Мельник Марія: Створена сторінка: Поради батькам майбутніх першокласників У 5—6 років дитина, як губка, вбирає всю піз¬нава...

2013-06-06T08:34:34Z

Створена сторінка: Поради батькам майбутніх першокласників У 5—6 років дитина, як губка, вбирає всю піз¬нава...

Нова сторінка

Поради батькам майбутніх першокласників
У 5—6 років дитина, як губка, вбирає всю піз¬навальну інформацію. Наукою доведено, що в цьому віці людина запам'ятовує стільки інформації, скільки вона не запам'ятає потім ніколи в житті. У цей час дитині цікаво все, пов'язане з навколишнім світом. Кращим способом отримати саме наукову інформацію є читання дитячої енциклопедії, у якій чітко, науко¬во, доступною для дитини мовою подається будь-яка інформація про навколишній світ. Дитина отримує знання про космос, стародавній світ, людське тіло, тварин та рослини, країни, винаходи тощо.
Провідна діяльність у цей перод — дошкільна гра. Характер гри змінюється разом з розвитком дитини і теж проходить певні етапи.
У середньому дошкільному віці основна увага приділяється рольовій грі, якою дитина захоплюється аж до 6—7 років. Найголовніше для дитини — прояви¬ти себе у тій чи іншій ролі, при цьому сюжет відходить на задній план. Сенс гри полягає в розподіленні ролей. У грі дитина має можливість прожити те, що є для неї недоступним у житті дорослих.
У старшому дошкільному віці з'являється гра за правилами. Рольова ідентифікація втрачає приваб¬ливість, ролі стають чисто ігровими. Гра — критерій нормальності дитини, спостерігаючи, як вона грає, про неї можна багато дізнатися.
Гра має важливе значення і для емоційного розви¬тку дітей. Вона допомагає справитися зі страхами, по-родженими травмуючими ситуаціями (нічні кошмари, жахливі історії, довге перебування в лікарні).
Головне, що дитина отримує у грі, — можливість узяти на себе роль. У ході програвання ці ролі змінюють ставлення дитини до дійсності.
Перебуваючи в дошкільному закладі, дитина набу¬ває певний рівень знань, умінь, навичок, що дають їй можливість успішно навчатися в школі. Але психологи вважають, що набагато важливіше мати розвинену уяву.
«Уява важливіша за знання», — наголошував А.Ейнштейн. Не було б уяви, не було б і учених, винахідників, письменників... Все, що зроблено руками людини, є продуктом людської уяви.
Вік 5—6 років — важливий період для розвитку всіх пізнавальних процесів: уваги, сприйняття, мислення, пам'яті, уяви. Для їх розвитку ускладнюється ігровий матеріал, він стає логічним, інтелектуальним. Дитині доводиться більше думати й аналізувати.
Батьки часто ставлять запитання: чи готовий наш малюк до навчання в школі? Щоб відповісти на ньо¬го, спробуйте проаналізувати вміння вашої дитини, відповівши на наступні запитання:
1. Чи здатна дитина до простої класифікації?
2. Чи може об'єднати предмети в одну групу за основною ознакою (посуд, фрукти, транспорт тощо)?
3. Чи може визначити зайвий предмет: літак, ложка, автобус, машина?

4. Чи може розповісти історію за картинкою, виділити основне?
5. Чи здатна описати який-небудь випадок, що відбувся з нею?
6. Чи легко їй відповідати на питання дорослих?
7. Чи вміє дитина працювати самостійно, змагатися у виконанні завдань з іншими?
8. Чи долучається вона до ігор інших дітей?
9. Чи дотримується черговості, коли цього вимагає ситуація?

10. Чи виникає у дитини бажання самостійно роз¬глядати книги?
11. Чи уважно вона слухає, коли їй читають?
12. Чи зможе дитина відповісти, чим схожі й чим відрізняються речі або тварини?
Якщо дитина систематично відвідує дитячий садок і батьки цікавляться й займаються її розвитком, на більшість питань відповіді будуть позитивні. А якщо проблеми все ж таки існують?
Звернімо увагу на основні аспекти готовності ди¬тини до навчання в школі.
І. Розвиток пізнавальної діяльності.
1. Робота з розвитку мовлення передбачає: розвиток уміння слухати — розуміти українську мову, збагачення словникового запасу, вдосконалення діалогічного і монологічного мовлення.
Неоціненне значення у розвитку мови і мовлення належить книзі. Відбирайте доступні для цієї вікової групи високохудожні, емоційно забарвлені твори, насичені пізнавальним змістом. Це мають бути пе-реважно казки, короткі оповідання, вірші, лічилки, скоромовки, загадки тощо. Такі видання, як книжки-картинки, книжки-іграшки, книжки-розкладанки, а також книжки великого формату приваблюватимуть дітей неординарною формою, ігровими елементами, образними ілюстраціями. Діти досить емоційно реагу¬ють на них, що сприяє розвитку інтересу до книжки, до читання, до пізнання.
Багато майбутніх першокласників уже навчилися читати по складах. Але перед тим як починати вчити дитину читати, необхідно з'ясувати, чи у неї з'явився до цього хоч якийсь інтерес. Без цього навчання часто стає справжньою мукою.
Психологи кажуть: потрібно формувати мотивацію до читання. Для цього є лише два способи:
• якнайбільше читати дитині різноманітних казок, цікавих історій, оповідань, віршів;
розповідати і пояснювати малюкові, чому так важливо навчитися читати (пізнавальний мотив, мотив особистісного зростання, мотив спілкування з ровес¬никами тощо).
Коли дитина вже може читати самостійно, слід по¬чинати з коротких, але обов'язково цікавих, веселих оповідань і казок. Важливо, щоб дитина розуміла і запам'ятовувала те, що читає. Неквапом поставте дитині запитання після читання. І домагайтеся відповіді у логічній послідовності. Привчіть дитину відповідати не одним-двома словами, а логічно, виважено.
Загадки, вправи, відповіді на жартівливі запитання, розфарбовування в дитячих журналах, зошитах, кни-жечках — усе спрямоване на одне: розвивати мовлення, широту мислення, логічну вмотивованість.
Добре грати у словесні ігри, тому що дитина вже використовує у своєму мовленні синоніми, антоніми, розрізняє голосні й приголосні звуки, може визначити кількість складів у словах, місце звука в слові (початок, середина, кінець слова).
Розвивають усі аналізатори — зорові, логічні, сло¬весні — логічні таблиці. Всі завдання, побудовані на видовій, тематичній класифікації, змушують працюва¬ти увагу, зорове сприйняття і мислення дитини.
Гра «Четвертий зайвий».
На картинках зображені різні предмети, як-от автобус, вантажівка, тролейбус і трамвай. Із чотирьох предметів один — зайвий. Дитина повинна спочатку подумати, потім вибрати один із предметів і сказати, чому він зайвий. Вона ще має узагальнено назвати три предмети, що залишилися (у нашому випадку — паса¬жирський транспорт). І таких картинок, об'єднаних у групу за спільною ознакою, може бути безліч. Дитина повинна мати широкий кругозір, уміти аналізувати ситуацію і пояснити її, аргументуючи свій вибір.
Гра «Розклади по порядку».
Пропонується низка ілюстрацій, пов'язаних однією темою, але розкладених неправильно. Дитина повинна визначити, яка з ілюстрацій зображує те, що сталося раніше чи пізніше — тобто розкласти їх у певному по¬рядку. Вона має побачити послідовність, простежити логічну закономірність і обгрунтувати її.
Гра «Хто більш уважний».
Дитині дається таблиця-вправа, де можуть бути намальовані предмети та їх схематичні зображен¬ня — символи. Визначається певний час на запа¬м'ятовування. Потім дитина повинна пригадати послідовність і відтворити табличку. Правильно ви¬конавши вправу, дитина радіє, відчуває впевненість у собі та бажання перемагати. Є діти, які здаються, не вірять у свої сили, і завдання батьків — виробити у своєї дитини прагнення перемогти. Дитина повинна повірити у себе, сказати: «Я можу!»
Конструктор і пазли добре розвивають логічне мис¬лення. Тут важливим моментом є складання за схемою-зразком, починаючи з простих візерунків. Кубики, різні головоломки, мозаїку необхідно викладати за картинкою, орієнтуючись на форму, колір, величину.
2. Усвідомлення елементарних математичних понять передбачає:
• знання властивостей і відношень предметів;
• вміння визначити й описати взаємне розташу¬вання предметів у просторі;
• розуміння поняття «множина предметів»,здатність до порівняння груп предметів;
• навички кількісної й порядкової лічби предметів, нумерації чисел у межах 10;
• уміння розв'язувати приклади на додавання і віднімання;
• знання основних геометричних фігур, здатність до їх порівняння.
3. Ознайомлення з навколишнім світом має дати дітям уявлення про явища природи, події, речі, взаємозв'язки, стосунки між ровесниками, членами сім'ї тощо.
II. Розвиток психофізіологічних функцій.
1. У дитини немає порушень фонематичного слуху, мовлення правильне, чітке.
2. Дрібні м'язи руки розвинені добре; дитина впев¬нено володіє олівцем та ножицями.
3. Дитина достатньо добре орієнтується у просторі, рухлива, її рухи скоординовані.
III. Психологічна та соціальна готовність до школи.
1. Дитина бажає вчитися.
2. Усвідомлює важливість та необхідність навчання.
3. Дитина вміє спілкуватися, адекватно поводитись і реагувати на певну ситуацію.
4. Поведінка дитини організована.
Отже, дитина, яка вступає до школи, має бути зрілою у фізіологічному й соціальному відношенні, по¬винна досягти певного рівня розумового та емоційно-вольового розвитку.
Виділяють три основні групи труднощів, з якими зустрічаються не готові до школи діти.
Перша група характеризує систему стосунків і взаємодії з однолітками (невміння слухати товариша і стежити за його роботою, змістовно спілкуватися з однолітками, узгоджувати з ними свої дії), дру¬га — сферу спілкування з дорослими (нерозуміння умовності запитань учителя, його особливої позиції, специфічності навчальних ситуацій і навчального спілкування), третя — сферу самосвідомості дитини (завищена оцінка своїх можливостей і здібностей, необ'єктивне ставлення до результатів своєї діяльності, неправильне сприйняття оцінок учителя).
Поради батькам.
1. Постійно спілкуйтеся з дитиною. На домашні заняття виділяйте стільки часу, щоб дитина не пере¬втомлювалася. Починайте з 15—20 хвилин, а далі по¬ступово збільшуйте час.
2. Не дратуйтеся, якщо в дитини щось не виходить або коли вона помиляється. Заняття мають бути в радість. Тому хваліть дитину, допомагайте їй. Не лише результат приносить користь, а й процес.
3. Програмуйте дитину на успіх і подолання труднощів «чарівними» словами: «Ти можеш», «хочеш», «любиш»!
4. Заохочуйте дитину до читання, придумуйте на¬городи. Радійте кожному успіху дитини.
Народна мудрість каже: «Дітей розумними вирос¬тиш — рід свій прославиш». Отже, якою буде ваша дитина, перш за все залежить від вас. Розумниками не народжуються, розумників виховують. Тож виростіть свою дитину, як кажуть, на радість собі й людям!

Поради батькам першокласника - Історія редагувань

Мельник Марія: Створена сторінка: Поради батькам майбутніх першокласників У 5—6 років дитина, як губка, вбирає всю піз¬нава...