особистості згідно наперед заданих програм. Такий принцип закладений при формуванні пластових гуртків, сумівських об’єднань, одновікових гнізд при покласній формі організації «Сокола».
Одновікові, як і різновікові гнізда мають право на життя, адже діяльність «Сокола» не носить застиглого характеру. Тому можлива як взаємодія на рівні форм організації соколиних гнізд, так і удосконалення практики їх функціонування. Потрібний при цьому діалог педагогів, які організовують діяльність дітей. Я не виключаю діяльності неформальних одновікових чи різновікових об’єднань поза сферою діяльності школи, але вони у своїй основній масі носять переважно асоціальний характер. Тому дітей шкільного віку потрібно максимально залучати до об’єднань різного типу, аби середовище, в якому перебувають діти було педагогічно керованим. Змагальність в плані пошуку оптимальних варіантів функціонування дитячих об’єднань повинна бути. Ніхто із педагогів не може претендувати при цьому на універсальність підходів щодо організації життя дитячого товариства, незалежно від форм такої організації. Накінець маємо досягати системного цілеспрямованого впливу на дитину, максимального прилучення її до різних видів діяльності, що дає їй розвиток у різних видах діяльності.
При покласній формі організації учнівського самоврядування староста класу входить до учнівського комітету школи, який вболіває за якісну організацію загальношкільного життя. Це теж позитив в діяльності школи.
Виконання ролі старости класу в якійсь мірі несе відповідне силове навантаження щодо формування лідерів класних колективів.
Я не випадково розглядаю різні варіанти об’єднання дітей, аби мати змогу краще порівняти можливості дитячих утворень. На фоні різноваріантного підходу можна буде відстежити місце і роль соколиного гнізда зі всіма плюсами та мінусами такої роботи.
Моя функція при підготовці даної статті не полягає в тому, щоб максимально ганити одне і на цьому фоні оправдувати інше. Бо між «ганити» і «поганити» стоїть всього-на-всього префікс «по» від якого залежатиме багато. А якщо по правді, то і весь процес дослідження будь-якого явища. Тому аналізуймо педагогічні процеси, аби мати змогу краще зрозуміти їхню сутність.
Що не кажіть, але лідери на зразок класних старост аж ніяк я би не прираховував до соціально значущих ролей, бо такі ролі виконуються переважно із обов’язку, а ніж із принципу самодостатності особи лідера і можливостей творчо реалізованого простору. І це дається взнаки. «Хто староста?» - запитує вчитель на уроці. Учень неохоче піднімається, аби витерти дошку після недавно проведеного уроку. «Пильне око», яке має стояти на сторожі порядку в класі – страх це чи приниження, а може невелика творчість?! Відповідь треба знайти.
Така ситуація скоріше асоціюється із штрихами авторитарного підходу до вирішення класних завдань. Нічого не подіємо, але таку роль теж треба виконувати на рівні загальношкільного колективу. Якщо заглянути у різновікове гніздо, то характер стосунків дещо інакший. По-перше, це скритий характер взаємовідносин. Сказати, що закритий, було б не вірно, адже педагогічний вплив на діяльність різновікового гнізда є постійним : і в школі, і за місцем проживання.
Різновікові гнізда – це дитячі об’єднання, характер стосунків у яких побудований на взаємодії і взаємодоповненні уже існуючого життєвого досвіду. Проходить своєрідне «взаємопідтягування» поведінки, і роль лідера такого об’єднання набуває позитивного статусу, який більше граничить з посиленням соціальної ролі старшокласника, умінні та намаганнях ввійти у суспільне середовище уже підготовленим. Бо де, як не в процесі стосунків із членами сокільського гнізда найповніше розкриваються потенційні можливості лідера як в інтелектуально-пошуковому, так і розвивальному планах. Його роль у різновіковому гнізді набуває спрямованої педагогічної дії, коли гуманістична природа людини розкривається сповна.
Лідерів до такої функції треба готувати. Дітей треба вчити користуватись методами педагогічної взаємодії. Дещо нетрадиційно і невластиво для вчителя, коли він, учитель, був єдиним і незаперечним авторитетом. А тут цим авторитетом треба поділитись з учнем. Цей бар’єр треба переступити і пережити. Цей процес так чи інакше потрібно здійснити, інакше говорити про педагогіку співробітництва чи співпраці вчителя та учня не буде сенсу. Волею-неволею, але ця проблема переходить у практичну площину, адже на задній план відходить педагогіка: «Я так сказав», і наступає період педагогіки: «Ми так діємо».
Так чи інакше, але кожен вихователь чи кожен керівник школи в першу чергу має бути заінтересованим у побудові таких стосунків між дітьми. І це посильно тільки в тому разі, коли директор школи виступає в ролі педагогічного центра, головного вихователя шкільного дитячого колективу. При такому підході уже не буде змоги дистанціюватись і від дітей, і від лідерів, і від виховної функції взагалі. Керівник школи мусить поринути у вир подій шкільного життя і одноособово зайнятись вихованням своїх підопічних. Правда, не завжди безпосередньо, скоріше – опосередковано, через лідерів шкільного колективу. Така функція не тільки благородна, але і соціально значима. Зробити це дуже просто. Взяти карту села та визначити місце проживання дітей по вулицях і допомогти дітям об’єднатись за територіальним принципом. А далі залишається тільки організувати діяльність різновікових гнізд за місцем проживання.
Чимало корисних трудових справ можна організувати у різновіковому гнізді. Села від діяльності соколиних гнізд можуть стати квітучими оранжереями. Гарні села, прибрані вулиці, впорядковані подвір’я, побудовані спортивні площадки, очищені джерела, доглянуті ветерани, організована спортивно-оздоровча робота, цікавий відпочинок – неповний перелік справ, який чекає на дітей не тільки сьогодні, але і завтра, і післязавтра. На холодну пору року можна було б «відвоювати» літні кухні для дозвілля дітей, членів сокільського гнізда.
А коли вже хтось із гнізда не готовий розв’язати задачу, то старшокласник завжди допоможе і сам повправляється в математичних діях. А коли і сьогодні, і завтра запізниться на шкільну ранкову зарядку, то керівник сокільського гнізда обов’язково поцікавиться причиною відсутності. І аж ніяк не допустить, щоб подібне повторилось. Це уже сокільське надбання - дбати за своїх підопічних. І так із дня в день. Шліфується досконалість між особових стосунків, що є невід’ємним атрибутом сокільського життя школи. Формується сокільська традиція.
А що власне сокільського є в такій побудові «Сокола»? Найбільшим винаходом для «Сокола» є різновіковий сокільський гурт дітей, який здатен на добрі і корисні справи для себе і для інших. Це та система взаємних стосунків, яка найбільш виразно піддається корегуванню ззовні.
Ми тепер вголос заговорили про духовність особи в її первозданному виді, а не про наносну духовність у вигляді «туману», яку можна напустити за наперед заданим сценарієм. Адже духовність – це стан людської душі. А тому потяг до позитивного і бажаного ідеалу – це той шлях, яким маємо пройти в роботі сокільського гнізда. Тут на перше місце постає роль сокільського лідера, керманича сокільського гнізда, його керівника. Видимо-невидимо кожна дитина з допомогою методів педагогічної взаємодії., не прямих, а опосередкованих зазнаватиме позитивного впливу. Формується духовність дитини. Дитина розвивається як особистість. В цьому ми переконуємось на прикладах життя сокільських товариств у школах нашого району. Стараємось заглянути саме туди, куди ще так недавно ніхто не заглядав. Бо в основному йшлось про культурно-дозвіллєву сферу діяльності дітей.
Про деякі постулати із життя сокільського гнізда ми уже розказали. А що далі, запитаєте, коли так наполегливо декларуєте сокільську різновікову ідею. Повірте, шановний читачу, що у нашому викладі є дуже мало педагогічної белетристики. Адже на власному досвіді переконуємось в ефективності роботи різновікових сокільських гнізд..
Скільки сокільських гнізд у школі – стільки сокільських турбот про дитину. Ні одна із них не випадає із поля зору сокільського гнізда. Це проблема педагогічна. Вишикуйте на перший раз, якщо ви керівник школи, загально- шкільний учнівський колектив на шкільну лінійку за різновіковим принципом - сокільське гніздо одне за другим. І так всю школу: зустрінетесь із дещо незвичним явищем. На перший раз. Попробуйте один раз це зробити, другий, а тоді і нові думки постануть щодо дальших дій у цьому різновіковому середовищі На підмогу завжди прийдуть сокільські лідери.
Вам навіть не здається, наскільки збагатите школу своїми першими помічниками з числа дітей. І це жива сокільська педагогіка. На четвертий – п’ятий раз діти зберуться на ранкову зарядку самі з допомогою лідерів. І вони не поступляться принципами, коли потрібно ’’спам’ятати’’ вчорашніх непослушних бешкетників. Сокільський лідер знайде і до них підхід – і, обов’язково, педагогічний. А як діяти лідеру в одновіковому гурті, коли і на сміх піднімуть свого ж таки, який намагатиметься навести лад «серед своїх». Адже спрацьовує природна реакція : «Диви який! В начальство вибився!».
І справджується давня вчительська мрія, коли соколине гніздо стає надійною і доброю педагогічною підмогою. На пам’ять приходять слова із пісні:

Соколине гніздо.соколине гніздо –
Це велике і радісне свято.
Соколине гніздо, соколине гніздо,
Нас сьогодні уже тут багато.
Возвеличуємо нині сокільське гніздо. Тут уся суть «Сокола» і тут його правда. Звідси починається сокільське товариство дітей і для дітей. І це надовго запам’ятовується, бо об’єднання дітей дієве. Таке товариство об’єднує дітей в одну дитячу цілісність, в одну шкільну спільність.
Хтось із великих написав такі слова :

Гріх викупляймо,
Прах оживляймо,
Всіх просвітляймо,
Возвеселяймо,
Благословляймо
В наші сліди!

Благословляймо «Сокіл» нашими діяннями на такі справи : щоденними, ранішніми і вечірніми, денними і нощними, аби наші діти спали спокійно тоді, коли наш розум думає. Бо він у вічному пошуку правди та істини. Бо дбаємо про здоровий соціальний організм, що складається з одиниць. Бо ці одиниці нині – це вже повноцінні особистості, які живуть і творять своє майбутнє. Таким нам бачиться «Сокіл». Таким він уже є в наших школах. Відроджується сокільська традиція, яка роками слугувала Україні.
А нам, педагогам, залишається дослідити народжене явище в нових українських умовах – умовах вільної української держави, за яку соколи стояли і вистояли. За яку боролись – і вибороли. Інакше і не могло бути. Бо це сокільська традиція, яку маємо передати наступним поколінням. Зробімо це нині і зробімо добре.

1.Порадник методиста

2011-04-06T11:30:36Z

Rasevych:

<br>[[Традиції сокільського виховання]]
<br>[[Управління освітньою галуззю району]]
<br>[[Нові виклики та нові завдання]]
<br>[[Автономізація чи синхронізація, або чи так задумувало МОН України]]
<br>[[О.Вишневський - Теоретичні основи сучасної української педагогіки]]
<br>
[[Категорія:ТерноВікі]]
[[Категорія:МонаВікі]]

О.Вишневський - Теоретичні основи сучасної української педагогіки

2011-04-06T11:28:23Z

Rasevych:

Теоретичні основи сучасної української педагогіки - Вишневcький О.

http://pidruchniki.com.ua/18791206/pedagogika/gromadske_zhittya

Громадське життя
Перше входження дитини у громадське життя відбувається ще на ранніх етапах її розвитку. Батьки беруть її зі собою на громадські віча, в гості до знайомих, для участі в сімейних святах — до близьких і знайомих. Крім того, вже в цей період дитина знайомиться з обрядовими масовими дійствами тощо.
Згодом вона приєднується до таких акцій і з власної ініціативи. Всі вони спонукають до роздумів та до соціального самовизначення. Добре, якщо батьки чи вчителі супроводять таку участь дитини в духовному житті громади доброю розмовою про їх сенс і допомагають їй виробити власне ставлення до них. Така участь дитини буде особливо корисною для її духовного і соціального розвитку, якщо вона не лише спостерігатиме все навколо, але й братиме в цих заходах безпосередню участь. "Життя в світі громадських інтересів, — писав В. Сухомлинський, — відкриває перед людиною, що формується, справжній зміст добра і зла" (Сухомлинський В., 1977, т. 2, с. 235). Учитель і батьки зможуть залучати дитину до догляду за історичними пам'ятками, впорядкувати могили людей, що віддали своє життя за нашу свободу, тощо.
Дитячі та юнацькі організації. Оцінюючи виховний та розвивальний потенціал дитячих і молодіжних організацій, доцільно найперше виходити з їх поділу на елітарні організації та різні організаційні форми виховної роботи, що часто трактуються як "організації".
Перші з них — елітарні — мають здебільшого чітку організаційну структуру, достатньо виразну моральну чи ідеологічну спрямованість. Юнаки і дівчата, які залучаються до них, у більшості випадків проходять певний іспитовий етап та беруть на себе певні обов'язки. Взірцем такої організації є українська скаутська організація "Пласт", заснована в 1911 р. Петром Франком, Олександром Тисовським та Іваном Чмолою. Вона має на меті сприяти вихованню і розвиткові еліти нашої нації, а тому передбачає широку систему релігійних, морально-етичних, патріотичних організаційних та фізичних вимог до своїх членів. Усупереч заборонам з боку колишньої польської влади та більшовицького режиму, організація зберегла себе (у діаспорі), а з 1991 р. офіційно відновила свою діяльність в Україні. Особливістю діяльності "Пласту" (у 2004 р. налічував понад 12 тис. членів) є збереження традиційних засад українських пластунів (плекати вірність Богові й Україні, допомагати іншим, працювати над власним удосконаленням) та орієнтація на державотворчі завдання.
До елітарних організацій загально патріотичного спрямування також належать Спілка української молоді, заснована в м. Києві 1926 року, та українське дитячо-юнацьке товариство "Сокіл", засноване у м. Львові 1894 року. Так само як і "Пласт", ці дві організації піддавались репресіям і заборонам, але були відроджені на початку 90-х років минулого століття.
У минулому десятилітті помітні спроби утворення й інших елітарних організацій, зорієнтованих на дещо вужчі й конкретніші завдання політичного, релігійного, соціального, екологічного характеру тощо. Вельми помітною на політичному небосхилі є сьогодні молодіжна організація "Пора", що ставить перед собою мету очищення нашої влади від корупції, та "Студентське братство". Крім того, кожна з політичних партій прагне сьогодні мати своє молодіжне крило ("Молодий рух", комсомол та ін.).
Проте часто дитячими організаціями називають себе деякі характерні форми виховної роботи. Такі організації виникають у школі здебільшого під керівництвом учителів; до них залучають усіх дітей. Вони ставлять собі за завдання виховання в своїх членів громадянських якостей. Сьогодні такі організації здійснюють свої завдання в межах школи чи регіону. Характерними серед них є "Молода Січ", ідеологія якої — виховання лицарського духу і патріотизму нашої молоді. Ця організація започаткована 1993 року , зокрема, у м. Кіровограді (СШ № 27), під керівництвом покійного Івана Каюкова, набула поширення в багатьох школах, передусім завдяки науковим зусиллям проф. Ю. Руденка, С. Стефанюк та ін. ("Освіта", 1999, 25 серп. — 1 вереси.). Іншою такого ж типу організацією є "Сокіл". Хоча вона і заснована 1894 року (у м. Львові) як елітарна, сьогодні вона відроджується найперше як форма виховної роботи зі школярами (див.: Роман Расевич. Молодіжне товариство "Сокіл". — Тернопіль, 2000).
У багатьох школах робляться спроби відродити піонерську організацію. У 1990 р. утворена Спілка піонерських організацій України (СПОУ). Будучи правонаступницею колишньої піонерії, вона і сьогодні своїм гаслом обирає "За Батьківщину, добро і справедливість!", яке, звичайно, у минулому могло би бути потрактоване як буржуазно-демократичне.
Нарешті, сьогодні в Україні існує чимало і неформальних (не визнаних юридично) організацій, рухів і груп, які виникають стихійно під впливом різних життєвих обставин, різних культурних та субкультурних течій тощо. Серед них можна назвати: "хіппі" (в Україні з 1972 р.), "репери", "рейвери", "байкери", "панки", "скінхеди", "хакери", "кришнаїти" та ін.
Важко перебільшити виховне та розвивальне значення участі дітей та підлітків у діяльності громадських організацій. Успіх більшовицької системи виховання, зокрема, Г. Ващенко пояснював двома обставинами: по-перше, догматичністю (однозначністю) ідеології; ніщо тут не ставилось під сумнів, виховання здійснювалось у формі індоктринації, а тому швидко входило у нездатну ще до опору свідомість дитини; по-друге, великою увагою більшовиків до виховання, власне, молоді. Старе покоління, на думку Леніна, повинно було зруйнувати "старий світ", а молоде — побудувати "новий".
Сьогодні інші часи й інші завдання. Вони потребують іншого підходу, але не меншої уваги. Зважимо лише на деякі педагогічні рекомендації в цій ділянці.
1. Вплив громадських організацій на життя, на світогляд та розум дитини і підлітка дуже залежить від того, чи вони самі, власною волею готові долучатися до таких організацій, чи їх "заганяють" туди масово, під тиском ззовні, зокрема з боку школи. Усе тут залежить від нашого розуміння змісту і процесу виховання. Очевидно, що орієнтація на власні зусилля і прагнення дитини у цих ситуаціях обіцяє більший ефект і кращі наслідки. Бо "...всяка справа, затіяна самим учнем на свій власний страх, виконана власними засобами і силами, виявляє найблаготворніший вплив на характер, заохочує людину, збільшує довір'я до власних сил, мужність, спонукає і на майбутній час до самостійних справ", — писав відомий російський педагог П. Каптєрєв (Каптерев П., 1982, с. 89). У такому долученні молоді до громадської організації на основі власного волевиявлення — шлях до громадянського суспільства, справжня школа демократії.
2. Молодь від природи має схильність об'єднуватись у спільноти, групи і ватаги, в тому числі й з метою протистояти старшому поколінню, домагатись власного впливу на своє життя. Вона хоче самоствердитись, зміцнити свою соціальну значущість. Такі об'єднання не завжди мають позитивний зміст. Потребу самовизначення іноді мають у своїй основі навіть банди і асоціальні групи. За всіх випадків вияву такої молодіжної активності працювати слід з ними, а не проти них. Такою повинна бути і державна політика. У молоді варто зміцнювати почуття господаря власного життя, але водночас намагатись повернути її активність у річище соціально прийнятної поведінки. Помітною опорою тут може бути спорт та інші форми фізичного розвитку юнаків.
3. У громадському житті нашої молоді виявляють себе як позитивні, так і негативні риси нашого українського характеру. Участь підлітка у діяльності громадської організації, потреба підпорядкування себе вимогам її статуту і громадської думки — надійний засіб подолання нашої схильності до індивідуалізму, а відтак через розвиток соціальної активності до нарощування екстравертності в характері.
4. На особливу увагу заслуговують молодіжні організації, що своїм завданням обирають служіння високим цілям, зокрема ті, чия діяльність має національно-патріотичну спрямованість. Такою свого часу, наприклад, була організація "Юнаки", яка підпільно діяла в період Другої світової війни. "Захоплення якоюсь високою ідеєю, — писав Г. Ващенко, — виключає... егоцентризм і дає можливість критично поставитись до власних учинків і думок" (Ващенко Г., 2003, с. 29).
5. Трактуючи завдання української молоді й українських молодіжних організацій в сучасному житті, Г. Ващенко наголошує найперше на потребі подбати про розвиток національної свідомості. Це завдання диктується минулим і сучасним нашого народу. На його думку, людину не можна визнати за повноцінно виховану, якщо вона, будучи фізично здоровою і розумово розвинутою, використовує свої здібності й знання лише в своїх особистих інтересах і забуває про свій народ (Там само, с. 171). Вихована людина велику мету визволення свого народу робить своєю власною метою і в досягненні її відчуває радість і власне щастя. Егоцентрику чужі такі почуття і така спрямованість мислення.
6. Григорій Ващенко завжди стояв близько до молоді й прихильно та з великою надією ставився до неї. На його думку, недовірливе ставлення може дуже нашкодити українцям у їх боротьбі за незалежність. Він виступає проти того, щоб українській молоді приписувати вузький егоцентризм, відсутність ініціативи і широких поглядів на життя (Там само, с. 148). Сьогодні, після подій Помаранчевої революції й участі в ній нашої молоді, ці погляди Г. Ващенка знайшли повне підтвердження. Наша молодь продемонструвала, що вона має загострене почуття справедливості, незламаний хребет і готова відстоювати інтереси власного народу. Йдеться, отже, про довірливе став лення і оптимістичний погляд на її роль у перспективі нашого державного розвитку.
"Молодь має великі запаси енергії і завзяття, — писав Г. Ващенко. — їй властиві ініціатива і палкі поривання" (Там само, с. 165).
Варто зазначити, що розвиток молодіжного руху в останні роки набуває в нас все виразнішого патріотичного забарвлення.
Виклики часу і виховання. Навряд чи варто доводити, що сучасна педагогіка стикається і з такими проблемами, яких не знала ніколи раніше — найперше в ділянці соціального виховання молоді. Так звана сексуальна революція, пияцтво і наркоманія в цілому світі, а надто в "цивілізованих" державах набули такого поширення, що педагогічна наука і школа почувають себе розгублено.
Не маємо тут можливості вдаватися до детального аналізу ситуації, а тому проілюструємо її деякими даними з праці М. Красовицького, де висвітлюються проблеми морального виховання молоді в США (Красовицький М., 1998). Ці дані мають сенс не тому, що вважаємо цю державу взірцем суспільного устрою для України. Радше йдеться лише про певне застереження.
Так, сучасний стан сексуальності серед підлітків трактується в США як "сексуальна історія". Планка вступу в статеве життя знизилася до 12 років і, як наслідок, 70 % дівчат до закінчення школи вже мають досвід сексуальних стосунків. Вагітність 12-річних Президент Клінтон оголосив національною катастрофою. За даними згадуваного автора, в одній із шкіл Чикаго кожна третя дівчина була вагітною; 2 млн. підлітків мають венеричні захворювання; 1 млн. школярок вагітніють щорічно.
Очевидно, що все це позначається і на стійкості родини, про що вже йшлося вище. Додамо лише, що сьогодні в неповних сім'ях живуть 35—40 % американських школярів, а серед афроамериканців — 80—90 %.
В атмосфері сексуальної розбещеності американські педагоги та школа навіть і не ставлять питання про потребу сексуального саморегулювання людини, про будь-яке її самообмеження і виховання стриманості (це суперечило б ідеї "прав людини"!). Натомість дітей навчають практики "безпечного сексу" (використання протизаплідних засобів, запобігання венеричним захворюванням, СНІДу, попередження сексуального насильства тощо). У деяких школах перейшли навіть до безплатної роздачі презервативів.
Іншими "дарами цивілізації" в США є схильність підлітків до вживання наркотиків та алкоголю. Не вдаючись до конкретних даних, зауважимо тільки, що в усіх випадках жахливі наслідки технічно передового суспільства поєднуються, з одного боку, з гіпертрофованим культом прав людини, з демократією, доведеною до абсурду, а з іншого— зі шкідливою функцією телебачення. І саме тут причина того, що зусилля виховників спрямовуються не на оздоровлення виховання, а на розробку "інструкцій", як протистояти сексуальним домаганням, "кодексів" сексуальної поведінки тощо. Мішанину з культу насолод і прав людини ("маю право розпоряджатися своїм тілом, як хочу") пропагує телебачення, на яке педагогіка жодного впливу не має. Тут діти можуть поділитися "досвідом" свого сексуального життя, обговорити якість різних наркотиків, а відтак засвоїти не лише "кримінальний азарт", але й технологію бандитизму, підігріти інтерес до сексу, ставитися до вбивства як до чогось нормального тощо. Навіть американські педагоги, звиклі до витівок засобів масової інформації, вважають, що тепер дає про себе знати масовий сексуальний психоз, що ними розпалюється (Красовицький М., 1998, с. 41).
Дослідження ситуації виховання в американських школах дає підстави також констатувати очевидну недооцінку духовного впливу на молодь. І навіть більше: тут взагалі характерна недооцінка ролі виховання як спеціальної педагогічної діяльності, найперше школи.
Нарешті, варто зазначити ще один факт: в американському суспільстві завжди існує тісний зв'язок між сексуальною розбещеністю, наркоманією та насильством. Внутрішня сутність цих явищ зводиться, врешті-решт, до антропоцентризму, що проростає на гіпертрофії прав людини.
За таких обставин, хоча американські педагоги і роблять певні намагання протистояти злу, нерідко висловлюються за повернення до духовних засад виховання і навіть дискутують про можливість обов'язкового викладання релігії в школі, — все ж тут вони виявляються безсилими (Там само, с. 44).
Мало маємо підстав пишатися тим, що у нас ситуація набагато краща. Зрештою, навряд чи коректно взагалі зіставляти успіхи та прорахунки сучасної педагогіки США і України: бо це суспільства різної історії й різної природи. Відтак чи можна ототожнювати описану вище ситуацію з вихованням молоді в США і в таких розвинутих державах Європи, як Голландія, Австрія, Швеція чи навіть Німеччина? Усе це — предмет для спеціальних роздумів. Для себе виведемо з цього лише очевидну застанову: сьогодні ми "на старті", на початку шляху до цивілізації. Та чи не повинна описана вище ситуація слугувати нам застереженням чи бодай спонукою до роздумів? Чи цю цивілізацію ми збираємося наздогнати ? І чи туди нас має вести наша дорога?
Спроба відповісти на ці запитання випливає з самого вибору стратегії нашого виховання, про що йшлося в першій частині цієї праці. Тут лише конкретизуємо відповідну точку зору стосовно названих вище "дарів цивілізації". Усі вони, як стає очевидним, мають спільне коріння і зводяться до одного: глибинна втрата засад духовності й домінування антропократії, втрата людиною умінь знайти насолоду в духовному і тотальне прагнення її до насолод примітивних, тілесних. І вина тут не педагогіки і не школи: все це йде від хвороб суспільства, від глобального процесу його "матеріалізації"" і "оскотинювання". За цих умов, яким би химерним не видався заклик (у тому числі й американських педагогів) щодо повернення до духовності та ідеалізму, прислухатися до нього необхідно, бо іншої перспективи немає.

О.Вишневський - Теоретичні основи сучасної української педагогіки

2011-04-06T11:24:28Z

Rasevych: Створена сторінка: Теоретичні основи сучасної української педагогіки - Вишневcький О. Громадське життя Пе...

Теоретичні основи сучасної української педагогіки - Вишневcький О.

Громадське життя
Перше входження дитини у громадське життя відбувається ще на ранніх етапах її розвитку. Батьки беруть її зі собою на громадські віча, в гості до знайомих, для участі в сімейних святах — до близьких і знайомих. Крім того, вже в цей період дитина знайомиться з обрядовими масовими дійствами тощо.
Згодом вона приєднується до таких акцій і з власної ініціативи. Всі вони спонукають до роздумів та до соціального самовизначення. Добре, якщо батьки чи вчителі супроводять таку участь дитини в духовному житті громади доброю розмовою про їх сенс і допомагають їй виробити власне ставлення до них. Така участь дитини буде особливо корисною для її духовного і соціального розвитку, якщо вона не лише спостерігатиме все навколо, але й братиме в цих заходах безпосередню участь. "Життя в світі громадських інтересів, — писав В. Сухомлинський, — відкриває перед людиною, що формується, справжній зміст добра і зла" (Сухомлинський В., 1977, т. 2, с. 235). Учитель і батьки зможуть залучати дитину до догляду за історичними пам'ятками, впорядкувати могили людей, що віддали своє життя за нашу свободу, тощо.
Дитячі та юнацькі організації. Оцінюючи виховний та розвивальний потенціал дитячих і молодіжних організацій, доцільно найперше виходити з їх поділу на елітарні організації та різні організаційні форми виховної роботи, що часто трактуються як "організації".
Перші з них — елітарні — мають здебільшого чітку організаційну структуру, достатньо виразну моральну чи ідеологічну спрямованість. Юнаки і дівчата, які залучаються до них, у більшості випадків проходять певний іспитовий етап та беруть на себе певні обов'язки. Взірцем такої організації є українська скаутська організація "Пласт", заснована в 1911 р. Петром Франком, Олександром Тисовським та Іваном Чмолою. Вона має на меті сприяти вихованню і розвиткові еліти нашої нації, а тому передбачає широку систему релігійних, морально-етичних, патріотичних організаційних та фізичних вимог до своїх членів. Усупереч заборонам з боку колишньої польської влади та більшовицького режиму, організація зберегла себе (у діаспорі), а з 1991 р. офіційно відновила свою діяльність в Україні. Особливістю діяльності "Пласту" (у 2004 р. налічував понад 12 тис. членів) є збереження традиційних засад українських пластунів (плекати вірність Богові й Україні, допомагати іншим, працювати над власним удосконаленням) та орієнтація на державотворчі завдання.
До елітарних організацій загально патріотичного спрямування також належать Спілка української молоді, заснована в м. Києві 1926 року, та українське дитячо-юнацьке товариство "Сокіл", засноване у м. Львові 1894 року. Так само як і "Пласт", ці дві організації піддавались репресіям і заборонам, але були відроджені на початку 90-х років минулого століття.
У минулому десятилітті помітні спроби утворення й інших елітарних організацій, зорієнтованих на дещо вужчі й конкретніші завдання політичного, релігійного, соціального, екологічного характеру тощо. Вельми помітною на політичному небосхилі є сьогодні молодіжна організація "Пора", що ставить перед собою мету очищення нашої влади від корупції, та "Студентське братство". Крім того, кожна з політичних партій прагне сьогодні мати своє молодіжне крило ("Молодий рух", комсомол та ін.).
Проте часто дитячими організаціями називають себе деякі характерні форми виховної роботи. Такі організації виникають у школі здебільшого під керівництвом учителів; до них залучають усіх дітей. Вони ставлять собі за завдання виховання в своїх членів громадянських якостей. Сьогодні такі організації здійснюють свої завдання в межах школи чи регіону. Характерними серед них є "Молода Січ", ідеологія якої — виховання лицарського духу і патріотизму нашої молоді. Ця організація започаткована 1993 року , зокрема, у м. Кіровограді (СШ № 27), під керівництвом покійного Івана Каюкова, набула поширення в багатьох школах, передусім завдяки науковим зусиллям проф. Ю. Руденка, С. Стефанюк та ін. ("Освіта", 1999, 25 серп. — 1 вереси.). Іншою такого ж типу організацією є "Сокіл". Хоча вона і заснована 1894 року (у м. Львові) як елітарна, сьогодні вона відроджується найперше як форма виховної роботи зі школярами (див.: Роман Расевич. Молодіжне товариство "Сокіл". — Тернопіль, 2000).
У багатьох школах робляться спроби відродити піонерську організацію. У 1990 р. утворена Спілка піонерських організацій України (СПОУ). Будучи правонаступницею колишньої піонерії, вона і сьогодні своїм гаслом обирає "За Батьківщину, добро і справедливість!", яке, звичайно, у минулому могло би бути потрактоване як буржуазно-демократичне.
Нарешті, сьогодні в Україні існує чимало і неформальних (не визнаних юридично) організацій, рухів і груп, які виникають стихійно під впливом різних життєвих обставин, різних культурних та субкультурних течій тощо. Серед них можна назвати: "хіппі" (в Україні з 1972 р.), "репери", "рейвери", "байкери", "панки", "скінхеди", "хакери", "кришнаїти" та ін.
Важко перебільшити виховне та розвивальне значення участі дітей та підлітків у діяльності громадських організацій. Успіх більшовицької системи виховання, зокрема, Г. Ващенко пояснював двома обставинами: по-перше, догматичністю (однозначністю) ідеології; ніщо тут не ставилось під сумнів, виховання здійснювалось у формі індоктринації, а тому швидко входило у нездатну ще до опору свідомість дитини; по-друге, великою увагою більшовиків до виховання, власне, молоді. Старе покоління, на думку Леніна, повинно було зруйнувати "старий світ", а молоде — побудувати "новий".
Сьогодні інші часи й інші завдання. Вони потребують іншого підходу, але не меншої уваги. Зважимо лише на деякі педагогічні рекомендації в цій ділянці.
1. Вплив громадських організацій на життя, на світогляд та розум дитини і підлітка дуже залежить від того, чи вони самі, власною волею готові долучатися до таких організацій, чи їх "заганяють" туди масово, під тиском ззовні, зокрема з боку школи. Усе тут залежить від нашого розуміння змісту і процесу виховання. Очевидно, що орієнтація на власні зусилля і прагнення дитини у цих ситуаціях обіцяє більший ефект і кращі наслідки. Бо "...всяка справа, затіяна самим учнем на свій власний страх, виконана власними засобами і силами, виявляє найблаготворніший вплив на характер, заохочує людину, збільшує довір'я до власних сил, мужність, спонукає і на майбутній час до самостійних справ", — писав відомий російський педагог П. Каптєрєв (Каптерев П., 1982, с. 89). У такому долученні молоді до громадської організації на основі власного волевиявлення — шлях до громадянського суспільства, справжня школа демократії.
2. Молодь від природи має схильність об'єднуватись у спільноти, групи і ватаги, в тому числі й з метою протистояти старшому поколінню, домагатись власного впливу на своє життя. Вона хоче самоствердитись, зміцнити свою соціальну значущість. Такі об'єднання не завжди мають позитивний зміст. Потребу самовизначення іноді мають у своїй основі навіть банди і асоціальні групи. За всіх випадків вияву такої молодіжної активності працювати слід з ними, а не проти них. Такою повинна бути і державна політика. У молоді варто зміцнювати почуття господаря власного життя, але водночас намагатись повернути її активність у річище соціально прийнятної поведінки. Помітною опорою тут може бути спорт та інші форми фізичного розвитку юнаків.
3. У громадському житті нашої молоді виявляють себе як позитивні, так і негативні риси нашого українського характеру. Участь підлітка у діяльності громадської організації, потреба підпорядкування себе вимогам її статуту і громадської думки — надійний засіб подолання нашої схильності до індивідуалізму, а відтак через розвиток соціальної активності до нарощування екстравертності в характері.
4. На особливу увагу заслуговують молодіжні організації, що своїм завданням обирають служіння високим цілям, зокрема ті, чия діяльність має національно-патріотичну спрямованість. Такою свого часу, наприклад, була організація "Юнаки", яка підпільно діяла в період Другої світової війни. "Захоплення якоюсь високою ідеєю, — писав Г. Ващенко, — виключає... егоцентризм і дає можливість критично поставитись до власних учинків і думок" (Ващенко Г., 2003, с. 29).
5. Трактуючи завдання української молоді й українських молодіжних організацій в сучасному житті, Г. Ващенко наголошує найперше на потребі подбати про розвиток національної свідомості. Це завдання диктується минулим і сучасним нашого народу. На його думку, людину не можна визнати за повноцінно виховану, якщо вона, будучи фізично здоровою і розумово розвинутою, використовує свої здібності й знання лише в своїх особистих інтересах і забуває про свій народ (Там само, с. 171). Вихована людина велику мету визволення свого народу робить своєю власною метою і в досягненні її відчуває радість і власне щастя. Егоцентрику чужі такі почуття і така спрямованість мислення.
6. Григорій Ващенко завжди стояв близько до молоді й прихильно та з великою надією ставився до неї. На його думку, недовірливе ставлення може дуже нашкодити українцям у їх боротьбі за незалежність. Він виступає проти того, щоб українській молоді приписувати вузький егоцентризм, відсутність ініціативи і широких поглядів на життя (Там само, с. 148). Сьогодні, після подій Помаранчевої революції й участі в ній нашої молоді, ці погляди Г. Ващенка знайшли повне підтвердження. Наша молодь продемонструвала, що вона має загострене почуття справедливості, незламаний хребет і готова відстоювати інтереси власного народу. Йдеться, отже, про довірливе став лення і оптимістичний погляд на її роль у перспективі нашого державного розвитку.
"Молодь має великі запаси енергії і завзяття, — писав Г. Ващенко. — їй властиві ініціатива і палкі поривання" (Там само, с. 165).
Варто зазначити, що розвиток молодіжного руху в останні роки набуває в нас все виразнішого патріотичного забарвлення.
Виклики часу і виховання. Навряд чи варто доводити, що сучасна педагогіка стикається і з такими проблемами, яких не знала ніколи раніше — найперше в ділянці соціального виховання молоді. Так звана сексуальна революція, пияцтво і наркоманія в цілому світі, а надто в "цивілізованих" державах набули такого поширення, що педагогічна наука і школа почувають себе розгублено.
Не маємо тут можливості вдаватися до детального аналізу ситуації, а тому проілюструємо її деякими даними з праці М. Красовицького, де висвітлюються проблеми морального виховання молоді в США (Красовицький М., 1998). Ці дані мають сенс не тому, що вважаємо цю державу взірцем суспільного устрою для України. Радше йдеться лише про певне застереження.
Так, сучасний стан сексуальності серед підлітків трактується в США як "сексуальна історія". Планка вступу в статеве життя знизилася до 12 років і, як наслідок, 70 % дівчат до закінчення школи вже мають досвід сексуальних стосунків. Вагітність 12-річних Президент Клінтон оголосив національною катастрофою. За даними згадуваного автора, в одній із шкіл Чикаго кожна третя дівчина була вагітною; 2 млн. підлітків мають венеричні захворювання; 1 млн. школярок вагітніють щорічно.
Очевидно, що все це позначається і на стійкості родини, про що вже йшлося вище. Додамо лише, що сьогодні в неповних сім'ях живуть 35—40 % американських школярів, а серед афроамериканців — 80—90 %.
В атмосфері сексуальної розбещеності американські педагоги та школа навіть і не ставлять питання про потребу сексуального саморегулювання людини, про будь-яке її самообмеження і виховання стриманості (це суперечило б ідеї "прав людини"!). Натомість дітей навчають практики "безпечного сексу" (використання протизаплідних засобів, запобігання венеричним захворюванням, СНІДу, попередження сексуального насильства тощо). У деяких школах перейшли навіть до безплатної роздачі презервативів.
Іншими "дарами цивілізації" в США є схильність підлітків до вживання наркотиків та алкоголю. Не вдаючись до конкретних даних, зауважимо тільки, що в усіх випадках жахливі наслідки технічно передового суспільства поєднуються, з одного боку, з гіпертрофованим культом прав людини, з демократією, доведеною до абсурду, а з іншого— зі шкідливою функцією телебачення. І саме тут причина того, що зусилля виховників спрямовуються не на оздоровлення виховання, а на розробку "інструкцій", як протистояти сексуальним домаганням, "кодексів" сексуальної поведінки тощо. Мішанину з культу насолод і прав людини ("маю право розпоряджатися своїм тілом, як хочу") пропагує телебачення, на яке педагогіка жодного впливу не має. Тут діти можуть поділитися "досвідом" свого сексуального життя, обговорити якість різних наркотиків, а відтак засвоїти не лише "кримінальний азарт", але й технологію бандитизму, підігріти інтерес до сексу, ставитися до вбивства як до чогось нормального тощо. Навіть американські педагоги, звиклі до витівок засобів масової інформації, вважають, що тепер дає про себе знати масовий сексуальний психоз, що ними розпалюється (Красовицький М., 1998, с. 41).
Дослідження ситуації виховання в американських школах дає підстави також констатувати очевидну недооцінку духовного впливу на молодь. І навіть більше: тут взагалі характерна недооцінка ролі виховання як спеціальної педагогічної діяльності, найперше школи.
Нарешті, варто зазначити ще один факт: в американському суспільстві завжди існує тісний зв'язок між сексуальною розбещеністю, наркоманією та насильством. Внутрішня сутність цих явищ зводиться, врешті-решт, до антропоцентризму, що проростає на гіпертрофії прав людини.
За таких обставин, хоча американські педагоги і роблять певні намагання протистояти злу, нерідко висловлюються за повернення до духовних засад виховання і навіть дискутують про можливість обов'язкового викладання релігії в школі, — все ж тут вони виявляються безсилими (Там само, с. 44).
Мало маємо підстав пишатися тим, що у нас ситуація набагато краща. Зрештою, навряд чи коректно взагалі зіставляти успіхи та прорахунки сучасної педагогіки США і України: бо це суспільства різної історії й різної природи. Відтак чи можна ототожнювати описану вище ситуацію з вихованням молоді в США і в таких розвинутих державах Європи, як Голландія, Австрія, Швеція чи навіть Німеччина? Усе це — предмет для спеціальних роздумів. Для себе виведемо з цього лише очевидну застанову: сьогодні ми "на старті", на початку шляху до цивілізації. Та чи не повинна описана вище ситуація слугувати нам застереженням чи бодай спонукою до роздумів? Чи цю цивілізацію ми збираємося наздогнати ? І чи туди нас має вести наша дорога?
Спроба відповісти на ці запитання випливає з самого вибору стратегії нашого виховання, про що йшлося в першій частині цієї праці. Тут лише конкретизуємо відповідну точку зору стосовно названих вище "дарів цивілізації". Усі вони, як стає очевидним, мають спільне коріння і зводяться до одного: глибинна втрата засад духовності й домінування антропократії, втрата людиною умінь знайти насолоду в духовному і тотальне прагнення її до насолод примітивних, тілесних. І вина тут не педагогіки і не школи: все це йде від хвороб суспільства, від глобального процесу його "матеріалізації"" і "оскотинювання". За цих умов, яким би химерним не видався заклик (у тому числі й американських педагогів) щодо повернення до духовності та ідеалізму, прислухатися до нього необхідно, бо іншої перспективи немає.

1.Порадник методиста

2011-04-06T11:22:24Z

Rasevych:

<br>[[О.Вишневський - Теоретичні основи сучасної української педагогіки]]
<br>[[Управління освітньою галуззю району]]
<br>[[Нові виклики та нові завдання]]
<br>[[Автономізація чи синхронізація, або чи так задумувало МОН України]]
<br>
[[Категорія:ТерноВікі]]
[[Категорія:МонаВікі]]

Нові виклики та нові завдання

2010-11-17T08:33:20Z

Rasevych:

<nowiki>Стаття опублікована у журналах:
«Відкритий урок. Плеяди», №3-4, 2009 рік;
«Директор школи. Шкільний світ», №5, 2009 рік.

Роман Расевич, завідуючий Монастириським райметодкабінетом Тернопільської області, академік Української міжнародної академії оригінальних ідей, член Національної спілки журналістів України, член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка
НОВІ ВИКЛИКИ ТА НОВІ ЗАВДАННЯ
Напередодні 2009 року Міністерство освіти та науки України своїми наказами затвердило Положення про районний( міський) методичний кабінет ( центр) та Примірний статут районного ( міського) методичного кабінету ( центру) ( відповідні накази МОН України №1119 від 08 грудня 2008 року та №1221 від 30 грудня 2008 року).
Ситуація, що складається із введенням нового Положення про райметодкабінет потребує відповідної ( адекватної) реакції для реалізації як нових викликів так і розв’язання нових завдань, які виникатимуть в процесі його запровадження. Ці виклики та завдання особливо відчутні нині, коли цей перехід уже став закономірним. Наша методична установа працювала у таких умовах ( як виписано у новому Положенні про райметодкабінет) уже 12 років, з часу надання Монастириською районною державною адміністрацією районному методичному кабінету статусу навчально -методичної установи ще у листопаді 1997 року.
З огляду на пройдений нами шлях, ми маємо змогу аналізувати цей період, оцінювати невирішені проблеми на цьому шляху, актуалізувати багато питань, з якими можемо зустрітись в процесі роботи в нових умовах. У такий спосіб є змога предметніше осягнути реалії часу, в яких відбуватиметься запровадження нового Положення про районний методичний кабінет. Одночасно можуть бути враховані помилки та прорахунки в процесі роботи, яку ми вже здійснювали.
Нині предметно маємо заговорити про ті функції та повноваження, якими наділяється районний методичний кабінет в нових умовах. Адже співвідношення науково- методичного та управлінського у Положенні про районний методичний кабінет недостатньо виписано. Можемо при цьому зіткнутись із досить серйозною проблемою - небажанням зрозуміти функції районних методичних кабінетів зі сторони відділів освіти. А ці функції та повноваження є визначальними при встановленні відповідної рівноваги в управлінській діяльності відділу освіти та районного методичного кабінету.
Робота з педагогічними кадрами, на що зорієнтоване нове Положення про райметодкабінет, не вичерпує, принаймні на рівні нашого сільського району, того поля діяльності, яким займається райметодкабінет в сьогоднішніх умовах. Стереотип поведінки «старшого над молодшим», який складався роками у стосунках: «райво – рай - методкабінет» не дозволяє піднятись для розв’язання нових завдань багатьох керівників відділів освіти.

-2.
Можливо тут працює і суб’єктивний фактор. Адже численна кількість документів, які надходять із вищестоящих освітянських структур потребує залучення великої кількості виконавців, в т.ч. і працівників методичної служби, яка виконує в такому разі не методичні, а інспекторські функції. Нині значну кількість своїх повноважень відділ освіти делегує районному методичному кабінету. Частина із них не передбачена діючим Положенням про районний методичний кабінет.
Але делегування повноважень районному методичному кабінету, як науково- методичній установі, мало би передбачати і відповідний механізм дії в цих умовах того ж таки райметодкабінету, Тобто, в такому разі, повноваження на предмет реалізації доручень відділу освіти, які він дає райметодкабінету ( а в новому Положенні про райметодкабінет це називається зверненням відділу освіти на адресу райметодкабінету про виконання тих чи інших доручень відділу освіти- досить толерантний термін, який виділений нами курсивом -Р.Р.), переходять повністю до відання райметодкабінету.
Тобто здійснити виконання того чи іншого документа можна тільки при умові, коли науково - методична установа сповна наділена такими повноваженнями. Здається, у нас із цим питанням проблем немає. Адже уже перші спроби здійснити проводку документів, які виконує райметодкабінет на звернення відділу освіти дістало відповідне розуміння як з боку відділу освіти, так і керівників шкіл. Та й намагаємось діяти в рамках існуючого Положення про районний методичний кабінет , у якому йдеться про інформаційно - методичний супровід матеріалів, що може здійснювати РМК.
У випадку, коли працівниками РМК виконуються документи на звернення відділу освіти, то і подавно така функція мала би належати саме науково - методичній установі зі всіма повноваженнями, якими вона мала б бути наділена в такому разі. Звичайно, прийняття управлінських рішень стосовно оцінки діяльності керівників шкіл має залишатись прерогативою завідуючого відділом освіти.
Інша справа, що свої дії в такому разі він узгоджує із районною методичною установою, яка вносить пропозиції стосовно вирішення тих чи інших питань роботи освітянської галузі району. Здається і механізм зрозумілий та цілком логічний і випливає він із логіки управління освітніми процесами на сучасному етапі розвитку суспільства. На основі багаторічного досвіду роботи нами була підготовлена стаття, яка опублікована у журналі «Директор школи. Шкільний світ» ( №1 за 2009 рік). Назва статті: «Управління освітньою галуззю району».
Наші думки нині пригодяться багатьом відділам освіти та районним методичним установам щодо удосконалення управління освітньою галуззю району. Адже проблема , яка довший час залишалась невирішеною, заставляє кожного з нас по новому подивитись на багато функцій, які нині виконує районний методичний кабінет.

-3.
Чимало довелось нам попрацювати за останні роки на районному рівні, щоб співвідношення управлінських функцій відділу освіти та районного методичного кабінету були максимально збалансованими. Правда, тут зіграла відповідну роль мудрість керівників нашого відділу освіти, які толерантно ставились до еволюційного ходу, який в кінцевому випадку наближав нас до нормативного оформлення статусу рай - методкабінету в нинішньому його вияві.
Треба було мати мужність експериментувати в умовах, коли в інших районах області чи України це питання вирішували дуже просто: підкоряйся, і баста. Нікуди правди діти, що наш відділ освіти від цього тільки виграв. Нам залишається тільки здійснити невеличкий коректив у цьому процесі, щоб функціонувати уже у новому статусі , як це передбачено новим Положенням про районний методичний кабінет.
Районні методичні кабінети, як і відділи освіти, на етапі становлення районних науково - методичних установ зіткнуться з чималою кількістю проблем, які виникатимуть на шляху запровадження нового Положення про районний методичний кабінет. І в першу чергу ці проблеми стосуватимуться унормування повноважень в рамках двох освітянських структур : районного відділу освіти та районного методичного кабінету. Без встановлення такої рівноваги ( відносної рівноваги), яка збалансовано відображатиме суть управління в освітній галузі кожного конкретного району не вдасться забезпечити повноцінного функціонування освітньої галузі .
Саме збалансування дій двох управлінських структур освітянської галузі ( відділу освіти та районного методичного кабінету) дозволить забезпечувати динамічний розвиток освітньої галузі. Дуже принциповим у цьому плані є суб’єктивний фактор. Нинішнім райметодкабінетам набагато легше з одного боку вирішувати питання переходу на самостійність, тобто на новий статус. А з другого боку цей процес буде набагато складнішим, ніж у нас, адже за період, який ми пройшли, вдалось уже сформувати таке силове педагогічне поле діяльності управлінських структур ( райво - рай методкабінет), коли функції нині виконуються майже спонтанно, бо апробовувались та корегувались поступово, перш ніж досягти нинішнього рівня функціонування.
В нинішніх умовах наша робота набуде тільки корекційного характеру і ніякої психологічної ломки щодо зміни усталених стереотипів діяльності ми уже не відчуємо. Віримо, що наш відділ освіти з розумінням поставиться до нинішньої ситуації, яка склалась в управлінській ланці районного рівня. Бо ця ситуація продиктована уже державним підходом щодо унормування діяльності районних методичних установ.
З одного боку нам було важче це робити, адже діяли ми в умовах, коли такий підхід щодо самостійності методичних установ був задекларований на рівні області невеликою

-4.
кількістю райметодкабінетів. Інші райони зробити цього не змогли через великий адміністративний тиск, якого зазнавали райметодкабінети з боку відділів освіти. Ті ж таки відділи освіти зайняли тоді вичікувальну позицію, а в окремих випадках – і деструктивну, щоб максимально продовжити існування адміністративного ходу в управлінській діяльності на районному рівні.
Райметодкабінети залишались придатками відділів освіти. Це були структурні підрозділи відділів освіти. Тому і диктувались ті функції, які мав виконувати районний методичний кабінет. Вони ( ці функції) переважно зводилась до «простої обслуги» відділів освіти та частковим виконанням власних повноважень щодо організації науково- методичної роботи з педагогічними кадрами в районі.
Проте процес народження нового підходу не закінчувався. І треба було пережити стільки років, щоб дане питання набуло нового звучання. Зверхність, що панувала в освіті тривалий період, виробила відповідний стереотип поведінки керівників відділів освіти щодо районних методичних кабінетів. Вихід райметодкабінетів «на волю» стався не з волі відділів освіти. Вони і надалі були готові цю зверхність демонструвати, незважаючи на демократичний характер розвитку суспільства, який поступово утверджується в Україні.
Використання райметодкабінетів на свій розсуд, на свій лад і на свій стиль давав змогу демонструвати досить витончені ходи у цьому процесі, які граничили із далеко не цивілізованими. Глуха та німа обслуга мала тільки виконувати ролі, а ось бути почутою та вваженою- цього службі не належалось. Відділи освіти жили за принципом: «Добре, щоб райметодкабінети були , але ще краще, щоб їх не було». Тому найменше слово на користь райметодкабінетів їх обурювало.
Не дуже з великою охотою сприймали це і керівники шкіл, адже технологічна складова завдає їм чимало клопоту. А райметодкабінет завжди стоїть на сторожі дотримання цієї технологічності. А тим часом як у відділі освіти , так і районному методичному кабінеті роботи з роками не зменшувалось. Вона хіба що накопичувалась. І розподіляти функції треба було , адже робота не мала стояти на місці. Тому пригодився запропонований нами «технологічний підхід», на якому я так детально зупинився у статті, про яку уже згадував.
Інакше і не могло бути, адже співвідношення ролей, які виконував відділ освіти та районний методичний кабінет було не на користь останнього. Але ми не шкодуємо, що набули такого статусу раніше. Адже вдалось за цей період утвердитись як повноцінній методичній установі, яка сьогодні зіткнеться з новими викликами та проблемами, але уже нового рівня.
По -іншому зазвучить наш голос на всеукраїнському рівні. Та й зі статусом нашим по іншому порахуються на всіх рівнях освіти. Інша справа, що ми не будемо спокійно очікувати, що принесе нам завтрашній день. Як і раніше, будемо прогнозувати,
-5.
моделювати, узагальнювати, щоб вийти на новий, якісний рівень роботи освітянської галузі району. В цьому полягає кінцева мета діяльності як відділу освіти, так і районного методичного кабінету. Нині ми мусимо пропонувати нові умови праці, в т .ч. і матеріального плану ( наявність у райметодкабінеті транспорту, мережі Інтернет, повноцінної комп’ютерної техніки та найновішого обладнання тощо). Адже це вихід на реалії часу, що відповідають тим умовам, в яких ми будемо працювати сьогодні і завтра.
Скажемо одне, що виклики, які сьогодні насуваються, ніхто не вирішить окрім нас самих. Інша справа, що таке вирішення сьогодні буде більш цілеспрямованим. Бо у новому правовому полі будуть працювати усі відділи освіти та райметодкабінети, що значно покращить ситуацію із адаптацією цієї діяльності до нових умов. Інша справа, що наш досвід ще не раз пригодиться в процесі переходу на нові умови праці районних методичних установ. Та й проблем, які виникатимуть у зв’язку з таким переходом не зменшиться.
У філософії управління освітньою галуззю району появились ножиці, принаймні на психологічному ( суб’єктивному) рівні, коли у методкабінетах усі уже бачать рушіїв освітянського прогресу. І в цьому уже ніхто не сумнівається. Інакше відбуватиметься відставання, причому суто суб’єктивне. Між райметодкабінетами минулого та рай- методкабінетами майбутнього уже встановилась часова межа. Цей часовий розрив нараховує приблизно 50 років (60-ті роки минулого століття - період їх заснування та 10 - ті роки уже цього століття). За вказаний період було здійснено чимало кроків, значна частина яких потребує осмислення. Тому стирання цього часового бар’єру ( 50 років символічно) має пройти нині майже одномоментно. А тим більше в нас, коли ми уже працюємо в нових умовах стільки років. Число 12 є справді символічним з огляду на всі моменти нашого земного життя.
Нині відбувається адаптація до нових умов роботи районного методичного кабінету, адаптація його діяльності на марші. Не треба боятись того, що йдемо в нікуди. Бо посилення ролі районних методичних кабінетів тільки допоможе збалансувати ті функції в освітній галузі району, які так довго не вирішувались. В освіту приходить нова філософія управління. І чим скоріше вона утвердиться, тим безболісніше подолаємо перехідний період у становленні районних методичних кабінетів як повноцінних науково - методичних установ України.
На часі нові виклики та нові завдання. У тісній взаємодії відділів освіти та районних методичних кабінетів ці завдання обов’язково знайдуть позитивне вирішення. І чим скоріше ці питання постануть, тим скоріше вони знайдуть конструктивне вирішення, аби співвідношення управлінського та науково - методичного давало максимальну віддачу насамперед для вчителя, який сьогодні якраз чекає на таку віддачу.
Наша адреса: 48300, Тернопільська область, м. Монастириська. вул.. П. Тичини, 17
Тел.. моб. 8-098-665-91-57.</nowiki>

Нові виклики та нові завдання

2010-11-17T08:32:13Z

Rasevych: Створена сторінка: Стаття опублікована у журналах: «Відкритий урок. Плеяди», №3-4, 2009 рік; «Директор школи. Шк...

Стаття опублікована у журналах:
«Відкритий урок. Плеяди», №3-4, 2009 рік;
«Директор школи. Шкільний світ», №5, 2009 рік.

Роман Расевич, завідуючий Монастириським райметодкабінетом Тернопільської області, академік Української міжнародної академії оригінальних ідей, член Національної спілки журналістів України, член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка
НОВІ ВИКЛИКИ ТА НОВІ ЗАВДАННЯ
Напередодні 2009 року Міністерство освіти та науки України своїми наказами затвердило Положення про районний( міський) методичний кабінет ( центр) та Примірний статут районного ( міського) методичного кабінету ( центру) ( відповідні накази МОН України №1119 від 08 грудня 2008 року та №1221 від 30 грудня 2008 року).
Ситуація, що складається із введенням нового Положення про райметодкабінет потребує відповідної ( адекватної) реакції для реалізації як нових викликів так і розв’язання нових завдань, які виникатимуть в процесі його запровадження. Ці виклики та завдання особливо відчутні нині, коли цей перехід уже став закономірним. Наша методична установа працювала у таких умовах ( як виписано у новому Положенні про райметодкабінет) уже 12 років, з часу надання Монастириською районною державною адміністрацією районному методичному кабінету статусу навчально -методичної установи ще у листопаді 1997 року.
З огляду на пройдений нами шлях, ми маємо змогу аналізувати цей період, оцінювати невирішені проблеми на цьому шляху, актуалізувати багато питань, з якими можемо зустрітись в процесі роботи в нових умовах. У такий спосіб є змога предметніше осягнути реалії часу, в яких відбуватиметься запровадження нового Положення про районний методичний кабінет. Одночасно можуть бути враховані помилки та прорахунки в процесі роботи, яку ми вже здійснювали.
Нині предметно маємо заговорити про ті функції та повноваження, якими наділяється районний методичний кабінет в нових умовах. Адже співвідношення науково- методичного та управлінського у Положенні про районний методичний кабінет недостатньо виписано. Можемо при цьому зіткнутись із досить серйозною проблемою - небажанням зрозуміти функції районних методичних кабінетів зі сторони відділів освіти. А ці функції та повноваження є визначальними при встановленні відповідної рівноваги в управлінській діяльності відділу освіти та районного методичного кабінету.
Робота з педагогічними кадрами, на що зорієнтоване нове Положення про райметодкабінет, не вичерпує, принаймні на рівні нашого сільського району, того поля діяльності, яким займається райметодкабінет в сьогоднішніх умовах. Стереотип поведінки «старшого над молодшим», який складався роками у стосунках: «райво – рай - методкабінет» не дозволяє піднятись для розв’язання нових завдань багатьох керівників відділів освіти.

-2.
Можливо тут працює і суб’єктивний фактор. Адже численна кількість документів, які надходять із вищестоящих освітянських структур потребує залучення великої кількості виконавців, в т.ч. і працівників методичної служби, яка виконує в такому разі не методичні, а інспекторські функції. Нині значну кількість своїх повноважень відділ освіти делегує районному методичному кабінету. Частина із них не передбачена діючим Положенням про районний методичний кабінет.
Але делегування повноважень районному методичному кабінету, як науково- методичній установі, мало би передбачати і відповідний механізм дії в цих умовах того ж таки райметодкабінету, Тобто, в такому разі, повноваження на предмет реалізації доручень відділу освіти, які він дає райметодкабінету ( а в новому Положенні про райметодкабінет це називається зверненням відділу освіти на адресу райметодкабінету про виконання тих чи інших доручень відділу освіти- досить толерантний термін, який виділений нами курсивом -Р.Р.), переходять повністю до відання райметодкабінету.
Тобто здійснити виконання того чи іншого документа можна тільки при умові, коли науково - методична установа сповна наділена такими повноваженнями. Здається, у нас із цим питанням проблем немає. Адже уже перші спроби здійснити проводку документів, які виконує райметодкабінет на звернення відділу освіти дістало відповідне розуміння як з боку відділу освіти, так і керівників шкіл. Та й намагаємось діяти в рамках існуючого Положення про районний методичний кабінет , у якому йдеться про інформаційно - методичний супровід матеріалів, що може здійснювати РМК.
У випадку, коли працівниками РМК виконуються документи на звернення відділу освіти, то і подавно така функція мала би належати саме науково - методичній установі зі всіма повноваженнями, якими вона мала б бути наділена в такому разі. Звичайно, прийняття управлінських рішень стосовно оцінки діяльності керівників шкіл має залишатись прерогативою завідуючого відділом освіти.
Інша справа, що свої дії в такому разі він узгоджує із районною методичною установою, яка вносить пропозиції стосовно вирішення тих чи інших питань роботи освітянської галузі району. Здається і механізм зрозумілий та цілком логічний і випливає він із логіки управління освітніми процесами на сучасному етапі розвитку суспільства. На основі багаторічного досвіду роботи нами була підготовлена стаття, яка опублікована у журналі «Директор школи. Шкільний світ» ( №1 за 2009 рік). Назва статті: «Управління освітньою галуззю району».
Наші думки нині пригодяться багатьом відділам освіти та районним методичним установам щодо удосконалення управління освітньою галуззю району. Адже проблема , яка довший час залишалась невирішеною, заставляє кожного з нас по новому подивитись на багато функцій, які нині виконує районний методичний кабінет.

-3.
Чимало довелось нам попрацювати за останні роки на районному рівні, щоб співвідношення управлінських функцій відділу освіти та районного методичного кабінету були максимально збалансованими. Правда, тут зіграла відповідну роль мудрість керівників нашого відділу освіти, які толерантно ставились до еволюційного ходу, який в кінцевому випадку наближав нас до нормативного оформлення статусу рай - методкабінету в нинішньому його вияві.
Треба було мати мужність експериментувати в умовах, коли в інших районах області чи України це питання вирішували дуже просто: підкоряйся, і баста. Нікуди правди діти, що наш відділ освіти від цього тільки виграв. Нам залишається тільки здійснити невеличкий коректив у цьому процесі, щоб функціонувати уже у новому статусі , як це передбачено новим Положенням про районний методичний кабінет.
Районні методичні кабінети, як і відділи освіти, на етапі становлення районних науково - методичних установ зіткнуться з чималою кількістю проблем, які виникатимуть на шляху запровадження нового Положення про районний методичний кабінет. І в першу чергу ці проблеми стосуватимуться унормування повноважень в рамках двох освітянських структур : районного відділу освіти та районного методичного кабінету. Без встановлення такої рівноваги ( відносної рівноваги), яка збалансовано відображатиме суть управління в освітній галузі кожного конкретного району не вдасться забезпечити повноцінного функціонування освітньої галузі .
Саме збалансування дій двох управлінських структур освітянської галузі ( відділу освіти та районного методичного кабінету) дозволить забезпечувати динамічний розвиток освітньої галузі. Дуже принциповим у цьому плані є суб’єктивний фактор. Нинішнім райметодкабінетам набагато легше з одного боку вирішувати питання переходу на самостійність, тобто на новий статус. А з другого боку цей процес буде набагато складнішим, ніж у нас, адже за період, який ми пройшли, вдалось уже сформувати таке силове педагогічне поле діяльності управлінських структур ( райво - рай методкабінет), коли функції нині виконуються майже спонтанно, бо апробовувались та корегувались поступово, перш ніж досягти нинішнього рівня функціонування.
В нинішніх умовах наша робота набуде тільки корекційного характеру і ніякої психологічної ломки щодо зміни усталених стереотипів діяльності ми уже не відчуємо. Віримо, що наш відділ освіти з розумінням поставиться до нинішньої ситуації, яка склалась в управлінській ланці районного рівня. Бо ця ситуація продиктована уже державним підходом щодо унормування діяльності районних методичних установ.
З одного боку нам було важче це робити, адже діяли ми в умовах, коли такий підхід щодо самостійності методичних установ був задекларований на рівні області невеликою

-4.
кількістю райметодкабінетів. Інші райони зробити цього не змогли через великий адміністративний тиск, якого зазнавали райметодкабінети з боку відділів освіти. Ті ж таки відділи освіти зайняли тоді вичікувальну позицію, а в окремих випадках – і деструктивну, щоб максимально продовжити існування адміністративного ходу в управлінській діяльності на районному рівні.
Райметодкабінети залишались придатками відділів освіти. Це були структурні підрозділи відділів освіти. Тому і диктувались ті функції, які мав виконувати районний методичний кабінет. Вони ( ці функції) переважно зводилась до «простої обслуги» відділів освіти та частковим виконанням власних повноважень щодо організації науково- методичної роботи з педагогічними кадрами в районі.
Проте процес народження нового підходу не закінчувався. І треба було пережити стільки років, щоб дане питання набуло нового звучання. Зверхність, що панувала в освіті тривалий період, виробила відповідний стереотип поведінки керівників відділів освіти щодо районних методичних кабінетів. Вихід райметодкабінетів «на волю» стався не з волі відділів освіти. Вони і надалі були готові цю зверхність демонструвати, незважаючи на демократичний характер розвитку суспільства, який поступово утверджується в Україні.
Використання райметодкабінетів на свій розсуд, на свій лад і на свій стиль давав змогу демонструвати досить витончені ходи у цьому процесі, які граничили із далеко не цивілізованими. Глуха та німа обслуга мала тільки виконувати ролі, а ось бути почутою та вваженою- цього службі не належалось. Відділи освіти жили за принципом: «Добре, щоб райметодкабінети були , але ще краще, щоб їх не було». Тому найменше слово на користь райметодкабінетів їх обурювало.
Не дуже з великою охотою сприймали це і керівники шкіл, адже технологічна складова завдає їм чимало клопоту. А райметодкабінет завжди стоїть на сторожі дотримання цієї технологічності. А тим часом як у відділі освіти , так і районному методичному кабінеті роботи з роками не зменшувалось. Вона хіба що накопичувалась. І розподіляти функції треба було , адже робота не мала стояти на місці. Тому пригодився запропонований нами «технологічний підхід», на якому я так детально зупинився у статті, про яку уже згадував.
Інакше і не могло бути, адже співвідношення ролей, які виконував відділ освіти та районний методичний кабінет було не на користь останнього. Але ми не шкодуємо, що набули такого статусу раніше. Адже вдалось за цей період утвердитись як повноцінній методичній установі, яка сьогодні зіткнеться з новими викликами та проблемами, але уже нового рівня.
По -іншому зазвучить наш голос на всеукраїнському рівні. Та й зі статусом нашим по іншому порахуються на всіх рівнях освіти. Інша справа, що ми не будемо спокійно очікувати, що принесе нам завтрашній день. Як і раніше, будемо прогнозувати,
-5.
моделювати, узагальнювати, щоб вийти на новий, якісний рівень роботи освітянської галузі району. В цьому полягає кінцева мета діяльності як відділу освіти, так і районного методичного кабінету. Нині ми мусимо пропонувати нові умови праці, в т .ч. і матеріального плану ( наявність у райметодкабінеті транспорту, мережі Інтернет, повноцінної комп’ютерної техніки та найновішого обладнання тощо). Адже це вихід на реалії часу, що відповідають тим умовам, в яких ми будемо працювати сьогодні і завтра.
Скажемо одне, що виклики, які сьогодні насуваються, ніхто не вирішить окрім нас самих. Інша справа, що таке вирішення сьогодні буде більш цілеспрямованим. Бо у новому правовому полі будуть працювати усі відділи освіти та райметодкабінети, що значно покращить ситуацію із адаптацією цієї діяльності до нових умов. Інша справа, що наш досвід ще не раз пригодиться в процесі переходу на нові умови праці районних методичних установ. Та й проблем, які виникатимуть у зв’язку з таким переходом не зменшиться.
У філософії управління освітньою галуззю району появились ножиці, принаймні на психологічному ( суб’єктивному) рівні, коли у методкабінетах усі уже бачать рушіїв освітянського прогресу. І в цьому уже ніхто не сумнівається. Інакше відбуватиметься відставання, причому суто суб’єктивне. Між райметодкабінетами минулого та рай- методкабінетами майбутнього уже встановилась часова межа. Цей часовий розрив нараховує приблизно 50 років (60-ті роки минулого століття - період їх заснування та 10 - ті роки уже цього століття). За вказаний період було здійснено чимало кроків, значна частина яких потребує осмислення. Тому стирання цього часового бар’єру ( 50 років символічно) має пройти нині майже одномоментно. А тим більше в нас, коли ми уже працюємо в нових умовах стільки років. Число 12 є справді символічним з огляду на всі моменти нашого земного життя.
Нині відбувається адаптація до нових умов роботи районного методичного кабінету, адаптація його діяльності на марші. Не треба боятись того, що йдемо в нікуди. Бо посилення ролі районних методичних кабінетів тільки допоможе збалансувати ті функції в освітній галузі району, які так довго не вирішувались. В освіту приходить нова філософія управління. І чим скоріше вона утвердиться, тим безболісніше подолаємо перехідний період у становленні районних методичних кабінетів як повноцінних науково - методичних установ України.
На часі нові виклики та нові завдання. У тісній взаємодії відділів освіти та районних методичних кабінетів ці завдання обов’язково знайдуть позитивне вирішення. І чим скоріше ці питання постануть, тим скоріше вони знайдуть конструктивне вирішення, аби співвідношення управлінського та науково - методичного давало максимальну віддачу насамперед для вчителя, який сьогодні якраз чекає на таку віддачу.
Наша адреса: 48300, Тернопільська область, м. Монастириська. вул.. П. Тичини, 17
Тел.. моб. 8-098-665-91-57.

Файл:Rasevych0003.jpg

2010-11-17T08:28:37Z

Rasevych:

Файл:Rasevych0002.jpg

2010-11-17T08:27:49Z

Rasevych:

Файл:Rasevych0001.jpg

2010-11-17T08:26:53Z

Rasevych:

1.Порадник методиста

2010-11-17T08:19:19Z

Rasevych:

<br>[[Управління освітньою галуззю району]]
<br>[[Нові виклики та нові завдання]]
<br>[[Автономізація чи синхронізація, або чи так задумувало МОН України]]
<br>

1.Порадник методиста

2010-11-17T08:16:49Z

Rasevych:

<div style="text-indent:0px;margin:7px;">
<br>[[Управління освітньою галуззю району]]
<br>[[Нові виклики та нові завдання]]
<br>[[Автономізація чи синхронізація, або чи так задумувало МОН України]]

1.Порадник методиста

2010-11-17T08:15:59Z

Rasevych:

<div style="text-indent:0px;margin:7px;">
[[Управління освітньою галуззю району]]<br>
[[Нові виклики та нові завдання]]<br>
[[Автономізація чи синхронізація, або чи так задумувало МОН України]]<br>

1.Порадник методиста

2010-11-17T08:14:24Z

Rasevych: Створена сторінка: <h1> Порадник методиста <br> Управління освітньою галуззю району [[Нові виклики та нові з...

<h1> Порадник методиста <br>

[[Управління освітньою галуззю району]]
[[Нові виклики та нові завдання]]
[[Автономізація чи синхронізація, або чи так задумувало МОН України]]

Головна сторінка

2010-11-17T08:06:21Z

Rasevych:

<p style="text-align:center;font-size:150%;line-height:1.2em;font-weight:normal;margin-bottom:0;padding:10px;">
Ласкаво просимо на  ТерноВікі

----

Сьогодні - {{CURRENTDAY}}-{{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTYEAR}}.

</p>

{|width="100%" style="background:#fff; margin:4px; text-align:center;color:#E9F9FB;"
!width="49%" style="background:#00BFFF;"|Освітній простір ТерноВікі
!width="49%" style="background:#1E90FF;"|Мережеві спільноти
|- style="text-align:justify;background:#FDF5E6;color:#0F4E6E;"
|
<div style="text-indent:20px;margin-bottom:6%;margin-left:7px;margin-right:7px;">
<div style="text-indent:20px;margin:7px;"> '''''Шановні колеги! Вітаємо Вас на сторінках віртуального освітнього простору ТЕРНОВІКІ!'''''</div>

'''Терновікі''' - простір для
* надання інформаційної, методичної, організаційної допомоги усім учасникам освітнього процесу
* формування єдиного підходу до організації навчального процесу відповідно до сучасних потреб
* надання можливості кожному поділитись своїм досвідом та напрацюваннями задля впровадження передового досвіду
* спільного створення, зібрання та обміну сучасними, безкоштовними, вільно розповсюджуваними освітніми ресурсами
* опанування нових інформаційних технологій
* упровадження нових організаційних форм навчальної діяльності

Сайт ТОКІППО - [http://www.ippo.edu.te.ua сайт Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти]
</div>
|
<div style="text-indent:20px;margin:7px;">[[МонаВікі]]</div>
<div style="text-indent:20px;margin:7px;">[[ЧортківВікі]]</div>
<div style="text-indent:20px;margin:7px;">[[ГусятинВікі]]</div>

|}
{|width="100%" style="background:#fff; margin:4px; text-align:center;color:#E9F9FB"
!style="background:#1E90FF;"|Інновації
!style="background:#00BFFF;"|Новини
!style="background:#4169E1;"|Проекти
|- valign="top" style="text-align:left; background:#FDF5E6;color:#0F4E6E;"
|

* [[Творчі об'єднання вчителів]]
* [[Творчі конкурси]]
* [[Інноваційні технології навчання]]

|
* [[Календар подій]]
* [[Запитуйте - відповідаємо]]
* [[На замітку]]

|

* Інтел Навчання для майбутнього
* Microsoft. Партнерство в навчанні
* Застосування Веб 2.0. в освіті

|- style="background:#E9F9FB;color:#0F4E6E;"
!style="background:#4169E1;color:#E9F9FB"|Творча лабораторія
!style="background:#0F4E6E;color:#E9F9FB"|Правила
!style="background:#1E90FF;color:#E9F9FB"|Шаблони
|- valign="top" style="text-align:left;background:#FDF5E6;color:#0F4E6E;"
|
* Методична служба - вчителю
* Портфоліо вчителів-новаторів
* Корисні посилання
|
* [http://ru.wikibooks.org/wiki/Вики '''Вікіпідручник''']

* [http://www.eduwiki.uran.net.ua/wiki/index.php/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0:%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0 ВікіОсвіта:Довідник]
|
* [[Вчитель]]
* [[Методист]]
* [[Навчальний заклад]]

|}

Інформацію про роботу з цією вікі можна знайти в [http://meta.wikimedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%89%D1%8C:%D0%A1%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5 посібнику користувача].

== Деякі корисні ресурси ==
* [http://www.mediawiki.org/wiki/Manual:Configuration_settings Список налаштувань];
* [http://www.mediawiki.org/wiki/Manual:FAQ Часті питання з приводу MediaWiki];
* [https://lists.wikimedia.org/mailman/listinfo/mediawiki-announce Розсилка повідомлень про появу нових версій MediaWiki].

МонаВікі

2010-11-15T09:08:26Z

Rasevych: Створена сторінка: <h1> Шановні відвідувачі! <br> <br> Вітаємо Вас на сторінках Монастириського районного метод...

<h1> Шановні відвідувачі! <br>
<br>
Вітаємо Вас на сторінках Монастириського районного методичного кабінету! </h1>

Сьогодні - {{CURRENTDAY}}-{{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTYEAR}}.

{|width="100%" style="background:#fff; margin:4px; text-align:center;color:#E9F9FB;"
!width="49%" style="background:#32CD32;"|МонаВікі
!width="49%" style="background:#228B22;"|Методкабінет
|- style="text-align:justify;background:#F0E68C;color:#0F4E6E;"
|
<div style="text-indent:20px;margin-bottom:6%;margin-left:7px;margin-right:7px;">Ласкаво просимо до освітнього простору Монастириського району.<br> Запрошуємо всіх небайдужих до співпраці та обміну досвідом!
Давайте разом зробимо нашу освіту:
* відповідною до світових стандартів
* наближеною до запитів суспільства
* практикозорієнтованою та цікавою для учнів
* прозорою для батьків та громадськості

</div>
|
<div style="text-indent:0px;margin:7px;">[[Структура Монастириського районного методичного кабінету]]
----
<br> [[1.Порадник методиста]]

----
<br> [[2.Допомога керівникам школи]]

----
<br> [[3.Методкабінет інформує]]
----
<br>
[[Конкурси,]]
[[Олімпіади,]]
[[МАН.]]
----
<br> [[ЗНО!]]
----
</div>

|}
{|width="100%" style="background:#fff; margin:4px; text-align:center;color:#E9F9FB"
!style="background:#006400;"|Освіта Монастирищини.
!style="background:#6B8E23;"|Обмін досвідом.
!style="background:#2E8B57;"|Дошка оголошень.
|- valign="top" style="text-align:left; background:#F0E68C;color:#0F4E6E;"
|

*[[Загальноосвітні школи I-III ст. Монастириського району]] <br>
*[[Загальноосвітні школи I-II ст. Монастириського району]] <br>
*[[Загальноосвітні школи I ст.Монастириського району]] <br>
----
*[[Дошкільно освіта]] <br>
*[[БДЮТ]] <br>
*[[ДЮСШ]] <br>

|
* [[Творчі об'єднання вчителів.]]
*[[ Творчі конкурси.]]
* [[Освітні округи.]]
* [[Методична скарбничка.]]
|
<div style="text-indent:0px;margin:7px;">
*[[Новини освіти.]] <br>
*[[Керівникам навчальних закладів.]] <br>
*[[Для батьків.]] <br>

</div>

|}

== Деякі корисні ресурси про Монастириська ==

Головна сторінка

2010-11-15T09:07:21Z

Rasevych:

<p style="text-align:center;font-size:150%;line-height:1.2em;font-weight:normal;margin-bottom:0;padding:10px;">
Ласкаво просимо на  ТерноВікі

----

Сьогодні - {{CURRENTDAY}}-{{CURRENTMONTH}}-{{CURRENTYEAR}}.

</p>

{|width="100%" style="background:#fff; margin:4px; text-align:center;color:#E9F9FB;"
!width="49%" style="background:#00BFFF;"|Освітній простір ТерноВікі
!width="49%" style="background:#1E90FF;"|Мережеві спільноти
|- style="text-align:justify;background:#FDF5E6;color:#0F4E6E;"
|
<div style="text-indent:20px;margin-bottom:6%;margin-left:7px;margin-right:7px;">
<div style="text-indent:20px;margin:7px;"> '''''Шановні колеги! Вітаємо Вас на сторінках віртуального освітнього простору ТЕРНОВІКІ!'''''</div>

'''Терновікі''' - простір для
* надання інформаційної, методичної, організаційної допомоги усім учасникам освітнього процесу
* формування єдиного підходу до організації навчального процесу відповідно до сучасних потреб
* надання можливості кожному поділитись своїм досвідом та напрацюваннями задля впровадження передового досвіду
* спільного створення, зібрання та обміну сучасними, безкоштовними, вільно розповсюджуваними освітніми ресурсами
* опанування нових інформаційних технологій
* упровадження нових організаційних форм навчальної діяльності

Сайт ТОКІППО - [http://www.ippo.edu.te.ua сайт Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти]
</div>
|
<div style="text-indent:20px;margin:7px;">[[МонаВікі]]</div>
<div style="text-indent:20px;margin:7px;">[[ГусятинВікі]]</div>
<div style="text-indent:20px;margin:7px;">[[ЧортківВікі]]</div>
|}
{|width="100%" style="background:#fff; margin:4px; text-align:center;color:#E9F9FB"
!style="background:#1E90FF;"|Інновації
!style="background:#00BFFF;"|Новини
!style="background:#4169E1;"|Проекти
|- valign="top" style="text-align:left; background:#FDF5E6;color:#0F4E6E;"
|

* [[Творчі об'єднання вчителів]]
* [[Творчі конкурси]]
* [[Інноваційні технології навчання]]

|
* [[Календар подій]]
* [[Запитуйте - відповідаємо]]
* [[На замітку]]

|

* Інтел Навчання для майбутнього
* Microsoft. Партнерство в навчанні
* Застосування Веб 2.0. в освіті

|- style="background:#E9F9FB;color:#0F4E6E;"
!style="background:#4169E1;color:#E9F9FB"|Творча лабораторія
!style="background:#0F4E6E;color:#E9F9FB"|Правила
!style="background:#1E90FF;color:#E9F9FB"|Шаблони
|- valign="top" style="text-align:left;background:#FDF5E6;color:#0F4E6E;"
|
* Методична служба - вчителю
* Портфоліо вчителів-новаторів
* Корисні посилання
|
* [http://ru.wikibooks.org/wiki/Вики '''Вікіпідручник''']

* [http://www.eduwiki.uran.net.ua/wiki/index.php/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0:%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0 ВікіОсвіта:Довідник]
|
* [[Вчитель]]
* [[Методист]]
* [[Навчальний заклад]]

|}

Інформацію про роботу з цією вікі можна знайти в [http://meta.wikimedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%89%D1%8C:%D0%A1%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5 посібнику користувача].

== Деякі корисні ресурси ==
* [http://www.mediawiki.org/wiki/Manual:Configuration_settings Список налаштувань];
* [http://www.mediawiki.org/wiki/Manual:FAQ Часті питання з приводу MediaWiki];
* [https://lists.wikimedia.org/mailman/listinfo/mediawiki-announce Розсилка повідомлень про появу нових версій MediaWiki].